Рішення

від 26.09.2024 по справі 500/3732/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3732/24

26 вересня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 червня 2024 року з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: Риба охолоджена - Форель (naT.Oncorhynchus Mykiss) з головою, патрана, суперіор: розмір 5-6 кг./шт., вага нетто - 17490,24кг.Запаковано в 803 коробок з пінопласту. Дата виробництва: 03/06/2024 - 04/06/2024. Без додавання спецій та консервантів, без теплової кулінарної обробки. Без ГМО. Термін зберігання, при температурі -1/+1 град.С - 16 днів від дати виробництва. Виробник: SF364 Martin Е. Birknes Eftf. AS, Norway. Торговельна марка: Firda, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) Приватного підприємства Приватне мале підприємство Лотос (далі по тексту - Підприємство) було подано електронну митну декларацію №24UA403020008093U6 від 10.06.2024 р. з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 5,8 дол. США/кг.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 р., яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України по товару - риба охолоджена - Форель до суми 6,79 дол. США/кг, аргументуючи наступним:

- декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- за наявності інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару .

Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Ухвалою суду від 17.06.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 10.07.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, виявлено деякі розбіжності в документах поданих до митного оформлення, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA403020008093U6 від 10.06.2024, (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне.

До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товарів від 10.07.2023 № 10072023, комерційний інвойс №6458 від 04.06.2024, рахунок про надання транспортних послуг №2330-2024 від 06.06.2024, банківський платіжних докмент про попередню оплату від 03.06.2024, інші документи, наведені в графі 44 ЕМД.

При опрацюванні зазначених документів виявлено розбіжності в сумі, яка підлягає сплаті згідно комерційного інвойсу від 04.06.2024 № 6458 та фактачно сплаченої суми у розмірі 141598,35 USD згідно банківського платіжного документу про попередню оплату від 03.06.2024, яка є значно більшою та не дає можливості точно підтвердити суму, сплачену за дану партію товару.

Також вага нетто товару зазначена в проформі-інвойсі від 31.05.2024 №6428 є меншою від ваги нетто товару заявленого в комерційному інвойсі №6458 від 04.06.2024.

Крім того прайс-лист від 04.06.2024 № б/н містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки FCA Oslo, що обмежує його конкурентність.

Враховуючи вищезазначе митний орган не має можливості перевірити правильність нарахування числового значення рівня митної вартості товару.

Декларантом надіслано лист від 10.06.2024 № б/н та повідомлено митний орган про надані документи та відсутність можливості надати додаткові документи.

За результатами проведеного аналізу митних оформлень даного товару іншими митними органами встановлено, що рівень вартості подібних товарів є значно вищим.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено: Товару № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 08.06.2024 №UA100350/2024/722869 (товар - Форель роду (Trout/Oncorhynchus mykiss), охолоджена, ціла з головою, без нутрощів, склад: риба, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не консервований транспортований у коробах із пінопласту, заповнених льодом, клас риби sup: розмірний ряд 4-5кг. Країна виробництва: Норвегія. Умови поставки: FCA Oslo), на рівні 6,79 долара США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Таким чином, зважаючи на викладене, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 26.09.2024 року о 12:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

На виконання зовнішньоекономічного контракту № 10072023 від 10.07.2023, укладеного між компанією «ICE Seafood AS» (Норвегія) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 6458 від 04.06.2024, Позивачем на митну територію України ввезено товар: «Риба охолоджена - Форель ...».

10 червня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA403020008093U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товар: «Риба охолоджена - Форель (латОпсог/упс/из Mvkiss) з головою, патрана, суперіор: розмір 5-6 кг/шт., вага нетто - 17490,24кг. Запаковано в 803 коробок з пінопласту. Дата виробництва: 03/06/2024 - 04/06/2024. Без додавання спецій та консервантів, без теплової кулінарної обробки. Без ГМО.

Термін зберігання, при температурі -1/+1 град.С - 16 днів від дати виробництва. Виробник: SF364 Martin E Birknes Eftf. AS, Norway. Торговельна марка: Firda.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-сертифікат якості № б/н від 04.06.2024;

-рахунок-фактура (інвойс) № 6458 від 04.06.2024;

-автотранспортна накладна № б/н від 04.06.2024;

-сертифікат про походження товару № AR618485991 від 04.06.2024;

-банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 03.06.2024;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги№ 2330-2024 від 06.06.2024;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 10072023 від 10.07.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 18.07.2023;

-договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;

-договір (контракт) про перевезення № 10092020 від 02.01.2023;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 10.06.2024;

-інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11534582 від 08.06.2024;

-інші некласифіковані документи - Лист б/н від 22.05.2024;

-копія митної декларації країни відправлення № 2400086413 443091 від 04.06.2024.

Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:

« 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»;

« 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

«Індикатор ризику 3.3.4: Заявления митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено».

Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданихзазначенимиособами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом із цим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Положеннями ч. 3 ст. 363 МК України визначено, що автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Автоматизована система управління ризиками функціонує на центральному рівні та передбачає застосування випадкового відбору. Автоматизована система управління ризикамизабезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей. У разі якщо посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками прийнято рішення про необхідність проведення певної митної формальностіщодотоварів, транспортних засобів комерційного призначення, інформація про прийняття такого рішення невідкладно вноситься такою посадовою особою до автоматизованої системи управління ризиками.

Згідно із п. 4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.07.2015 № 684, розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема:

-спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби;

-спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

-інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

-інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

-інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи;

-інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби;

-цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

-інформація отримана з мережі Інтернет.

Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020008093U6 від 10.06.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Фактачно сплачена сума у розмірі 141598,35 згідно банківського платіжного документу про попередню оплату від 03.06.2024, є значно більшою за суму яка підлягала сплаті відповідно до комерційного інвойсу від 04.06.2024 № 6458 та не дає можливості підтвердити суму, сплачену за дану партію товару.

2. Вага нетто товару зазначена в проформі-інвойсі від 31.05.2024 №6428 є меншою від ваги нетто товару заявленого в комерційному інвойсі №6458 від 04.06.2024.

3. Прайс-лист від 04.06.2024 № б/н містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки FCA Oslo, що обмежує його конкурентність.

Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. У зв`язку з цим митний орган не має можливості перевірити правильність нарахування числового значення рівня митної вартості товару.

Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

«Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:

-якщо рахунок сплачено;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

-прайс-листи;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано:

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 19-09/474 від 10.06.2024;

-рахунок-проформу № 6428 від 31.05.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 04.06.2024;

-акт здачі-прийому робіт № 2330-2024 від 10.06.2024.

Листом від 10.06.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

Відтак, в результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 114 815,59 грн. (сто чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень) 59 коп., (графа 48 МД №23UA403020008117U3 від 10.06.2024р.).

Не погодившись із оскаржуваним рішенням №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Право митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважаємо, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України Відповідач має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в електронному запиті про надання додаткових документів , а ні в спірному рішенні про коригування митної вартості Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що Позивач придбав товар, а саме: хек тушка морської заморозки (лат. Merluccius Hubbsi), розмір№0 (200-300), вага нетто - 20 073,00 кг, упаковані в 1500 картонних коробки, дата виробництва 06-07/2023, виробник VESSEL FARRUCO (12.12012/ СЕ) Іспанія, торгівельна марка FREIREMAR, по ціні 1,85 Євро/кг.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви Відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд вважає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, Відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 60 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Відповідач, зазначивши у спірному Рішенні №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що-він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з Рішення про коригування, митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року, у ньому зазначено лише про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою Відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, підстави вважати, що рішення Відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

Оскільки Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, суд вважає, що приймаючи спірне рішення, митним органом також було порушено основні принципи здійснення митної справи, передбачені ст. 8 МК України, а саме:

- єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;

- визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності.

Відтак, в результаті винесеного Рішення про коригування митної вартості товару розмір митних платежів збільшився на суму 114 815,59 грн. (сто чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень) 59 коп., (графа 48 МД №23UA403020008117U3 від 10.06.2024р.)

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №853 від 12.04.2024 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000060/2 від 10.06.2024 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції від 12.04.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бродівська, 44,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.