справа № 760/14091/22
головуючий у суді І інстанції Жовноватюк В.С.
провадження № 22-ц/824/9603/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Наконечної Альони Вікторівни на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Одеської районної військової адміністрації Одеської області, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС ЮРОП», Державного підприємства «Сетам», Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання незаконним, скасування наказу військової частини та акта про примусове відчуження або вилучення майна в частині і визнання права власності на транспортний засіб та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним позовом, у якому просив:
визнати незаконним та скасувати: наказ Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) від 08 квітня 2022 року № 0804/3 про примусове відчуження майна в частині проведення примусового відчуження транспортного засобу, марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий; акт про примусове відчуження або вилучення майна від 12 квітня 2022 року;
визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий;
витребувати указаний транспортний засіб з чужого незаконного володіння на користь позивача у ВЧ НОМЕР_1 .
Позов обґрунтовано тим, що 10 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору комісії, укладеного з ТОВ «БІАГРІС», укладений договір купівлі-продажу указаного транспортного засобу, який до листопада 2017 року належав на праві власності ТОВ «БІАГРІС».
Позивач вказує, що зважаючи на те, що такий договір купівлі-продажу був укладений, грошові кошти за придбання транспортного засобу передані ним продавцю, а сам транспортний засіб переданий йому як покупцю разом із ключами та свідоцтвом про реєстрацію такого транспортного засобу, то право власності на цей транспортний засіб перейшло до позивача.
Фактична передача транспортного засобу позивачу підтверджується укладенням договору позички такого транспортного засобу 01 березня 2018 року, відповідно до умов якого позивач передав ТОВ «ТАНДЕМ ТРАНС СЕРВІС» зазначений транспортний засіб в тимчасове безоплатне користування, додатково засвідчивши такий факт актом прийому-передачі.
Державна реєстрація такого транспортного засобу не була здійснена одразу за позивачем, однак це не впливає на наявність у нього права власності.
Позивач вказує, що попередній власник належного йому на праві власності транспортного засобу - ТОВ «БІАГРІС» був боржником у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_6 щодо стягнення з ТОВ «БІАГРІС» на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 535 411 грн 09 коп.
У межах цього виконавчого провадження накладений арешт на майно боржника, зокрема і на спірний транспортний засіб, належний позивачу.
Зазначає, що з отриманої відповіді Управління забезпечення виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було з`ясовано, що виконавцем накладений арешт, в тому числі, і на тз марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий, оскільки згідно із відповіддю МВС цей транспортний засіб зареєстрований за боржником.
Позивач неодноразово звертався до Солом`янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві із заявами та клопотаннями щодо зняття арешту з такого транспортного засобу у межах ВП № НОМЕР_6, де позивач не є боржником. Однак йому відмовлено у знятті арешту.
У подальшому майно боржника ТОВ «БІАГРІС» у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 передано до ДП «СЕТАМ» для проведення примусової реалізації.
Наказом ВЧ НОМЕР_1 проведено примусове відчуження переданого на зберігання ДП «СЕТАМ» спірного автомобіля, що засвідчено актом про примусове відчуження або вилучення майна. Позивач вказує, що таке примусове відчуження, оформлене наказом командира ВЧ НОМЕР_1 , порушує його право власності та не відповідає нормам діючого законодавства. Зазначає, що командир військової частини під час видачі оспорюваного наказу не врахував, що транспортний засіб належить на праві власності позивачу, а не ТОВ «БІАГРІС».
Посилаючись на те, що транспортний засіб передано від ДП «СЕТАМ» ВЧ НОМЕР_3 на підставі незаконного наказу ВЧ НОМЕР_1 , то такий транспортний засіб має бути витребуваний з незаконного володіння та повернутий позивачу.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Одеської районної військової адміністрації Одеської області, АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «МАКС ЮРОП», ДП «Сетам», Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання незаконним, скасування наказу військової частини та акта про примусове відчуження або вилучення майна.
Роз`яснено, що позов у цій частині підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на транспортний засіб задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимоги мотивоване тим, що договором купівлі-продажу транспортного засобу визначено момент набуття права власності - з моменту підписання договору, відтак позивач набув права власності на транспортний засіб, на який накладено арешт.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Наконечна А.В. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки вважає, що набув права власності на транспортний засіб, на який було накладено арешт.
Однак, спірний транспортний засіб у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку та позивач не виконав свій обов`язок щодо реєстрації транспортного засобу.
Апелянт вказує, що згідно із відповіддю МВС спірний транспортний засіб зареєстрований на праві власності за ТОВ «БІАГРІС», який є боржником у виконавчому провадженні ВП №59228700 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року №925/89418 про стягнення солідарно з ТОВ «БІАГРІС» та ПП «ЗУМ-1» на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 535 411 грн 09 коп. Указаний наказ перебуває на примусовому виконанні у Солом`янському відділі Державної виконавчої служби у місті Києві.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кошарський О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а позивачем указане рішення в частині відмови у задоволенні вимоги та закриття провадження у справі не оскаржується, тому апеляційний суд, розглядаючи справу у межах доводів апеляційної скарги відповідача, надає оцінку правильності тільки в частині наявності підстав для визнання за позивачем права власності на транспортний засіб.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 транспортний засіб марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ «БІАГРІС», дата реєстрації: 03жовтня 2015 року (а.с. 9 т. 1).
10 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_2 (коміссіонер) та ТОВ «БІАГРІС» (комітент) уклали договір комісії № 393, за умовами якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента та винагороду здійснити від свого імені угоду з продажу товару - транспортного засобу марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий (а.с. 10 т. 1).
10 листопада 2017 року між ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору комісії, укладеного з ТОВ «БІАГРІС», та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу марки DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір білий (а.с. 12 т. 1).
Пунктом 2.1 цього договору визначено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами цього договору купівлі-продажу.
10 листопада 2017 року ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору комісії, укладеного з ТОВ «БІАГРІС», та ОСОБА_1 підписаний акт огляду реалізованого транспортного засобу № 6983/17/000393 (а.с. 13 т. 1).
17 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного підприємства ЕНДЦ «Експертиза» із заявою про проведення спеціального дослідження сідлового тягача DAF, модель XF 95.430, з реєстраційним номером НОМЕР_5 , у якій поставив питання перед експертом, чи є дійсним ідентифікаційний номер (номера шасі) сідлового тягача ЕDAF, модель XF 95.430 (а.с. 14-15 т. 1).
Відповідно до висновку спеціального дослідження сідлового тягача DAF, модель XF 95.430 №12721 від 04 квітня 2018 року головного спеціаліста відділу організації реєстрації транспортних засобів та взаємодії з суб`єктами, що їх реалізують, управління організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та взаємодії з суб`єктами господарювання ГСЦ МВС ОСОБА_3 , головний спеціаліст дійшов висновку дозволити провести дублювання ідентифікаційного номера даного автомобіля і в подальшому здійснити реєстрацію (перереєстрацію) вказаного автомобіля у відповідності до вимог, визначених наказом МВС № 379 від 11 серпня 2010 року (а.с. 16 т. 1).
01 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТАНДЕМ ТРАНС СЕРВІС» укладений договір позички транспортного засобу DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (а.с. 17 т. 1).
На виконання договору позички транспортного засобу від 01 березня 2018 року ТОВ «ТАНДЕМ ТРАНС СЕРВІС» та ОСОБА_1 складений акт прийому-передачі предмета позички (автомобіля) від 01 березня 2018 року (а.с.18 т. 1).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20 листопада 2018 року у справі № 925/894/18 стягнуто солідарно з ТОВ «БІАГРІС» та ПП «ЗУМ-1» на користь АТ КБ «Приватбанк» 330 149 грн 65 коп. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 132 851 грн 83 коп. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном та 72 409 грн 61 коп. пені за порушення грошового зобов`язання на підставі договору фінансового лізингу № DNH2LNI1212/2 від 21 серпня 2014 року та договору поруки від 21 серпня 2014 року № DNH2LNI1212/2/DP (а.с. 19-22 т. 1).
Постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі від 08 листопада 2021 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 щодо виконання наказу № 925/894/18 описано та на накладено арешт майно: транспортного засобу DAF, модель XF 95.430, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_5 , що належить боржнику ТОВ «БІАГРІС» (а.с. 23 т. 1).
Листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 04 лютого 2022 року № 2082/2-22 на звернення представника ОСОБА_1 повідомлено, що боржником у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 є ТОВ «БІАГРІС», вказано, що підстави для зняття арешту, накладеного у межах цього виконавчого провадження, з майна - транспортного засобу - відсутні, роз`яснено ОСОБА_1 його право, передбачене статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 33-34 т. 1).
Наказом військової частини НОМЕР_1 про примусове відчуження майна від 08 квітня 2022 року № 0804/3 проведено примусове відчуження майна, зокрема: транспортного засобу марки DAF X F 95430, рік випуску 2006, номер шасі НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_5 , колір білий, відповідно до частини 3 статті 8, статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 4, 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», з метою забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони (а.с. 46 т. 1).
Актом про примусове відчуження або вилучення майна від 12 квітня 2023 року, у зв`язку з уведенням воєнного стану здійснено примусове відчуження майна: тягача сідельного DAF XF 95430, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_2 , колір білий, 2006 р.в. (а.с. 48 т. 1).
Згідно із пунктами 1, 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.
Пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини 5 статті 52 цього Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника -- юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла станом на час накладення арешту та станом на час звернення позивача з указаним позовом) визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином законом визначено окремий механізм поновлення порушеного права особи, яка не є учасником виконавчого провадження, та якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є придбав спірний сідловий тягач DAF, модель XF 95.430, з реєстраційним номером НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного з ТОВ «БІАГРІС», в інтересах якого діяв ФОП ОСОБА_2 .
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 не здійснено державну реєстрацію свого права власності на указаний транспортний засіб.
Під час примусового виконання рішення суду у межах виконавчого провадження № НОМЕР_6, боржником за яким є ТОВ «БІАГРІС», 08 листопада 2021 року державним виконавцем накладено арешт на спірне майно, яке на той час вже було відчужене боржником та придбане позивачем.
Таким чином, ОСОБА_1 , який є власником арештованого майна, однак не є учасником виконавчого провадження, у межах якого такий арешт накладено, для відновлення своїх порушених прав як власника мав діяти як йому було роз`яснено Листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 04 лютого 2022 року № 2082/2-22, а саме відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак, ОСОБА_1 заявлено вимогу лише про визнання права власності, а також ще дві вимоги, за якими провадження у справі закрито через порушення юрисдикції, у частині чого рішення у справі не оскаржується.
Сама лише вимога про визнання права власності особи, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом права власності не буде підставою для зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, передбачений частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, враховуючи що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, який не приведе до поновлення речового права на майно, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині рішення.
При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду для захисту своїх прав у порядку, встановленому статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 826/12775/15 (провадження № 11-680апп19).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 309 грн 60 коп.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Наконечної Альони Вікторівни задовольнити.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог - скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Одеської районної військової адміністрації Одеської області, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС ЮРОП», Державного підприємства «Сетам», Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) в частині вимог про визнання права власності на транспортний засіб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 309 грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 07 жовтня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122160897 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні