Постанова

від 08.10.2024 по справі 520/279/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 р. Справа № 520/279/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 04.05.23 по справі № 520/279/22

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

про скасування правових актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі також - відповідач), в якій просила суд:

- скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.11.2021 №344 про накладення штрафу в розмірі 5083грн на ФОП ОСОБА_1 ;

- скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 23.11.2021 №343 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн на ФОП ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила про протиправність рішень відповідача. Вказала, що не вчиняла порушень законодавства про рекламу, а рекламних конструкцій за адресою - АДРЕСА_1 не розміщувала.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалась на невиконання судом першої інстанції процесуального обов`язку з перевірки доводів сторін та наданих доказів, не дослідження зібраних доказів по справі в їх сукупності, а також зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано зміст належних норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Вказує, що судом першої інстанції не досліджено питання документального підтвердження розміщення та належності рекламної конструкції позивачці. Зазначає, що письмово повідомляла Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області про те, що вона не має жодного стосунку до розміщеного рекламного щита, а також про те, що демонтування плакату з рекламою проведено саме власницею нерухомого майна - ФОП ОСОБА_2 . Також посилається на допущення відповідачем порушення норм Порядку №693, оскільки на момент прийняття рішень про порушення позивачкою законодавства про рекламу та притягнення її до відповідальності у контролюючого органу не було належних документальних доказів, що розповсюджувачем/власником спеціальних конструкцій є ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрована 02.07.2013 як фізична особа - підприємець, основним видом економічної діяльності є надання послуг перукарями та салонами краси. Підприємницьку діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нежитлове приміщення позивачка орендує, що підтверджується договором оренди від 01.04.2018 №2 (а.с. 6).

На адресу Харківської міської ради надійшли звернення гр. ОСОБА_3 щодо усунення порушень законодавства про мову у вигляді розміщення на території міста Харкова російськомовних вивісок, у тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами опрацювання цих звернень Департаментом контролю Харківської міської ради складений лист від 22.06.2021 №749/0/172-21 про те, що зазначені у зверненнях ОСОБА_3 інформаційні оголошення відносяться до об`єктів реклами та вивісок.

Листом Харківської міської ради від 22.06.2021 №5250/9-21 вказані звернення ОСОБА_3 направлено за належністю для розгляду та надання відповіді до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (а.с. 107).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, б.29 виявлено розміщення зовнішньої реклами: щита на фасаді з інформаційним полем російською мовою: «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ», з ознаками порушення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу».

Відповідач листом від 09.08.2021 №5.2-1259нс-21 звернувся до Харківської міської ради з проханням надати відомості про суб`єкта підприємницької діяльності, яким розміщено вказану зовнішню рекламу (а.с. 54).

За результатами розгляду вказаного запиту Департамент контролю Харківської міської ради листом від 16.09.2021 №1411/0/172-21 повідомив заявника, що спеціальні конструкції зовнішньої реклами належать ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) та розміщені з порушенням законодавства про рекламу та благоустрою населених пунктів (а.с. 52).

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області на адресу позивачки направлено вимогу від 04.10.2021 №7.4-3724нс-21 про надання документів, усних/письмових пояснень необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також інформації щодо вартості реклами, яку вона отримала 08.10.2021.

08.10.2021 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області складено протокол №348 про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовано розміщення зовнішньої реклами на спеціальній конструкції з інформаційним полем «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ» за адресою: АДРЕСА_1 з ознаками порушення вимог ч. 1 ст.6 Закону України «Про рекламу», оскільки мовою реклами має бути державна мова (а.с. 67).

15.10.2021 відповідачем складено протокол №393 про порушення законодавства про рекламу, в якому зазначено, що на вимоги органу державної влади, на якого законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, не надано документи, усні та/або письмові пояснення, а також інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю розміщення зовнішньої реклами, а саме : щиту на фасаді з інформаційним полем: ко«СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ» за адресою: АДРЕСА_1 з ознаками порушення вимог ч. 1 ст.6 Закону України «Про рекламу» (а.с. 70).

03.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №351 щодо початку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про рекламу", а саме: розміщення зовнішньої реклами не державною мовою (а.с. 81).

08.11.2021 відповідачем складено повторну вимогу №7.4-5192нс-21 щодо надання документів, усних/письмових пояснень необхідних для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також інформації щодо вартості реклами та повідомлено позивачку, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 23.11.2021 о 10:00 (а.с. 60-62). Вказана вимога отримана нею 12.11.2021.

12.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №407 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", а саме: ненадання на вимогу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області документів, пояснень, інформації, необхідної для здійснення повноважень контролю стосовно розміщення зовнішньої реклами - щита на фасаді з інформаційним полем: «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ» за адресою - АДРЕСА_1 (а.с. 82).

22.11.2021 на адресу контролюючого органу від ФОП ОСОБА_1 надійшла відповідь на вимогу від 08.11.2021 №7.4-5192нс-21, в якій позивачка повідомила, що з 01.04.2018 орендує приміщення у іншого суб`єкта господарювання та не має жодного стосунку до розміщеного рекламного плакату, соляріями та новими лампами не торгує (а.с. 51).

При цьому, жодних документів (у тому числі і про предмет власної господарської діяльності в орендованому приміщенні за адресою - АДРЕСА_1 ) позивачка до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області не надала, доказів провадження власної господарської діяльності без застосування такого пристрою як солярій не подала, про знаходження поряд інших суб`єктів господарювання, які б надавали послуги солярію не повідомила.

23.11.2021 відповідачем проведено розгляд двох справ про порушення законодавства про рекламу за недотримання позивачкою вимог ч. 1 ст. 6 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" про що складено протоколи №367 та №368 відповідно (а.с. 75-77; 78-80).

Вказані протоколи містять відомості про повідомлення позивачкою листом від 21.10.2021 контролюючий орган про демонтаж вищевказаної реклами.

23.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №343 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким вирішено за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" накласти на ФОП ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с. 85-86).

Також 23.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято рішення №344, яким за недотримання ч. 1 ст. 6 Закону України "Про рекламу", відповідно до ч. 7 ст. 27 "Про рекламу" на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 5083 грн (а.с. 84-85).

Не погодившись із вказаними рішеннями контролюючого органу про накладення штрафів та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон №270/96-ВР), а питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 (далі Порядок № 693).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до «Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Згідно з пп. 9 п. 4 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Відповідно до п. 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з п. п. 9-18 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, Головою Держспоживінспекції, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками може бути призначена експертиза.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Таким чином, Держпродспоживслужба є правонаступником Держспоживінспекції.

Системний аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про рекламу та застосовування до них штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень віднесено до повноважень Держпродспоживслужби.

Відповідно до положень ст. 1 Закону № 270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно з положеннями ст. 9 Закону 270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що інформація про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, а також інформація, розміщена на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів придбавати товар або послугу, що реалізується суб`єктом, не є рекламою у розумінні частини сьомої статті 8 та частини шостої статті 9 Закону України «Про рекламу».

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, порядок надання дозволів на розміщення такої реклами врегульовано Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 (далі - Типові правила).

Згідно з положеннями п. 2 Типових правил виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації.

Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Місце розташування рекламного засобу - площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно з абз. 1 п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до наявних в справі доказів, а саме: роздруківки світлини зробленої за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, б.29, за вказаною адресою розміщено спеціальну конструкцію - щит на фасаді будівлі з інформаційним полем російською мовою: "СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ" (а.с. 187).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний об`єкт не підпадає під дію ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу", оскільки на ньому відсутня інформація про зареєстроване найменування особи, вид діяльності, час роботи. Також, на вказаній будівлі наявна поруч з дверима над входом вивіска з назвою салону краси та режимом його роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №270/96-ВР, мовою реклами є державна мова.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону №270/96-ВР за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для реалізації міри юридичної відповідальності в порядку ч. ч. 6, 7 ст. 27 Закону контролюючому органу попередньо належить процедурно виявити та документально зафіксувати факт існування реклами, факт належності особи до категорії рекламодавців, факт одержання особою письмового вимоги адміністративного органу про надання документів і пояснень, факт ненадання відповіді або надання недостовірних відомостей.

Згідно з ч. 11 ст. 27 Закону України "Про рекламу" рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди приміщення, де на фасаді будівлі розміщено щит з інформаційним полем російською мовою: «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ».

Основним видом економічної діяльності позивачки є надання послуг перукарями та салонами краси, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Листом Директора Департаменту контролю Харківської міської ради від 16.09.2021 №1411/0/172-21 підтверджено, що при перевірці документів було встановлено факт належності спеціальних конструкцій зовнішньої реклами саме позивачці.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що позивачка була обізнана з фактом порушення і розгляду контролюючим органом відносно неї справ про порушення законодавства про рекламу, але не подала жодних доказів про ведення за адресою: АДРЕСА_1 господарської діяльності в іншому сегменті, ніж надання послуг солярію, або доказів ведення у цьому ж самому будинку господарської діяльності у сегменті надання послуг солярію іншою особою. Доказів провадження у цьому салоні господарської діяльності іншими особами, окрім позивачки, матеріали справи не містять.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачка як фізична особа - підприємець, виявивши факт розміщення третьою сторонньою особою об`єкту зовнішньої реклами з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», не мала фізичної змоги як усвідомити протиправність такого діяння, так і повідомити про такий факт компетентні органи державного контролю і нагляду, ініціювавши процедуру усунення порушення закону.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, наданий ФОП ОСОБА_1 до відповідача 22.11.2021 лист не містить відповіді на питання про ненадання позивачкою у межах власної господарської діяльності послуг солярію, натомість містить твердження про нездійснення торгівлі соляріями та новими лампами, хоча зміст тексту зовнішнього об`єкту реклами не створював жодних підстав для судження про те, що саме цей об`єкт зовнішньої реклами спрямований на просування на ринку такого товару як солярії та нові лампи.

Тобто, замість подання документів, усних та/або письмових пояснень з приводу об`єкту зовнішньої реклами - щита на фасаді будинку з інформаційним полем російською мовою: «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ» за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка направила лист, де заперечила факт продажу соляріїв та нових ламп, у той час, як текст реклами не давав жодних підстав для висновку про рекламу саме господарських операцій з продажу соляріїв, а не з надання послуг соляріїв у сфері косметології.

Стосовно доводів апелянтки про те, що саме орендодавцем ФОП ОСОБА_2 розміщено, а в подальшому здійснено і демонтаж зовнішньої реклами, про що вона повідомила контролюючий орган листом від 21.10.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до змісту протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №367 від 23.11.2021, ФОП ОСОБА_1 листом від 21.10.2021 повідомила про демонтаж вищевказаної реклами.

Однак, як правомірно враховано судом першої інстанції, демонтаж реклами було проведено вже після виявлених правопорушень, а відсутність будь-якої зовнішньої реклами, щодо якої у відношенні ФОП ОСОБА_1 могли б розглядатися будь-які справи про порушення законодавства про рекламу на момент розгляду справи, не звільняє позивачку від відповідальності за порушення, встановлені під час перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачка, отримавши вимоги про надання документів та запрошення на розгляд справ про порушення вимог законодавства про рекламу, не з`явилась та не вжила будь-яких заходів щодо доведення до відома відповідача інформації про неналежність їй вказаної реклами або інших обставин, які б могли вплинути на результати розгляду справ щодо неї, як при здійсненні контролю, так і розгляду справ про порушення вимог законодавства про рекламу суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, отримавши лист Директора Департаменту контролю Харківської міської ради від 16.09.2021 №1411/0/172-21 стосовно належності спеціальних конструкцій зовнішньої реклами саме ФОП ОСОБА_1 і не отримавши від позивачки доказів на спростування цих обставин, окрім письмового заперечення, відповідач правомірно визначив позивачку у якості рекламодавця об`єкту зовнішньої реклами - щита на фасаді будинку з інформаційним полем російською мовою: «СОЛЯРИЙ НОВЫЕ ЛАМПЫ» за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, із досліджених матеріалів, складених за результатами здійснення контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами та вимог до її змісту, на підставі яких винесені спірні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем дотримано процедуру розгляду вказаної категорії справ, визначеної у Законі України «Про рекламу» та Порядку № 693.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб визначений чинним законодавством та відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, отже є правомірними та не підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 по справі №520/279/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова