ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/5593/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (суддя Прудивус О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоустановка» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоустановка» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Н» від 03.07.2023 № 0013920407, яким до позивача застосовано штраф у сумі 65 772,70 грн. за платежем «Податок на додану вартість» за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Позивні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем відносно позивача був складений Акт перевірки від 07.06.2023 № 1447/08-01-04-07/41785628, на підставі якого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 03.07.2023 № 0013920407, яким до позивача застосовано штраф у сумі 65 772,70 грн. за платежем «Податок на додану вартість» за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Н» від 03.07.2023 № 0013920407 протиправним, оскільки Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, була збільшена тривалість граничного строку реєстрації податкових накладних, залежно від дня їх складення (з 24.02.2022 по момент спливу шести місяців із дня припинення воєнного стану) та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За позицією позивача, законодавець у п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ретроспективно продовжив строки реєстрації податкових накладних, у тому числі тих, що були складені з дня запровадження в Україні правового режиму воєнного стану. Отже, позивач стверджує, що оскільки дія такого нормативного положення розповсюджується і на обставини реєстрації складених ним податкових накладних відповідач протиправно застосував до позивача штраф у сумі 65 772,70 грн. за платежем «Податок на додану вартість» за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окремо у позовній заяві позивач зазначив про хибність методики розрахунку відповідачем суми штрафу, оскільки на день прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Н» від 03.07.2023 № 0013920407, з урахуванням триваючого правового режиму воєнного стану на території України, застосуванню підлягали штрафні санкції у розмірах визначених, п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, однак відповідач безпідставно розрахував суму відповідного штрафу згідно з положеннями п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України. З огляду на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ГУ ДПС у Запорізькій області надає для суду обчислену суму штрафних санкцій відповідно до зменшених розмірів з урахуванням Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ, а саме, до податкових накладних, які були складені за лютий 2020; грудень 2021; червень, вересень,жовтень, листопад, грудень 2022; січень, лютий, квітень 2023 року року на адресу контрагентів - покупців зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів встановлених п.201.10 ст.201 ПКУ, згідно із додатком до апеляційної скарги. Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп-99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституційний суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно- правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Отже, п. 201.10 ст. 201 ПК України не втратив чинності після набрання законної сили Закону № 2876-IX від 12.01.2023, він дійсний, а отже має застосовуватися в податкових правовідносинах, а саме для податкових правопорушень вчинених до 08.02.2023. Таким чином, податкові накладні позивача, які наведені в акті камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), які визначені у п. 201.10 ст. 201 ПК України.
У додаткових поясненнях податковим органом зазначено, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення дійшов помилкових висновків з огляду на неправильне застосуванням норм матеріального права. Відповідно до наявного в матеріалах справи додатку до податкового повідомлення- рішення форми «Н» від 03.07.2023 року №0013920407 про застосування штрафних санкцій на суму 65772,70 грн. розрахунку штрафу, відповідач застосував штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних/ розрахунків коригування, складених в період з лютого 2020 року по квітень 2023 з порушенням строків, визначених пунктом 201.1 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Суд першої інстанції не встановив і не дослідив обставини щодо кожної податкової накладної, з урахуванням зазначеного правового регулювання та загального правового принципу дії норми права у часі. І на це прямо вказує практика Верховного Суду України колегія суддів Касаційного адміністративного суду в своїй Постанові від 30 січня 2024 року справа № 280/4484/23 адміністративне провадження № К/990/41943/23, № К/990/42003/23. Отже, на підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Запорізькій області діяло в межах Податкового кодексу, а податкове повідомлення-рішення від 03.07.2023 №0013920407, скасуванню не підлягає.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 06.12.2017 (т.1, а.с.13). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу філію Державної податкової служби України 30.09.2020.
До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належить оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (46.69) (т.1, а.с.13).
У червні 2023 року відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (дата виписки лютий 2020 року; грудень 2021 року; червень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року; січень, лютий, квітень 2023 року) (далі Перевірка), за результатами якої був складений акт від 07.06.2023 № 1447/08-01-04-07/41785628 (далі Акт перевірки, т.1, а.с.22-28).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), п. 89 підрозділу 2 та пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме несвоєчасна реєстрація виписаних податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.27-28).
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 03.07.2023 № 0013920407, яким до позивача застосовано штраф у сумі 65 772,70 грн. за платежем «Податок на додану вартість» за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.29).
Оцінюючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.
У період з лютого 2020 року по квітень 2023 року між позивачем та його контрагентами за результатами господарської діяльності була складена низка податкових накладних, а саме: податкові накладні від 07.02.2020 № 35, від 14.12.2021 № 56, від 14.06.2022 № 13, від 09.06.2022 № 8, від 07.06.2022 № 14, від 09.06.2022 № 10, від 13.06.2022 № 5, від 15.06.2022 № 7, від 08.06.2022 № 8, від 15.06.2022 № 11, від 06.06.2022 № 7, від 06.06.2022 № 13, від 06.06.2022 № 16, від 15.06.2022 № 8, від 06.06.2022 № 8, від 09.06.2022 № 6, від 13.06.2022 № 9, від 01.06.2022 № 12, від 01.06.2022 № 5, від 15.06.2022 № 5, від 02.06.2022 № 9, від 10.06.2022 № 22, від 10.06.2022 № 20, від 15.09.2022 № 34, від 26.10.2022 № 4, від 14.11.2022 № 24, від 15.11.2022 № 11, від 15.11.2022 № 25, від 14.11.2022 № 20, від 26.10.2022 № 30, від 14.11.2022 № 21, від 14.11.2022 № 29, від 29.11.2022 № 32, від 15.11.2022 № 28, від 28.11.2022 № 28, від 29.11.2022 № 13, від 17.11.2022 № 48, від 14.11.2022 № 5, від 18.11.2022 № 24, від 17.11.2022 № 3, від 17.11.2022 № 26, від 14.11.2022 № 23, від 18.11.2022 № 39, від 02.11.2022 № 16, від 22.11.2022 № 33, від 25.11.2022 № 24, від 30.11.2022 № 36, від 11.11.2022 № 23, від 28.11.2022 № 18, від 17.11.2022 № 25, від 21.11.2022 № 43, від 14.11.2022 № 32, від 14.11.2022 № 31, від 15.11.2022 № 13, від 14.11.2022 № 19, від 15.11.2022 № 14, від 18.11.2022 № 50, від 16.11.2022 № 9, від 29.09.2022 № 20, від 10.11.2022 № 46, від 10.11.2022 № 45, від 28.11.2022 № 23, від 23.11.2022 № 15, від 15.11.2022 № 23, від 08.11.2022 № 15, від 14.11.2022 № 27, від 18.11.2022 № 23, від 10.11.2022 № 47, від 11.11.2022 № 9, від 03.11.2022 № 16, від 10.11.2022 № 42, від 21.11.2022 № 15, від 23.11.2022 № 17, від 18.11.2022 № 25, від 10.11.2022 № 41, від 14.11.2022 № 14, від 11.11.2022 № 11, від 10.11.2022 № 44, від 25.11.2022 № 16, від 15.11.2022 № 22, від 25.11.2022 № 25, від 10.11.2022 № 43, від 29.11.2022 № 12, від 16.11.2022 № 33, від 15.11.2022 № 17, від 22.11.2022 № 32, від 01.12.2022 № 40, від 07.12.2022 № 43, від 08.12.2022 № 13, від 06.12.2022 № 44, від 07.12.2022 № 45, від 29.11.2022 № 6, від 23.11.2022 № 5, від 01.12.2022 № 41, від 12.12.2022 № 43, від 02.12.2022 № 32, від 14.12.2022 № 34, від 02.12.2022 № 29, від 08.12.2022 № 37, від 01.12.2022 № 44, від 18.11.2022 № 53, від 28.11.2022 № 13, від 28.11.2022 № 15, від 14.12.2022 № 32, від 12.12.2022 № 41, від 14.12.2022 № 37, від 02.12.2022 № 34, від 13.12.2022 № 52, від 12.12.2022 № 45, від 12.12.2022 № 40, від 05.12.2022 № 30, від 18.11.2022 № 10, від 21.11.2022 № 18, від 05.12.2022 № 29, від 29.11.2022 № 12, від 16.11.2022 № 33, від 15.11.2022 № 17, від 22.11.2022 № 32, від 01.12.2022 № 40, від 07.12.2022 № 43, від 08.12.2022, від 21.11.2022 № 18, від 05.12.2022 № 29, від 30.11.2022 № 49, від 28.11.2022 № 14, від 18.11.2022 № 12, від 18.11.2022 № 11, від 28.11.2022 № 100, від 06.12.2022 № 39, від 13.12.2022 № 54, від 30.12.2022 № 19, від 05.12.2022 № 34, від 05.12.2022 № 39, від 21.12.2022 № 47, від 13.12.2022 № 56, від 05.12.2022 № 37, від 14.12.2022 № 40, від 26.12.2022 № 34, від 21.12.2022 № 43, від 28.12.2022 № 37, від 30.11.2022 № 50, від 05.12.2022 № 35, від 14.12.2022 № 38, від 11.11.2022 № 30, від 09.12.2022 № 45, від 26.12.2022 № 6, від 18.11.2022 № 30, від 11.11.2022 № 31, від 11.11.2022 № 29, від 11.11.2022 № 28, від 21.11.2022 № 47, від 30.11.2022 № 11, від 22.11.2022 № 4, від 22.11.2022 № 15, від 22.11.2022 № 14, від 14.11.2022 № 22, від 22.11.2022 № 13, від 01.12.2022 № 47, від 21.12.2022 № 45, від 05.12.2022 № 36, від 29.12.2022 № 63, від 16.12.2022 № 25, від 26.12.2022 № 36, від 12.12.2022 № 47, від 06.01.2023 № 22, від 05.01.2023 № 17, від 02.01.2023 № 3, від 16.01.2023 № 40, від 31.01.2023 № 40, від 14.02.2023 № 41, від 06.04.2023 № 31 (т.1, а.с.41-279; т.2, а.с.1-75).
Вказані податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій про реєстрацію податкових накладних / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.41-279; т.2, а.с.1-75). Поряд із цим, нормативно визначені граничні строки їх реєстрації позивачем були порушені.
Зокрема, як встановлено відповідачем, кількість календарних днів порушення граничного стоку реєстрації податкової накладної від 07.02.2020 № 35 становить 151 день, податкової накладної від 14.12.2021 № 56 62 дні, податкової накладної від 14.06.2022 № 13 1 день, податкової накладної від 09.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 07.06.2022 № 14 4 дні, податкової накладної від 09.06.2022 № 10 4 дні, податкової накладної від 13.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 7 4 дні, податкової накладної від 08.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 11 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 7 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 13 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 16 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 09.06.2022 № 6 4 дні, податкової накладної від 13.06.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 01.06.2022 № 12 4 дні, податкової накладної від 01.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 02.06.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 10.06.2022 № 22 5 днів, податкової накладної від 10.06.2022 № 20 14 днів, податкової накладної від 15.09.2022 № 34 6 днів, податкової накладної від 26.10.2022 № 4 1 день, податкової накладної від 14.11.2022 № 24 7 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 11 7 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 25 7 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 20 9 днів, податкової накладної від 26.10.2022 № 30 10 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 21 9 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 29 9 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 32 4 дні, податкової накладної від 15.11.2022 № 28 19 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 28 4 дні, від 29.11.2022 № 13 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 48 4 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 5 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 24 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 3 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 26 5 днів, від 14.11.2022 № 23 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 39 4 дні, податкової накладної від 02.11.2022 № 16 20 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 33 5 днів, податкової накладної від 25.11.2022 № 24 4 дні, податкової накладної від 30.11.2022 № 36 5 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 23 19 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 18 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 25 5 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 43 4 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 32 19 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 31 19 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 13 19 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 19 19 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 14 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 50 4 дні, податкової накладної від 16.11.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 29.09.2022 № 20 37 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 46 15 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 45 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 23 1 день, податкової накладної від 23.11.2022 № 15 1 день, податкової накладної від 15.11.2022 № 23 2 дні, податкової накладної від 08.11.2022 № 15 2 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 27 2 дні, податкової накладної від 18.11.2022 № 23 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 47 15 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 9 2 дні, податкової накладної від 03.11.2022 № 16 2 дні, податкової накладної від 10.11.2022 № 42 15 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 15 1 день, податкової накладної від 23.11.2022 № 17 1 день, податкової накладної від 18.11.2022 № 25 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 41 15 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 14 8 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 11 19 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 44 15 днів, податкової накладної від 25.11.2022 № 16 1 день, податкової накладної від 15.11.2022 № 22 2 дні, податкової накладної від 25.11.2022 № 25 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 43 15 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 12 1 день, податкової накладної від 16.11.2022 № 33 4 дні, податкової накладної від 15.11.2022 № 17 8 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 32 1 день, податкової накладної від 01.12.2022 № 40 13 днів, податкової накладної від 07.12.2022 № 43 13 днів, податкової накладної від 08.12.2022 № 13 13 днів, податкової накладної від 06.12.2022 № 44 13 днів, податкової накладної від 07.12.2022 № 45 13 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 6 13 днів, податкової накладної від 23.11.2022 № 5 13 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 41 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 43 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 32 13 днів, податкової накладної від 14.12.2022 № 34 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 29 13 днів, податкової накладної від 08.12.2022 № 37 13 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 44 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 53 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 13 13 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 15 13 днів, від 14.12.2022 № 32 5 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 41 13 днів, податкової накладної від 14.12.2022 № 37 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 34 13 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 52 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 45 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 40 13 днів, від 05.12.2022 № 30 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 10 13 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 18 5 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 29 13 днів, від 30.11.2022 № 49 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 14 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 12 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 11 13 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 100 8 днів, податкової накладної від 06.12.2022 № 39 10 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 54 16 днів, податкової накладної від 30.12.2022 № 19 1 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 34 31 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 39 46 днів, податкової накладної від 21.12.2022 № 47 16 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 56 31 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 37 31 день, податкової накладної від 14.12.2022 № 40 48 днів, податкової накладної від 26.12.2022 № 34 33 дні, податкової накладної від 21.12.2022 № 43 16 днів, податкової накладної від 28.12.2022 № 37 4 дні, податкової накладної від 30.11.2022 № 50 47 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 35 31 день, податкової накладної від 14.12.2022 № 38 48 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 30 63 дні, податкової накладної від 09.12.2022 № 45 31 день, податкової накладної від 26.12.2022 № 6 1 день, податкової накладної від 18.11.2022 № 30 48 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 31 63 дні, податкової накладної від 11.11.2022 № 29 63 дні, податкової накладної від 11.11.2022 № 28 63 дні, податкової накладної від 21.11.2022 № 47 48 днів, податкової накладної від 30.11.2022 № 11 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 4 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 15 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 14 48 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 22 63 дні, податкової накладної від 22.11.2022 № 13 48 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 47 31 день, податкової накладної від 21.12.2022 № 45 16 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 36 31 день, податкової накладної від 29.12.2022 № 63 32 дні, податкової накладної від 16.12.2022 № 25 32 дні, податкової накладної від 26.12.2022 № 36 33 дні, податкової накладної від 12.12.2022 № 47 54 дні, податкової накладної від 06.01.2023 № 22 15 днів, податкової накладної від 05.01.2023 № 17 15 днів, податкової накладної від 02.01.2023 № 3 20 днів, податкової накладної від 16.01.2023 № 40 2 дні, податкової накладної від 31.01.2023 № 40 2 дні, від 14.02.2023 № 41 11 днів, податкової накладної від 06.04.2023 № 31 13 днів (т.1, а.с.2-6).
У зв`язку з перевищенням позивачем термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у період з лютого 2020 року по квітень 2023 року відповідач згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України застосував до позивача штраф у розмірі 65 772,70 грн. за платежем «Податок на додану вартість» (т.1, а.с.29).
Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
За своєю суттю принцип правової визначеності в аспекті податкових правовідносин вимагає, аби законодавчі норми, якими визначаються загальнообов`язкові правила поведінки відповідних суб`єктів, були чіткими та зрозумілими, стабільними й несуперечними, а також передбачуваними.
За своєю сутністю передбачуваність в контексті права означає можливість передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності на основі чітких та зрозумілих законодавчо сформованих правил. Суб`єкти права на підставі аналізу відповідних норм повинні розуміти заздалегідь, які їхні дії або бездіяльність є передумовою застосування відповідальності, зокрема шляхом накладення штрафних санкцій.
За змістом пункту 170 Рішення Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справі «Олександр Волков проти України» формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі «C.G. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria), заява №1365/07, п.39).
Щодо «якості закону» ЄСПЛ у пункті 169 вищенаведеного рішення зауважує, зокрема, що закон має бути доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).
За змістом рішення ЄСПЛ у справі «Кантоні проти Франції» (CANTONI v. FRANCE) від 11 листопада 1996 року обсяг поняття «передбачуваність» значною мірою залежить від змісту правової норми, сфери, на яку він розрахований, а також кількості та статусу тих, кому він адресований.
Окрім того, за змістом рішень ЄСПЛ у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції» відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить в тому числі й на судових органах, які застосовують та тлумачать закони. Роль судового рішення, покладена на суди, полягає саме в тому, щоб розвіяти такі сумніви щодо тлумачення, які залишаються, беручи до уваги зміни в повсякденній практиці.
Превентивним засобом недотримання законодавцем верховенства права є впровадження та існування в Україні принципу презумпції правомірності рішень платника податку («in dubio pro tributario»).
Саме порушення наведеного принципу слугувало неодноразовою підставою для ухвалення Європейським судом з прав людини рішень, якими констатувалась обставина наявності в українського податкового законодавства неузгодженостей та помилкового тлумачення такого законодавства на користь держави (зокрема див. справи «Сєрков проти України» «Щокін проти України», «Довбишев проти України»).
Отже, мова йде не стільки про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, скільки про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Таким чином, вирішуючи питання застосування відповідальності за порушення строків реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (складених під час дії карантину по 31 січня 2022 року) в ЄРПН необхідно враховувати положення підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.12. статті 56 ПК України.
Принцип in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків) закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
На цьому принципі засноване і закріплене в пункті 56.21 статті 56 ПК України правило. Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків. Таким чином, враховуючи наведені норми платник не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних складених в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме в період з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. До того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Враховуючи характер принципу in dubio pro tributario у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого - істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.
У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.
Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.
При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.
Наведене вказує, що законодавець не створив умов, за яких платник податку міг у розумні строки зареєструвати податкові накладні, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.
Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.
Натомість, ті платники податків, які склали податкові накладні по 31 січня 2022 року й не зареєстрували їх до 26 травня 2022 року, хоч і були попередньо безумовно звільненні від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких на підставі пункту 52-1 та пункту 69 Перехідних положень ПК України, тобто були захищенні нормами, що запроваджували як карантинний, так і воєнний мораторій на застосування штрафних санкцій, фактично не отримали додаткового часу для реєстрації податкових накладних без застосування таких.
Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.
При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.
В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно.
Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати - 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.
Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше не виконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати.
Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію.
Водночас, умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.
За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».
Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.
При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 і від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 16.04.2024 по справі № 460/21543/23.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, за умови реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
За правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 30 січня 2024 року в справі № 280/4484/23, оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120 1.1 статті 120 1 ПК України. Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-IX (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:
для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, встановлюється у таких розмірах: до 15 календарних днів - 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК; від 16 до 30 календарних днів - 5 % такої суми ПДВ; від 31 до 60 календарних днів - 10 % такої суми ПДВ; від 61 до 365 календарних днів - 15 % такої суми ПДВ; на 366 і більше календарних днів - 25 % такої суми ПДВ.
Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/ РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-IX (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120 1.1 статті 120-1 Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові накладні, за порушення термінів реєстрації яких позивача притягнуто до відповідальності та які складені в період дії «ковідного» мораторію до початку дії воєнного стану, а саме : у період з лютого 2020 року по квітень 2023 року: податкові накладні від 07.02.2020 № 35, від 14.12.2021 № 56, від 14.06.2022 № 13, від 09.06.2022 № 8, від 07.06.2022 № 14, від 09.06.2022 № 10, від 13.06.2022 № 5, від 15.06.2022 № 7, від 08.06.2022 № 8, від 15.06.2022 № 11, від 06.06.2022 № 7, від 06.06.2022 № 13, від 06.06.2022 № 16, від 15.06.2022 № 8, від 06.06.2022 № 8, від 09.06.2022 № 6, від 13.06.2022 № 9, від 01.06.2022 № 12, від 01.06.2022 № 5, від 15.06.2022 № 5, від 02.06.2022 № 9, від 10.06.2022 № 22, від 10.06.2022 № 20, від 15.09.2022 № 34, від 26.10.2022 № 4, від 14.11.2022 № 24, від 15.11.2022 № 11, від 15.11.2022 № 25, від 14.11.2022 № 20, від 26.10.2022 № 30, від 14.11.2022 № 21, від 14.11.2022 № 29, від 29.11.2022 № 32, від 15.11.2022 № 28, від 28.11.2022 № 28, від 29.11.2022 № 13, від 17.11.2022 № 48, від 14.11.2022 № 5, від 18.11.2022 № 24, від 17.11.2022 № 3, від 17.11.2022 № 26, від 14.11.2022 № 23, від 18.11.2022 № 39, від 02.11.2022 № 16, від 22.11.2022 № 33, від 25.11.2022 № 24, від 30.11.2022 № 36, від 11.11.2022 № 23, від 28.11.2022 № 18, від 17.11.2022 № 25, від 21.11.2022 № 43, від 14.11.2022 № 32, від 14.11.2022 № 31, від 15.11.2022 № 13, від 14.11.2022 № 19, від 15.11.2022 № 14, від 18.11.2022 № 50, від 16.11.2022 № 9, від 29.09.2022 № 20, від 10.11.2022 № 46, від 10.11.2022 № 45, від 28.11.2022 № 23, від 23.11.2022 № 15, від 15.11.2022 № 23, від 08.11.2022 № 15, від 14.11.2022 № 27, від 18.11.2022 № 23, від 10.11.2022 № 47, від 11.11.2022 № 9, від 03.11.2022 № 16, від 10.11.2022 № 42, від 21.11.2022 № 15, від 23.11.2022 № 17, від 18.11.2022 № 25, від 10.11.2022 № 41, від 14.11.2022 № 14, від 11.11.2022 № 11, від 10.11.2022 № 44, від 25.11.2022 № 16, від 15.11.2022 № 22, від 25.11.2022 № 25, від 10.11.2022 № 43, від 29.11.2022 № 12, від 16.11.2022 № 33, від 15.11.2022 № 17, від 22.11.2022 № 32, від 01.12.2022 № 40, від 07.12.2022 № 43, від 08.12.2022 № 13, від 06.12.2022 № 44, від 07.12.2022 № 45, від 29.11.2022 № 6, від 23.11.2022 № 5, від 01.12.2022 № 41, від 12.12.2022 № 43, від 02.12.2022 № 32, від 14.12.2022 № 34, від 02.12.2022 № 29, від 08.12.2022 № 37, від 01.12.2022 № 44, від 18.11.2022 № 53, від 28.11.2022 № 13, від 28.11.2022 № 15, від 14.12.2022 № 32, від 12.12.2022 № 41, від 14.12.2022 № 37, від 02.12.2022 № 34, від 13.12.2022 № 52, від 12.12.2022 № 45, від 12.12.2022 № 40, від 05.12.2022 № 30, від 18.11.2022 № 10, від 21.11.2022 № 18, від 05.12.2022 № 29, від 29.11.2022 № 12, від 16.11.2022 № 33, від 15.11.2022 № 17, від 22.11.2022 № 32, від 01.12.2022 № 40, від 07.12.2022 № 43, від 08.12.2022, від 21.11.2022 № 18, від 05.12.2022 № 29, від 30.11.2022 № 49, від 28.11.2022 № 14, від 18.11.2022 № 12, від 18.11.2022 № 11, від 28.11.2022 № 100, від 06.12.2022 № 39, від 13.12.2022 № 54, від 30.12.2022 № 19, від 05.12.2022 № 34, від 05.12.2022 № 39, від 21.12.2022 № 47, від 13.12.2022 № 56, від 05.12.2022 № 37, від 14.12.2022 № 40, від 26.12.2022 № 34, від 21.12.2022 № 43, від 28.12.2022 № 37, від 30.11.2022 № 50, від 05.12.2022 № 35, від 14.12.2022 № 38, від 11.11.2022 № 30, від 09.12.2022 № 45, від 26.12.2022 № 6, від 18.11.2022 № 30, від 11.11.2022 № 31, від 11.11.2022 № 29, від 11.11.2022 № 28, від 21.11.2022 № 47, від 30.11.2022 № 11, від 22.11.2022 № 4, від 22.11.2022 № 15, від 22.11.2022 № 14, від 14.11.2022 № 22, від 22.11.2022 № 13, від 01.12.2022 № 47, від 21.12.2022 № 45, від 05.12.2022 № 36, від 29.12.2022 № 63, від 16.12.2022 № 25, від 26.12.2022 № 36, від 12.12.2022 № 47, від 06.01.2023 № 22, від 05.01.2023 № 17, від 02.01.2023 № 3, від 16.01.2023 № 40, від 31.01.2023 № 40, від 14.02.2023 № 41, від 06.04.2023 № 31.
Податковим органом, кількість календарних днів порушення граничного стоку реєстрації податкової накладної від 07.02.2020 № 35 становить 151 день, податкової накладної від 14.12.2021 № 56 62 дні, податкової накладної від 14.06.2022 № 13 1 день, податкової накладної від 09.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 07.06.2022 № 14 4 дні, податкової накладної від 09.06.2022 № 10 4 дні, податкової накладної від 13.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 7 4 дні, податкової накладної від 08.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 11 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 7 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 13 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 16 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 06.06.2022 № 8 4 дні, податкової накладної від 09.06.2022 № 6 4 дні, податкової накладної від 13.06.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 01.06.2022 № 12 4 дні, податкової накладної від 01.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 15.06.2022 № 5 4 дні, податкової накладної від 02.06.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 10.06.2022 № 22 5 днів, податкової накладної від 10.06.2022 № 20 14 днів, податкової накладної від 15.09.2022 № 34 6 днів, податкової накладної від 26.10.2022 № 4 1 день, податкової накладної від 14.11.2022 № 24 7 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 11 7 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 25 7 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 20 9 днів, податкової накладної від 26.10.2022 № 30 10 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 21 9 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 29 9 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 32 4 дні, податкової накладної від 15.11.2022 № 28 19 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 28 4 дні, від 29.11.2022 № 13 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 48 4 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 5 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 24 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 3 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 26 5 днів, від 14.11.2022 № 23 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 39 4 дні, податкової накладної від 02.11.2022 № 16 20 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 33 5 днів, податкової накладної від 25.11.2022 № 24 4 дні, податкової накладної від 30.11.2022 № 36 5 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 23 19 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 18 4 дні, податкової накладної від 17.11.2022 № 25 5 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 43 4 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 32 19 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 31 19 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 13 19 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 19 19 днів, податкової накладної від 15.11.2022 № 14 19 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 50 4 дні, податкової накладної від 16.11.2022 № 9 4 дні, податкової накладної від 29.09.2022 № 20 37 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 46 15 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 45 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 23 1 день, податкової накладної від 23.11.2022 № 15 1 день, податкової накладної від 15.11.2022 № 23 2 дні, податкової накладної від 08.11.2022 № 15 2 дні, податкової накладної від 14.11.2022 № 27 2 дні, податкової накладної від 18.11.2022 № 23 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 47 15 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 9 2 дні, податкової накладної від 03.11.2022 № 16 2 дні, податкової накладної від 10.11.2022 № 42 15 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 15 1 день, податкової накладної від 23.11.2022 № 17 1 день, податкової накладної від 18.11.2022 № 25 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 41 15 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 14 8 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 11 19 днів, податкової накладної від 10.11.2022 № 44 15 днів, податкової накладної від 25.11.2022 № 16 1 день, податкової накладної від 15.11.2022 № 22 2 дні, податкової накладної від 25.11.2022 № 25 1 день, податкової накладної від 10.11.2022 № 43 15 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 12 1 день, податкової накладної від 16.11.2022 № 33 4 дні, податкової накладної від 15.11.2022 № 17 8 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 32 1 день, податкової накладної від 01.12.2022 № 40 13 днів, податкової накладної від 07.12.2022 № 43 13 днів, податкової накладної від 08.12.2022 № 13 13 днів, податкової накладної від 06.12.2022 № 44 13 днів, податкової накладної від 07.12.2022 № 45 13 днів, податкової накладної від 29.11.2022 № 6 13 днів, податкової накладної від 23.11.2022 № 5 13 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 41 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 43 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 32 13 днів, податкової накладної від 14.12.2022 № 34 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 29 13 днів, податкової накладної від 08.12.2022 № 37 13 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 44 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 53 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 13 13 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 15 13 днів, від 14.12.2022 № 32 5 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 41 13 днів, податкової накладної від 14.12.2022 № 37 13 днів, податкової накладної від 02.12.2022 № 34 13 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 52 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 45 13 днів, податкової накладної від 12.12.2022 № 40 13 днів, від 05.12.2022 № 30 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 10 13 днів, податкової накладної від 21.11.2022 № 18 5 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 29 13 днів, від 30.11.2022 № 49 15 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 14 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 12 13 днів, податкової накладної від 18.11.2022 № 11 13 днів, податкової накладної від 28.11.2022 № 100 8 днів, податкової накладної від 06.12.2022 № 39 10 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 54 16 днів, податкової накладної від 30.12.2022 № 19 1 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 34 31 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 39 46 днів, податкової накладної від 21.12.2022 № 47 16 днів, податкової накладної від 13.12.2022 № 56 31 день, податкової накладної від 05.12.2022 № 37 31 день, податкової накладної від 14.12.2022 № 40 48 днів, податкової накладної від 26.12.2022 № 34 33 дні, податкової накладної від 21.12.2022 № 43 16 днів, податкової накладної від 28.12.2022 № 37 4 дні, податкової накладної від 30.11.2022 № 50 47 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 35 31 день, податкової накладної від 14.12.2022 № 38 48 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 30 63 дні, податкової накладної від 09.12.2022 № 45 31 день, податкової накладної від 26.12.2022 № 6 1 день, податкової накладної від 18.11.2022 № 30 48 днів, податкової накладної від 11.11.2022 № 31 63 дні, податкової накладної від 11.11.2022 № 29 63 дні, податкової накладної від 11.11.2022 № 28 63 дні, податкової накладної від 21.11.2022 № 47 48 днів, податкової накладної від 30.11.2022 № 11 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 4 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 15 48 днів, податкової накладної від 22.11.2022 № 14 48 днів, податкової накладної від 14.11.2022 № 22 63 дні, податкової накладної від 22.11.2022 № 13 48 днів, податкової накладної від 01.12.2022 № 47 31 день, податкової накладної від 21.12.2022 № 45 16 днів, податкової накладної від 05.12.2022 № 36 31 день, податкової накладної від 29.12.2022 № 63 32 дні, податкової накладної від 16.12.2022 № 25 32 дні, податкової накладної від 26.12.2022 № 36 33 дні, податкової накладної від 12.12.2022 № 47 54 дні, податкової накладної від 06.01.2023 № 22 15 днів, податкової накладної від 05.01.2023 № 17 15 днів, податкової накладної від 02.01.2023 № 3 20 днів, податкової накладної від 16.01.2023 № 40 2 дні, податкової накладної від 31.01.2023 № 40 2 дні, від 14.02.2023 № 41 11 днів, податкової накладної від 06.04.2023 № 31 13 днів.
Факт порушення граничних строків реєстрації вищенаведених податкових накладних не заперечується сторонами по справі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Енергоустановка» заяву про неможливість виконання платником податків обов`язків до Головного управління ДПС у Запорізькій області (згідно з абз. 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, «Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225) не надавало. Відповідних доказів позивачем не надано і під час судового розгляду справи.
Верховним Судом у постанові від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23 зазначено, що оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної у ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) у період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
Отже, за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних з 27.05.2022 позивач повинен нести відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України.
Особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.
При здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту. Законом № 2260-ІХ вносячи зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.
Правовий висновок щодо застосування темпоральних меж пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України викладений Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 року у справі № 280/4484/23.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним судом у постанові від 16.04.2024 № 460/21543/23.
Верховний Суд у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 500/5361/23 дійшов висновку, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 20 вересня 2024 року у справі № 380/30580/23.
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, за порушення строків реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних до позивача застосовано штраф відповідно до положень пункту 120.1.1 статті 120.1 ПК України, що на переконання колегії суддів є обґрунтованим.
Доводи позивача про необхідність застосування до цих правовідносин положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за якими штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), є помилковими, адже як вказано вище, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин в частині застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних , складених в період з 01 червня 2022 року по 31.12.2022, ці норми, як вказано вище, не застосовуються.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.
Аналізуючи матеріали справи, застосовно до вимог чинного на період воєнного стану законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що позивач не дотримався строків реєстрації спірних податкових накладних і застосування податковим органом до нього штрафних санкцій є правомірним.
Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
Посилання суду першої інстанції на правові позиції судів у справах № 120/4857/23, « 120/7320/23 № 140/3231/23, колегія суддів відхиляє оскільки останні постанови у цих справах ухвалені судами апеляційної інстанції, тоді як в силу ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоустановка» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддяТ.І. Ясенова
суддяА.В. Суховаров
суддяО.В. Головко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122161983 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прудивус Олег Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прудивус Олег Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прудивус Олег Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прудивус Олег Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прудивус Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні