Постанова

від 07.10.2024 по справі 320/3252/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3252/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постано,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 від 14 грудня 2023 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_1 від 25.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про стягнення виконавчого збору від 29 травня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевича Олександра Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 від 14 грудня 2023 року з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № НОМЕР_2 від 29.05.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. від 25.10.2022 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №910/21995/21, виданого 12.07.2022 Господарським судом м. Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (боржник) заборгованості у розмірі 12 632 041,20 грн. на користь Київської міської ради (стягувач).

25.10.2022 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з приватного акціонерного товариств «АК-ТРАНС» виконавчого збору в розмірі 1 263 204,12 грн у ВП НОМЕР_1.

Постановою від 14.12.2023 закінчено виконавче провадження ВП НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. від 14.12.2023 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору НОМЕР_1, виданої 25.10.2022 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з ПрАТ «АК-ТРАНС» виконавчого збору в розмірі 1 256 779,16 грн.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. від 29.05.2023 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №910/21995/21, виданого 16.05.2023 Господарським судом м. Києва про стягнення з приватного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (боржник) судового збору у розмірі 189 480 грн на користь Київської міської ради (боржник).

29.05.2023 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з приватного акціонерного товариств «АК-ТРАНС» виконавчого збору в розмірі 18 948,06 грн у ВП НОМЕР_2.

Постановою від 14.12.2023 закінчено виконавче провадження ВП НОМЕР_2 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полінкевичем О.В. від 14.12.2023 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору НОМЕР_2, виданої 29.05.2023 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з ПрАТ «АК-ТРАНС» виконавчого збору в розмірі 18948,06 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що дії державного виконавця щодо прийняття постанов про стягнення виконавчого збору такими, що були вчинені у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а постанову від 25.10.2022 у ВП НОМЕР_1 та постанову від 29.05.2023 у ВП НОМЕР_2 - правомірними. Позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2023 ВП НОМЕР_3 та від 14.12.2023 ВП НОМЕР_4 також не підлягають задоволенню, з огляду на похідний характер.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що спірні постанови про стягнення виконавчого збору винесені у межах виконавчих проваджень, відкритих з виконання рішень господарського суду про стягнення з позивача коштів. При цьому, станом на час відкриття цих виконавчих проваджень, рішення господарського суду не були виконані, а тому з позивача підлягав стягненню виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню.

Подальше відстрочення судом виконання рішення про стягнення коштів не є обставиною, яка скасовує підстави для стягнення виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження або ж вказує на протиправність відповідного рішення виконавця.

Окрім того, виконання позивачем судового рішення до завершення періоду дії відстрочення його виконання, у даному випадку не є підставою для скасування стягнення виконавчого збору, оскільки рішення було виконане вже після відкриття виконавчого провадження.

Помилковим є посилання позивача на те, що виконавчий збір підлягає стягненню у розмірі фактично примусово стягнутих сум. Із набранням 28.08.2018 чинності Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII положення частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII чітко визначають, що виконавчий збір розраховується із сум, що підлягають примусовому стягненню, а не з фактично стягнутих виконавцем сум.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин протиправності оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору.

Згідно пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору .

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у разі закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державний виконавець, у разі, якщо виконавчий збір не стягнуто, зобов`язаний відкрити нове виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Зважаючи на встановлену правомірність постанов про стягнення виконавчого збору, відкриття відповідачем виконавчих з виконання таких постанов є правомірним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АК-ТРАНС" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова