Постанова

від 08.10.2024 по справі 620/14347/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14347/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Куць М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Березовського Олексія Дмитровича на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, суддя Бородавкіна С.В., за заявою представника ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, викладеної в листі від 27.09.2021 за №2500-0205-8/49319, у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'';

- зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 23.09.2021 на пенсію за віком відповідно до Закону України ''Про державну службу'' від 10.12.2015 №889-VII та статті 37 Закону України ''Про державну службу'' від 16.12.1993 №3723-ХІІ, здійснивши перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих 21.09.2021 Бахмацькою міською радою Чернігівської області, та виплатити недоотримані кошти.

Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 визнано протиправною відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2021 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

31.05.2024 представник ОСОБА_1 подала до Чернігівського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 КАС України в якій просила визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та зобов`язати у місячний строк після набрання чинності судовим рішенням повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів на виконання рішення суду

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 заяву представника позивача про визнання протиправними дій повернуто без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2023 року та повернути заяву для розгляду та вирішення до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 383 КАС України заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розгляд суду.

Згідно з приписами ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. 3 (повернення заяви позивачеві), 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 ст. 294 цього Кодексі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , поданої відповідно до ст. 383 КАС України, в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін).

Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що заявник пропустив встановлений ст. 383 КАС України строк звернення із відповідною заявою до суду, а клопотання про поновлення пропущеного строку з поважний причин не долучив.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами Кодексу адміністративного судочинства строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язане з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Водночас, невиконання або несвоєчасне виконання постановленого на користь особи рішення суду є порушенням (обмеженням) права на справедливий суд. Суд не повинен тлумачити приписи частини четвертої статті 383 КАС України у такий спосіб, щоб створювати перешкоди для забезпечення виконання рішення суду. Трактування правил цієї статті повинне перебувати в системному зв`язку з принципом обов`язковості судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що для реалізації права на оскарження дій суб`єкта владних повноважень на цій стадії судового провадження і особа, на користь якої постановлено судове рішення, і суд повинні відповідно дотримуватися і застосовувати веління процесуального закону стосовно форми, порядку та умов звернення за захистом права на виконання судового рішення. У цьому сегменті спірних правовідносин їхні суб`єкти мають розуміти винятковість способу забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, тому повинні неухильно дотримуватися строків подання заяви в порядку статті 383 КАС України, особливо граничного (крайнього, кінцевого) терміну звернення, передбаченого цією статтею.

Так, за частиною четвертою цієї статті заяву, зазначену у її частині першій, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Ця норма вказує на дотримання двох строків: перший - це десять днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а другий - це строк пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Отже, якщо особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, то таку заяву ця особа повинна подати виключно в межах строку пред`явлення до виконання виконавчого листа з дотриманням десятиденного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки встановлення й дотримання цього строку зумовлено не тільки і не стільки діями, зокрема, органів та/чи осіб, які здійснюють примусове виконання рішень, скільки передбаченими процесуальним законом додатковими особливими "спонуками", які можуть бути застосовані до суб`єкта владних повноважень для належного, повного та вчасного виконання судового рішення.

Правова позиція у подібній справі була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2023 справа №9901/908заі/23

Таким чином, коли заявник вирішив звернутися до суду в порядку статті 383 КАС України, він, окрім дотримання вимог самої заяви, зобов`язаний зважати на строки звернення, пропуск яких унеможливлює прийняття судом до розгляду такої заяви та розгляд її по суті.

У межах обставин цієї справи встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України 31 травня 2024 року.

Також, колегією суддів було встановлено, що із заявою про видачу виконавчого листа за даним судовим рішенням представник позивача звернувся 10 жовтня 2023 та отримав два виконавчі листи 10.10.2023, про що свідчить розписка, що знаходиться в матеріалах справи, самі виконавчі листи (а.с.118, 146), заява від 11 жовтня 2023 представника позивача до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження, отриманого 11 жовтня 2023, постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2023 (а.с.148).

Листом від 14.05.2024 представника позивача відділом примусового виконання рішень повідомлено, що виконавчий лист перебуває на виконанні і вчиняються дії з його примусового виконання (а.с.151-152)

Листом від 29.05.2024 відділом примусового виконання рішень повідомлено представника позивача про те, що виконавчий лист у справі №620/14327/21 перебуває на виконанні і станом на 29.05.2024 рішення суду не виконано (а.с.155).

Таким чином, на час звернення до суду з заявою 31.05.2024 в порядку ст. 383 КАС України, рішення суду в примусовому порядку виконано не було, про що скаржник зазначив в апеляційній скарзі.

Вищезазначені доводи щодо перебування виконавчого листа на примусовому виконанні та його не виконання на момент звернення до суду з даною заявою, зазначав представник позивача у самій заяві.

Проте, зазначені обставини суд першої інстанції не перевірив, не надав їм оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про прийняття ухвали про повернення заяви представника позивача без розгляду у зв`язку з пропуском строку на її подання.

Отже, колегія суддів вважає, що позивач не пропустив строк на подання заяви до суду в порядку ст. 383 КАС України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального та норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Березовського Олексія Дмитровича задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасувати, а справу за заявою представника ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строки, визначений ст.328- 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.