Постанова
від 25.09.2024 по справі 380/17146/23
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17146/23 пров. № А/857/21812/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Матковської З.М., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняБерезюка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (головуючий суддя Карп`як О.О., м. Львів, повний текст складено 05.08.2024) по справі за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення його податкового боргу у розмірі 182 970 189, 84 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто кошти з рахунків/електронних гаманців Державного підприємства «Львіввугілля» в банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та за рахунок готівки, що належить такому платникові податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 182 970 189, 84 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Львіввугілля» оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати в частині стягнення пені в розмірі 53 310 472,84грн та ухвалити нове, яким частково відмовити в задоволені позову про стягнення боргу, а саме пені в розмірі 53 310 472,84 грн.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно розрахунку суми позову дана сума боргу складається: -заборгованість утворилась за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 в результаті несплати ДП «Львіввугілля» самостійно задекларованих податкових зобов`язань по податку на додану вартість в розмірі 129 659 717,00грн; -нарахована пеня за період з 31.12.2014 по 22.02.2016 в сумі 53 310 482, 84грн. (зазначає в позовній заяві), хоча розраховує по 2023 рік. В рішенні суду не надано даному факту оцінку. Судом стягнуто пеню за період більше 9 років.

Податковий кодекс України визначає, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобовґязань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ( підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

- податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно ст. 129.9 пеня не нараховується,

У відповідності до ст.129.1 Податкового кодексу нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках:

-закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

У даному випадку нараховано пеню на суму грошового зобов`язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні №000584101/342 від 20.07.2015.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності у 1095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо:

проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобовґязань (пункт 102.1);

-стягнення податкового боргу (пункт 102.4);

-право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовґязань або про їх відшкодування (пункт 102.5).

В силу положень пункту 102.4 статті 102 ПК України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Верховний Суд у постанові 20 січня 2022 року, справа № 480/1390/19 зазначив: «під терміном «безнадійний» розуміється також податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України). Своєю чергою, за змістом пункту 102.1 статті 102 ПК України, якою регламентовано строки давності та їх застосування, строк давності для нарахування та/або стягнення грошових зобов`язань, складає 1095 днів, який обраховується, зокрема, з дати настання граничного строку сплати вказаних грошових зобов`язань. У разі якщо грошове зобовґязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звґязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовґязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (пункт 102.4 статті 102 ПК України). У постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №807/2097/16 касаційний суд резюмував, що обовґязок зі сплати пені повґязаний з обовґязком погашення податкового боргу, тому в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак, з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу».

Відповідно до приписів статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, строк звернення податкових органів до суду із позовом про стягнення податкового боргу передбачений статтею 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Львіввугілля» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване, як юридична особа з 17.01.2003, перебуває на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків.

Згідно довідки про розрахунок суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у відповідача виник податковий борг по податку на додану вартість, який станом на 10.07.2023 становить 182 970 189, 84 грн.

Стягненню підлягає сума, яка утворилася за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 в результаті несплати ДП «Львіввугілля» самостійно задекларованих декларацій по податку на додану вартість, а саме:

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9299793014 від 18.01.2023 терміном сплати 30.01.2023 на суму 17 688 001,00 грн.;

- збільшення суми ПДВ, що підлягала сплаті, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9033713751 за 01.01.2022 терміном сплати 24.02.2023р. на суму 26 142,00грн.;

- збільшення суми ПДВ, що підлягала сплаті, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9033719297 за 01.01.2023 терміном сплати 24.02.2023р. на 1 423,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9027498684 від 17.02.2023 терміном сплати 02.03.2023 на суму 26 077 711,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9053068842 від 17.03.2023 терміном сплати 30.03.2023 на суму 22 463 203,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9084923420 від 19.04.2023 терміном сплати 01.05.2023 на суму 31 704 823,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9116506291 від 19.05.2023 терміном сплати 30.05.2023 на суму 14 364 664,00 грн.

- збільшення суми ПДВ, що підлягала сплаті, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9128132814 за 01.01.2023 терміном сплати 01.06.2023р. на суму 107,00 грн.;

- збільшення суми ПДВ, що підлягала сплаті, Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9147267612 за 01.05.2023 терміном сплати 21.06.2023р. на 2619,00 грн.;

- збільшення суми ПДВ, що підлягала сплаті, Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9148470036 за 01.02.2023 терміном сплати 22.06.2023р. на 185,00 грн.;

- нараховано ПДВ по декларації Податкова декларація з податку на додану вартість № 9144009917 від 16.06.2023 терміном сплати 30.06.2023 на 17 330 757,00 грн.

ДП «Львіввугілля» в період з 01.01.2023 по 30.06.2023 в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету в результаті добровільної сплати та в результаті вжиття заходів стягнення боргу по податку на додану вартість надійшли кошти в сумі 60 126 441,77 грн.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючим органом є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до положень пункту14.1 статті 14 ПК України:

14.1.39. грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

14.1.156. податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

З огляду на це, суд правильно вважав, що самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов`язання у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені вище грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу і доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

При цьому, суд вірно врахував, що згідно з п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У даній спірній ситуації, судом першої інстанції зґясовано, що 17.06.2003 податковим органом була сформована податкова вимога №1/171 на №2/175 від 22.07.2003 і доказів оскарження та скасування зазначених податкових вимог та визначеної у них суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції віро зазначено, що порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, суд слушно зауважив, що зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Також, судом правильно вказано, що порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно з п.95.3.ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

З огляду на вказане вище, суд підставно вказав, що позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу і вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

Відхиляючи доводи ДП «Львіввугілля» які мотивовані порушенням ст. 102 Податкового кодексу України, а саме порушення строку звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення податкового боргу, оскільки на думку відповідача на момент скерування позову до суду минув строк давності (1095 днів), суд правильно вважав, що при погашенні податкового боргу днем, коли у контролюючого органу відповідно до Податкового кодексу України виникло право нарахувати пеню є день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (пп.1 п.3 ст.129 ПКУ), а не терміну впродовж якого погашене зобов`язання перебувало у статусі податкового боргу.

Враховуючи наведене вище, правильним є висновок, що позовна давність як і в розумінні статті 102 Податкового кодексу України для задоволення до стягнення даного податкового боргу, так і в розумінні п. 9 ст. 129 Податкового кодексу України для нарахування пені жодним чином не порушено, оскільки термін виникнення податкового боргу в сумі 53 310 472,84 грн. (пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання та/або узгодженого податкового боргу) починається з 20.01.2023р. по 28.06.2023р. що відповідно становить від 175 до 16 днів з моменту виникнення боргу до моменту скерування позовної заяви до суду з метою стягнення цього податкового боргу.

Виходячи з вище викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, відтак рішення слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року по справі №380/17146/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді З.М. Матковська

О.І. Мікула

повний текст складено 07.10.2024, у зв`зку з перебуванням судді Мікули О.І. у відрядженні

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.09.2024
Оприлюднено10.10.2024
Номер документу122163195
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу

Судовий реєстр по справі —380/17146/23

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 25.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 03.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 27.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Рішення від 24.07.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Карп'як Оксана Орестівна

Ухвала від 28.07.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Карп'як Оксана Орестівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні