Постанова

від 07.10.2024 по справі 140/33945/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/33945/23 пров. № А/857/6994/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Плахтій Н. Б.) у справі № 140/33945/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Горохівська районна державна адміністрація Волинської області, Луцька районна державна (військова) адміністрація Волинської області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.07.2023 № РВ-7400112492023, прийнятого державним кадастровим реєстратором Відділу № 4 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Маркіною Т. А., про відмову у виправленні помилок;

- зобов`язати відповідачів здійснити виправлення помилок у відомостях, що містяться в Державному земельному кадастрі (далі ДЗК) про земельну ділянку, кадастровий номер 0720881000:01:001:0338; площею 0,809 га, що знаходиться на території Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, з урахуванням даних, вказаних у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 338534 від 30.01.2009, для подальшого переоформлення права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у відомостях з ДЗК є такі помилки, які відбулися з вини органу реєстрації: у відомостях про державну реєстрацію земельної ділянки невірно зазначено дату державної реєстрації земельної ділянки - 12.01.2009, в той час як згідно державного акту про право приватної власності на земельну ділянку датою державної реєстрації земельної ділянки є 30.10.2009; у відомостях про право власності/право постійного користування внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права, що виникли після 01.01.2013 невірно вказано - ПІБ/найменування власника, податковий номер/номер серію паспорта фізичної особи, місце проживання/місцезнаходження власника, дата документу, що посвідчує право (державний акт від 12.01.2009 ЯД № 338534, в той час як вірним є 30.01.2009).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Маркіної Т. А. від 27.07.2023 № РВ-7400112492023.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області здійснити виправлення помилок у відомостях, що містяться в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, кадастровий номер 0720881000:01:001:0338 згідно з повідомленням про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 26.07.2023 з реєстраційним номером ЗВ-9201710462023 з урахуванням даних, вказаних у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 338534 від 30.01.2009.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, яке вважає, що суд дійшов помилкових висновків у оскаржуваному рішенні. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 66 Постанови КМУ від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення державного земельного кадастру» до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21- 25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру. У пунктах 21 - 25 не передбачено, що державний кадастровий реєстратор може самостійно вносити інформацію про власників, користувачів земельної ділянки. До державного земельного кадастру, вносяться відомості про земельні ділянки, в т.ч.: згідно підпункту 3 пункту 24 «опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності»; згідно підпункту 16 пункту 24 «інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Тобто, інформація про власників, користувачів надходить тільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно автоматично в порядку обміну.

Зазначає, що таким чином, державний кадастровий реєстратор, з урахуванням п. 21-25, п. 66 Порядку № 1051, Додатку 1 до Постанови № 483 не міг згідно з п. 144 Постанови № 1051 (на який посилається суд у рішенні) скласти протокол виправлення помилки та виправити помилку. Відмова у виправленні помилок з наведеним у ній текстом (додаток 33 Постанови № 1051) формується автоматично без можливості редагування з боку кадастрового реєстратора.

Вважає, що неможливо виконати рішення суду від 28.02.2024 у справі № 140/33945/23. Також, розгляд заяв про внесення відомостей (змін до них) здійснюється за принципом екстериторіальності (в автоматичному порядку розподіляється будь-якому кадастровому реєстратору), вказане рішення неможливе для виконання також будь-яким іншим територіальним органом Держгеокадастру.

Також зазначає, що відомості, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не можуть бути внесені Державним кадастровим реєстратором. Відповідно, у Відмові у виправленні помилок РВ-7400112492023 встановлено факт, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що є в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах (відносно відомостей, які можуть бути внесені державним кадастровим реєстратором відповідно до ст. 31 Закону України «Про державний земельний кадастр», пунктів 21-25, 66 Постанови КМУ № 1051).

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,809 га, кадастровий номер 0720881000:01:001:0338, що знаходиться на території Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області, та призначена для ведення особистого селянського господарства, про що свідчать відомості Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 338534, виданого 30.01.2009 Горохівською РДА, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010908300002 (а. с. 8).

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.10.2020 № 62031221 (а.с. 9), після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.04.2020 (а. с. 7), державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області було заведено спадкову справу № 179/2020 від 12.10.2020.

Позивач через портал ДЗК звернувся з повідомленням про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 26.07.2023 з реєстраційним № ЗВ-9201710462023.

За результатами розгляд вказаного повідомлення ОСОБА_1 разом з доданими до нього документами рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2023 № РВ-7400112492023 відмовлено у виправленні зазначених у повідомленні помилок у зв`язку із встановленням факту, що відомості ДЗК відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з не виявленням відповідних технічних помилок у таких документах (а. с. 13).

Позивач, вважаючи таке рішення кадастрового реєстратора протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідачами не доведено правомірності рішення про відмову у виправленні помилок.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 195 Земельного кодексу України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Як передбачено статтею 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 3 статті 5 Закону № 3613-VI порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.10.2012 № 1051, якою затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051).

Згідно з п. 10 Порядку № 1051 відомостями ДЗК є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Як визначено пунктом 12 Порядку № 1051 відомості ДЗК є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

ДЗК ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях, що передбачено частиною 2 статті 5 Закону №3613-VI та пунктом 3 Порядку №1051.

За приписами статті 10 Закону № 3613-VI об`єктами ДЗК є, в тому числі, земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 3613-VI внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормами частини 4 статті 9 Закону № 3613-VI та пункту 4 Порядку № 1051 визначено, що до повноважень державного кадастрового реєстратора належить здійснення виправлення помилок у ДЗК.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону № 3613-VI у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Відповідно до п. 139 розділу «Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру» Порядку № 1051 у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Повідомлення разом із доданими до нього документами надсилається заінтересованою особою в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобу електронної ідентифікації з високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.

Як встановлено судом, за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_1 про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 26.07.2023 з реєстраційним номером ЗВ-9201710462023, рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.07.2023 № РВ-7400112492023 відмовлено у виправленні зазначених у повідомленні помилок у зв`язку із встановленням факту, що відомості ДЗК відповідають інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей, та не потребують виправлення у зв`язку з не виявленням відповідних технічних помилок у таких документах (а. с. 13).

Згідно вимог п. 142 Порядку № 1051 розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143-150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Як передбачено пунктами 143, 144 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:

1) складає в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30;

2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);

3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);

3-1) надсилає державному реєстраторові прав на нерухоме майно повідомлення за формою згідно з додатком 31 в електронній формі;

4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

Вимогами пункту 154 Порядку № 1051 встановлено, що приймання та ведення обліку заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, їх оприлюднення та розгляд здійснюються відповідно до пунктів 69 - 87, 210, 211 цього Порядку після підтвердження факту допущення помилки у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель, внесення виправлень відповідно до пунктів 140 - 148 цього Порядку.

Як правильно зазначено судом, системний аналіз вищенаведених норм дає змогу дійти висновку, що визнанню наявності помилки та набуттю підстав для її виправлення шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру передує процедура встановлення невідповідності інформації в документації.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 0,809 га, кадастровий номер 0720881000:01:001:0338, що знаходиться на території Ватинської сільської ради Горохівського району Волинської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Вказані обставини підтверджуються Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 338534, виданим 30.01.2009 Горохівською РДА, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010908300002 (а. с. 8) та технічною документацією з землеустрою по складенню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а. с. 15 - 20).

Разом з тим, згідно витягу з ДЗК від 05.11.2023 № НВ-9931134452023 про земельну ділянку кадастровий номер 0720881000:01:001:0338, в розділі «Відомості про прав власності /право постійного користування внесені до Поземельної книги крім відомостей про речові права, що виникли після 01.11.2013», власником вказаної земельної ділянки вказано Горохівську РДА. Документ, що посвідчує право від 12.01.2009 № ЯД338534 (а. с. 25-30).

Суд вірно зауважив, що номер вказаного в ДЗК документа, що посвідчує право - ЯД № 338534 співпадає із номером наявного в матеріалах справи державного акту на право власності на земельну ділянку, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, натомість різняться дати, а саме: 12.01.2009 та 30.01.2009 відповідно, а також власники земельної ділянки, що дає суду підстави для висновку, що у відомостях з ДЗК є помилки.

При цьому документ, що посвідчує право від 12.01.2009 № ЯД338534 у матеріалах справи відсутній.

Крім того судом також враховано письмові пояснення Луцької РДА (а. с. 60 - 62), яка підтвердила той факт, що зазначення власником земельної ділянки Горохівську РДА є помилкою, яка підлягає виправленню, та повідомила, що ні Горохівська РДА, ні Луцька РДА, як правонаступник останньої не можуть бути суб`єктом права власності на зазначену земельну ділянку після оформлення ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну частку (пай).

Тобто, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, Відділом №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову та не доведено правомірності рішення № РВ-7400112492023 від 27.07.2023 про відмову у виправленні помилок.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 ОСОБА_3 від 27.07.2023 № РВ-7400112492023 та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області здійснити виправлення помилок у відомостях, що є в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, кадастровий номер 0720881000:01:001:0338 згідно з повідомленням про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою від 26.07.2023 з реєстраційним № ЗВ-9201710462023 з урахуванням даних, вказаних у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 338534 від 30.01.2009.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачі не довели належними доказами правомірності прийнятого рішення про відмову у виправленні помилок, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року в справі №140/33945/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин