Рішення

від 30.09.2024 по справі 727/11069/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/11069/23

Провадження № 2/727/85/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.,

за участі: секретаря судового засідання: Рудої І.В.,

представників позивача: Бурак К.Я. ,

представників відповідача: Фуркал С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 інтереси якої представляє адвокат Бурак Катерина Ярославівна до Управління освіти Чернівецької міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 через представника Буряк К.Я. звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом управління освіти Чернівецької міської ради № 197-к від 13 вересня 2023 року її було звільнено з посади директора Чернівецького ліцею № 7 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором (п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України). Крім того 13 вересня 2023 року прийнято наказ № 198-к «Про внесення змін до наказу від 13 вересня 2023 року, що викладення пункту 2 в іншій редакції».

Стислий виклад позиції позивача.

Вважає дані накази винесеним при повній відсутності правових підстав для цього, вони є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню.

Вказує, що відповідачем не доведено, що позивач неналежно виконала покладені на неї службові, трудові обов`язки, не доведено вини позивача та наявність причинного зв`язку між діями неналежного виконання покладених обов`язків.

Посилаючись на доводи наведені в позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року відкрите провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року справу було призначено до судового розгляду.

Ухвало від 29 лютого 2024 року провадження у справі було зупинено до розгляду Чернівецьким апеляційним судом справи за № 727/ 9784/23.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року провадження у справі було поновлено.

Заперечення відповідача.

01 листопада 2023 року, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що позові вимоги про скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до трудового контракту з директором Чернівецького ліцею № 7 Чернівецької міської ради від 15 11 2021 року № 26 ОСОБА_2 найнята на роботу директора ліцею.

Наказом управління освіти Чернівецької міської ради № 197-к від 13.09.2023р. позивача було звільнено з посади директора Чернівецького ліцею № 7 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудових договором.

Передумовами для видання цього наказу стали наявність чинних дисциплінарних стягнень, а також вчинення нового дисциплінарного проступку а саме невиконання у встановлений строк у повному обсязі зобов`язань щодо усунення порушень виявлених позаплановою перевіркою фінансово-господарської діяльності Чернівецького ліцею № 7 які наведені у листі виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 05.07.2023 року.

Враховуючи викладені доводи у відзиві на позовну заяву відповідач наполягає на тому, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Бурак К.Я. наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав наведених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача управління освіти Чернівецької міської ради заперечували проти позовних вимог, просили відмовити в задоволені позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 відповідно до трудового контакту з управління освіти Чернівецької міської ради від 15.11.2021 року найнята на посаду директора Чернівецького ліцею № 7 (а.с. 15-16).

Наказом № 197-к від 13 вересня 2023 року її було звільнено з посади директора Чернівецького ліцею № 7 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором (п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України).

Крім того 13 вересня 2023 року прийнято наказ № 198-к «Про внесення змін до наказу від 13 вересня 2023 року, що викладення пункту 2 в іншій редакції».

Наказом від 03.02.2023 року позивачці оголошено догану за невиконання доручення управління освіти. Наказ визнано законним відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.07.2023 року 727/4511/23.

Наказом від 11.05.2023 року № 68-ос позивачу оголошено догану за невиконання наказу управління освіти 27.02.2023 року.

Наказ визнано законним відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.10.2023 року.

Наказом від 07.06.2023 № 147 позивачці оголошено догану за порушення вимог Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 16.05.2019 №659.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.

Стаття 40 КЗпП України передбачає декілька підстав для звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, які являються самостійними і не виключають можливості їх одночасного застосування, що вимагає від роботодавця чіткого формулювання підстав для звільнення працівника з посиланням на певну норму права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем за систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.

Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Для розірвання договору за підставою, що міститься у п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, необхідними є також такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; факт протиправного, винного, систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку належним чином зафіксовано. Безпосередні обов`язки працюючих містяться у правилах внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкціях, а також у інших регулюючих документах (положення, статути, порядок, правила). Саме за невиконання або неналежного виконання працівником з його вини таких, визначених в установленому порядку трудових обов`язків може настати дисциплінарна відповідальність цього працівника.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №336/3679/17, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Отже, до позивачки застосовувались дисциплінарні стягнення, законність окремих з яких підтверджена у судовому порядку, і які на час видання оскаржуваного наказу не втратили юридичної сили, що підтверджує систематичне невиконання позивачкою обов`язків за трудовим договором.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 , здійснила ряд дисциплінарних проступків.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Контракту з директором Чернівецького ліцею № 7 Чернівецької міської ради від 15.11.2021р. № 26 директор здійснює поточне (оперативне) керівництво закладом, організовує його освітню, господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених Статутом закладу та цим контрактом, директор зобов`язаний виконувати закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», та інші акти законодавства, рішення Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження.

При здійсненні обліку господарсько-операційної діяльності не було дотримано норм і вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, наказу міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» від 29.12.2000 № 356 (п.1 зобов`язання) та не дотримано вимоги наказу Мінфіну від 29.12.2000 № 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».

Позивачем не розроблено та не затверджено документ, який буде регламентувати договірну роботу ліцею. Не розроблено на календарний рік (2022 та 2023) комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям та сторонам колективного договору звітувати про їх виконання відповідно до ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про охорону праці» (п. 31 зобов`язань).

Справи з охорони праці та безпеки життєдіяльності не приведено у відповідність згідно з Номенклатурою справ з охорони праці та безпеки життєдіяльності, розробленою Центром якості освіти, а саме відсутні номенклатурні номери в журналах: реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (початкова школа), реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, реєстрації посадових (робочих) інструкцій, обліку видачі інструкцій з охорони праці, реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві (п.34 зобов`язання). В порушення вимог пунктів 2.5, 2.7, 2.13, 2.15, частини 4 пункту 7.1 Інструкції № 58 не внесено записи до трудових книжок працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (п.37 зобов`язання).

У результаті проведення позапланової перевірки ліцею виявлено ряд недоліків (порушень) у фінансово-господарській діяльності, які відповідно до Розділу 3 Порядку № 372/13 зафіксовані у довідці перевірки.

З метою усунення виявлених за результатами перевірки порушень законодавства, на підставі Розділу 4 Порядку № 372/13 директору Чернівецького ліцею №7 листом виконавчого комітету від 05.07.2023 №01/02-23/1602 надано зобов`язання щодо усунення виявлених порушень з вимогою проінформувати про їх виконання управління освіти Чернівецької міської ради та відділ контрольно-перевірочної роботи міської ради в термін до 05.09.2023 року з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Позивачка займаючи посаду директора Чернівецького ліцею №7 та будучи відповідальною за його діяльність не забезпечила виконання окремих пунктів вказаних вище зобов`язань (які можливо було виконати у встановлений строк), чим вчинила новий дисциплінарний проступок, а саме при здійсненні обліку господарсько-операційної діяльності не дотримано норм і вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, наказу міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» від 29.12.2000 № 356 (п.1 зобов`язання) та не дотримано вимоги наказу Мінфіну від 29.12.2000 № 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» (п.3 зобов`язання) (копія пояснення головного бухгалтера Чернівецького ліцею № 7).

Зазначені обставини підтверджуються Довідкою перевірки виконання зобов`язань по усуненню порушень норм чинного законодавства та недоліків, виявлених позаплановою перевіркою Чернівецького ліцею №7 Чернівецької міської ради від 12.09.2023 №01/13-14/64.

Позивачка не виконала зазначені обов`язки, не забезпечила виконання всіх пунктів зобов`язань щодо усунення порушень норм чинного законодавства, виявлених в ході перевірки фінансово-господарської діяльності ліцею, і які можливо було виконати, що підтверджує факт вчинення позивачкою чергового дисциплінарного проступку, а також її вину у його вчиненні. Вказане не спростовано позивачем.

Суд, не бере до увагу доводи викладені позивачем в позовної заяви щодо порушення вимог статті 43 КЗпП України щодо отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник з яким здійснюється розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Вказані доводи позивача спростовуються положеннями статті 43 і КЗпП України, відповідно до якої розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Оскільки позивачка займала посаду керівника бюджетної організації - Чернівецького ліцею №7 Чернівецької міської ради, то її звільнення допускається без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верхового Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Окрім цього, слід зазначити, що систематичність полягає у невиконанні працівником своїх обов`язків без поважних причини два та більше рази протягом певного періоду.

Підставою звільнення є не лише факт невиконання, а і одночасно накладення на працівника дисциплінарного чи громадського стягнення. При цьому, юридично значущими для звільнення за п.3 ч.1ст.40 КЗпП є діючі стягнення (не скасовані і не погашені).

Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що системність повинна полягати саме у фактах порушення та накладення за кожне окреме порушення дисциплінарного чи громадського стягнення. Лише сукупність цих елементів породжує систематичність невиконання обов`язків (Постанова ВС від 26.02.2020 по справі №757/14922/17-ц).

Наприклад, у справі №592/6444/16-ц судом було поновлено медичного працівника, звільненого за систематичне невиконання обов`язків, оскільки роботодавець двічі притягнув робітника до відповідальності за одне і те ж порушення. На думку роботодавця, оскільки працівника було двічі притягнуто до відповідальності протягом встановленого періоду, наявне систематичне невиконання. Верховний Суд, проаналізувавши обставини справи вказав, що звільнення з підстав, передбачених п. 3 ст.40 КЗпП України можливе лише в разі скоєння працівником проступку на роботі, вчиненого після застосування до цього працівника дисциплінарного стягнення.

У даній правовій позиції Верховний Суд підкреслив, що повинні бути декілька фактів порушення зі сторони робітника, за кожним з яких накладено стягнення (Постанова ВС від 16.01.2019 року по справі №592/6444/16-ц).

Систематичне невиконання ОСОБА_2 , без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором. Підтверджується письмовими матеріалами справи.

Наказом від 03.02.2023 року позивачці оголошено догану за невиконання доручення управління освіти. Наказ визнано законним відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.07.2023 року 727/4511/23.

Наказом від 07.06.2023 року № 147 позивачці оголошено догану за порушення вимог Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 16.05.2019 №659. Відповідно до рішення Чернівецького апеляційного суду вказана догана була частково скасована.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення питання законності звільнення позивача та інші доводи з боку позивача не спростовують наведений висновок суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не порушив процедуру звільнення.

Наказ Управління освіти Чернівецької міської ради від 13.09.2023 року № 197-к є законним, а позовні вимоги безпідставними.

Оскільки позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_2 , на посаді директором Чернівецького ліцею № 7 зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 , тому вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 40, 235 КЗпП України, ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Бурак Катерина Ярославівна до Управління освіти Чернівецької міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя П.С. Гавалешко