Рішення

від 22.08.2024 по справі 711/5563/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5563/22

Номер провадження2/711/313/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчика Р.В., секретарів судових засідань Кофанової А.О., Бутовської Д.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ковтун Андрія Володимировича до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯМІ ТРАНС ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про стягнення заподіяних збитків,-

встановив:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), діючи в особі представника адвоката Ковтун Андрія Володимировича (РНОКПП: НОМЕР_2 , бул. Шевченка,222, оф.3, м. Черкаси, 18001) звернулася в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (юридична адреса: вул. Саксаганського,77 м. Київ, 01033, фактична адреса: вул. Січових Стрільців 37/41 м. Київ, 04053), Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43177382, бульвар Кольцова,14, м. Київ,03194), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заподіяних збитків.

Позов обґрунтовує тим, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2022 року, яка набрала законної сили 28.02.2022 року, у справі за № 711/801/22, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно постанови суду ОСОБА_5 28.01.2022 року о 13:50 год в м. Черкаси, керуючи автомобілем «Merscdes Benz Actros 1844». д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Надпільній 404, перед поворотом ліворуч па вул. Ю. Іллєнка, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення па проїзній частині та вчинив зіткнення з автомобілем «Ореl», д.y.з. НОМЕР_4 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги її. 12.1; п.13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На момент ДТП, цивільна відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», поліс № 205797218.

У зв`язку з чим позивач звернуласяся з письмовим повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку та з заявою про отримання страхового відшкодування до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

05.08.2022 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відшкодувала позивачу страхове відшкодування за завдану майнову шкоду в сумі 12707,40 коп.

Однак, відповідно до замовлення-наряду ФОП « ОСОБА_6 » від 24.06.2022 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_5 , становить 91850 грн.

24.08.2022 року позивачем було здійснено оплату грошових коштів в сумі 91850 грн. в повному обсязі ФОН «Білосвіт І.В.» за відновлення транспортного засобу «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_5 .

Таким чином позивач витратила на відновлювальний ремонт автомобіля власні грошові кошти в сумі 79142, 60 грн.

З урахуванням викладеного розмір майнової шкоди, яку поніс позивач, становить 79142, 60 грн.

В добровільному порядку ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» відмовляються відшкодувати завдану майнову шкоду.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У ст. 22 ЦК України вказано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В результаті вищевказаної ДТП ОСОБА_1 отримала значний моральний біль, переживання, сильні емоційні стреси, які супроводжуються почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху, тощо

Зокрема, у зв`язку з пошкодженням автомобіля їй довелось самостійно шукати гроші для відновлення транспортного засобу, без якого вона не може тривалий час повноцінно вести звичний для неї та її родини спосіб життя. Сімейний бюджет був спрямований на відновлення автомобіля. Крім цього, раніше дуже часто на вихідні, вона з сім`єю виїжджала па відпочинок за місто, після ДТП така змога була суттєво унеможливлена.

Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, а тим більше цінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду вона оцінює у розмірі 20 000 гри.

Оскільки саме неправомірними діями ОСОБА_7 , який є працівником ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП», завдано моральної шкоди ОСОБА_1 , то ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» має відшкодувати завдану моральну та матеріальну шкоду.

На підставі наведеного просить суд стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та з ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка заподіяна її майну в результаті ДТП в сумі 79 142 грн; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду, яка становить 20 000 грн; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та з ТОВ »М АЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2022 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

08.12.2022 року до суду надійшов відзив представника ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» Калити А.В., в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до наказу (розпорядження) № 2 від 12 серпня 2021 року ОСОБА_5 прийнятий на роботу на ТОВ «Маямі Транс Груп» на посаду водія.

Автомобіль «Mersedes Benz Actrosl844» д.н.з. НОМЕР_6 належить на праві власності ТОВ «Маямі Транс Груп» що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , що додається.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Маямі Транс Груп» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до полісу обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № 205797218, предметом якого був автомобіль «Mersedes Benz Actrosl844».

Поліс № 205797218 був дійсний з 16.09.2021 року по 15.09.2022 року.

Відповідно до доданої до позовної заяви довідки про рух коштів по картці, ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування у розмірі 12 707 грн. 40 коп. від ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Таким чином, у позовній заяві ОСОБА_1 визнає факт отримання відшкодування за заподіяну шкоду.

Разом з цим, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на замовлення-наряд ФОП ОСОБА_6 від 24.06.2022 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту її автомобіля становить 91850 грн. Як зазначає позивач, вона витратила на відновлювальний ремонт грошові кошти в сумі 79142, 60 грн. (91 850 грн. - 12 707 грн. 40 коп.)

При цьому, докази щодо оплати вартості відновлювального ремонту відсутні

До позовної заяви не додано ані актів виконаних робіт, ані квитанцій про оплату деталей та виконаних робіт, ані банківських виписок про здійснені розрахунки.

До проведення повторного огляду транспортного засобу у ФОП ОСОБА_6 , ані ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ані ТОВ «Маямі Транс Груп» не запрошувалися.

До позову не додано відомостей про те, що відповідачам було запропоновано прийняти участь у цьому огляді та складанні відповідного акту. Тобто, огляд та замовлення-наряд проведено без участі відповідачів.

У позовній заяві позивачем не наведено обґрунтованих та мотивованих підстав для повторного замовлення нею аналогічного дослідження щодо вартості відновлювального ремонту.

За таких обставин просить суд відхилити замовлення-наряд ФОП ОСОБА_6 від 24.06.2022 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «OPEL KADETT» становить 91850 грн., як неналежний доказ, оскільки зроблений позивачем повторно на власний розсуд після узгодження суми страхових виплат.

Позивачу страховиком правомірно відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП в сумі 23 050, 80 грн. (згідно звіту № 46-22_171-22), та після ДТП в сумі 8 843, 40 грн. (згідно звіту № 47-22 1Ж-22), тобто 12707,40 грн., що відповідає положенням статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також зазначила, що заявлений розмір моральної шкоди 20 000 грн. вважає таким, що не відповідає принципу розумності і справедливості.

22.12.2022 року до суду надійшла заява представника позивача про зміну підстав та предмету позову. У заві представник позивача просив суд стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму індексу інфляції в розмірі 2142 грн; стягнути з ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 розмір франшизи, який становить 1500 грн; стягнути з ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду, яка заподіяна її майну в результаті ДТП в розмірі 79142,60 грн; стягнути ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 20000 грн. моральної шкоди; стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» судові витрати, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

27.12.2022 року до суду надійшов відзив ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія». Разом з тим, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.01.2024 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву залишено без задоволення. Відзив Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» залишено без розгляду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2023 року відмовлено у прийнятті заяви представника позивачаадвоката Ковтуна А.В. про зміну предмета та підстав позову від 22.12.2022 року. Заяву представника позивачаадвоката Ковтуна А.В. про зміну предмета та підстав позову від 22.12.2022 року повернуто заявнику.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 року поновлено ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ковтун А.В. до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» про стягнення заподіяних збитків. Відзив ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» приєднано до справи за ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ковтун А.В. до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» про стягнення заподіяних збитків.

Ухвалою Придніпровського районного судуд м. Черкаси від 15.03.2024 року залучити до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , який на момент ДТП займав посаду водія у ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити ї повністю

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явився, хоча про дату та час місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Судом встановлено, що автомобіль «Merscdes Benz Actros 1844». д.н.з. НОМЕР_3 належить на праві власності ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП». Автомобіль «Opel» д.н.з. НОМЕР_5 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2022 року визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно вказаної постанови, 28.01.2022 року о 13 годині 50 хвилин в м. Черкаси ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Mersedes Benz Actros 1844», д.н.з. НОМЕР_6 , по вул. Надпільній 404, перед поворотом ліворуч на вул. Ю.Іллєнка, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та вчинив зіткнення з автомобілем «Opel» д.н.з. НОМЕР_5 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п.10.4; п.2.3.б Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Судове рішення набрало законної сили 28.02.2022 року.

Також судом встановлено, що відповідно до наказу (розпорядження) № 2 від 12.08.2021 року ОСОБА_5 прийнятий на роботу на ТОВ «Маямі Транс Груп» на посаду водія.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «УПСК», страховий поліс №205797218.

28.01.2022 року власник автомобіля «Opel kadett» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 повідомила Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» про дорожньо-транспортну пригоду.

Також, ОСОБА_1 зверталася до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з заявою про виплату страхового відшкодування.

05.08.2022 року ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» сплатило ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування 12707, 40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.05.2023 року заяву представника позивачаадвоката Ковтуна А.В. про зміну предмета та підстав позову від 22.12.2022 року повернуто заявнику, суд здійснює розгляд цивільної справи в межах позовних вимог, викладених у позовній заяві.

Щодо вимоги про стягнення стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка заподіяна її майну в результаті ДТП в сумі 79 142 грн., то вказана вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За правилами ч.ч. 4 та 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_5 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2022 року , є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до наказу (розпорядження) № 2 від 12.08.2021 року ОСОБА_5 прийнятий на роботу на ТОВ «Маямі Транс Груп» на посаду водія.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, відповідно до ч.2 статті 78 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так на підтвердження завданої матеріальної шкоди в результаті ДТП позивач посилається на замовлення-наряд №0191 складеного ФОП ОСОБА_6 24.06.2022 року, згідно якого вартість ремонту автомобіля «Opel kadett» д.н.з. НОМЕР_5 становить 91850 грн. Також в позовній заяві позивач вказує на те, що нею було здійснено оплату грошових коштів в сумі 91850 грн. в повному обсязі ФОН « ОСОБА_6 » за відновлення транспортного засобу «Opel Kadett», д.н.з. НОМЕР_5 . Таким чином вона витратила на відновлювальний ремонт автомобіля власні грошові кошти в сумі 79142, 60 грн. (91850 грн. - 12707, 40 грн./сума страховго відшкодування\).

Разом з цим, оцінюючи вказане замовлення-наряд, суд не приймає його як належний, достовірний та достатній доказ, який підтверджує завдання позивачу матеріальної шкоди, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії замовлення-наряду №0191, складеного ФОП ОСОБА_6 24.06.2022 року, вартість ремонту автомобіля «Opel kadett» д.н.з. НОМЕР_5 становить 91850 грн. (робота 58700 грн., запчастини 33150 грн.). Разом з цим, вказане замовлення наряд не є доказом в розумінні ст. 76 ЦПК України, оскільки розмір збитків може бути встановлено на підставі судової авто - товарознавчої експертизи. Разом з тим, ані позивач, ані її представник не скористалися правом на звернення до суду із клопотання про призначення такої експертизи. При цьому у вказаному замовленні взагалі відсутній підпис позивачки. Крім того, позивачем не надано доказів, які свідчать про те, що ФОП ОСОБА_6 має право визначати розмір матеріального збитку.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б свідчили, що позивач сплатила ФОП ОСОБА_6 91850 грн. за ремонт автомобіля.

За таких обставин в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Щодо вимоги про стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду, яка становить 20 000 грн., то вказана вимога підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач оцінює завдану їй моральну шкоду в сумі 20 000грн., виходячи з того, що: ДТП та її наслідки, які привели до пошкодження транспортного засобу, порушили нормальні життєві зв`язки і вимагають додаткових матеріальних затрат; вказує, що в результаті ДТП вона перенесла суттєве психологічне та нервове потрясіння та переживання.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, характер та обсяг моральних страждань, перенесених позивачем, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 7000 грн. завданої моральної шкоди.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, враховуючи що позовні вимоги позивача задоволено частково, суд приходить до висновку стягнути з ТОВ «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору в сумі та 70 грн., пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 22-23, 1166-1167 ЦК України, керуючись ст. 12-13, 81-83, 89, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 278, 279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯМІ ТРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 7000 грн. завданої моральної шкоди та 70 грн. судового збору, а всього 7070 (сім тисяч сімдесят) грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 21.08.2024 року

Головуючий: Р. В. Демчик