Рішення

від 24.09.2024 по справі 466/7560/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7560/16-ц

Провадження № 2/466/21/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

секретаря судового засідання Філевич У.І.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ТзОВ«Ферро Т» - Березки Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Т», третіх осіб без самостійних вимог приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О., ОСОБА_4 , Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири в частині покупця частково удаваним і визнання покупцем квартири, припинення права власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності та реєстрацію права власності на квартиру;

та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третьої особи органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про виселення з квартири без надання іншого житла,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «Ферро Т» , ОСОБА_3 , у якому просив визнати частково удаваним в частині покупця договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.08.2013 р. , укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ «Ферро Т», визнати ОСОБА_1 покупцем вказаної квартири за догвором купівлі-продажу від 28.08.2013 р., припинити право власності ОСОБА_3 на вказану квартиру, визнати право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру .

В обгрунтування вимог покликався на те, що 27 травня 2009 року між ТзОВ «Ферро Т» , в інтересах якого діяв директор ОСОБА_6 , та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір доручення № 27 . Згідно п.1.2. зазначеного договору, предметом договору є конкретно визначене майно в новозбудованому будинку АДРЕСА_2 .загальною площею 38,84 м кв,що знаходиться на четвертому поверсі будинку. Згідно п. 5.1 Договору до кінця третього кварталу 2009 року після закінчення будівництва та повної оплати позивачем вартості квартири ТзОВ "Ферро Т" зобов`язався передати ОСОБА_1 спірну квартиру.

Після виконання ОСОБА_1 умов Договору - доручення передачі коштів ТзОв "Ферро Т" частково виконав свої обов`язки щодо передачі позивачу зазначеної квартири - сторони підписали двосторонній Опис технічного стану квартири, що передається ТзОВ "Ферро Т" позивачу. Позивач вважає, що саме з підписанням вказаного акту пов`язаний момент переходу йому права власності на майнові права на вказану квартиру .

28 серпня 2013 року він, ОСОБА_1 , передав готівкові кошти в сумі 159633,60 грн. ОСОБА_7 , який на той час був директором ТзОВ «Ферро Т» для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . За домовленістю між ОСОБА_1 та ТзОВ «Ферро Т» договір купівлі-продажу мав бути укладений не пізніше трьох місяців з дня передачі коштів та складання відповідної розписки. Однак , директор ТзоВ «Ферро Т» ОСОБА_7 ввів в оману позивача і так і не оформив фактичне придбання квартири позивачем в належний спосіб, хоча після здачі будинку в експлуатацію позивач повністю зробив ремонт у квартирі і там поселилась і проживає по нинішній час його донька ОСОБА_5 .

Пізніше ОСОБА_1 дізнався , що незважаючи на домовленості із ТзОВ «Ферро Т» та проживання у спірній квартирі ОСОБА_5 , яка сплачує всі комунальні послуги за користування житлом, відповідач ТзОВ «ФерроТ» продав спірну квартиру ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2013 р.

У ході розляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просить :

- визнати недійсним договір купівлі-продажу. укладений між ТзОВ "Ферро Т" та ОСОБА_3 , 28.08.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом ЛМО Візняк 0.0.,

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на жилу однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;

- визнати ОСОБА_1 належним покупцем спірної кватрири та визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 :

- зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 первісний позов заперечила та подала зустрічний позов, у якому просить виселити із належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8 із неповнолітньою дитиною ,яка незаконного проживає у цій квартирі, чим порушує її право володіти та розпоряджатись своїм майном.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 28.08.2013р., який був укладений між ОСОБА_9 , який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 21.08.2013р. приватним нотаріусом ЛМНО Кулиняком І. Я., та ТзОВ «Ферро Т» в особі директора Мироненка ВолодимираВолодимировича. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О. Син ОСОБА_3 повівдомив її, що між ним та ОСОБА_1 існує усна домовленість про тимчасове проживання у вказаній квартирі його доньки ОСОБА_8 протягом трьох років , а ОСОБА_10 буде сплачувати комунальні послуги та зробить частковий ремонт у квартирі . Жодних договорів найму чи піднайму квартири з ОСОБА_1 не укладалося. Після спливу трьох років, ОСОБА_3 , як власник спірної квартири, отримала позовну заяву від ОСОБА_1 , в якій він просить суд визнати частково удаваним в частині покупця вищевказаний договір купівлі-продажу квартири, визнати його покупцем за вищевказаним договором купівлі-продажу, припинити право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на вказану квартиру.

У зв`язку з цим вимушена звертатись до суду за захистом свого права власника спірної квартири.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник свої позовні вимоги із врахуванням їх уточнень підтримав та дав пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача ТзОВ «Ферро Т» - Березка Я.О. первісний позов заперечив , зазначивши, що ОСОБА_1 жодних коштів для оформлення відповідного договору купівлі-продажу спірної квартири не вносив, а тому квартира на законних підставах належить ОСОБА_3 Підтримав зустрічний позов та дав пояснення, аналогічні його змісту.

Відповідача ОСОБА_8 \ Болтишева\ підтримала позов ОСОБА_3 та суду пояснила, що вона тривалий час проживає у спірній квартирі на АДРЕСА_2 зі своє неповнолітньою дитиною. Ніхто ніколи не ставив питання про звільнення квартири. Їй відомо, що квартира належить її батькові ОСОБА_1 , який її купив на підставі договору з «Ферро Т». Вона ніколи не цікавилась документами про право власності на вказану квартиру , оскільки повністю довіряла своєму батькові. Позов про виселення з квартири став для неї несподіванкою, іншого житла вона не має.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи судом.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані письмові докази, з`ясувавши дійсні обставини справи суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. З ст. 244 ЦК довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Основною метою довіреності є засвідчення факту уповноваження особи на вчинення певних юридичних дій. Натомість основною метою договору доручення є визначення умов такого уповноваження. Тобто, якщо між сторонами укладений договір доручення, метою якого є купівля об`єкта нерухомості для довірителя, предметом такого договору є укладення повіреним договору купівлі-продажу із продавцем в інтересах довірителя (вчинення юридичних дій). Повноваження повіреного на укладення договору купівлі-продажу, на сплату платежів під час його оформлення, тощо підтверджуються довіреністю. Умовами договору доручення є процедура купівлі об`єкта нерухомості довірителю, виплата винагороди повіреному тощо, тобто, дії, які є необхідними для виконання договору доручення.

Згідно з ч. 2 ст.1007 ЦК довіритель зобов`язаний:

1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;

2) відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

ЦК встановлені спеціальні підстави припинення договору доручення, а також наслідки такого припинення. Згідно зі ст. 1008 ЦК договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь- який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору за два місяця до його припинення.

ОСОБА_1 - «Довіритель» з однієї сторони та ТзОВ «Ферро Т» - «Повірений», в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_6 , що діє на підставі Статуту, з другої сторони уклали 27.05.2009 р. договір Доручення.

Згідно п. 1.2 зазначеного договору, предметом договору є конкретне визначене майно в будинку на стадії будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п. 1.1 Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання за винагороду від імені та за рахунок Довірителя вчинити наступні юридичні дії:

п. 1.1.1 - Шляхом укладення від імені та за рахунок Довірителя Договору купівлі- продажу, придбати для Довірителя нерухомість, що відповідає вимогам викладеним у цьому Договорі;

п. 1.1.2 Вчинити всі необхідні юридичні дії по виконанню Договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості.

Згідно п.2.1.3 після перерахунку коштів на рахунок особи, в якої придбано об`єкт нерухомості, сповістити про це Довірителя і передати йому примірник платіжного доручення, що свідчить про перерахування коштів.

Згідно п. 3.1 Довіритель зобов`язаний:

п. 3.1.1 видати Повіреному довіреність на вчинення усіх юридичних дій, пов`язаних із укладенням та виконанням договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, забезпечити Повіреного всіма необхідними коштами, матеріалами й документами, необхідними для виконання доручення.

Як встановлено судом, довіреності , на підставі якої Повірений може укладати договір купівлі-продажу, не було видано, а довіреність є істотною умовою договору на підставі якої можна вчиняти правочин, а саме купівлю-продаж квартири.

Згідно п. 6.3 за рахунок коштів, що надані довірителем для виконання доручення та виключно за умови надання Довірителем цих коштів , Повірений укладає Договір купівлі- продажу об`єкт нерухомості.

Відповідно до п. 7.1 Договору Довіритель передає Повіреному наступні грошові кошти:

- Кошти в розмірі, що відповідає вартості об`єкта нерухомості;

Відповідно до п. 7.6 Кошти, необхідні для покриття витрат на оформлення Договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості у розмірі визначеному п. 7.3 Договору Довіритель повинен передати повіреному протягом 7 днів з моменту отримання повідомлення Повіреного згідно п. 6.1 даного Договору.

Відповідно до п. 7.10 Договору доручення передача коштів в рамках цього Договору повинна була бути здійснена у безготівковій формі шляхом банківського переказу або у готівковій формі через касу Повіреного\ тобто ТзоВ «ФерроТ»\.

Позивачем ОСОБА_1 не надано жодних письмових доказів того, що ним в рамках цього Договору були сплачені будь-які кошти.

Згідно п. 6.2 Договору доручення одночасно з наданням довіреності Довіритель передає Повіреному всі документи, що вимагаються згідно з чинним законодавством України для укладення та нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості.

Згідно п 6.3 За рахунок коштів, що надані Довірителем для виконання доручення та виключно за умови надання Довірителем цих коштів Повірений укладає договір купівлі- продажу об`єкта нерухомості. Право власності на об`єкт нерухомості, що виникає в Довірителя реєструється в органах БТІ силами та за рахунок Повіреного, за умови надання Довірителем нотаріально посвідченого доручення Повіреному на вчинення вказаних дій.

Оскільки ОСОБА_1 \ довірителем\ доручення на вчинення нотаріальних дій не надавалось, кошти не сплачувались, слушним суд вважає покликання представника ТзоВ «ФерроТ» на те, що підстав для оформлення договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_3 не було.

Суд не приймає до уваги покликання ОСОБА_1 на існування розписки про передачу ним грошових коштів в рахунок оформлення спірної квартири.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. (Постанова Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі №6-9 3 цс 16).

Позивач ОСОБА_1 не надав доказів оформлення розписки на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним .

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній вважає предметом позову також його майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , які він купив.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує, а тому не може існувати й право власності на нього.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, ропорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначати як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Позивачем на підвердження своїх вимог в цій частині не надано доказів щодо інвестування ОСОБА_1 майнових прав на об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 на підставі ст. 331,392 ЦК України.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-318цс15 від 24.06.2015, № 6-3129цс15 від 30.03.2016.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, вказана норма встановлює об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

До позивача на підставі договору доручення № 27 мало перейти право та обов`язки власника, тобто він мав вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об`єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об`єкт.

Однак, суд вважає, виходячи із наданих письмових доказів, що у позивача право власності та майнових прав на спірну квартиру не виникло, при цьому порядок оформлення права власності на об`єкт будівництва після прийняття такого об`єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України «Про фінансово- кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Законом України «Про інвестиційну діяльність». За змістом укладених сторонами договору доручення № 27 у будівництві житла позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15 та від ЗО березня 2016 року у справі № 6- 3129цс15.

Договору, який зобов`язаний був надати позивач , та коштів, які б дали право вчинити правочин , не було внесено, а відтак не виникли підстави для виконання угоди .

28.08.2013 року, ОСОБА_11 , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за р. № 70, де продавцем виступало ТзОВ «Ферро Т», а покупцем - ОСОБА_3 . Продавцем - ТзОВ «Ферро Т» було надано в повному обсязі всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством України для укладення та нотаріального посвідчення відповідного договору купівлі - продажу, а саме:

- правовстановлюючі документи на квартиру (Свідоцтво про право власності на квартиру, видане 12 липня 2012 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12 липня 2012 року № 1615-Ж-Ш; Витяг про державну реєстрацію прав, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 01.08.2012 року, № 35030225; Технічний паспорт; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

- Довідка про відсутність зареєстрованих осіб в квартирі (оригінал);

- Довідка про балансову вартість майна, видана ТзОВ «Ферро Т» (оригінал);

- Протокол № 05-08/13 Загальних зборів учасників ТзОВ «Ферро Т» про продаж майна (оригінал);

- Установчі документи ТзОВ «Ферро Т» (Статут, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

- Протокол № 01-08/13 Загальних зборів учасників ТзОВ «Ферро Т» про призначення директора;

- Наказ № 01-13 К про призначення директора, а також паспорти представників Сторін договору, оригінал довіреності на представника покупця та долучені мною Витяги з Єдиних та Державних реєстрів, інформаційні довідки про відсутність заборон, арештів щодо відчуження нерухомого майна, податкових застав та іпотеки.

Відповідно п. 10.2. Розділу X Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства» від 22.12.2010 № 3253/5:

Справи формуються у такому порядку: у справи вміщуються тільки оригінали документів та (або) у випадках, передбачених чинним законодавством, копії з таких документів, оформлених та засвідчених в установленому порядку, які необхідні для вчинення нотаріальних дій. У зв`язку з цим, в разі надання нотаріусу для вчинення нотаріальної дії оригіналів документів, які не підлягають поверненню, в наряд докладаються оригінали документів, а не їх копії.

Твердження ОСОБА_1 про те, що ТзОВ "Ферро Т" не мало права без його згоди розпоряджатися майновими правами на спірну квартиру, в тому числі передавати її в майбутньому на користь відповідача ОСОБА_12 ,а також те, що 28.08.2013 р.,представник ТзОВ"Ферро Т" ухилився від укладення з позивачем нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу на спірну квартиру і натомість уклав фіктивний договір на підставну особу - ОСОБА_3 є голослівними , необгрунтованими і не приймаються судом до уваги.

ОСОБА_13 стверджував, що у день укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, ним були передані грошові кошти в сумі 159633, 60 грн. ОСОБА_7 , як директору ТзОВ «Ферро Т», для оформлення договору купівлі-прооаджу квартири з ОСОБА_13 . Але той же ОСОБА_7 , повноваження якого ОСОБА_1 ставить під сумнів, у цей день уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від імені ТзОВ «Ферро Т» зі ОСОБА_3 .

Впродовж розгляду справи та зміни позовних вимог позивач ОСОБА_13 зазначав різні дати передачі коштів в рахунок оформлення квартири.

У судовому засіданні зазначив дату 28.08.2013 року , коли передав ОСОБА_7 гроші та взяв розписку, але чомусь не було оформлено купівлю-продаж оспорюваної квартири на нього. ОСОБА_1 не зміг пояснити суду, чому у його розпорядженні відсутня розписка про отримання коштів, чому він не перевіряв факт оформлення квартири не на нього, а на іншу особу, чому при вселенні в квартиру своєї доньки ОСОБА_4 та проведення у цій квартирі ремонтних робіт також не переконався у своєму праві на вчинення таких дій у спірній квартирі.

Позивач зазначає, що сторони підписали двосторонній Опис технічного стану квартири АДРЕСА_4 , що передається «Ферро-Т» позивачу , та вважає, що саме з підписанням вказаного акту пов`язаний момент переходу його права власності на майнові права .

Однак, суд вважає, що Опис технічного стану квартири АДРЕСА_4 є лише описом квартири, яку мав намір купити ОСОБА_1 , однак в належний спосіб своє право не реалізував.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. ч. 1,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів для визнання недійсності договору купівлі-продажу квартири , укладеного між ТЗОВ «ФерроТ» та ОСОБА_3 з підстав його фіктивності відсутні.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ОСОБА_3 зверонулась до суду із позовом про виселення із належної їй на праві власності квартири відповідачки ОСОБА_14 з неповнолітньою дитиною без надання іншого житла.

Однак, позивачкою ОСОБА_3 недотримана досудова процедура звільнення свого житла від мешканців, які фактично проживають там тривалий час з її ж згоди.

ОСОБА_3 не попереджено мешканців про наступне вивільнення житла , не поставлено до відома письмово про бажання реалізувати свою право власника квартири.

Відтак, на переконання суду, вимоги ОСОБА_3 є передчасними і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст ст.10,12,81,263,264,265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215,234, 328, 334,346 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро Т», третіх осіб без самостійних вимог приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О., ОСОБА_4 , Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири в частині покупця частково удаваним і визнання покупцем квартири, припинення права власності на квартиру, визнання права власності на квартиру, визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, скасування державної реєстрації права власності та реєстрацію права власності на квартиру - відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третьої особи органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про виселення з квартири без надання іншого житла - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя Г. Б. Білінська