Ухвала

від 04.10.2024 по справі 174/1244/24

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/1244/24

п/с № 2-з/174/9/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року м. Вільногірськ

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик І.А., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи: ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просив: зупинити стягнення на підставі судового наказу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у справі № 174/1052/23 від 10.11.2023, виданого 13.11.2023 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ним подано до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини та припинення стягнення аліментів. Також посилається на те, що відповідач використовує отримуванні аліменти не за цільовим призначенням, що встановлено висновком за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 15.03.2024 та від 11.09.2024. Окрім наведеного дитина ОСОБА_4 з березня 2024 року фактично не проживає з матір`ю. Місце проживання дитини, станом на сьогодні, та починаючи з березня 2024 року є АДРЕСА_1 .

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За результатами дослідження поданої заяви, суддя не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши заявупро забезпеченняпозову,суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питанняпро забезпеченняпозову,суд маєбрати доуваги інтересине тількипозивача,а йінших осіб,права якихможуть бутипорушені узв`язку іззастосуванням відповіднихзаходів. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Дійсно, п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Позивачем заявляються вимоги про припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а отже, зупинення стягнення аліментів з позивача фактично буде тотожним задоволенню заявлених позовних вимог про припинення стягнення аліментів до вирішення спору по суті.

Доводи позивача про безпідставність стягнення аліментів на користь відповідача на час розгляду справи судом по своїй суті є поясненнями до позовних вимог, які можуть бути враховані під час вирішення спору, потребують підтвердження належними та допустимими доказами в судовому засіданні.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у справі № 914/970/18, у справі № 910/1200/20).

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції Українисудові рішення є обовязковим до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 258 ЦПК України одним із видів судових рішень є судові накази.

У п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розяснено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення виплат аліментів на дитину фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що, в свою чергу, призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду. Саме такий висновок викладено Верховним судом у справі № 950/2492/19.

Враховуючи зазначені обставини, суддя не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в пятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повнитий тексту ухвали виготовлено 09 жовтня 2024 року.

Суддя: І.А.Ілюшик