Рішення

від 01.10.2024 по справі 553/2887/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/2887/22

Провадження № 2/553/102/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.10.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,

представника позивача за первісним позовом (представника третьої особи за зустрічним позовом) КП «ЖЕО № 2» ПМР - Ємець В.М.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - адвоката Сергієнко Т.Г.,

представника третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сергієнко Тетяна Григорівна, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про виселення з самовільно зайнятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сергієнко Тетяна Григорівна до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року до суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, про виселити ОСОБА_1 із самовільно зайнятого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що квартира АДРЕСА_2 належить Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради. Наймач квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 19.05.2020 року (актовий запис про смерть № 267 від 19.05.2020 року), її син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з реєстрації 16.01.2022 року (актовий запис про смерть № 42 від 16.01.2022 року), інших зареєстрованих осіб у зазначеній квартирі немає. На виконання доручення міського голови № 01-05/01.1-11/284 від 28.04.2022 року КП "ЖЕО № 2" здійснено комісійний вихід за вказаною адресою, комісією встановлено, що в квартирі проживає ОСОБА_1 (інші відомості відсутні) без реєстрації та документів, які підтверджують право користування житловим приміщенням, про що складено акти від 20.05.2022 року та від 05.07.2022 року. З метою здійснення своєї статутної діяльності Підприємством направлено відповідачу лист вих. № 1137/2022 від 24.05.2022 щодо надання документів на право користування квартирою АДРЕСА_2 за наявності таких, а в разі відсутності - звільнити квартиру, який отриманий адресатом 02.06.2022 року. ОСОБА_1 , з яким у встановленому порядку договір найму жилого приміщення не укладався, на момент смерті наймача квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований не був, ордер на жиле приміщення, який є єдиною підставою для вселення в жиле приміщення, не одержував, а тому є таким, що самоправно зайняв жиле приміщення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 справу передано на розгляд судді Новаку Ю.Д.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Новака Ю.Д. від 23.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

07.09.2022 від представника третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких вказує, що квартира АДРЕСА_2 належить до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади. Наймачами квартири АДРЕСА_2 були ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Вказані особи зняті з реєстрації за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 у зв`язку зі смертю. При цьому, інші зареєстровані особи у вказаному житлі відсутні. Водночас, при комісійному огляді позивачем встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1 без реєстрації та документів, що підтверджують право користування житловим примішав про що складено акти від 20.05.2022 та від 05.07.2022. Разом з тим. Управління майном комунальної власності міста листом від 05.08.2022 за № Т01-05/01.1-12/279-155 у відповідь на звернення ОСОБА_1 інформувало останнього про те, що квартира АДРЕСА_2 належить до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади. Отже, ОСОБА_1 самоправно зайняв жиле приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , вселився до неї самовільні без будь-яких правових підстав, а саме без відповідного рішення про надання йому цього приміщення та відповідно без ордера на житлове приміщення. Таким чином, наявні всі правові підстави для виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 , яка перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади, у зв`язку з відсутністю у нього будь-яких підстав для зайняття цієї жилої площі. На основі вищезазначеного, наявні всі правові підстави для задоволення позову КП «ЖЕО № 2» та виселення ОСОБА_1 з самоправно зайнятого житлового приміщення. Просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги КП «ЖЕО № 2».

25.10.2022 року адвокат Сергієнко Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , право користування житловим приміщенням, - квартирою АДРЕСА_2 на законних підставах як члена сім`ї наймача - ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказує, що відповідно до ст. 64 ЖК УРСР ОСОБА_1 вважається членом сім`ї наймача квартири, яким спочатку була його рідна сестра ОСОБА_4 , а потім - племінник ОСОБА_5 , а відтак користується всіма правами та обов`язками наймача за договором найму. Згідно довідки приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настеки Н.О. про належність до кола спадкоємців від 14.09.2022 року, ОСОБА_1 прийняв спадщину після племінника, який не мав власної родини, та є єдиним спадкоємцем після ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Крім того, ще до смерті наймачів, що були зареєстровані у квартирі, ОСОБА_1 з 2019 року, а раніше також постійно під час роботи в ТОВ "Полтаватрансбуд" проживав разом з сестрою та племінником, вони вели спільний побут, тобто були членами однієї сім`ї, що буде підтверджено показами свідків, та підтверджується доказами, що додаються до позову. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, не має власної сім`ї, а тому сестра постійно піклувалась про нього, вони разом проживали, мали взаємні права та обов`язки, а відтак були членами однієї сім`ї. ОСОБА_1 має інше житло по АДРЕСА_4 , яке дістав у спадок від матері, проте в цьому будинку постійно не проживав, так як фактично не може самостійно обслуговувати даний будинок, житлова площа якого складає 12,6 кв.м, він як пенсіонер з мінімальною пенсією не має можливості сплачувати за газопостачання, будинок перебуває у непридатному для проживання стані, проживати в ньому ОСОБА_1 не мав змоги, в будинку немає умов для того, щоб готувати їжу, прибирати, прати, тому він проживав з сестрою та племінником у місті. Після смерті родичів ОСОБА_1 продовжує проживати в квартирі, здійснює за нею догляд, сплачує за користування нею комунальні послуги, чим підтверджує факт того, що був вселений до квартири за згодою наймачів - його членів сім ї. Він здійснював їх поховання, отримав свідоцтва про смерть. Таким чином, він як член сім`ї наймача має такі ж права та обов`язки, в тому числі право користування житлом.

25.10.2022 представником відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - адвокатом Сергієнко Т.Г. подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказує, що відповідач ОСОБА_1 , повністю заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не можуть бути задоволені, виходячи з наступного. Позивач в порушення ст. 81 ЦПК не надав доказів того, що дана квартина належить до комунальної власності міста Полтава, тобто відповідний витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказуючи як підставу для позову те, що відповідач самовільно зайняв спірну квартиру, позивач не дослідив належним чином та не з`ясував обставини справи, зокрема, той факт, що ОСОБА_1 є членом сім`ї наймача квартири, яким спочатку була ОСОБА_4 - рідна сестра відповідача, а потім ОСОБА_5 - племінник ОСОБА_1 . Згідно довідки про належність до кола спадкоємців від 14.09.2022 року, що видана приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Настекою Н.О., ОСОБА_1 прийняв спадщину після племінника, який не мав власної родини, та є єдиним спадкоємцем після ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Крім того, ще до смерті наймачів, що були зареєстровані у квартирі, ОСОБА_1 постійно в ній проживав, та вони вели спільний побут, тобто були членами однієї сім`ї. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, не має власної сім`ї, а тому сестра постійно піклувалась про нього, вони разом проживали, мали взаємні права та обов`язки, а відтак були членами однієї сім`ї. Після смерті родичів, ОСОБА_1 продовжує проживати в квартирі, здійснює за нею догляд, сплачує за користування нею комунальні послуги, чим підтверджує факт того, що був вселений до квартири за згодою наймачів - його членів сім`ї. Він здійснював поховання, отримав свідоцтва про смерть. Таким чином, він, як член сім`ї наймача, має такі ж права та обов`язки, в тому числі право користування житлом, що узгоджується з правовою позицією, що відображена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі № 199/9418/16-ц. З приводу визнання за ним права користування житловим приміщенням, ОСОБА_1 подано зустрічний позов. Просила відмовити КП «ЖЕО № 2» у задоволенні позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави (головуючий - суддя Новак Ю.Д.) від 26.10.2022 зустрічну позовну заяву адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа - КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням прийнято до спільного розгляду з первісним позовом КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи - Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, про виселення з самовільно зайнятого житлового приміщення, призначено підготовче судове засідання.

31.10.2022 від представника третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшли письмові пояснення на відзив на позовну заяву про виселення, в яких вона зазначає, що квартира АДРЕСА_2 належить до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади на підставі п. 10 розділу 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказаний факт підтверджується довідкою Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 21.07.2022 № 411, де форма власності квартири АДРЕСА_2 значиться як комунальна. Управління майном комунальної власності міста є органом приватизації державного житлового фонду, що перебуває в комунальній власності Полтавської міської територіальної громади. До управління, як органу приватизації, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з заявами на приватизацію квартири АДРЕСА_2 не зверталися. Відсутність витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно не є доказом неналежності спірної квартири до комунальної власності міста. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування перебування квартири АДРЕСА_2 в комунальній власності. Вказує, що наявність кровних родинних зв`язків ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і належність його до кола спадкоємців жодним чином не підтверджує набуття ним статуса члена сім`ї квартиронаймача. Разом з тим, наявність кровних родинних відносин не оспорюється Управлінням майном комунальної власності міста. ОСОБА_1 доводячи факт набуття ним статусу члена сім`ї квартиронаймача не надав жодних доказів, що б підтверджували наявність згоди його сестри ОСОБА_4 та племінника ОСОБА_5 , в тому числі і письмової, на вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, враховуючи, відсутність письмової згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 , необхідно зазначити, що відповідач не набув статусу члена сім`ї наймача у порядку ст. 65 ЖК України. ОСОБА_1 не надано відповідних доказів на підтвердження проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та спільного бюджету, утримання квартири АДРЕСА_2 в належному стані та проведення її ремонту та здійснення оплати комунальних послуг. В матеріалах справи наявна довідка Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 21.07.2022 № 411, де членами сім`ї ОСОБА_4 (квартиронаймача), значиться лише її син ОСОБА_5 , які зняті з реєстрації місця проживання в квартирі АДРЕСА_2 у зв`язку із смертю. Відсутні докази реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 , а також докази звернення останнього до уповноважених органів з метою реєстрації місця проживання у спірній квартирі.

У відзиві вказано, що ОСОБА_1 має інше житло по АДРЕСА_4 . За вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання. Згідно з п. 14 роз`яснення Верховного суду України від 26.05.2001 року «Про правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (житлове право)» за змістом статей 64, 65 ЖК наймач і члени сім`ї, що проживають разом з ним, набувають право користування одним жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, особа, яка вселилась до наймача як член сім`ї, не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням, якщо вона зберігає за оcoбою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду або якщо є інші докази того, що вона при цьому не змінювала свого постійного місця проживання. ОСОБА_1 стверджує, що будинок по АДРЕСА_4 фактично перебуває у непридатному для проживання стані. За змістом ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. У відповідності до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувані майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Наявність в ОСОБА_1 інвалідності не позбавляє його обов`язку утримувати житло по АДРЕСА_4 в належному стані.

Для Управління майном комунальної власності міста залишається не зрозумілим, як невиконання свого обов`язку по утриманню належного відповідачу майна впливає на право претендувати на житло, що перебуває в комунальній власності Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради. Водночас, ОСОБА_1 стверджує, що після смерті родичів продовжує проживати у спірній квартирі, здійснює за нею догляд, сплачує за користування нею комунальні послуги, що підтверджує факт того, що був вселений до квартири за згодою наймачів. Проте, для підтвердження здійснення догляду за квартирою АДРЕСА_2 та оплати комунальних послуг не надає жодних доказів. При цьому, факт проживання у спірному житлі після смерті родичів лише підтверджує факт самоправного зайняття комунального житла.

ОСОБА_1 самоправно зайняв жиле приміщення, а саме: квартиру, вселився до неї самовільно без будь-яких правових підстав, а саме: без відповідного рішення про надання йому цього приміщення та відповідно без ордера на житлове приміщення, без згоди основного квартиронаймача та реєстрації місця проживання в спірній квартирі. Таким чином, наявні всі правові підстави для виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 , яка перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади, у зв`язку з відсутністю у нього будь-яких підстав для зайняття цієї жилої площі.

07 листопада 2022 представником позивача за первісним позовом (представника третьої особи за зустрічним позовом) КП «ЖЕО № 2» ПМР подано відповідь на відзив, в якому вказано, що відповідно пункту 2.6 та пункту 5.4.2 Статуту, затвердженого рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2017 предметом діяльності та обов`язком КП «ЖЕО № 2» є, зокрема, забезпечення утримання та схоронності житлового фонду. Згідно пункту 5.4.7 Статуту, КП «ЖЕО № 2» виявляє самовільно зайняті квартири, в житлових будинках, що знаходяться на балансі Підприємства та забезпечує їх вивільнення у встановленому законом порядку із обов`язковим повідомленням та залученням власника житлового фонду та органу управління. Згідно пункту 5.4.10 Статуту, КП «ЖЕО № 2» звертається до суду з позовами про виселення з самовільно зайнятих квартир. Так, КП «ЖЕО №2» отримало доручення Управлянням майном комунальної власності міста Полтавської міської ради щодо термінового виселення ОСОБА_1 з самовільно зайнятого жилого приміщення, для здійснення виконавчим комітетом міської ради повноважень, про заселення вищезазначеної квартири та, в межах наданих повноважень, подало відповідну позовну заяву. Квартира АДРЕСА_2 належить Полтавській міській територіальній громаді, що підтверджується, в тому числі, відповіддю Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради від 05.08.2022 на звернення ОСОБА_1 , яку додає представник Управління майном комунальної власності міста до пояснень. Тобто, аргумент представника відповідача, щодо відсутності витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно, вважаємо безпідставними. Квартира АДРЕСА_2 є комунальною та належить Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради. Правовий статус квартири породжує відповідні особливості проживання та користування спірною квартирою. При цьому, згідно частини 2 статті 64 ЖК, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки (сестра, племінник, дядько до вказаного переліку не відносяться). Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають та м з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Отже, поняття сім`ї, родинних відносин, кровної спорідненості не є тотожними поняттю «член сім`ї наймача» по Житловому кодексу. «Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК УРСР). Разом з тим, відповідач не надає жодних доказів щодо проживання з померлими наймачами однією сім`єю, ведення ними спільного господарства, дотримання відповідачем порядку вселення в спірне житло.

Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 має у власності житло у АДРЕСА_4 та відповідно зареєстрований у даному будинку. Отже, відповідачем не доведено, що спірна квартира була його постійним місцем проживання саме до смерті наймача. Твердження представника відповідача, що ОСОБА_1 сплачує за комунальні послуги і цим підтверджує факт того, що вселений за згодою наймачів за їх життя, вважає необґрунтованим, не підтвердженим жодними доказами. Поховання померлого наймача квартири є виконанням особою свого громадянського обов`язку, єдиним правовим наслідком якого є отримання допомоги на поховання. Тобто, сам факт поховання померлого та понесені на це витрати не можуть слугувати і ствердженням факту проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства в розумінні Житлового кодексу. Відповідач жодними доказами не підтверджує ані того, що він вселився у спірну квартиру зі згоди наймача, ані бажання ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 зареєструвати відповідача у квартирі. Покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю (правовий висновок Касаційного цивільного суду, кладений у постанові від 14.02.2018 по справі № 129/2115/15-ц). Заперечення ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог наразі, не підкріплені допустимими, достатніми, належними доказами. Просила задовольнити позовні вимоги КП «ЖЕО № 2» до ОСОБА_1 про виселення із самовільно зайнятого жилового приміщення.

14.11.2022 представником відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - адвокатом Сергієнко Т.Г. подано заперечення на відповідь на відзив третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, в яких вона вказує, що ОСОБА_4 спірна квартира була виділена як службове житло ТОВ «Полтаватрансбуд» - забудовнику, що виділяв квартири для своїх працівників. Так само на даному підприємстві певний час працював ОСОБА_1 . Відтак, у зв`язку з цим, підтвердження статусу житла, що не є приватизованим є необхідною умовою для вирішення питання щодо правосуб`єктності позивача, та його права на звернення до суду. Незрозумілою є конструкція, за якою саме КП «ЖЕО № 2» звертається до суду з позовом про виселення не будучи власником майна, та за дорученням Управління майном комунальної власності, що є самостійним суб`єктом та юридичною особою, яка повноважена захищати свої права та вчиняти дії на їх відновлення. Щодо доводів третьої особи на предмет того, що факт належності квартири підтверджується довідкою КП «ЖЕО № 2», то слід зазначити, що зазначене підприємство не є органом уповноваженим підтверджувати факти чи права, що пов`язані з власністю, крім того, позивачем чи третьою особою не доведено факту неможливості проведення реєстрації квартири та отримання права власності на неї у встановленому законом порядку. За твердженням КП «ЖЕО № 2» таке право підтверджується листом Управління майном комунальної власності від 05.08.2022 року, тобто дані юридичні особи в питанні доведення статусу майна посилаються на довідки, що видані кожною з них. З приводу визнання ОСОБА_1 членом сім`ї наймачів квартири та відповідно права користування жилим приміщенням відповідачем подано зустрічний позов. Щодо посилання Управління майном комунальною власністю міста на те, що відповідачем не додано до відзиву письмової згоди на його вселення, як члена сім`ї, то слід зазначити, що правова конструкція ст. 65 ЖК УРСР, передбачає надання такої письмової згоди на вселення для можливості реєстрації такого члена сім`ї, однак, в даному випадку, ОСОБА_1 проживав у квартирі без реєстрації в ній, адже не вбачав в цьому необхідності. Сестра і брат вважали, що квартира дістанеться ОСОБА_5 , а тому питання щодо закріплення за відповідачем юридично статусу члена сім`ї та проведення па нього приватизації не стояло. Докази того, що відповідач постійно проживав та вів спільне господарство з наймачами квартири АДРЕСА_5 будуть надані в рамках розгляду зустрічної позовної заяви. Безпідставними вважає передчасні доводи позивача щодо спростування показань свідків, про склад та зацікавленість яких позивач не має жодних уявлень, враховуючи також той факт, що ОСОБА_1 не має більше родичів, і така зацікавленість виключається. Така поведінка комунального підприємства є суб`єктивною, заангажованою та такою, що спрямована на порушення прав особи, зневажливе ставлення до неї. Так само не заслуговують на увагу доводи третьої особи щодо того, що непридатний для проживання стан будинку у с. Кашубівка є наслідком невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків власника. Цим саме зумовлене проживанням відповідача у місті, де йому було комфортніше поряд з сестрою, з якою та племінником він проживав та вів спільне господарство. В доводах третьої особи вбачається зневажливе та неповажне відношення до людини з інвалідністю, адже доглядати будинок у селі дуже важко фізично та дорого за вартістю фінансово. Тим більше такі доводи не мають нічого спільного з предметом доказування у даній справі. Докази сплати комунальних послуг будуть надані разом з відповідями на ряд адвокатських запитів. Щодо посилання третьої особи на п. 14 роз`яснення Верховного суду від 26.05.2011 «Про правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (житлове право)», то слід зазначити, що обмеження особи у визнанні за ним права користування жилим приміщенням обумовлене збереженням за такою особою права користування іншим жилим приміщенням у будинку житлового чи громадського нового фонду, тобто третьою особою навмисно змінено акцент даного роз`яснення. Стосовно висновків позивача та третьої особи на предмет того, що відповідач є таким, що вселився до квартири самовільно, адже в ній не зареєстрований та вселився без згоди квартиронаймача, є передчасними до вирішення зустрічного позову, а відтак не можуть братись судом до уваги при вирішенні спору. Крім того, зазначені обставини не є виключними та обов`язковими при визнанні особи членом сім`ї квартиронаймача та зізнання за ним права користування житловим приміщенням. Просила визнати доводи КП «ЖЕО №2» та Управління майном комунальної власності необґрунтованими та відхилити їх при ухваленні рішення у справі.

14.11.2022 представником позивача за первісним позовом (представника третьої особи за зустрічним позовом) КП «ЖЕО № 2» ПМР подано пояснення на зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням, в якому зазначає, що квартира АДРЕСА_2 є комунальною та належить Полтавській міській територіальній громаді в особі Полтавської міської ради. Що підтверджено відповіддю Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради від 05.08.2022 на звернення ОСОБА_1 яку додає представник Управління майном комунальної власності міста до пояснень. А також за інформацією КП "ЖЕО №2" відповідно до довідки про зареєстрованих осіб № 411 від 21.07.2022 року, яка наявна у матеріалах справи, квартира АДРЕСА_5 - комунальна. Крім того, ані сам ОСОБА_1 , ані представник позивача за зустрічним позовом не ставлять під сумнів та не спростовують того факту, що квартира є комунальною. Жодних доказів, що спірна квартира належала померлим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві приватної власності до суду не надано. Оскільки, квартира АДРЕСА_2 є комунальною, то правовий статус квартири породжує відповідні особливості проживання та користування спірною квартирою. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті наймачів, жодним чином не підтверджує того факту, що вони проживали однією сім`єю, а тим паче вели спільне господарство. Крім того, КП «ЖЕО №2» не оскаржує самого факту прийняття спадщини ОСОБА_1 , як родича, в контексті сімейних та спадкових відносин. Отже, поняття сім`ї, родинних відносин, кровної спорідненості не є тотожними поняттю «член сім`ї наймача» по Житловому кодексу. Відповідач не надає жодних доказів щодо проживання з померлими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 однією сім`єю, ведення з ними спільного господарства, дотримання ОСОБА_1 порядку вселення в спірне житло. Доданий до зустрічного позову досить суперечливий акт обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_4 . Відповідно даного акту представники комісії спочатку вказують на факт того, що ОСОБА_1 проживає один, оскільки інших родичів немає і що на даний момент за місцем реєстрації фактично не проживає. А далі по акту стверджують, що ОСОБА_1 проживає у власному будинку, який знаходиться в аварійному стані. Акт обстеження матеріально-побутових умов не є документом, який визначає непридатність будинку до проживання. Для визнання будинку непридатним для проживання існує цілий алгоритм дій, який визначений Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984р. № 189. Тому доводи представника позивача за зустрічним позовом щодо непридатності для проживання ОСОБА_1 у житловому будинку по АДРЕСА_4 є не обґрунтованими та не доведеними належними доказами. До зустрічного позову не додано жодного доказу про сплату за житлово- комунальні послуги у спірній квартирі. В абонентському обліку Підприємства на квартиру АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 . По вищевказаному особовому рахунку станом на 01.11.2022 року рахується заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 5531,92 грн. Згідно розрахунку заборгованості можна прослідкувати, що перша оплата починаючи з 2016 року була здійснена у лютому 2022 року, тобто після смерті ОСОБА_5 (сина квартиронаймача). КП «ЖЕО №2» ставить під сумнів твердження ОСОБА_1 , що він вселений за згодою наймача квартири, оскільки догляд за квартирою і сплата за надані житлово-комунальні послуги зі сторони ОСОБА_1 по особовому рахунку стали надходити після смерті наймачів квартири АДРЕСА_2 . Крім того, слід зазначити, що сплата за житлово-комунальні послуги не впливає на правомірність/неправомірність вселення в квартиру, що перебуває у власності та на користування таким жилим приміщенням. Факт поховання померлого та понесені на це витрати не можуть слугувати підтвердженням факту проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства в розумінні Житлового кодексу. У разі допиту свідків, яких позивач за зустрічним позовом просить викликати та допитати, вважаємо, що їхні покази слід оцінювати критично, оскільки вказані особи можуть бути зацікавлені у задоволенні позовних вимог. Крім того, покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю. Вважає, що доводи позивача за зустрічним позовом необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, а ґрунтуються на міркуваннях та припущеннях. Тому наявні усі правові підстави для відмовлення у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа: КП «ЖЕО №2» про визнання права користування житловим приміщенням.

01.12.2022 від представника третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому вказує, що в тексті зустрічної позовної заяви про визнання права користування житловим приміщенням від 25.10.2022 стверджується, що ОСОБА_1 є членом сім`ї наймача спірної квартири, як доведений факт, що не потребує будь якого доказування. Проте, у зустрічній позовній заяві застосовано підміну понять члена родини (наявність кровних родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ) та член сім`ї квартиронаймача. Наявність кровних родинних зв`язків ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і належність його до кола спадкоємців згідно з Довідкою про належність до кола спадкоємців від 14.09.2022 № 341/02-14, жодним чином не підтверджує набуття ним статусу члена сім`ї квартиронаймача. Разом з тим, наявність кровних родинних відносин не оспорюється Управлінням майном комунальної власності міста. Житловий кодекс України чітко визначає порядок вселення інших осіб в займане наймачем житлове приміщення та набуття цими особами статусу члена сім`ї наймачі. За змістом ст. 65 Житлового кодексу України за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому жилому приміщенні. ОСОБА_1 доводячи факт набуття ним статусу члена сім`ї квартиронаймача з метою отримання права користування житловим приміщенням не надав жодних доказів, що підтверджували наявність згоди його сестри ОСОБА_4 та племінника ОСОБА_5 , в тому числі і письмової, на вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 . Враховуючи, відсутність письмової згоди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2 , необхідно зазначити, що відповідач не набув статусу члена сім`ї наймача у порядку встановленому ст. 65 ЖК України. ОСОБА_1 не надано відповідних доказів на підтвердження проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та спільного бюджету, утримання квартири АДРЕСА_2 в належному стані та проведення її ремонту, здійснення оплати комунальних послуг. Відзиві на позовну заяву про виселення з самовільно занятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення від 25.10.2022 вказано, ОСОБА_1 має інше житло по АДРЕСА_4 . За вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрований проживання, що підтверджується відповідною відміткою у паспорті. Комісійним виїздом на місце, в ході візуального обстеження встановлено будинок за адресою: АДРЕСА_6 , повністю придатний для проживання і більше того використовується ОСОБА_1 для проживання. Для підтвердження здійснення догляду за квартирою АДРЕСА_2 та оплати комунальних послуг позивач не надає жодних доказів. ОСОБА_1 не сплачує комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 та наводить в зустрічній позовній заяві неправдиві відомості, що не відповідають дійсності. Борг по КП «ЖЕО № 2» станом на 01.08.2022 складає 5508,90 грн., по Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 на 01.11.2022 складає - 253,12 грн., по ПОКВПТГ станом на 01.11.2022 складає 33045,18 грн. Актом обстеження матеріально - побутових умов громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя .. АДРЕСА_4 від 19.10.2022 наявний в матеріалах справи) встановлені факти, що суперечать один одному. Так в тексті Акту обстеження матеріально - побутових умов від 19.10.2022 вказано, що на даний час ОСОБА_1 за місцем реєстрації фактично не проживає. А наступним абзацом вказується, що ОСОБА_1 проживає у власному будинку, який знаходиться в аварійному стані (протікає дах, тріщини в стінах). Водночас, Акт датовано 19.10.2022, що -є може бути доказом проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та набуття Позивачем статусу члена сім`ї основного квартиронаймача. Покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання. Просить відмовити в повному обсязі в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1

20.01.2023 представником відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - адвокатом Сергієнко Т.Г. подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначено, що підставою для визнання права користування житловим приміщенням, власне і є встановлення судом факту проживання позивача з наймачами квартири однією сім`єю, що не потребує окремого визначення у позовній заяві, адже по суті є підставою позову. Позивач не підмінює наявність кровних родинних зв`язків з проживанням з родиною «Олійник» однією сім`єю та визнанням його членом сім`ї в контексті ст. 3 Сімейного кодексу України. Чинне житлове законодавство не визначає вимоги щодо письмової згоди на вселення та для кого така письмова згода повинна складатись, за умови відсутності реєстрації особи за адресою проживання з квартиронаймачем. Тобто, кому та за яких умов повинна була додаватись заява - невідомо, адже позивачем не оспорюється факт реєстрації за іншою адресою. Позивач не планував реєструватись у квартирі та її приватизувати, адже дана квартира за логікою та у зв`язку з відсутністю у позивача власної родини повинна була залишитись племіннику, про що зазначено у позовній заяві. Однак, за умов фактичного проживання однією сім`єю, без необхідності реєстрації, така письмова заява позбавлена юридичного сенсу, а відтак її не могло існувати. З даному конкретному випадку, відсутність реєстрації особи за адресою житла, щодо якого заявлені вимоги про визнання права користування, обумовлює відсутність такої заяви. При цьому, зазначений факт не позбавляє члена сім`ї права на користування житловим приміщенням за нормами сімейного та житлового законодавства в їх сукупності, а доводи відповідача зводяться до формалізму. Дана позиція відповідає правовій позиції у справі № 199/9418/16-ц. Наявність боргів не вказує на відсутність ведення спільного побуту чи наявності взаємних прав та обов`язків та не спростовує доводи позивача за зустрічним позовом на предмет того, що він був членом сім`ї наймачів, сестри та племінника, а тому проживав разом з ними до моменту їх смерті, вів з ними спільне господарство, мав взаємні права та обов`язки. Згідно довідки КП «ЖЕО «2», квартира належить до державної власності. Згідно інформації ТОВ «Полтаватрансбуд» яке будувало даний будинок для своїх працівників, відомостей щодо передачі будинку у комунальну власність підприємство не має. Вважає доводи щодо спростування показів свідків безпідставними та такими, що виходять за межі процесуальних норм, де показання свідків є належними та допустимими доказами і оцінюються судом на рівні з іншими доказами по справі. Акт обстеження житлового будинку наданий відповідачем без дозволу ОСОБА_1 та будь-яких правових підстав. Даним актом фактично нічого не встановлено, а просто зроблено фотофіксацію будинку. Стосовно висновків, що будинок придатний для проживання, то такі висновки спростовуються, власне фотокартками будинку, та відповідні висновки є суб`єктивними щодо умов проживання особи. Така поведінка органу місцевого самоврядування є неприпустимою та позбавленою поваги до людини, її особистих прав і свобод, порушує всі можливі норми моралі. Щодо суперечливості акту обстеження матеріально - побутових умов, ще доданий позивачем, то слід зазначити, що такі висновки відповідача ґрунтуються на власному суб`єктивному баченні обставин справи, у вигідному ракурсі, та неодмінно спрямованому на позбавлення члена родини права на проживання в квартирі в інтересах ніби - то територіальної громади. Просить визнати необґрунтованими та відхилити при ухваленні рішення у справі доводи Управління майном комунальної власності міста, що викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1

31.01.2023 від представника третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в яких вона вказує, щодо неотримання ОСОБА_1 відзиву на зустрічну позовну заяв за інформацією послуги трекінгу поштового відправлення, що доступна на офіційному сайті Укрпошги (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) і дозволяє відслужити рух кореспонденції, поштове відправлення № 3601102114080 повернуто за зворотньою адресою 13.12.2022 за закінченням встановленого терміну зберігання. Відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання права користування житловим приміщенням датована 16.01.2023, що засвідчує факт пропуску строку для її надання на півтора місяці та факт зловживання позивачем за зустрічним позовом своїми процесуальними правами та обов`язками. А отже, не може бути врахована судом при прийнятті рішення. В іншій частині заперечення аналогічні за своїм змістом до відзиву на зустрічну позовну заяву, який надійшов до суду 01.12.2022.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави (головуючий - суддя Новак Ю.Д.) від 16.02.2023 за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Сергієнко Т.Г. витребувано у Полтавської міської ради інформацію та підтвердження документів щодо перебування будинку по АДРЕСА_7 на балансі та у комунальній власності міста, в тому числі квартири АДРЕСА_5 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 22.06.2023 № 648/0/15-23 суддю Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_7 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

Розпорядженням керівника апарату суду № 117 від 25.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 553/2887/22.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 справу передано на розгляд судді ОСОБА_11.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_11. від 27.07.2023 прийнято справу до свого провадження, визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави (головуючий - суддя ОСОБА_11.) від 20.09.2023 в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергуєнко Т.Г. про залишення первісного позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави (головуючий - суддя ОСОБА_11.) від 20.09.2023 за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сергієнко Т.Г. постановлено викликати в судове засідання по справі як свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Ленінського районного суду міста Полтави (головуючий - суддя ОСОБА_11.) від 20.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.11.2023 № 1162/0/15-23 суддю Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11 звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату суду № 258 від 08.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 553/2887/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 553/2887/23 визначено головуючого суддю - Грошову Н.М.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Грошової Н.М. від 27.12.2023 прийнято до провадження цивільну справу, визначено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено судовий розгляд у цивільній справі.

Представник позивача за первісним позовом (представника третьої особи за зустрічним позовом) КП «ЖЕО № 2» ПМР - Ємець В.М. в судовому засіданні первісний позов підтримала та наполягала на його задоволені з підстав викладених у ньому, просила врахувати позицію викладену у відповіді на відзив, заперечувала проти задоволення зустрічного позову з підстав викладених у письмових поясненнях на зустрічну позовну заяву від 14.11.2022.

Відповідач ОСОБА_1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) та його представник - адвокат Сергієнко Т.Г. в судовому засіданні заперечували проти задоволення первісного позову з підстав викладених у відзиві на первісну позовну заяву від 25.10.2022 та запереченнях на відповідь на відзив третьої особи третьої особи за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради від 14.11.2022 та наполягали на задоволенні зустрічного позову з підстав викладених в ньому, а також відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву від 20.01.2023.

ОСОБА_1 в судовому засіданні на питання представника позивача за первісним позовом пояснив, що взимку проживав в АДРЕСА_8 , а влітку в будинку с. Кашубівка, приїжджав в квартиру в Полтаві раз на місяць попрати речі, прийняти душ. Вказав, що племінник не сплачував комунальні послуги, а сестрі він давав кошти для сплати комунальних послуг.

Представники третьої особи за первісним позовом (представник відповідача за зустрічним позовом) Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради Мельніченко І.С., ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали первісний позов з підстав викладених у письмових поясненнях від 07.09.2022 та поясненнях на відзив від 31.10.2022, при цьому заперечували проти задоволення зустрічного позову з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву від 01.12.2022 та письмових запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну повну заяву від 31.01.2023.

Представник Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без участі представника Полтавської міської ради, в якій зазначено, що Полтавська міська рада підтримує вимоги КП «ЖЕО № 2» ПМР та просить задовольнити заяву в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням заперечує в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.05.2024 свідок ОСОБА_8 пояснила, що зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 проживає в даному будинку з 1991 року, їй відомо, що в квартирі АДРЕСА_5 її син ОСОБА_5 та чоловік ОСОБА_12 . На даний час в даній квартирі проживає ОСОБА_1 , який є братом ОСОБА_4 . Підтвердила, що ОСОБА_1 часто приходив до родини ОСОБА_4 , бачила його, коли виносив сміття. Влітку ОСОБА_4 часто їздила до брата ОСОБА_1 в с. Кашубівку, а взимку ОСОБА_1 часто бачила за адресою проживання родини ОСОБА_4 . Часто зустрічала на сходах коли ОСОБА_1 палив у домашньому одязі. Зазначила, що квартири в гуртожитку приватизували в 2000 році, чи приватизувала квартиру ОСОБА_4 їй не відомо.

В судовому засіданні 08.05.2024 свідок ОСОБА_9 пояснила, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9 . В сусідній квартирі АДРЕСА_5 проживали ОСОБА_4 , її чоловік та син ОСОБА_5 . Чоловіка не стало. ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з сестрою ОСОБА_4 , провозив продукти. Вказала, що часто, декілька разів на день була в гостях у ОСОБА_4 . ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_4 носити сумки з базару. Взимку постійно в неї проживав, а в літку вони разом проживали у селі в будинку ОСОБА_1 . Між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були дружні стосунки. Після смерті ОСОБА_4 її син ОСОБА_5 вигнав ОСОБА_1 про це їй повідомляв сам ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_1 все одно допомагав йому. Після смерті ОСОБА_5 вона зателефонувала ОСОБА_1 і він займався його похованням. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_2 , вона часто його бачить за даною адресою. Після смерті матері, ОСОБА_5 комунальні платежі не сплачував. Вказала, що їй відомо, що перед приватизацією квартир у будинку, до ОСОБА_4 приходили обміряти приміщення. Приватизацією квартир займалось підприємство СМП. Відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були гарні, зі слів ОСОБА_4 , не зареєструвала в своїй квартирі брата, оскільки не було необхідності, так як він мав будинок в селі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності і взаємозв`язку, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 вересня 2000 АП «Полтавтрансстрой» (мовою оригіналу) видано ордер № 23 на житлову площу в гуртожитку ОСОБА_4 на право зайняття з родиною з 2-х чоловік площі в гуртожитку по АДРЕСА_1 , розміром 24,6 кв.м. Склад сім`ї: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, - заявник; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, - син.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 39 років, про що 17.01.2022 складено відповідний актовий запис № 42 Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 17.01.2022).

Згідно довідки КП «ЖЕО № 2» ПМР № 1939 від 12.02.2013, № 411 від 21.07.2022 та № 1430 від 29.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок на квартиру (житлове приміщення) оформлений на ОСОБА_4 , загальна площа 42 кв.м., житлова площа 24,6 кв.м. форма власності квартири - комунальна зареєстровано - 0 осіб. Були зареєстровані квартиронаймач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації - 24.11.2000, дата зняття з реєстрації - 19.05.2020; син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації - 24.11.2000, дата зняття з реєстрації - 16.01.2022.

Як вбачається з листа ТзДВ «Полтаватранспбуд» за вих. № 672 від 10.11.2022 адресованого адвокатському бюро «Тетяна Сергієнко» житловий будинок по АДРЕСА_7 на балансі підприємства ТЗДВ «Полтаватрансбуд» не перебуває. Відомості щодо передачі до комунальної власності на підприємстві відсутні.

Згідно листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради за вих. № 01-06-01/15/1015, № 01-06-01/10/583 від 12.04.2023 за дорученням Полтавської міської ради Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, у межах визначених повноважень, розглянуто ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 16.02.2023р. по справі №553/2887/22 провадження №2/553/486/2023 щодо витребування у Полтавської міської ради інформацію та підтверджуючі документи щодо перебування будинку по АДРЕСА_7 на балансі та у комунальній власності міста, в тому числі квартири АДРЕСА_5 . Відповідно до Положення про управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради основними функціями і завданнями є забезпечення реалізації програм і планів перспективного розвитку та удосконалення роботи житлово-комунального господарства міста; забезпечення виконання завдань по утриманню експлуатації, поточному і капітальному ремонту, будівництву і реконструкції об`єктів житлового фонду, об`єктів благоустрою та інших об`єктів; розробка заходів щодо забезпечення роботи житлово-комунального господарства. Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №301 від 20.04.2016, згідно з рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 25 квітня 2019 року багатоквартирні будинки списані з балансу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради. Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» мешканцям житлового будинку по АДРЕСА_7 надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території до того часу, поки вони не визначаться з формою управління своїм будинком або ж до призначення управителя. В Управлінні житлово-комунального господарства відсутня інформація та підтверджуючі документи щодо перебування будинку по АДРЕСА_7 на балансі та у комунальній власності міста, в тому числі квартири АДРЕСА_5 .

Відповідно до листа КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» ПМР за вих. № 507/2023 від 03.03.2023 адресованого адвокату Сергієнко Тетяні у відповідності до рішення Полтавської міської ради від 16.03.2012 «Про питання житлово-експлуатаційних підприємств Полтавської міської ради». КП «ЖЕО № 2» прийняв на баланс будинки, зокрема і будинок по АДРЕСА_7 . Разом з тим, слід зазначити, що будинок по АДРЕСА_7 , був списаний з балансу підприємства 31.01.2020, відповідно до рішення Полтавської міської ради від 20.12.2019 «Про списання багатоквартирних будинків з балансу КП «ЖЕО № 2».

Разом з тим, з листа Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради за вих. № 01-05/01.1-10/292-103 від 27.02.2023 вбачається, що на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 553/2887/22 повідомлено, що квартира АДРЕСА_2 , виселення з якої та визнання права користування якою є предметом розгляду вищевказаної справи, належать до комунальної власності Полтавської міськоїтериторіальної громади на підставі пункту 10 розділу 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до пунктів 2.6 та пункту 5.4.2 Статуту, затвердженого рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2017 предметом діяльності та обов`язком КП «ЖЕО № 2» є, зокрема, забезпечення утримання та схоронності житлового фонду. Згідно пункту 5.4.7 Статуту, КП «ЖЕО № 2» виявляє самовільно зайняті квартири, в житлових будинках, що знаходяться на балансі Підприємства та забезпечує їх вивільнення у встановленому законом порядку із обов`язковим повідомленням та залученням власника житлового фонду та органу управління. Згідно пункту 5.4.10 Статуту, КП «ЖЕО № 2» звертається до суду з позовами про виселення з самовільно зайнятих квартир.

Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради 28.04.2022 за вих. № 01-05/01.1-11/284 від 28.04.2022 надіслано листа начальнику КП «ЖЕО № 2» ПМР листа, відповідно до якого згідно з інформацією Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході обстеження встановлено, що в зазначеній квартирі проживає ОСОБА_1 без належних правових підстав. Для здійснення виконавчим комітетом міської ради повноважень щодо заселення зазначеної квартири, КП «ЖЕО №2» необхідно терміново подати позовну заяву до суду про виселення ОСОБА_1 з самовільно зайнятого жилого приміщення

Як вбачається з актів затверджених начальником КП «ЖЕО № 2» 20 травня 2022 та 05 липня 2022, комісія у складі: начальника дільниці № 5 Тюш М.А., майстра техдільниці ОСОБА_18 , майстра ТО та ПР ОСОБА_19 , в присутності мешканця квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_9 , склали акт про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживав ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході комісійного обстеження та спробі опечатати квартиру за вищезазначеною адресою виявлено, що в ній проживає ОСОБА_1 без належних на те правових підстав.

24.05.2022 за вих. № 1137/2022 КП «ЖЕО № 2» ПМР надіслано листа мешканцям квартири АДРЕСА_2 , в якому йдеться про те, що квартира АДРЕСА_2 перебуває у власності Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради (комунальна власність). Квартиронаймач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її син ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , інші зареєстровані особи відсутні. У зв`язку з вищевикладеним та на виконання доручення начальника Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради Н. Курнакової про звернення до суду з позовом про виселення сторонніх осіб з самовільно зайнятого жилого приміщення, КП "ЖЕО №2" пропонує десяти денний строк від дати отримання даного листа надати документи, які підтверджують право користування квартирою АДРЕСА_2 або у цей строк звільнити вказане жиле приміщення та передати ключі від квартири до КП «ЖЕО №2» ( АДРЕСА_11 ) або до правління майном комунальної власності міста ( АДРЕСА_12 ). У разі ігнорування даного листа КП «ЖЕО №2» вимушене буде звернутися до суду із позовною заявою про виселення із самовільно зайнятого житлового вміщення.

За адресою: АДРЕСА_1 наявна заборгованість по комунальним послугам, а саме заборгованість: перед КП «ЖЕО № 2» ПМР за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій станом на 01.11.2022 становить 5531,92 грн., що підтверджується відповідним розрахунком нарахувань та надходжень по особовому рахунку НОМЕР_1 ; перед Полтавське КАТП-1628 за послуги поводження з побутовими відходами станом на 01.11.2022 становить 253,12 грн., що підтверджується листом Полтавського КАТП-1628 за вих. № 1541 від 11.11.2022; перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за постачання теплової енергії станом на 01.11.2022 становить 33045,18 грн., що підтверджується відповідним листом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за вих. № 28.3/1934 від 18.11.2022; перед ТОВ «Полтаваенергозбут» станом на 01.11.2022 становить 1117,51 грн., що підтверджується відповідним листом ТОВ «Полтаваенергозбут» за вих. № 02-10-1/12882 від 18.11.2022; перед ТОВ «Полтавагаз збут» за спожитий природний газ станом на 01.11.2022 становить 2750,82 грн., що підтверджується відповідним листом ТОВ «Полтавагаз збут» за вих. № 09/6976 від 29.11.2022; перед КП «Полтававодоканал» за послуги централізованого водопостачання та водовідведення становить 6743,03 грн., що підтверджується відповідним листом КП «Полтававодоканал»» за вих. № 1609 від 07.12.2022.

Згідно акту про опломбування вузлів обліку води від 26.10.2022 представником служби обілку та реалізації КП «Полтававодоканал» в присутності споживача ОСОБА_1 встановлено пломбу на приладу обліку холодної води.

Позивачем надано ряд квитанції про часткову оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Кашубівка Полтавський район Полтавська область, батьками зазначено: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 13.08.1972 року).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Куликівка Полтавський район Полтавська область, матір`ю зазначена ОСОБА_21 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 20.02.1965 року).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Полтава, батьками зазначено: ОСОБА_12 , ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 13.09.1982 року).

Тарнавський є інвалідом третьої групи з дитинства, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_6 .

З довідки про доходи № 6544 5359 6798 1577, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 в тому, що він дійсно перебуває на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника. Сума пенсії за період з 01.11.2019 по 30.11.2022 складає: 80000,00 грн.

Згідно довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області за вих. № 1007/07-34 від 09.11.2022 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Полтавському Управління соціального захисту населення та отримує допомогу державну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 3 групи за період з листопада 2021 по жовтень 2022 розмір склав 24456,00 грн.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 в період з 13.06.2022 по 27.05.2005 працював на посаді охоронника у ВАТ «Полтаватрансбуд».

Згідно довідки приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настека Н.О. від 14.09.2022 приватним нотаріусом 16 березня 2022 року заведена спадкова справа № 20/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 . Згідно із відомостями спадкової справи, станом на 14 вересня 2022 року, спадкоємцем, який подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 , який спадщину прийняв, але не оформив після смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його рідний дядько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інформація про інших спадкоємців станом на 14 вересня 2022 року згідно матеріалів спадкової справи відсутні.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради листом за вих. № Т01-25/01.1-12/279-155 від 05.08.2022 повідомило, що квартира АДРЕСА_2 належить до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади. До Управління майном комунальної власності міста, як органу приватизації, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з заявами на приватизацію квартири АДРЕСА_2 не зверталися.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК України).

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Отже, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 № 6-60цс12, під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певного порядку користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним; місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 577/4979/15-ц (провадження № 61-746св17) зроблений висновок, що за змістом статті 65 ЖК УРСР за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому житловому приміщенні.

Згідно з частиною першою статті 109 України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Частиною третьою статті 116 ЖК України встановлено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» № 19297096 від 24.06.2008 ОСОБА_1 є на праві приватної власності власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до листа виконавчого комітету Полтавського району Полтавської області за вих. № 1631/12-54 від 20.10.2022 за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований один. Сім`ї та родичів немає. На обліку в Комунальній установі «Центр надання соціальних послуг Терешківської сільської ради Полтавського району області» не перебуває, оскільки до даної установи не звертався.

З акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_4 , комісія в складі: депутата Терешківської сільської ради Полтавського району Положишник Наталії Андріївни, сусідів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та діловода Терешківської сільської ради Полтавського району Лагун Н.І., склали акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , який являється особою з інвалідністю з дитинства. Матеріальне становище сім`ї крім пенсії інших доходів не має. Обстеженням встановлено, що ОСОБА_1 проживає один, так як інших родичів не має. На даний час за місцем реєстрації фактично не проживає. Проживає у власному будинку, який знаходиться в аварійному стані (протікає дах, тріщини в стінах). Житлова площа 30 м2. Санітарний стан приміщення не задовільний. Побутові умови є газопостачання, але користується пічним опаленням. Стіни в кімнатах покриті пліснявою. Вікна старі (є потріскані шибки). Господарські будівлі поступово руйнуються. Відсутня огорожі навколо садиби.

Згідно акту обстеження житлового будинку по АДРЕСА_4 від 08.11.2022 з фотокартками до нього, складеного головний спеціаліст відділу з питань юридичного забезпечення та обліку комунального майна Управління майном комунальної власності міста Ярославом Янченко, головний спеціаліст відділу з питань юридичного забезпечення та обліку комунального майна управління майном комунальної власності міста Інною Мельніченко, цей акт про наступне: комісійним виїздом на місце, в ході візуального обстеження встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 , знаходиться цегляний житловий будинок в задовільному технічному стані, пофарбований в рожево - бежевий колір, дефектів у цілісності стін (тріщин) не виявлено, покритий шифером, дефектів у покрівлі не виявлено, частина огорожі у вигляді металевої сітки відсутня, в дворі знаходиться колодязь, на колодязі стоїть відро (що підтверджує факт використання колодязю за призначенням), біля будинку припаркований автомобіль. На подвір`ї розташовані погріб, сарай, а також в тимчасовій дерев`яній споруді, обтягнутій затіняючою сіткою, знаходиться ще один автомобіль. Власник будинку ОСОБА_1 (підтвердив свою особу самостійно) був вдома, дозволив зайти в середину будинку. Оглянуто дві житлові кімнати і веранду. При огляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено, що житлова площа будинку невелика, газове опалення відсутнє, використовується дров`яна піч для опалення, наявна газова плита, виявлена пляма незначного розміру на стелі від підтікання даху в кімнаті, в якій знаходиться дров`яна плита. В цій же кімнаті наявний холодильник. На веранді знаходиться ванна та пральна машина, газова плита, кухонна витяжка. На газовій плиті, стоять каструлі, на дров`яній плиті - сковорідка з приготованою їжею (жарена картопля), що підтверджує факт використання будинку та проживання в ньому ОСОБА_1 Будинок за адресою: АДРЕСА_4 , потребує косметичного ремонту, проте повністю придатний для проживання. Членами комісії проведена фотофіксація об`єкта.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Висновки про принципи застосування статті 8 Конвенції, викладені у рішеннях ЄСПЛ, відповідно до яких виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до приватного життя та права на житло, передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену пунктом 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві.

У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження№ 14-64цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що навіть якщо законне право на зайняття житлового приміщення припинене, особа вправі сподіватися, що її виселення буде оцінене на предмет пропорційності у контексті відповідних принципів статті 8 Конвенції.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком.

Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц , від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц , при вирішенні справи про виселення особи, чи визнання такою, що втратила право користування, що по суті буде мати наслідком виселення, суд повинен провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві. Інакше кажучи, виселення особи має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.

У пункті 44 рішення від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» Європейський суд з прав людини визначив, що втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою. Концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не підтвердили постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом тривалого часу, лише вказували на його періодичне проживання.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що взимку проживав в АДРЕСА_8 , а влітку в будинку с. Кашубівка, приїжджав в квартиру в Полтаві раз на місяць попрати речі, прийняти душ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірній квартирі зареєстрований не був, на час смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , був зареєстрований за іншою адресою і належних доказів на отримання письмової згоди наймача на його вселення до житлового приміщення та доказів постійного з ними проживання та ведення спільного господарства не надав.

Також не було надано доказів, що за життя наймачем квартири вчинялися дії щодо надання згоди на постійне вселення ОСОБА_1 у спірну квартиру, як члена сім`ї наймача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 мав інше місце проживання та є власником на праві приватної власності житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_4 .

Відомостей про визнання у встановленому Законом порядку аварійним (непридатним до проживання) житлового будинку АДРЕСА_4 суду не надано.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 21 травня 2020 року у справі № 199/9418/16-ц, від 03 грудня 2020 року у справі №264/7450/19, від 18 травня 2022 року у справі № 463/2277/20-ц, за змістом статті 65 ЖК України за особою не може бути визнано право користування жилим приміщенням, якщо вона зберігає постійне місце проживання в іншому жилому приміщенні.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 761/27875/16-ц, за змістом статті 106 ЖК України, вимагати визнання себе наймачем квартири має право особа, яка як член сім`ї наймача правомірно вселилася і постійно проживає у цьому житлі на час заявлення відповідної вимоги, тобто має право користування ним.

Так, позивач за зустрічним позовом не довів факту набуття права на користування спірним жилим приміщенням, вселення до спільного житлового приміщення саме на умовах постійного проживання як член сім`ї наймача, постійного проживання з наймачем та ведення спільного господарства, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 ..

З урахування викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, при цьому враховує, що відповідач ОСОБА_1 володіє іншим житлом, а тому його виселення зі спірного приміщення не порушить жодне право на житло та не буде надмірним тягарем для нього. Вказані обставини також підтверджують законність вимог позивача за первісним позовом та легітимність їх мети.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18 липня 2006 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Оскільки позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради в сумі 2481,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263- 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Первісний позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про виселення з самовільно зайнятого жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 із самовільно зайнятого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.10.2024.

Позивач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом): Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, адреса: 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, ЄДРПОУ - 13961729, ел. пошта: geo2pmr@ukr.net;

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_13 ;

Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом): адвокат Сергієнко Тетяна Григорівна, РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса для листування: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 7, оф. 205, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

Третя особа: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, ЄДРПОУ: 24388285, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36;

Третя особа за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, ЄДРПОУ: 13967034, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36, ел. пошта: majnopmr@rada-poltava.gov.ua.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова