Ухвала

від 02.10.2024 по справі 2-2560/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2560/11 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В. Провадження № 22-з/802/61/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 жовтня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

представника боржника - Дяковського О. С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Волинського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2021 року у цій справі скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Преміум Лігал Колекшн», правонаступником якого є ТОВ «Цикл Фінанс», про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.

25 вересня 2024 року боржник ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав до Волинського апеляційного суду заяву (сформована в підсистемі 24 вересня 2024 року) про ухвалення додаткового рішення суду у цій справі у якій просив суд стягнути з ТОВ «Цикл Фінанс» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

01 жовтня 2024 року представник ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т. М. подала до Волинського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника боржника, колегія суддів доходить висновку, що заява боржника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду у цій справі задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ОСОБА_2 25 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» подав до Волинського апеляційного суду заяву (сформована в підсистемі 24 вересня 2024 року) про ухвалення додаткового рішення суду у цій справі у якій просив суд стягнути з ТОВ «Цикл Фінанс» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн та додав відповідні докази, а саме: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №19Д від 01 серпня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Дяковським О. С., згідно з умовами якого сторони погодили оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції у цій справі у фіксованій сумі гонорару у розмірі 15 000 грн; копію акту № 01/24 прийому передачі наданих послуг до вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 вересня 2024 року.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01 жовтня 2024 року представник ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т. М. подала до Волинського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на професійну правничу, яку обґрунтовувала тим, що у поданій апеляційній скарзі боржником не зазначено орієнтовного розміру вказаних витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та не робив до закінчення судових дебатів заяви про відшкодування йому таких витрат. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Крім того, у боржника та його представника не існувало жодних поважних причин, які б перешкоджали подати докази, що підтверджують розмір понесених витрат, до закінчення судових дебатів у справі. При цьому поважних причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі у поданій заяві боржник не обґрунтував. Просила апеляційний суд відмовити у задоволенні заяви боржника про ухвалення додаткового рішення суду.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:

у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;

у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23).

Водночас як встановлено апеляційним судом у цій справі, у поданій боржником ОСОБА_2 апеляційній скарзі відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. Умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 19Д від 01 серпня 2024 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Дяковським О. С., згідно з умовами якого сторони погодили оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції у цій справі у фіксованій сумі гонорару у розмірі 15 000 грн, не передбачено їх оплату боржником адвокату після розгляду справи.

Натомість 25 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» боржник подав до Волинського апеляційного суду заяву (сформована в підсистемі 24 вересня 2024 року) про ухвалення додаткового рішення суду у цій справі з вищезгаданими доказами.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. Разом з тим, докази щодо надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції існували у боржника та його представника до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції, проте не були подані до їх закінчення.

Керуючись статтями 268, 270, 381 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви боржника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення суду у цій справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: