Постанова

від 08.10.2024 по справі 461/484/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/484/18 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/811/2405/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2024 року в складі судді Мисько Х.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради про відшкодування шкоди та приведення квартири до попереднього стану,-

встановив:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебувала справаза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради про відшкодування шкоди та приведення квартири до попереднього стану.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 травня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:Львівської міської ради,Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради про відшкодування шкоди та приведення квартири до попереднього стану відмовлено.

15.07.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку ст. 269 ЦПК України, просив виправити описки у рішенні Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024 та зазначає, що при виготовленні тексту рішення допущено описки, а саме: зазначено майнову шкоду у розмірі 5000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн. Натомість, згідно з поданими уточненнями позовних вимог, такі становлять12028,00 грн., завданої майнової шкоди та 150 000,00 грн., завданої моральної шкоди.Крім того, згідно Свідоцтва на право власності на квартиру №29666 від 18.10.1994 та ухвали Львівського апеляційного суду від 05.04.2023, розмір підвального приміщення становить 9,1 кв.м., однак у рішенні суду помилково зазначено невірний розмір: 1,0 м. х 1,5 м. Просив заяву задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районногосуду м.Львова від17липня 2024року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024 року у справі №461/484/18 задоволено частково.

Виправлено описку в тексті рішення Галицького районного суду м.Львова від 31.05.2024 року у справі №461/484/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради про відшкодування шкоди та приведення квартири до попереднього стану, вказано у тексті рішення суду вірний розмір підвального приміщення,яке відноситься до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 18.10.1994 року - «9,1 кв.м.».

В іншій частині вимог заявника відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановлена з порушенням норм ЦПК України.

Покликаючись на положення процесуального закону, а також поняття описки, зазначає, що суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначає, що згідно уточнень позовних вимог від 28.01.2020, розмір майнової та моральної шкоди було збільшено і такий становить 12028,00 грн. та 1500000,00 грн.

Вважає, що судом першої інстанції не застосовано норми процесуального права, які підлягають застосуванню.

Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 17 липня 2024 року в частині відмови виправити описки і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у згаданій частині по суті відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення абовідмови увнесенні виправленьу рішення (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов висновку, що утексті рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024 допущено описку, а саме: невірно зазначено розмір підвального приміщення, яке відноситься до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 18.10.1994, зокрема, замість правильного розміру підвального приміщення: «9,1 кв.м.», вказано невірний: «1,0 м. х 1,5 м.».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про виправлення описки необхідно задовольнити частково, виправити допущену описку, в тексті рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024 у справі № 461/484/18, вказавшивірний розмір підвального приміщення,яке відноситься до квартири АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд не знайшов підстав для виправлення описки в рішенні суду в частині зазначеного розміру майнової шкоди у розмірі 5000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн.,оскільки прохальна частина первинної позовної заяви містила такі вимоги.

При цьому, суд звернув увагу заявника на те, що при ухваленні рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024, судом досліджено та надано оцінку уточненням до позовної заяви від 28.01.2020, які є невід ємною частиною рішення суду, а тому заява заявника про виправлення описки, у цій частині не відповідає законодавчо закріпленому інституту виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні та у цій частині є необґрунтованою.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

При цьому, суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Зазначене відповідає роз`ясненням наданим у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

В своючергу,як зазначалосявище,суд першоїінстанції вважає,що рішення Галицького районного суду м. Львова від 31.05.2024, з врахуванням ухвали цього ж суду про виправлення, тобто часткового задоволення заяви ОСОБА_1 , не містить інших описок, у тому числі, щодо розміру (обсягу) заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також дискреційні повноваження суду, стосовно самостійного виправлення помилки (описки), яких він допустився, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, а відтак зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів приходить переконання, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив доводи заявника щодо підстав для внесення виправлень у рішення суду, висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, при цьому доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо відповідних висновків суду.

Таким чином, оцінивши наявні по справі обставини в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов аргументованого висновку про часткове задоволення заяви та відмову у задоволенні заяви у відповідній частині.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1ст. 374, ст.ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Галицького районногосуду м.Львова від17липня 2024року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку не оскаржується.

Повний текст постанови складений 08 жовтня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк