Постанова

від 17.09.2024 по справі 916/566/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 916/566/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 17.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 (повний текст ухвали складено та підписано 21.06.2024)

у справі № 916/566/24 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації

до 1) Приватного підприємства «Астра»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури»

3) Державної інспекції архітектури та містобудування України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національний природний парк «Тузловські лимани»

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

В С Т А Н О В И В :

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «АСТРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури» та Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просить суд:

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «АСТРА» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 № 30890847 про державну реєстрацію права власності за Обслуговуючим кооперативом «Граніт-2» на будівлю № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 15856578);

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 № 52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури» власником будівлі № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353);

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Приватного підприємства «АСТРА» знести будинок рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м., тип об`єкта: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря, що розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/566/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Національний природний парк «Тузловські лимани» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 було передано за виключною підсудністю матеріали справи №916/566/24 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 було прийнято справу №916/566/24 суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24 позов Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «Астра» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, залишено без розгляду.

Справу №916/566/24 за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства «Астра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національного природного парку «Тузловські лимани», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном передано за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся 01.07.2024 (згідно поштового трекера на конверті) на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва 19.06.2024, справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 916/566/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 06.07.2024 у відрядженні, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №916/566/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 прийнято апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 визначеною колегією суддів, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №916/566/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 916/566/24.

22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/566/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24. Розгляд справи призначено на 06.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 клопотання Приватного підприємства «Астра» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 клопотання Національного природного парку «Тузловські лимани» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

06.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного підприємства «Астра» (сформоване в системі «Електронний суд 05.08.2024), в якому останнє просило відкласти судове засідання, призначене на 06.08.2024, в зв`язку з участю представника підприємства в іншому судовому засіданні.

06.08.2024 розгляд справи №916/566/24 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 справу №916/566/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.09.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з представниками Приватного підприємства «Астра» та Національного природного парку «Тузловські лимани».

В судове засідання 17.09.2024 з`явився прокурор та представники третьої особи (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів). Представники позивача та відповідачів-2, 3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів був відсутні, оскільки був відсутній в системі. Разом з тим, з`явився в режимі відеоконференції після виходу суду з нарадчої кімнати і відповідно був присутній на оголошенні вступної та резолютивної частини постанови.

Прокурор надав свої пояснення, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники третьої особи також надали свої пояснення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «АСТРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури» та Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просить суд:

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «АСТРА» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області;

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної державної адміністрації Марущак Юлії Валеріївни від 11.08.2016 № 30890847 про державну реєстрацію права власності за Обслуговуючим кооперативом «Граніт-2» на будівлю № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 15856578);

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича від 22.06.2020 № 52758035 про державну реєстрацію змін до права власності, на підставі якого визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури» власником будівлі № 13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря у складі будинку рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м. за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 997346351250, номер відомостей про речове право 36100353);

- усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Приватного підприємства «АСТРА» знести будинок рибоприймального пункту літ. А загальною площею 147,6 кв.м., тип об`єкта: будівля №13 рибоприймального пункту та обловно-пропускного каналу 2-й кілометр піщаної коси Чорного моря, що розташований за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5125000000:01:003:0008.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/566/24, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Національний природний парк «Тузловські лимани» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 було передано за виключною підсудністю матеріали справи № 916/566/24 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 було прийнято справу №916/566/24 суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24 позов Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «Астра» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, залишено без розгляду.

Справу №916/566/24 за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства «Астра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут морської аквакультури», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національного природного парку «Тузловські лимани», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном передано за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував необхідність звернення із позовом в інтересах держави в особі позивача тим, що Одеська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, який реалізує право на землю державної власності, а також як державний орган управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, уповноважена на звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору дарування, скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності та знесення самочинного будівництва.

Визначаючи Державну інспекцію архітектури та містобудування України відповідачем в частині вимог про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, прокурор посилається на положення статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, і робить висновок про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, мав скасувати реєстрацію декларації, однак не зробив цього.

Проте, як зазначив місцевий господарський суд, чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

А тому, суд першої інстанції вважав, що посилання прокурора при обґрунтуванні підстав для представництва інтересів держави в особі позивача на неналежні положення нормативно-правових актів створило у нього хибне уявлення про наявність у позивача відповідних повноважень щодо оскарження декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому саме відповідач-3 є єдиним органом, що законом уповноважений звертатися до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Зважаючи на відсутність у Одеської обласної державної адміністрації права звертатися до суду із таким позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій частині, у зв`язку з чим позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «АСТРА» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, залишив без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на те, що позов в частині вимог до відповідача-3 залишено без розгляду і відпала обставина, яка слугувала підставою для передачі справи №916/566/24 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва відповідно до ч. 5ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, а тому, враховуючи, що спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лебедівка, цей спір, на підставі ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України має розглядатись господарським судом за місцезнаходженням майна, отже справу передано на розгляд Господарського суду Одеської області.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абз. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо ж суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду). Зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Проте процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Як вже зазначалось вище, у цій справі, суд першої інстанції залишаючи позов прокурора без розгляду в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, зазначив, що посилання прокурора при обґрунтуванні підстав для представництва інтересів держави в особі позивача на неналежні положення нормативно-правових актів створило у нього хибне уявлення про наявність у позивача відповідних повноважень, оскільки, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є єдиним органом, що законом уповноважений звертатися до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. А тому, враховуючи відсутність у Одеської обласної державної адміністрації права звертатися до суду із таким позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вказаних вимог слід залишити без розгляду

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.

Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.

У п.114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити».

А тому, встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, як помилково вважає суд першої інстанції (зазначений висновок підтверджується позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 26.08.2020 у справі №911/2032/17, а також іншими постановами Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №923/560/18, від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 16.04.2019 у справі №925/650/18.)).

За вказаних обставин ухвала господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24 в частині залишення без розгляду позову Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «Астра» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, підлягає скасуванню.

Оскільки тлумачення норм ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що закріплене у ній правило виключної підсудності справ поширюється на усі спори в яких відповідачем, зокрема, визначено міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду, то у випадку виникнення конкуренції норм ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України та ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, відповідачем в якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, судам слід керуватись ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24 в частині залишення без розгляду позовних вимог Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України в частині вимог про усунення перешкод державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації за №ОД141143630828 з будівництва Приватним підприємством «Астра» обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря, с. Лебедівка у Татарбунарському районі Одеської області, зареєстрованої 29.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, підлягає скасуванню, то відповідно до ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню і в часині передачі справи до Господарського суду Одеської області, а справа №916/566/24 підлягає розгляду за виключною підсудністю в Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду згідно з ст.280 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку, знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва 19.06.2024 у справі №916/566/24 - скасуванню. Матеріали справи слід повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції (вирішення питання щодо відкриття провадження у справі), розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 916/566/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №916/566/24 скасувати.

3. Матеріали справи №916/566/24 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 08.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв