Постанова

від 08.10.2024 по справі 688/3872/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 688/3872/14

Провадження № 22-ц/4820/1605/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю апелянта та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року, суддя Березюк О.Г., та на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року, суддя Цідик А.Ю., у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області, (правонаступник - Управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області), Шепетівської міської ради Хмельницької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку площею 0,0105 га, кадастровий номер 6810700000601:008:0799, розташовану по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті її батька, ОСОБА_3 , відкрилася спадщина за законом на земельну ділянку, площею 0,0105 га, кадастровий номер 6810700000601:008:0799, яка розташована по АДРЕСА_1 .

У встановлений законом строк вона звернулася до Шепетівської міської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак отримала відмову у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку.

Після звернення до Управління Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області позивачу було надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, однак листом від 31 липня 2014 року №01-11-05/2353 у видачі дублікату Державного акта позивачу відмовлено, оскільки їх видача не передбачена чинним законодавством.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,105 га, яка розташована у АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6810700000601:008:0799, та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЯГ №122530 від 07 квітня 2006 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року виправлено описку у рішенні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року, правильно зазначено адресу, по якій розташована земельна ділянка, АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції та ухвалу суду про виправлення описки скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно включив до складу спадкового майна земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000601:008:0799, оскільки 10 квітня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки площею 0,0105 га, розташованої в АДРЕСА_1 , та який зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1964. Цей договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 1244084.

10 травня 2006 року на підставі вказаного договору купівлі-продажу апелянту було видано Державний акт серії ЯГ №122584 на право власності на земельну ділянку площею 0,0105 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810700000601:008:0799.

Оскільки спірна земельна ділянка вибула за життя ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його володіння, тому вона не могла бути включена до складу спадщини.

Він набув право власності на спірну земельну ділянку на законних підставах, а перехід до нього права власності відбувся в порядку, який діяв на момент набуття такого права.

Однак, на даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , і така реєстрація відбулася внаслідок виконання судового рішення.

В той же час, судом першої інстанції ухвалено рішення про права, свободи, інтереси апелянта, та обставини володіння спадкодавцем земельною ділянкою з кадастровим номером 6810700000601:008:0799, площею 0,0105 га, на час відкриття спадщини, не встановлено.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданою повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції 27 вересня 2007 року.

Згідно з архівною копією Державного акту про право власності на землю серії ЯГ №122530 від 07 квітня 2006 року, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,0105 га, кадастровий номер 6810700000601:008:0799, яка розташована по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 28 жовтня 2013 року Виконавчим комітетом Берездівської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом першої черги, яка після смерті останнього успадкувала частину спадкового майна, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАА №332872, виданим 29 липня 2014 року державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори на квартиру АДРЕСА_3 .

Зі змісту довідки Шепетівської міської державної нотаріальної контори від 30 липня 2014 року №783/01-16 вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 неможливо, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, а саме, Державний акт на земельну ділянку, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

Листом від 31 липня 2014 року №01-11-05/2353 Управління Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області, у відповідь на звернення ОСОБА_2 , повідомило, що з 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, всі незаповнені бланки в районних відділах (управліннях) земельних ресурсів вилучено, а тому заповнити та видати дублікат державного акта неможливо.

Частиною першою статті 17ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 18ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352ЦК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, законодавством визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, яке оскаржується не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , як підставу своїх порушених прав, зазначив, що 10 квітня 2006 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0105 га, розташованої в АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 1244084.

Тобто, договір купівлі-продажу був укладений до дати ухвалення рішення суду першої інстанції.

10 травня 2006 року, на підставі вказаного договору купівлі-продажу апелянт отримав Державний акт серії ЯГ №122584, на право власності на земельну ділянку площею 0,0105 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810700000601:008:0799.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення стосується прав та інтересів апелянта, відтак останній наділений правом на його оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 та частини першої статті 1221ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1217 ЦК України).

Як було встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був батьком позивача ОСОБА_2 і яка є його спадкоємцем за законом першої черги. Після смерті батька дочка успадкувала частину спадкового майна, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НАА №332872, виданим 29 липня 2014 року державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори на квартиру АДРЕСА_3 .

Вирішуючи спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810700000601:008:0799, площею 0,0105га,розташованої в АДРЕСА_1 ,суд першої інстанції встановив, що відповідна земельна ділянка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №122530 від 07 квітня 2006 року, архівна копія якого міститься у матеріалах справи.

Тобто, суд першої інстанції включив до складу спадкового майна також і земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000601:008:0799, що є помилковим з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту доданого до апеляційної скарги договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 10 квітня 2006 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), на умовах, передбачених цим договором, продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,0105 га. Вказана земельна ділянка належала продавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №122530, виданого Шепетівським міським управлінням земельних ресурсів 07 квітня 2006 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010674600091.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу Петровською Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №1964.

Також даний договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 1244084.

10 травня 2006 року, на підставі вказаного договору купівлі-продажу апелянту було видано Державний акт серії ЯГ №122584 на право власності на земельну ділянку площею 0,0105 га, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810700000601:008:0799.

Статтею 41Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У частині першій статті 328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 321ЦК України також визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 182ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

Згідно зі статтею 1Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до частини третьої статті 3Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з умов: реєстрація таких прав була проведена відповідна до законодавства, що діяла на момент їх виникнення; на момент їх виникнення діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2006 року апелянт набув 10 квітня 2006 року, тобто з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Оскільки при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки 10 квітня 2006 року було дотримано вимог ЦК України та здійснено реєстрацію вказаного правочину в реєстрі правочинів, а також перехід права на земельну ділянку, що свідчить про те, що станом на час відкриття спадщини спірна земельна ділянка, площею 0,0105 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6810700000601:008:0799, не входила у спадкову масу, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , тому суд першої інстанції безпідставно визнав право власності позивача ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Апелянтом ОСОБА_1 було належним чином доведено свої вимоги, відтак колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Оскільки рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року підлягає скасуванню, то ухвалу цього ж суду від 08 вересня 2015 року про виправлення описки також належить скасувати.

Враховуючи повне задоволення апеляційної скарги, сплачена ОСОБА_1 сума судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 364,50 грн. підлягає компенсації за рахунок ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Держземагенства у Шепетівському районі Хмельницької області, (правонаступник - Управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області), Шепетівської міської ради Хмельницької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 364,50 грн. (триста шістдесят чотири гривні п`ятдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текстпостанови складено09жовтня 2024року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова