Постанова

від 18.09.2024 по справі 925/1135/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа№ 925/1135/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Уманьрембуд 2"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024

у справі №925/1135/22 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

до Приватного підприємства "Уманьрембуд 2"

про стягнення 262 254,95 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Пенсійний фонд) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Уманьрембуд 2" (далі - Підприємство) 262 254,95 грн, з яких: 184 941,68 грн - збитки, 36 988,34 грн - штраф, 40 324,93 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неякісне виконання відповідачем робіт за договором від 13.09.2021 №002679-b.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Підприємства на користь Пенсійного фонду 184 941,68 грн збитків, 36988,34 грн штрафу, 40 324,93 грн інфляційних втрат, 3 933,82 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності виконання відповідачем робіт за договором з недоліками (дефектами), які останнім не були усунені. Сума збитків з урахуванням кошторисної вартості виконаних робіт, зазначених в актах, становить 184 941,68 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Заявлені до стягнення суми штрафу та інфляційних втрат є обґрунтованими, а тому позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Підприємство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального справа, порушено норми процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим рішення є незаконним та необґрунтованим.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Підприємство зазначило, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності недоліків (дефектів) у роботах, виконаних відповідачем, такі роботи були прийняті позивачем без жодних претензій та зауважень, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт;

- дефектний акт складено необ`єктивно, за відсутності представника підрядника;

- позивачем не доведено всіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає можливість застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 апеляційну скаргу Підприємства передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1135/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Підприємства на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

06.06.2024 матеріали справи №925/1135/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Підприємства на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

20.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Підприємства надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.08.2024. Пенсійному фонду встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.07.2024.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Пенсійний фонд зауважив про те, що, у порушення принципів змагальності та диспозитивності, Підприємством не надано жодних доказів для підтвердження своєї позиції та спростування обставин, які були достовірно встановлені місцевим господарським судом. В апеляційній скарзі відповідач не заперечує факту порушення своїх зобов`язань за договором, а лише не погоджується з розміром збитків.

20.08.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Пенсійного фонду надійшло клопотання про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 вищезазначене клопотання Пенсійного фонду було задоволено та постановлено проводити призначене судове засідання у справі №925/1135/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 розгляд апеляційної скарги Підприємства на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 відкладено на 18.09.2024. Проведення призначеного судового засідання постановлено здійснювати в режимі відео конференції, в якій братиме участь представник Пенсійного фонду.

У судове засідання 18.09.2024 апелянт явку своїх уповноважених представників не забезпечив, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

За приписами частини 1, пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частинами 11-13 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

У даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Підприємства, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що останнє про поважність причин нез`явлення до суду апеляційної інстанції не повідомляло та не заявляло клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування додаткових пояснень зазначеного учасника справи, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без участі вказаної особи.

У судовому засіданні 18.09.2024 представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив суд відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

18.09.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, 13.09.2021 між Пенсійним фондом (далі за текстом договору - Замовник) та Підприємством (далі за текстом договору - Підрядник) було укладено договір №002679-b, відповідно до пунктів 1.1. та 6.1.1. якого останній зобов`язався виконати капітальний ремонт по об`єкту: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за адресою: місто Сміла, вулиця Незалежності, 76 (Код ДК 021:2015(СРV) 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи), а Замовник - своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи.

Згідно з пунктом 2.1. договору Підрядник гарантує відповідність якості застосованих матеріалів, виконаних робіт вимогам державних стандартів, технічних умов і інших нормативних актів та можливість експлуатації протягом гарантійного строку, а саме - п`ять років.

За умовами пункту 2.2. договору у разі виявлення протягом гарантійного строку у закінчених роботах на об`єкті недоліків (дефектів) Замовник протягом 10 днів після їх виявлення повідомляє про це Підрядника та запрошує його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений строк, Замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника. Акт, складений без участі Підрядника, надсилається йому для виконання протягом 3 днів після складання. Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті.

Відповідно до пункту 3.1. договору (у редакції додаткової угоди №2 від 30.12.2021) ціна договору визначається твердою договірною ціною та дорівнює 3 147 913,75 грн (разом із ПДВ).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт згідно актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником підписаного акту виконаних робіт.

Згідно положень пункту 5.1. договору (у редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2021) початок виконання робіт - протягом трьох днів після підписання договору. Строк завершення виконання робіт - 24.12.2021, але роботи можуть бути виконані достроково.

Положеннями підпунктів 6.3.2., 6.3.7. пункту 6.3. Підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору, та своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.

У разі якщо Підрядник порушив умови Договору та/або використовував у роботах неякісні матеріали та устаткування, що погіршило результат робіт, або з його вини виникли інші недоліки в роботах, Підрядник безоплатно виправляє вказані недоліки у погоджений сторонами строк та/або здійснює заміну неякісних матеріалів та устаткування (пункт 7.3. договору).

Сторони домовились, що за порушення умов договору щодо якості робіт з Підрядника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних робіт (пункт 7.5. договору).

Відповідно до пункту 7.7. договору сторони узгодили, що шкода (збитки), завдана (ні) Замовнику в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань Учасником, відшкодовуються Замовнику Учасником в повному обсязі із урахуванням індексу інфляції.

Обумовлені договором роботи були виконані, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт: від 13.10.2021 на суму 514 483,24 грн, від 15.11.2021 на суму 384 797,38 грн, від 15.12.2021 на суму 1 061679,76 грн, від 30.12.2021 на суму 1186953,37 грн.

Вартість вказаних робіт була повністю сплачена Пенсійним фондом, що підтверджується платіжними дорученнями: від 13.10.2021 №4036 на суму 514 483,24 грн, від 15.11.2021 №4445 на суму 384 797,38 грн, від 15.12.2021 №5031 на суму 1 061 679,76 грн, від 30.12.2021 №5385 на суму 1 186 953,37 грн (т. 2, а.с. 39, 40).

Листом від 28.06.2022 №2300-1202-8/29037 Пенсійний фонд повідомив Підприємство про настання гарантійного випадку, а саме, в результаті нетривалої експлуатації приміщення, в якому проводився вищевказаний капітальний ремонт, було виявлено ряд дефектів (недоліків). У зв`язку з наведеним, останнього було запрошено на 12 годину 04.07.2022 для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (т. 2, а.с. 18, 19).

Факт направлення Замовником вказаного листа підтверджується описом поштового відправлення, накладною від 28.06.2022 за №1800211449594 та фіскальним чеком за вказаним номером та датою (т. 2, 20, 21).

Вищезазначений лист було вручено особисто Підряднику, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" лист за трек №1800211449594 (т. 2, а.с. 22).

Як правильно встановив суд першої інстанції, для складання дефектного акту у визначену дату, час та місце уповноважений представник відповідача не з`явився, внаслідок чого 04.07.2022 Пенсійним фондом було складено дефектний акт в односторонньому порядку (т. 2, а.с. 23-26).

У вказаному акті зазначено, що комісією Замовника проведено обстеження приміщення сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за адресою: місто Сміла, вулиця Незалежності, 76, та виявлено, що Підрядник під час капітального ремонту використав у роботах матеріали з дефектами від постачальників, що погіршило результат робіт, застосував матеріали, які не відповідають проектно-кошторисній документації та неякісно виконав окремі види робіт, які необхідно усунути, а саме:

- у плитах стельових "Армстронг" з`явились тріщини та пошкодження, плити не однотипні;

- не функціонує комплект зовнішній "Тепла підлога";

- протікає покрівля, замінені елементи азбестоцементних листків піддались корозії;

- планки примикання оглядових вікон улаштовано неякісно;

- елементи снігозатримувачів неякісні, виявлено відшарування фарби та руйнування, зсув з місця монтажу;

- у шпаклюванні та фарбуванні стін у тамбурі та допоміжному приміщенні з`явились тріщини, місцями відстає шпаклювання та фарба;

- елементи профлистів на козирку ганку та обшивки слухових вікон неякісні, виявлено відшарування фарби, містами корозія, зсув з місця монтажу;

- у шпаклюванні та фарбуванні стін та стелі коридорів-виходів у двір, службового приміщення з`явились тріщини, місцями відшарування шпаклювання та фарби: відставання керамогранітної плитки, випадання затірки зі швів та пошкодження лінолеуму через неякісну підготовку бетонної основи в улаштуванні підлоги в коридорах-виходах у двір, тамбурі, холі;

- неякісне улаштування плінтусів у коридорі, коридорах-виходах у двір, тамбурі, холі, службовому приміщенні;

- відшарування фарби, місцями корозія, зрушення з місця монтажу віконних зливів;

- відшарування шпалер разом із шпаклюванням, відпадання шпалер на стінах у коридорі, кабінеті №8;

- протікання, корозія та відшарування фарби на елементах системи опалення у службовому приміщенні та кабінеті №8;

- відставання керамічної плитки, тріщини на відкосах навколо дверей санвузла, коридору;

- наявна корозія, неякісне кріплення поручня до умивальника для МГН у санвузлі;

- не працює сушарка для рук;

- недостатньо ущільнено, проявляє ознаки рухливості вимощення тротуарної та тактильної плитки;

- не виконують функцію водовідведення лотки водовідведення;

- деформовані елементи встановлених металопластикових дверей;

- деформовані налічники;

- тріщини ділянок плитки підлоги у коридорі;

- відсутня герметичність системи каналізації;

- деформувалось покриття з асфальтно-бетонної суміші у дворі;

- з`явились тріщини, місцями відшарування шпаклювання та фарби на поверхні фасаду;

- тріщини вентиляційних решіток вентиляційної системи службового приміщення;

- тріснуло скло у склопакеті металопластикового вікна;

- відпала підвісна стеля в прорізі стін для коридору-виходу у двір, тамбура та допоміжного приміщення.

Також у вказаному акті зазначено, що виявлені недоліки (дефекти) мають бути виправлені за рахунок коштів Підрядника до 01.08.2022.

Листом від 07.07.2022 №2300-1202-8/30470 один примірник зазначеного дефектного акту направлено Підприємству для усунення недоліків (дефектів), що підтверджується описом поштового відправлення, накладною від 07.07.2022 №1800211457090 та фіскальним чеком від вказаної дати та номером.

Згідно відомостей, які містилися на офіційному сайті АТ "Укрпошта" поштове відправлення №1800211457090 було вручено особисто відповідачу.

У вказаний строк недоліки, зазначені в дефектному акті від 04.07.2022, Підприємством не були усунуті, внаслідок чого позивачем розраховано суму збитків з урахуванням кошторисної вартості робіт, виконаних з недоліками (дефектами), зазначеними в Актах виконаних робіт на суму 184 941,68 грн (т. 2, а.с. 41-43), а саме:

1) заміна плит стельових "Армстронг" у коридорі та зоні очікування (20 кв.м) - 28 06,70 грн;

2) заміна комплекту зовнішнього "Тепла підлога" (1 шт.) - 4 468,22 грн;

3) заміна на окремих місцях покрівлі, на яких проводилися ремонтні роботи азбестоцементних листків звичайного профілю (10 кв.м) - 1 815,60 грн;

4) заміна планок примикання оглядових вікон (20 м) - 909,85 грн;

5) заміна снігозатримувачів (10 шт.) - 1 585,79 грн;

6) усунення дефектів шпаклювання та фарбування стін у тамбурі та допоміжного приміщення (к.19) (22 кв.м) - 7 297,88 грн;

7) заміна профлистів на козирку ганку та обшивки слухових вікон (30 кв.м) - 10 262,23 грн;

8) усунення дефектів шпаклювання та фарбування стін та стелі коридорів-виходів у двір (23,24), службового приміщення (к. 17) (110 кв.м) - 22 832,49 грн;

9) усунення дефектів улаштування підлоги в коридорах-виходів у двір, тамбурі, хола (1,17,23) (25 кв.м) - 5 754,00 грн;

10) усунення дефектів улаштування плінтусів у коридорі, коридорах-виходів у двір, тамбурі, хола, службового приміщення (к. 17) (80 м) - 4 261,00 грн;

11) заміна віконних зливів (8 м) - 1 448,00 грн;

12) заміна шпалер та усунення дефектів стін у коридорі, кабінеті №8 (70 кв.м) - 2435,00 грн;

13) усунення дефектів елементів системи опалення у службовому приміщенні (к. 17) та кабінеті №8 (2 шт.) - 214,35 грн;

14) усунення дефектів навколо дверей санвузла, коридору (10 м) - 1 500,00 грн;

15) заміна у санвузлі поручня до умивальника для МГН (1 шт.) -1356.46 грн.

16) заміна сушарки для рук (1 шт.) - 2 835,43 грн;

17) усунення дефектів вимощення тротуарної та тактильної плитки (130 кв.м) -12446,01 грн;

18) заміна лотків водовідведення (10 шт.) - 2 952,96 грн;

19) усунення дефектів у встановлених металопластикових дверях (8 шт.) - 74 970,00 грн;

20) заміна налічників, пошкоджених внаслідок їх демонтажу (18 м) - 2 800,00 грн;

21) заміна пошкоджених при проведенні ремонтних робіт ділянок плитки підлоги у коридорі (10 шт.) 2 500,00 грн;

22) усунення дефектів каналізації (5 м) 2 434,35 грн;

23) відновлення у дворі покриття з асфальтно-бетонної суміші, пошкодженої внаслідок прокладання каналізації (4 кв.м) 3 300,00 грн;

24) усунення дефектів шпаклювання та фарбування поверхні фасаду (5 кв.м) 3328,86 грн;

25) заміна вентиляційних решіток з усунення дефектів улаштування вентиляційної системи службового приміщення (к. 17) (2 шт.) 719,00 грн;

26) заміна склопакета вікна металопластикового, енергозберігаючого (1 шт) 3500,00 грн;

27) усунення дефектів улаштування підвісної стелі в прорізі стін для коридора-виходу у двір (23), тамбура (26) та допоміжного приміщення (19) (6 кв.м) 4 207,50 грн.

19.08.2022 Пенсійний фонд звернувся до Підприємства із претензією від 19.08.2022 №2300-0903-8/37241, в якій вимагав до 19.09.2022 сплатити 255 649,42 грн, зокрема 184941,68 грн збитків. Разом із вказаною претензією було направлено дефектний акт від 04.07.2022 та розрахунок суми збитків.

Однак вказана претензія була залишена Підприємством без відповіді та задоволення.

У зв`язку з неякісним виконанням Підприємством робіт за договором від 13.09.2021 №002679-b, Пенсійний фонд звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 184 941,68 грн збитків, 36 988,34 грн штрафу, 40 324,93 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зважаючи на наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушення.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

У відповідності до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (стаття 225 ГК України).

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 ГК України, стаття 623 ЦК України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (стаття 22 ЦК України, глава 82 ЦК України).

Вирішуючи спір про відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. При цьому, відсутність вини доводить особа, яка завдала шкоду.

За відсутності хоча б однієї з наведених складових цивільна відповідальність не настає.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору із зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким, відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України, підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За частиною 2 статті 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 ЦК України).

Отже, укладення Пенсійним фондом та підприємством договору від 13.09.2021 №002679-b було спрямоване на виконання відповідачем якісних робіт на об`єкті: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за адресою: місто Сміла, вулиця Незалежності, 76 (Код ДК 021:2015(СРV) 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи), а також одночасного обов`язку позивача по здійсненню їх оплати.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 13.09.2021 №002679-b, який за своєю правовою суттю є договором підряду на капітальне будівництво.

Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (абзац 1 частини 4 статті 882 ЦК України).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт згідно актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником підписаного акту виконаних робіт.

Як було зазначено місцевим господарським судом, обумовлені договором роботи були виконані на суму 3 147 913,75 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт: від 13.10.2021 на суму 514 483,24 грн, від 15.11.2021 на суму 384 797,38 грн, від 15.12.2021 на суму 1 061679,76 грн, від 30.12.2021 на суму 1 186 953,37 грн.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи №925/1135/22 відсутні вищезазначені акти виконаних робіт.

У той же час відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони визнають факт підписання вищезазначених актів (Пенсійний фонд - зазначив про це у позові (т. 1, а.с. 2), а Підприємство - у своїй апеляційній скарзі (т. 2, а.с. 145; арк. 7 апеляційної скарги).

Крім цього, як було правильно встановлено місцевим господарським судом, виконані роботи були повністю оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: від 13.10.2021 №4036 на суму 514 483,24 грн, від 15.11.2021 №4445 на суму 384 797,38 грн, від 15.12.2021 №5031 на суму 1 061 679,76 грн, від 30.12.2021 №5385 на суму 1 186 953,37 грн (т. 2, а.с. 39, 40).

Таким чином, виходячи з положень пункту 4.1. договору (оплата після виконання робіт) та приписів частини 1 статті 75 ГПК України, а також здійснення оплати виконаних робіт, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом достовірно встановлено факт виконання робіт за договором на суму 3 147 913,75 грн.

Як зазначав позивач, у процесі експлуатації приміщення, в якому проводився вищевказаний капітальний ремонт, було виявлено дефекти (недоліки).

З огляду на положення статей 857 та 858 ЦК України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, замовник, посилаючись на наявність у виконаних підрядником роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2024 у справі №910/16784/21 від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19.

Частиною 1 статті 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У разі якщо Підрядник порушив умови Договору та/або використовував у роботах неякісні матеріали та устаткування, що погіршило результат робіт, або з його вини виникли інші недоліки в роботах, Підрядник безоплатно виправляє вказані недоліки у погоджений сторонами строк та/або здійснює заміну неякісних матеріалів та устаткування (пункт 7.3. договору).

Відповідно до пункту 7.7. договору сторони узгодили, що шкода (збитки), завдана (ні) Замовнику в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань Учасником, відшкодовуються Замовнику Учасником в повному обсязі із урахуванням індексу інфляції.

Згідно з частиною 1 статті 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 2.1. договору Підрядник гарантує відповідність якості застосованих матеріалів, виконаних робіт вимогам державних стандартів, технічних умов і інших нормативних актів та можливість експлуатації протягом гарантійного строку, а саме - п`ять років.

Частиною 2 статті 884 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Відповідно до частин 3, 4 статті 884 ЦК України гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що замовник має право заявити про виявлені недоліки протягом гарантійного строку, тобто навіть після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Крім цього, з огляду на приписи частини 2 статті 884, частини 1 статті 883 ЦК України, саме на підрядника законодавець покладає обов`язок доведення тієї обставини, що виявлені недоліки або дефекти при експлуатації об`єкта виникли саме не з його вини, а з вини замовника (позивача), як про це помилково вказує скаржник.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2297/20.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, Підприємство не погоджувалося з вартістю виявлених дефектів (недоліків), вказуючи на необ`єктивне оформлення дефектного акту, складеного за відсутності представника останнього.

За умовами пункту 2.2. договору у разі виявлення протягом гарантійного строку у закінчених роботах на об`єкті недоліків (дефектів) Замовник протягом 10 днів після їх виявлення повідомляє про це Підрядника та запрошує його для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений строк, Замовник має право залучити до складання акту незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника. Акт, складений без участі Підрядника, надсилається йому для виконання протягом 3 днів після складання. Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, листом від 28.06.2022 №2300-1202-8/29037 Пенсійний фонд повідомив Підприємство про настання гарантійного випадку, а саме про те, що в результаті нетривалої експлуатації приміщення, в якому проводився вищевказаний капітальний ремонт, було виявлено ряд дефектів (недоліків), а також запросив останнього на 12 годину 04.07.2022 для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) (т. 2, а.с. 18, 19).

Факт направлення Замовником вказаного листа підтверджується описом поштового відправлення, накладною від 28.06.2022 за №1800211449594 та фіскальним чеком за вказаним номером та датою (т. 2, 20, 21).

Вищезазначений лист було вручено особисто Підряднику, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта" лист за трек №1800211449594 (т. 2, а.с. 22).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце складання дефектного акту.

Однак для складання дефектного акту у визначену дату, час та місце уповноважений представник відповідача не з`явився та не повідомив про поважні причини неявки, внаслідок чого 04.07.2022 Пенсійним фондом було складено дефектний акт в односторонньому порядку (т. 2, а.с. 23-26).

Таким чином, дефектний акт було складено у відповідності до пункту 2.2. договору, а відсутність представника відповідача під час складання вказаного документа пов`язана з бездіяльністю останнього.

У вказаному акті зазначено, що комісією Замовника проведено обстеження приміщення сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за адресою: місто Сміла, вулиця Незалежності, 76, та виявлено, що Підрядник під час капітального ремонту використав у роботах матеріали з дефектами від постачальників, що погіршило результат робіт, застосував матеріали, які не відповідають проектно-кошторисній документації та неякісно виконав окремі види робіт, які необхідно усунути, а саме:

- у плитах стельових "Армстронг" з`явились тріщини та пошкодження, плити не однотипні;

- не функціонує комплект зовнішній "Тепла підлога";

- протікає покрівля, замінені елементи азбестоцементних листків піддались корозії;

- планки примикання оглядових вікон улаштовано неякісно;

- елементи снігозатримувачів неякісні, виявлено відшарування фарби та руйнування, зсув з місця монтажу;

- у шпаклюванні та фарбуванні стін у тамбурі та допоміжному приміщенні з`явились тріщини, місцями відстає шпаклювання та фарба;

- елементи профлистів на козирку ганку та обшивки слухових вікон неякісні, виявлено відшарування фарби, містами корозія, зсув з місця монтажу;

- у шпаклюванні та фарбуванні стін та стелі коридорів-виходів у двір, службового приміщення з`явились тріщини, місцями відшарування шпаклювання та фарби: відставання керамогранітної плитки, випадання затірки зі швів та пошкодження лінолеуму через неякісну підготовку бетонної основи в улаштуванні підлоги в коридорах-виходах у двір, тамбурі, холі;

- неякісне улаштування плінтусів у коридорі, коридорах-виходах у двір, тамбурі, холі, службовому приміщенні;

- відшарування фарби, місцями корозія, зрушення з місця монтажу віконних зливів;

- відшарування шпалер разом із шпаклюванням, відпадання шпалер на стінах у коридорі, кабінеті №8;

- протікання, корозія та відшарування фарби на елементах системи опалення у службовому приміщенні та кабінеті №8;

- відставання керамічної плитки, тріщини на відкосах навколо дверей санвузла, коридору;

- наявна корозія, неякісне кріплення поручня до умивальника для МГН у санвузлі;

- не працює сушарка для рук;

- недостатньо ущільнено, проявляє ознаки рухливості вимощення тротуарної та тактильної плитки;

- не виконують функцію водовідведення лотки водовідведення;

- деформовані елементи встановлених металопластикових дверей;

- деформовані налічники;

- тріщини ділянок плитки підлоги у коридорі;

- відсутня герметичність системи каналізації;

- деформувалось покриття з асфальтно-бетонної суміші у дворі;

- з`явились тріщини, місцями відшарування шпаклювання та фарби на поверхні фасаду;

- тріщини вентиляційних решіток вентиляційної системи службового приміщення;

- тріснуло скло у склопакеті металопластикового вікна;

- відпала підвісна стеля в прорізі стін для коридору-виходу у двір, тамбура та допоміжного приміщення.

Також у вказаному акті зазначено, що виявлені недоліки (дефекти) мають бути виправлені за рахунок коштів Підрядника до 01.08.2022.

Листом від 07.07.2022 №2300-1202-8/30470 один примірник зазначеного дефектного акту направлено Підприємству для усунення недоліків (дефектів), що підтверджується описом поштового відправлення, накладною від 07.07.2022 №1800211457090 та фіскальним чеком від вказаної дати та номером.

Згідно відомостей, які містилися на офіційному сайті АТ "Укрпошта" поштове відправлення №1800211457090 було вручено особисто відповідачу.

У вказаний строк недоліки, зазначені в дефектному акті від 04.07.2022, Підприємством не були усунуті й жодних заперечень до його змісту (обсягу виявлених дефектів та їх вартості) останнім не було заявлено.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, не усуває обов`язок відповідача заперечувати проти доводів позивача щодо розміру заборгованості шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі дефектного акту від 04.07.2022 позивачем розраховано суму збитків (т. 2, а.с. 41-43) з урахуванням кошторисної вартості виконаних робіт виконаних з недоліками (дефектами), зазначених в актах виконаних робіт, дефектних актах, локальних кошторисах на будівельні роботи, відомостях ресурсів до локальних кошторисів та розрахунках загальновиробничих витрат до локальних кошторисів на суму 184 941,68 грн, а саме:

1) заміна плит стельових "Армстронг" у коридорі та зоні очікування (20 кв.м) - 28 06,70 грн;

2) заміна комплекту зовнішнього "Тепла підлога" (1 шт.) - 4 468,22 грн;

3) заміна на окремих місцях покрівлі, на яких проводилися ремонтні роботи азбестоцементних листків звичайного профілю (10 кв.м) - 1 815,60 грн;

4) заміна планок примикання оглядових вікон (20 м) - 909,85 грн;

5) заміна снігозатримувачів (10 шт.) - 1 585,79 грн;

6) усунення дефектів шпаклювання та фарбування стін у тамбурі та допоміжного приміщення (к.19) (22 кв.м) - 7 297,88 грн;

7) заміна профлистів на козирку ганку та обшивки слухових вікон (30 кв.м) - 10 262,23 грн;

8) усунення дефектів шпаклювання та фарбування стін та стелі коридорів-виходів у двір (23,24), службового приміщення (к. 17) (110 кв.м) - 22 832,49 грн;

9) усунення дефектів улаштування підлоги в коридорах-виходів у двір, тамбурі, хола (1,17,23) (25 кв.м) - 5 754,00 грн;

10) усунення дефектів улаштування плінтусів у коридорі, коридорах-виходів у двір, тамбурі, хола, службового приміщення (к. 17) (80 м) - 4 261,00 грн;

11) заміна віконних зливів (8 м) - 1 448,00 грн;

12) заміна шпалер та усунення дефектів стін у коридорі, кабінеті №8 (70 кв.м) - 2435,00 грн;

13) усунення дефектів елементів системи опалення у службовому приміщенні (к. 17) та кабінеті №8 (2 шт.) - 214,35 грн;

14) усунення дефектів навколо дверей санвузла, коридору (10 м) - 1 500,00 грн;

15) заміна у санвузлі поручня до умивальника для МГН (1 шт.) -1356.46 грн.

16) заміна сушарки для рук (1 шт.) - 2 835,43 грн;

17) усунення дефектів вимощення тротуарної та тактильної плитки (130 кв.м) -12446,01 грн;

18) заміна лотків водовідведення (10 шт.) - 2 952,96 грн;

19) усунення дефектів у встановлених металопластикових дверях (8 шт.) - 74 970,00 грн;

20) заміна налічників, пошкоджених внаслідок їх демонтажу (18 м) - 2 800,00 грн;

21) заміна пошкоджених при проведенні ремонтних робіт ділянок плитки підлоги у коридорі (10 шт.) 2 500,00 грн;

22) усунення дефектів каналізації (5 м) 2 434,35 грн;

23) відновлення у дворі покриття 3 асфальтно-бетонної суміші пошкодженого внаслідок прокладання каналізації (4 кв.м) 3 300,00 грн;

24) усунення дефектів шпаклювання та фарбування поверхні фасаду (5 кв.м) 3328,86 грн;

25) заміна вентиляційних решіток з усунення дефектів улаштування вентиляційної системи службового приміщення (к. 17) (2 шт.) 719,00 грн;

26) заміна склопакета вікна металопластикового, енергозберігаючого (1 шт) 3500,00 грн;

27) усунення дефектів улаштування підвісної стелі в прорізі стін для коридора-виходу у двір (23), тамбура (26) та допоміжного приміщення (19) (6 кв.м) 4 207,50 грн.

Натомість відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували вартість заявлених збитків. Позиція відповідача зводиться лише до заперечення та необґрунтованості заявленої до суми стягнення.

Крім цього, колегією суду взято до уваги, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, Підприємство двічі (31.01.2023 та 17.10.2023) подавало клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 31.01.2023 та від 30.10.2023 вищезазначені клопотання відповідача були задоволені та двічі призначалася у справі №925/1135/22 судова будівельно-технічна експертиза, а обов`язок оплати експертиз було покладено на відповідача.

Призначені експертизи у справі не були проведені у зв`язку з несплатою відповідачем її вартості.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У даному випадку, заявлення відповідачем двічі клопотань про призначення у справі судової експертизи для визначення вартості неякісно виконаних робіт та, в подальшому, несплата відповідачем вартості проведення судових експертиз, призначених судом, стало підставою для нездійснення експертною установою відповідних досліджень, і може розцінюватись судом як дії, що свідчать про зловживання відповідачем процесуальними правами учасника справи, направленими на перешкоджання здійсненню розгляду справи та створення процесуальних перешкод у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/11364/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими аргументи позивача та вважає доведеною більш вірогідними доказами суму неякісно виконаних, але оплачених замовником робіт (збитків) у розмірі 184 941,68 грн.

Доводи апелянта стосовно того, що приміщення, в якому здійснювався ремонт відповідачем, зазнало пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу, колегією суддів відхиляються, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами, а ґрунтуються виключно на твердженнях скаржника.

Аргументи скаржника щодо відсутності будь-яких претензії з боку технічного та авторського нагляду також відхиляються колегією суддів, оскільки, по-перше, відповідний правочин відсутній у матеріалах справи і відповідачем не доведено, що такий нагляд здійснювався в межах спірних правовідносин, а по-друге, сторонами договору №002679-b від 13.09.2021 є лише Пенсійний фонд та Підприємство, а належне або неналежне виконання своїх обов`язків контрагентом позивача чи відповідача, у відповідності до статті 617 ЦК України, не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, враховуючи доведення позивачем факту наявності неякісно виконаних, але оплачених робіт (збитків) та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками, та недоведенням відповідачем відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача 184 941,68 грн.

Також у зв`язку з неналежним виконанням Підприємством зобов`язань за договором, Пенсійний фонд просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% вартості неякісних робіт, що становить 36 988,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

За умовами пункту 7.5. договору за порушення умов договору щодо якості робіт з Підрядника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних робіт.

З огляду на неякісне виконання відповідачем робіт за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 36 988,34 грн вказаної штрафної санкції.

Крім цього, за неналежне виконання умов договору позивач просив стягнути з відповідача 40 324,93 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.12.2021 по 20.10.2022 на суму неякісно виконаних робіт.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пункту 7.7. договору сторони узгодили, що шкода (збитки), завдана (ні) Замовнику в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань Учасником, відшкодовуються Замовнику Учасником в повному обсязі із урахуванням індексу інфляції.

З огляду на неякісне виконання відповідачем робіт за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 40 324,93 грнвказаних компенсаційних виплат.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення за неправильного застосування норм матеріального справа, порушення норм процесуального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи Підприємства, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №911/1135/22 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Підприємства законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга останнього має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою у її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Уманьрембуд 2" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2024 у справі №925/1135/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1135/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному у період з 23.09.2024 по 03.10.2024 повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова