Рішення

від 09.10.2024 по справі 904/3604/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3604/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Московська О.Г.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Кам`янської міської ради (м. Кам`янське Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (м. Київ)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 14587 від 19.02.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кам`янська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- внести зміни до пунктів 2.2. та 4.1. договору оренди земельної ділянки № 14587 від 19.02.2018 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 25096673 від 27.02.2018), яка розташована за адресою: вулиця Тритузна, будинок 34, м. Кам`янське, загальна площа 0,3530 га, кадастровий номер 1210400000:02:011:0008, для розміщення автозаправного комплексу у складі автозаправної станції, магазину з кафетерійним відділом, укладеного між Кам`янською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", виклавши їх у наступній редакції:

"2.2 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 28.02.2024 становить 7 093 432 грн. 98 коп.

4.1. Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 851 211 грн. 96 коп./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 29.09.2017 № 816-19/XІІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22.06.2018 №1105-25/VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», від 09.07.2020 № 1975-44/VІІ "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020", від 18.12.2020 № 41-03/VІІІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 19.02.2018 між Кам`янською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (орендар) на підставі рішення Кам`янської міської ради від 29.09.2017 № 796-19/VІІ про набуття прав на землю (зі змінами, внесеними рішенням Кам`янської міської ради від 17.11.2017 № 854-20/VІІ, а саме: у зв`язку з перейменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"), був укладений договір оренди земельної ділянки № 14587, державна реєстрація від 27.02.2018 № 2596673 (далі - договір);

- відповідно до пункту 9.6.14 договору у випадку змін нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акта, орендар повинен отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його "орендодавцю" для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та подати цю угоду до податкових органів;

- 18.12.2020 Кам`янською міською радою прийнято рішення № 41-03/VІІІ "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020" (далі - рішення № 41-03/VІІІ), за яким впроваджено нормативну грошову оцінку земель міста Кам`янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м в розмірі 461 грн. 69 коп. та введено в дію з 01.01.2021;

- відділом у м. Кам`янське міськрайонного управління у Петриківському районі та у м.Кам`янське головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої у м. Кам`янське, вулиця Тритузна, 34 (кадастровий номер 1210400000:02:011:0008), відповідно до якого станом на 28.02.2024 нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки становить 7 093 432 грн. 98 коп. Отже, прийнятий для розрахунку розмір орендної плати при ставці 12 % від нормативно грошової оцінки за оренду зазначеної земельної ділянки становить: 7 093 432 грн. 98 коп. х 12% = 851 211 грн. 96 коп., у зв`язку з чим, умови договору укладеного між позивачем та відповідачем, в частині розміру орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають зміні;

- незважаючи на вимоги підпункту 4.1. пункту 4 рішення № 41-03/VIII від 18.12.2020 та пункту 9.6.14. договору на землекористувача покладався обов`язок отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, надати їх до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди та подати до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідні податкові декларації. Відповідач ухилився та не виконав своїх зобов`язань, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 40834/24 від 30.08.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на таке:

- зі змісту підпункту 9.6.14. пункту 9.6. спірного договору вбачається, що у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, після оприлюднення такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту, орендар повинен отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та подати цю угоду до податкових органів. У той же час, згідно з пунктом 12.1 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку;

- як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 18.12.2020 ним прийнято рішення № 41-03/VIII "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020" (далі - Рішення), за яким впроваджено нормативну грошову оцінку земель міста Кам`янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м, у розмірі 461 грн. 69 коп. та введено в дію з 01.01.2021. Однак, позивач довів до відома відповідача інформацію про прийняте рішення тільки у липні 2024 року, звернувшись із листом "Про підписання проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки" № 09-08/970 від 28.06.2024 (вхідний №35-0-471 від 08.07.2024). При цьому відповідач надав проект додаткової угоди до договору та копію витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер: 1210400000:02:011:0008. Відповідач, у свою чергу, діючи з метою встановлення обставин, які свідчать про дотримання позивачем вимог законодавства при прийнятті і введенні в дію Рішення, звернувся до позивача із запитом про надання відповідних документів та інформації. Листом № 03-08/1167 від 09.08.2024 (вхідний № 35-0-575 від 15.08.2024) позивач надав відповідачу копії Рішення та докази його оприлюднення в засобах масової інформації, у тому числі на сайті Кам`янської міської ради. Також, 15.08.2024 на адресу відповідача надійшла копія позовної заяви про внесення змін до договору оренди земельної ділянки 0,3530 га та в цей же день було винесено ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/3604/24;

- відповідач приступив до виконання зобов`язань, передбачених підпунктом 9.6.14. пункту 9.6. договору, перед цим також витребувавши від позивача інформацію та документи, які можуть підтверджувати дотримання ним вимог при затвердженні та введенні в дію технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Однак, долученими до позовної заяви доказами підтверджуються лише факт наявності договірних відносин між сторонами та факт затвердження і введення в дію технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У той же час, позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про порушення відповідачем своїх зобов`язань, передбачених підпунктом 9.6.14. пункту 9.6. договору. При цьому відповідно до пункту 12.1. договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку. Разом з тим, позивач не надав доказів незгоди відповідача внести зміни до умови договору. Таким чином, передбачена договором процедура внесення змін до нього, у зв`язку із затвердженням нової нормативної грошової оцінки землі, не була дотримана позивачем, а його звернення до суду із позовом про внесення змін до договору є передчасним та необґрунтованим.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №40951/24 від 30.08.2024), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 05.09.2024 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 05.09.2024 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.08.2024 у задоволенні заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 41415/24 від 03.09.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні та надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 41670/24 від 04.09.2024; вх. суду № 41663/24 від 04.09.2024), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- 18.12.2020 Кам`янською міською радою прийнято рішення № 41-03/VIII "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020" (далі - Рішення № 41-03/VIII), за яким впроваджено нормативну грошову оцінку земель міста Кам`янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м в розмірі 461 грн. 69 коп. та введено в дію з 01.01.2021. Зазначений нормативний акт в установленому порядку був оприлюднений в друкованих засобах, а також на офіційному веб-сайті міської ради, є чинними та обов`язковим до виконання;

- за умовами підпункту 4.4.6. пункту 4.4. договору оренди від 19.02.2018 № 14587 передбачено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема у випадках: затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно з пунктом 9.6.14. договору орендар зобов`язаний у випадку змін нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акту - отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та подати цю угоду до податкових органів. Незважаючи на вимоги підпункту 4.1. пункту 4 Рішення № 41-03/ VIIІ від 18.12.2020 та пункту 9.6.14. договору, на землекористувача покладався обов`язок отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, надати їх до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди та подати до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідні податкові декларації. На момент 28.08.2024 відповідач, як він зазначив у відзиві "виконав свій обов`язок", отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому йому ніхто не перешкоджає у зверненні до Департаменту комунальної власності та земельних відносин Кам`янської міської ради та укладанні угоди. Рішенням Кам`янської міської ради про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста від 22.06.2018 № 1105-25/VII, а саме: пунктом 5 додатку № 1 визначено, ставки орендної плати за земельні ділянки незалежно від виду цільового призначення земель, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, становлять 12% від нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до підпункту 4.3. пункту 4 Рішення № 41-03/VІІІ визначено, що обов`язок у землекористувачів, щодо сплати земельних платежів (орендна плата та/або земельний податок), відповідно до впровадженої нової нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське пункти 1, 2 цього рішення, виникає з 01.01.2021. Пунктом 5 Рішення № 41-03/VІІІ відповідача зобов`язано привести договори оренди земельних ділянок у відповідність до цього рішення, звернувшись до департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради;

- всі рішення Кам`янської міської ради, на які містяться посилання в позовній заяві та в даній відповіді на відзив, публікуються на офіційному сайті міської ради та перебувають у вільному доступі. Тож необізнаність відповідача про прийняття міською радою рішень щодо затвердження нової нормативно грошової оцінки земель міста Кам`янське, не можуть бути підставою для невнесення змін до договору оренди земельної ділянки. Також жодним нормативно правовим актом України не зобов`язано міську або сільську раду, після прийняття рішень щодо затвердження нормативно грошової оцінки земельних ділянок, повідомляти землекористувачів про таке рішення, а тому посилання відповідача про необізнаність щодо існування рішення не може бути підставою для відмови у задоволені позовної заяви. Також, позивач направляв лист "Про підписання проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки" № 09-08/970 від 28.06.2024 (вх. № 35-0-471 від 08.07.2024) та витяг з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:011:0008, однак відповідачем жодної відповіді - згоди або не згоди, надано не було. При цьому будь-які зауваження стосовно додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки також не надходили. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/02 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Таким чином, з урахуванням судової практики надсилання позивачем відповідачу пропозиції стосовно внесення змін до договору є його правом, а не обов`язком позивача та останній не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом. У зв`язку з ненаданням будь-якої відповіді відповідачем, позивач був змушений звернутись до суду;

- відповідач у своєму відзиві вказує про те, що готовий до підписання додаткової угоди та в подальшому подання її до податкових органів, однак жодних дій для цього не вчиняє та фактично просить відмовити у задоволені позовної заяви. Тож така позиція відповідача свідчить лише про те, що вирішити даний спір можливо лише в судовому порядку. На даний момент, відповідачеві ніхто не перешкоджає у підписанні даної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, а отже існують підстави вважати, що відповідач навмисно ухиляється від підписання угоди та затягує судовий процес.

У підготовче засідання 05.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане зсідання не з`явився, при цьому судом було враховано наявність його клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості його представнику прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Судом також було відзначено, що відповідь на відзив на позовну заяву надійшла до суду лише 04.09.2024, отже строк для подачі заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 43677/24 від 16.09.2024), в якій він просить суд надати сторонам у справі додатковий час для мирного врегулювання спору.

У підготовче засідання 05.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане зсідання не з`явився, при цьому судом було враховано наявність його заяви про надання сторонам додаткового часу для мирного врегулювання спору, яка була задоволена судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.09.2024 підготовче засідання було відкладене на 01.10.2024.

У підготовче засідання 01.10.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача зазначили, що ними не було досягнуто згоди щодо мирного врегулювання спору та ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; вказане клопотання було задоволено судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 01.10.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.10.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09.10.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №46932/24 від 08.10.2024), в якій він повідомляє про те, що надає для огляду лист Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради № 04-08/1449 від 04.10.2024 та просить суд врахувати його при ухваленні остаточного рішення по справі. У вказаній заяві позивач зазначає, що 13.09.2024 ТОВ "Глуско Рітейл" направив свій лист з вих. № 742 "Щодо врегулювання спору у судовій справі № 904/3604/24" разом з проєктом додаткової угоди до договору, складеним і підписаним відповідачем 13.09.2024. Даний лист Кам`янською міською радою був отриманий 20.09.2024 з вхід. № 10-15/166, а 04.10.2024 Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради було надано відповідь ТОВ "Глуско Рітейл" з вихід. № 04-08/1449, в якій зазначалось, що додаткова угода не може бути підписана, оскільки надіслана ТОВ "Глуско Рітейл" додаткова угода до договору оренди є написаною власноруч, з орфографічними помилками, зокрема, у найменуванні рішень Кам`янської міської ради. Також наявні помилки при написанні кадастрового номеру. Невід`ємною частиною додаткової угоди є розрахунок розміру орендної плати по земельній ділянці, що, у даному випадку, ТОВ "Глуско Рітейл" надіслано його не було, тому підписання додаткової угоди Кам`янською міською радою є неможливим. Окрім того, редакція додаткової угоди ТОВ "Глуско Рітейл" містить дату укладення - 13.09.2024, що також унеможливлює її підписання оскільки пунктом 3 додаткової угоди до договору оренди від 19.02.2018 № 14587 визначено, що угода набуває чинності з дня підписання її сторонами. Зазначений пункт міститься як в редакції Кам`янської міської ради, так і в редакції ТОВ "Глуско Рітейл". Також, позивач звертає увагу, що після підписання сторонами угоди, вона реєструється в журналі реєстрації договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод до них та угод про розірвання договорів оренди, де зазначаються дата реєстрації та її унікальний номер (дата реєстрації співпадає з датою підписання сторонами і не може бути іншою).

У судове засідання 09.10.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було встановлено, що останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, оскільки представник відповідача приймав участь у попередньому засіданні, яке відбулось 01.10.2024, дата наступного судового засідання була угоджена з представниками обох сторін. Також судом відзначено, що у засіданні 01.10.2024 представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, вказане клопотання було задоволено судом.

Судом також відзначено, що в момент під`єднання 09.10.2024 до участі у судовому засіданні представник відповідача мав технічні проблеми із входом в систему, яка забезпечує участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв`язку з чим судом було надано близько 30 хвилин на вирішення вказаних технічних проблем, однак представник відповідача так і не зміг увійти до системи відеоконференцзв`язку, з огляду на що судом було відзначено, що в ухвалі суду від 01.10.2024 відповідачу було роз`яснено, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. Враховуючи вказане, судом було констатовано неявку представника відповідача у судове засіданні 09.10.2024.

У судовому засідання 09.10.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 09.10.2024 судом було оголошено зміст відзиву на позовну заяву відповідача.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 09.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).

Згідно з статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.

Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Кам?янська міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кам?янське та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, 19.02.20218 між Кам?янською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" (далі - орендар, відповідач), на підставі рішення Кам?янської міської ради від 29.09.2017 № 796-19/VII "Про набуття прав на землю" (зі змінами, внесеними рішенням Кам?янської міської ради від 17.11.2017 № 854-20/VII, а саме у зв`язку з перейменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл"), був укладений договір оренди земельної ділянки № 14587, державна реєстрація від 27.02.2018 № 2596673 (далі - договір, а.с.15-16).

За умовами пункту 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: вул. Тритузна, 34, м. Кам?янське, кадастровий номер 1210400000:02:011:0008, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що договір укладається строком до 30.09.2027.

Згідно з пунктом 1.2. договору підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Кам?янської міської ради від 29.09.2017 № 796-19/VII (зі змінами, внесеними рішенням Кам?янської міської ради від 17.11.2017 № 854-20/VII).

Пунктом 2.1. договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3530 га для розміщення автозаправного комплексу у складі автозаправної станції, магазину з кафетерійним відділом.

Згідно з пунктом 2.2. договору нормативна грошова оцінки земельної ділянки на 19.01.2018 становить 3 850 189 грн. 32 коп.

Відповідно до пункту 4.1. договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 462 022 грн. 72 коп./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ", від 29.09.2017 № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста".

За умовами пункту 4.4. договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором (підпункт 4.4.1. договору);

- зміни розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України (підпункт 4.4.2. договору);

- підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Орендар щорічно самостійно індексує розмір орендної плати, визначеної в договорі, та декларує її до податкових органів відповідно до прийнятого коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель (підпункт 4.4.3. договору);

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами (підпункт 4.4.4. договору);

- прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (підпункт 4.4.5. договору);

- затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 4.4.6. договору);

- в інших випадках, передбачених законом (підпункт 4.4.7. договору).

У пункті 12.1. договору сторони визначили, що зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Умовами пункту 9.2. договору визначено, що орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у випадках, визначених діючим законодавством та договором.

Пунктом 9.6. договору передбачено, що орендар, зокрема, зобов`язаний у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно-правового акта, орендар повинен отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та подати цю угоду до податкових органів.

З матеріалів справи також вбачається, що вказана земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю 27.02.2018, на підтвердження чого позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки від 27.02.2018 про те, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 19.02.2018 № 14587 орендарю до 30.09.2027 для розміщення автозаправного комплексу у складі автозаправної станції, магазину з кафетерійним відділом передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3530 га. Зазначена земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням (а.с.26).

Рішенням Кам?янської міської ради про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста від 22.06.2018 №1105-25/VII, а саме: пунктом 5 додатку № 1 визначено ставки орендної плати за земельні ділянки незалежно від виду цільового призначення земель, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, становлять 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Кам?янської міської ради від 09.07.2020 № 1975-44/VII затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам?янське станом на 01.01.2020.

У подальшому, Кам?янською міською радою прийнято рішення від 18.12.2020 № 41-03/VIII "Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам?янське станом на 01.01.2020" (далі - рішення № 41-03/VIII, а.с.49-50), за яким впроваджено нормативну грошову оцінку земель міста Кам?янське із застосуванням базової вартості 1 кв. м в розмірі 461 грн. 69 коп. та введено в дію з 01.01.2021.

Відповідно до пункту 2 рішення Кам?янської міської ради від 18.12.2020 № 41-03/VII вирішено застосовувати сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, який дорівнює 1 для земельних ділянок, що входять до економіко-планувальних зон №№ 16, 67, 68, 69, 73, 74, 89, на яких розташовані підприємства, що є основними джерелами забруднення атмосферного повітря.

Отже, вказаним рішенням впроваджено нормативну грошову оцінку земель м. Кам?янське, із застосуванням при розрахунку нормативної грошової оцінки сукупного коефіцієнту Км3 - 1 для земель, які використовує відповідач (пункт 2 рішення).

Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 рішення № 41-03/VIII визначено, що обов`язок у землекористувачів, щодо сплати земельних платежів (орендна плата та/або земельний податок), відповідно до впровадженої нової нормативної грошової оцінки земель міста Кам?янське - пункти 1, 2 цього рішення, виникає з 01.01.2021.

Пунктом 5 рішення № 41-03/VIII відповідача зобов`язано привести договори оренди земельних ділянок у відповідність до вказаного рішення, звернувшись до департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам?янської міської ради.

Позивач наголошує, що зазначений нормативний акт в установленому порядку був оприлюднений в друкованих засобах масової інформації, а також на офіційному веб-сайті Кам?янської міської ради, та є чинними. Також позивач у позовній заяві зазначає, що, незважаючи на вимоги підпункту 4.1. пункту 4 рішення № 41-03/ VII від 18.12.2020 та пункту 9.6.14. договору, якими на землекористувача покладався обов`язок отримати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель та надати їх до Департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди та подати до Кам?янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідні податкові декларації, відповідач зазначені зобов`язання не виконав.

Відділом у м. Кам?янське міськрайонного управління у Петриківському районі та у місті Кам?янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої у м. Кам?янське, вулиця Тритузна, 34 (кадастровий номер 1210400000:02:011:0008), відповідно до якого станом на 28.02.2024 нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки становить 7 093 432 грн. 98 коп. (а.с. 33).

Отже, позивач зазначає, що прийнятий для розрахунку розмір орендної плати при ставці 12% від нормативно грошової оцінки за оренду зазначеної земельної ділянки становить: 7 093 432 грн. 98 коп. х 12% = 851 211 грн. 96 коп., та приходить до висновку, що умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині розміру орендної плати не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають зміні.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Спір у цій справі фактично стосується порядку визначення розміру орендної плати за землі комунальної форми власності.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частини 9 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Частинами 1 та 3 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах 1 та 2 статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені вище норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частиною 2 статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

За змістом частини 4 статті 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності слід зазначити таке.

Суд зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Враховуючи викладене, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).

Слід відзначити, що у спорах, які стосуються визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у тому числі і у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі, доводи учасників щодо правомірності / неправомірності визначеного розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати підлягають обов`язковій перевірці з огляду на положення частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" та статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель".

У той же час, під час розгляду даної справи відповідач жодним чином не заперечував проти правомірності застосовного з 01.01.2021 розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати, а посилався лише на недотримання позивачем порядку досудового вирішення спору, у зв`язку з чим вважав поданий позивачем позов про внесення змін до договору оренди земельної ділянки передчасним.

Вказані заперечення, з огляду на викладене вище правове регулювання спірних правовідносин, розцінюється судом критично, оскільки зміна нормативної грошової оцінки землі за спірним договором оренди відбулась автоматично та не залежить від вчинення чи не вчинення будь-яких дій орендодавцем чи орендарем.

Щодо ефективного способу захисту суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Так, у позовній заяві позивач просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки.

У той же час, суд зауважує, що задоволення позовної вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною додаткової угоди чи внесення змін до договору не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).

Також суд звертає увагу на висновок, викладений у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, відповідно до якого, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України).

У той же час, нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Враховуючи вищевикладене, у даній справі суд приходить до висновку про неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).

Судом враховано, що в постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Ухвалила нове рішення, яким внесла зміни до договору оренди землі з урахуванням зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) було конкретизовано висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За таких обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

У відповідності до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача. В даному випадку, у зв`язку із прийняттям судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, судом, у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Кам`янської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №14587 від 19.02.2018 - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача - Кам`янську міську раду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.10.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко