Рішення

від 08.10.2024 по справі 904/340/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ДніпроСправа № 904/340/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс", м. Дніпро

про визнання недійсним договору

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Уланівський С.Є.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс", в якому просить суд визнати недійсним пункт 6.12 договору поставки № 1046-140423 від 14.04.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Дніпроагро».

Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази надсилання на адресу відповідачу позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

08.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/340/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" надійшло клопотання про долучення доказів.

26.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" надійшов відзив на позовну заяву.

Також відповідач просив здійснити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

06.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 07.03.2024 судове засідання призначене з повідомленням (викликом) сторін на 02.04.2024.

11.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.03.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 904/340/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" надійшло клопотання про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпроагро подати до суду у формі заяви свідка відповіді на питання, які містяться у відзиві ТОВ ПРІБІС.

02.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зі вступом у справу нового представника ТОВ "АПК "ДНІПРОАГРО", як представника Товариства та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та з метою недопущення порушення прав ТОВ АПК "ДНІПРОАГРО на прийняття участі в судовому засіданні по справі № 904/340/24 та надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Ухвалою суду від 02.04.2024 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 14.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.06.2024, повторно зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "Дніпроагро" надати відповіді на питання та попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро", що відповідно до ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

04.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ДНІПРОАГРО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю можливості прийняти участь представника позивача в судовому засіданні та надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Позивачем станом на 04.06.2024 не виконано вимоги ухвал від 02.04.2024 та 14.05.2024 в частині надання письмових відповідей на запитання відповідача, оформлених відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою від 04.06.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою суду від 04.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 17.06.2024.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку до 23.07.2024.

23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" надійшла заява свідка.

Протокольною ухвалою від 23.07.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.08.2024.

29.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 05.08.2024 закрито підготовче провадження.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" про визнання недійсним пункту 6.12 договору поставки № 1046-140423 від 14.04.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Дніпроагро» відмовити в повному обсязі.

11.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 904/340/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" про розподіл судових витрат до розгляду та призначити судове засідання на 08.10.2024.

В судове засідання 08.10.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, заперечень на ухвалення додаткового рішення не подав.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з понесеними ним витратами із розглядом справи, що становлять 20 000 грн.

Частинами 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Адвокатське об`єднання "Клименко і Партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прібіс" уклали договір про надання правничої допомоги від 01.02.2024 (далі Договір).

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що Предметом даного Договору є надання Об`єднанням усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту у судовій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпроагро до Товариства з обмеженою відповідальністю ПРІБІС про визнання частково недійсним договору поставки № 1046-140423 від 14.04.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРІБІС та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Дніпроагро, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги (правничу допомогу) та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

За умовами пункту 1.2 договору Замовник уповноважує Виконавця знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, постанов, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, складати та підписувати від імені Замовника будь-які заяви чи документи, в тому числі позовні заяви, заперечення, відзиви, клопотання тощо, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом, без обмежень.

За змістом пункту 4.1 договору за надані послуги (правничу допомогу) у судовій справі, вказаній в п. 1.1. цього Договору, що включає в себе підготовку відзиву на позовну заяву, представництво адвокатами Об`єднання інтересів Клієнта у судових засіданнях в господарському суді першої інстанції, підготовку та подання до суду відзиву на позовну заяву, всіх необхідних процесуальних документів та вчинення інших необхідних процесуальних дій, які виникнуть в процесі розгляду господарським судом вказаної справи, Клієнт виплачує Об`єднанню фіксований гонорар у розмірі 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) шляхом оплати на поточний рахунок Об`єднання, вказаний у цьому Договорі, у строк до 30 травня 2024 р.

Документом, що підтверджує факт надання послуг (правничої допомоги) за Договором у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій та у якому Сторонами буде зафіксовано остаточний розмір гонорару, який Клієнт зобов`язаний сплатити на користь Об`єднання, є підписаний обома Сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг. Моментом завершення надання Об`єднанням послуг у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій є день ухвалення судового рішення, яким закінчено розгляд справи у суді відповідної інстанції. Протягом 3 (трьох) робочих днів по завершенню надання передбачених цим Договором послуг у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій Об`єднання передає Клієнту два екземпляри підписаного зі сторони Об`єднання Актів приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо Клієнт не підписав Акт приймання-передачі наданих послуг (надалі по тексту - "Акт") протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання і не надав письмове обґрунтування такого не підписання протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Акту, послуги вважаються наданими Об`єднанням в повному обсязі і підлягають оплаті (пункт 8.3 договору).

Актом виконаних робіт від 09.08.2024 встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Прібіс" у справі № 904/340/24 було надано правову допомогу на загальну суму 20 000 грн, а саме:

- підготовка, підписання та подання до господарського суду відзиву на позовну заяву та додатків до нього (що включає в себе опрацювання позовної заяви та додатків до неї, збір та юридичний аналіз письмових доказів у справі, пошук та аналіз правових позицій Верховного Суду в аналогічних справах, формування правової позиції Замовника у спорі);

- опрацювання відповіді на відзив ТОВ Агропромислова компанія Дніпроагро та підготовка контраргументів щодо доводів позивача, наведених у відповіді на відзив, які надані суду адвокатом Об`єднання в усних поясненнях в судовому засіданні, яке відбулось 06.09.2024 p;

- підготовка, підписання та подання до господарського суду клопотання від 12.03.2024 про зобов`язання позивача подати до суду у формі заяви свідка відповіді на питання, які містяться у відзиві ТОВ ПРІБІС (задоволено ухвалою суду від 02.04.2024);

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у судовому засіданні 02.04.2024 в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справ № 904/340/24 у підготовчому засіданні 14.05.2024 p в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у підготовчому засіданні 04.06.2024 р в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у підготовчому засіданні 17.06.2024 р в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у підготовчому засіданні 23.07.2024 р в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у підготовчому засіданні 05.08.2024 р в режимі відеоконференції;

- представництво адвокатом Об`єднання інтересів Замовника у справі № 904/340/24 у судовому засіданні 06.09.2024 р в режимі відеоконференції.

Адвокатом виставлено рахунок на оплату його послуг № АО-00001 від 21.05.2024.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Прібіс" оплатило надані послуги відповідно № 25633194143 від 28.05.2024 на суму 20 000 грн.

Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Уланівським Сергієм Євгенійовичем на підставі ордера ВТ № 1043952 від 20.02.2024.

Досліджуючи надані відповідачем документи на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В питанні надання доказів судом приймається до уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 122-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених збитків, але й у певному сенсі таке стягнення має спонукати сторону утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат професійної правничої допомоги з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат відповідача в сумі 20 000 грн.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн покладаються на позивача повністю.

Керуючись статями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (49005, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 1-А, оф. 702; ідентифікаційний код 36161054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прібіс" (49000, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 5-А; ідентифікаційний код 40728265) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко