Ухвала

від 09.10.2024 по справі 905/473/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

09.10.2024р. Справа № 905/473/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, де

стягувач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Київ, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" Штогріної І.В., м. Донецьк,

боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ДІНО", м. Вишневе Київської області,

боржник 2: ОСОБА_1 , м. Київ,

про стягнення за виконавчим документом, виданим на примусове виконання рішення третейського суду, -

учасники справи не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 30.09.2024 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року таким, що не підлягає виконанню (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2024) до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2024; визнано явку учасників справи та їх представників не обов`язковою; вирішені інші процедурні питання.

Вказана ухвала доставлена у електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ВДВС УЗПВР у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувачу та боржнику-2, про що свідчать відомості компютерної бази даних "Діловодство спеціалізованого суду". Боржнику-1 ухвала надіслана рекомендованою поштою на юридичну адресу.

Також, всі процесуальні акти суду оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для цілодобового безоплатного перегляду відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".

09.10.2024 від ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі (вх.№ 07-07/8906/24).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

За висновком суду, є можливим розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року таким, що не підлягає виконанню (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2024) у цьому судовому засіданні у відсутності заявника, стягувача, боржника-1 та органу з примусового виконання судових рішень, які повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, однак не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні.

Суд, розглянувши подану заяву і матеріали справи, зазначає наступне.

Як відомо, ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 по справі № 905/473/16 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. Постановлено видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" від 22.05.2014 по справі № 4/165. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ДІНО" (код ЄДРПОУ 30050731, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) судовий збір в розмірі 344,50грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (03035, м. Київ, Солом`янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) судовий збір в розмірі 344,50 грн.

На виконання цієї ухвали 16.02.2016 Господарським судом Донецької області видані відповідні накази, у тому числі наказ про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" від 22.05.2014 по справі № 4/165 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ДІНО" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" 2678713,16 грн. - заборгованість по кредиту, 697738,74 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 261098,39 грн. - пені, а також третейський збір в розмірі 36375,50 грн.

Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

26.09.2024 через підсистему "Електронний суд" боржником-2 ОСОБА_1 подано заяву про визнання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року таким, що не підлягає виконанню (вх. №07-07/8859/24).

У обґрунтування цієї заяви боржник-2 вказує, що оскільки державним виконавцем 27.12.2017 була винесена постанова про розшук майна боржника, а п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" чітко встановлює час для розшуку майна, який складає один рік, то після спливу цього строку (27.12.2018) виконавець повинен був винести, але не виніс, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. На думку заявника, наслідком реалізації цієї норми права є початок відліку терміну позовної давності, який в даному випадку давно сплинув, а тому, згідно з ст. 328 ГПК України, виконавчий документ - наказ Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, що матиме наслідком закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин першої та другої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу за відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежений переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи відомо, що заявник неодноразово звертався до суду зі скаргами на дії державного виконавця, у якого перебуває на виконанні наказ Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16, зокрема скарга б/н від 17.07.2023 на дії державного виконавця (вх.№ 6885/23), в якій заявник просив суд: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Охріменко Наталії Миколаївни неправомірними; скасувати Постанову про розшук майна боржника від 06.06.2023 у виконавчому провадженні № 50524586; зобов?язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження № 50524586.

Ухвалою суду від 16.08.2023 в задоволенні зазначеної вище скарги було відмовлено, ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили в момент її підписання - 16.08.2023.

У зазначеній вище ухвалі судом було досліджено аргумент заявника (скаржника) про те, що після спливу річного строку з дня прийняття державним виконавцем постанови від 27.12.2017 про розшук майна, а саме - належного ОСОБА_1 автомобіля, та невиявлення такого майна державний виконавець в силу п. 7 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу і не мав правових підстав продовжувати примусове виконання судового рішення і здійснювати інші виконавчі дії в рамках цього виконавчого провадження, зокрема суд дійшов висновку, що на час розгляду скарги у державного виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено. Доказів протилежного матеріали справи не містять і скаржником не було доведено.

Крім того, ухвалою суду від 22.11.2023 було відмовлено у задоволенні скарги б/н від 09.10.2023 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій заявник також висвітлив зазначений вище аргумент.

Зазначена вище ухвала оскаржувалась заявником в апеляційній та касаційній інстанції, які в подальшому залишили ухвалу господарського суду від 22.11.2023 в силі.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 905/473/16, під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.11.2023, касаційна інстанція дійшла висновку про те, що приписи частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюють підставою для закінчення виконавчого провадження закінчення строку, який визначений в пункті 7 частини 1 статті 37 вказаного Закону.

Господарський суд зазначає, що в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Як убачається, станом на дату розгляду заяви боржника-2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у матеріалах цієї справи відсутні докази вчинення дій боржником-2 щодо повного чи часткового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі № 905/473/16, у тому числі шляхом перерахування суми боргу безпосередньо на рахунки стягувача або на рахунок державної виконавчої служби, рівно як відсутні й докази відступлення боргу, зарахування чи прощення боргу, у зв`язку з чим матеріально-правові підстави для не виконання наказу відсутні.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок заявником не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування заяви про визнання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року таким, що не підлягає виконанню (вх. №07-07/8859/24), що зумовлює відмову в задоволенні вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 233-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 26.09.2024 про визнання наказу Господарського суду Донецької області у справі № 905/473/16 від 16.02.2016 року таким, що не підлягає виконанню (вх № 07-07/8859/24 від 26.09.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 09.10.2024.

Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суддя Н.В. Величко