Рішення

від 01.10.2024 по справі 907/351/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/351/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у загальному позовному провадженні,

за позовом Свалявської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053884, 89300, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, пл. Головна, 1,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СВАЛЯВА ЛХЗ 2018", код ЄДРПОУ - 42522738, 89300, Закарпатська обл., Свалявський р-н, місто Свалява, вул. Менделеєва, будинок 1,

про стягнення безпідставно збережених коштів

Секретар судового засідання - Шоляк О.В.

Учасники справи, які з`явились в судове засідання:

від позивача - Бомбушкар Е.С. в порядку самопредставництва,

від відповідача - Божко Д.О. адвокат

в с т а н о в и в:

Свалявська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053884, звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовними вимогами до ТОВ "СВАЛЯВА ЛХЗ 2018", код ЄДРПОУ - 42522738, про стягнення на свою користь 790 198.24 грн. безпідставно збережених коштів.

Описова частина рішення.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд справи по суті, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

В подальшому, 23.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача (вх. №02.3.1-02/3315/24 від 23.04.2024 року). Також, 29.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (02.3.1-02/3479/24 від 29.04.2024 року).

Ухвалою суду від 08.05.2024 постановлено здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/351/24 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті на підготовче судове засідання.

Надалі, 09.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів від відповідача (вх. №02.3.1-02/3788/24 від 09.05.2024 року).

Ухвалами від 09.05.2024, 02.07.2024 та від 15.08.2024 відкладалось підготовче засідання у справі та призначено таке на 17.09.2024 року.

До початку підготовчого засідання у справі на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі від Свалявської міської ради Закарпатської області (вх. №02.3.1-02/7184/24 від 16.09.2024 року).

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/351/24. Призначено судовий розгляд справи по суті на 01.10.2024 року.

Також, від відповідача надійшли письмові пояснення по справі №907/351/24 (вх. №02.3.1-02/7562/24 від 27.09.2024 року) та клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у справі №907/351/24 (вх. 02.3.1-05/7568/24 від 27.09.2024 року).

В судове засідання 01.10.2024 з`явились представники сторін. Судом розглянуто в судовому засідання подані клопотання, зокрема клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у справі №907/351/24 та протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Суд, вислухавши усні пояснення сторін, дослідивши докази, які наявні в справі, розглянув справу по суті та вийшов в нарадчу кімнату для ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі, наявних у справі.

Вийшовши з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція Позивача у справі.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018", відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна від 25.10.2018 року, реєстраційний номер 2485, придбало нерухоме майно за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на 4 земельних ділянках: кадастровий номер 2124010100:02:042:0023, площею 4.6563 га; кадастровий номер 2124010100:02:042:0024, площею 0.8512 га; кадастровий номер 2124010100:02:042:0025, площею 0.7154 га; кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, площею 4.5613 га; кадастровий номер 2124010100:02:042:0027, площею 0.0110 га.

За твердженням позивача, до відповідача перейшло право користування сформованими земельними ділянками, але він належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на ці земельні ділянки, як це передбачено ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тому користується земельними ділянками без оплати.

Так, позивач вказує, що станом на 01.07.2023 року сума безпідставно збережених коштів за використання зазначених земельних ділянок комунальної власності становить: 1) за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0023, площею 4.6563 га - 303 875.23 грн.; 2) за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0024, площею 0.8512 га - 159 736.41 грн.; 3) за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0025, площею 0.7154 га - 45 619.56 грн.; 4) за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4.5613 га - 280 243.86 грн.; 5) за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0027, площею 0.0110 га - 723.18 грн. Загальний розмір неотриманих коштів місцевим бюджетом становить 790 198.24 грн., стягнення яких і стало предметом розгляду у даній справі.

У поданій суду відповіді на відзив (вх. №02.3.1-02/3479/24 від 29.04.2024 року), позивач вказує, що періодом нарахування та стягнення безпідставно збережених коштів є період, який не був охоплений раніше та не був предметом стягнення згідно рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/910/22. Стосовно застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо сум здійснених нарахувань, то позивач вказує, що такі не підлягають застосуванню, оскільки згідно Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ такі строки є продовженими і зупиненими.

Що стосується твердження відповідача, що на земельній ділянці 2124010100:02:042:0026 знаходиться нерухоме майно, яке належить корпорації "Алпа Констракшін, ІНК", то позивач вказує, що будь-які документи, які б підтверджували розміщення майна вказаної корпорації саме на цій земельній ділянці відповідачем не були надані. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Свалява, вул. Менделєєва, 1 розміщено велика кількість об`єктів нерухомості, тому неможливо ідентифікувати розміщення майна корпорації "Алпа Констракшін, Інк" саме на земельній ділянці площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026).

Позивач вказує, що спеціально створеною комісією за участі представників відповідача та попереднього землекористовача, який є продавцем об`єктів нерухомого майна, що набуті відповідачем, був проведений огляд земельної ділянки, кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, за адресою: м. Свалява, вул. Менделєєва, 1. Представниками відповідача на цій земельній ділянці не виявлені і не вказані об`єкти нерухомого майна, що належать іншим особам, зокрема "Алпа Констракшін, Інк".

У додаткових поясненнях, які надійшли на адресу суду від позивача, такий вказує, що згідно наданого відповідачем схематичного плану земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Менделеєва, 1, м. Свалява, неможливо ідентифікувати земельну ділянку та розташування на ній нерухомого майна.

Позиція відповідача у справі.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов від відповідача (вх. №02.3.1-02/3315/24 від 23.04.2024 року), останній зазначає про те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 вже було присуджено до стягнення з ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" на користь Свалявської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за заявленими позивачем вимогами за період часу з листопада 2018 року по червень 2022 року включно у розмірі 1 448 418.38 грн. При цьому в частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року - у позові було відмовлено зі спливом строку позовної давності.

Відповідач зазначає, що проведені позивачем нарахування за березень 2021 року нараховані вже поза межами строку позовної давності, оскільки з даним позовом заявник звернувся до суду тільки 08 квітня 2024 року.

Відповідач також вказує, що твердження позивача, що відповідач використовує усю площу земельної ділянки за адресою м. Свалява на вул. Менделєєва, 1, з кадастровим номером 2124010100:02:0042:0026, площею 4.5613 га, є безпідставними, оскільки, як вважає відповідач, на цій земельній ділянці у м. Свалява по вул. Менделєєва, 1, знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна (будівлі промислових приміщень, реєстраційний номер майна 23982397), що належать іншим власникам, зокрема корпорації "АЛПА Констракшін, Інк", США. Відповідач, посилаючись на витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вказує, що дана корпорація набула право власності на такі приміщення ще в 2008 році.

У письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 27.09.2024, відповідач вказує, що посилання позивача у позовній заяві на те, що нарахування безпідставно утриманих коштів здійснюється за період з 01 березня 2021 по 29 лютого 2024 - є неправомірним, оскільки уже наявне рішення суду щодо стягнення коштів з 01 березня 2021 року по червень 2022 року.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" (як покупець), що є відповідачем у цій справі, 25.10.2018 було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна із ЗАТ фірма "Свалява ЛХК" (діяв як продавець), згідно умов п. 1 якого, продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс будівель і споруд, що розташований за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, Закарпатської області та який знаходиться на земельних ділянках: площею 4.5613 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0026; площею 4.6563 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0023; площею 0.7154 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0025; площею 0.0110 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0027.

За іншим договором купівлі- продажу нерухомого майна від 25.10.2018 (а.с. 132-133) ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" (покупець) купив, а ЗАТ фірма "Свалява ЛХК" (продавець) продав нежитлові будівлі оцтово-кислотного цеху та побутові приміщення, що розташовані за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, Закарпатської області та які знаходяться на земельній ділянці площею 0,8512 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0024.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між цим позивачем та цим відповідачем були раніше предметом судового розгляду. Так, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 стягнуто з боржника ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" на користь Свалявської міської ради Закарпатської області безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період часу з листопада 2019 по червня 2022 року включно в розмірі 1 448 418.38 грн. За цим рішенням суду було стягнуто суми безпідставно збережених коштів за період з листопада 2018 року по червень 2022 року включно, по таких земельних ділянках з кадастровими номерами: 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га; 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га; 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га; 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га.

Отже, як встановлено судом, з 25.10.2018 до часу звернення позивача з цим позовом у квітні 2024 року ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,8512 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0024, на якій розміщено нежитлові будівлі оцтово-кислотного цеху та побутові приміщення, за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, Закарпатської області, не здійснюючи оплату за це власникові земельної ділянки та юридично не оформлюючи свої права як землекористувач.

Усі вказані земельні ділянки використовуються відповідачем за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ( код.11.02).

Отже предметом спору є стягнення з фактичного землекористувача земельними ділянками безпідставно збережених коштів за використання зазначених земельних ділянок комунальної форми власності за такі земельні ділянки:

- за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га 303 875,23 грн.

- за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0024, площею 0,8512 га 159 736,41 грн.

- за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га 45 619,56 грн.

- за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га - 280 243,86 грн.

- за земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га - 723,18 грн.

Розмір грошових вимог до відповідача визначено позивачем комісійно.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 15.06.2022 рішенням Свалявської міської ради Закарпатської області було створено комісію з визначення розміру збитків заподіяних власнику землі та землекористувачам.

Також, повідомленням №02-13/1106 від 08.03.2024 Свалявської міської ради Закарпатської області було повідомлено відповідача, про те, що 18.03.2024 буде проводитись засідання комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам стосовно використання вказаних вище земельних ділянок без оформлення правовстановлюючих документів.

Рішенням Свалявської міської ради Закарпатської області №809 від 13.12.2013 затверджено розмір орендованої плати за використання земельних ділянок на території Свалявської міської ради у відсотках від грошової оцінки.

Рішенням комісії №101 Свалявської міської ради Закарпатської області від 19.03.2024 затверджено акт №8 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 18.03.2024 щодо визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), які нанесені Свалявській міській раді ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у сумі 303 875.23 грн. за час використання земельної ділянки площею 4.6563 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0023) без правовстановлюючих документів.

В такому акті №8 зазначено, що період нарахування суми безпідставно збережених коштів є - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 4.6563 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0023) від 11.03.2024 підтверджується, що така знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1

Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №2888/221-22 від 28.01.2022 підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0023 у сумі 9 422 488.68 грн.

Рішенням комісії №102 Свалявської міської ради Закарпатської області від 19.03.2024 затверджено акт №9 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 18.03.2024 щодо визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), які нанесені Свалявській міській раді ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у сумі 45 619.56 грн. за час використання земельної ділянки площею 0.7154 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0025) без правовстановлюючих документів.

В такому акті №9 зазначено, що період нарахування суми безпідставно збережених коштів є - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0.7154 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0025) від 11.03.2024 підтверджується, що така знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1.

Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №2885/221-22 від 28.01.2022 підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0025 у сумі 1 414 560.42 грн.

Рішенням комісії №103 Свалявської міської ради Закарпатської області від 19.03.2024 затверджено акт №10 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 18.03.2024 щодо визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), які нанесені Свалявській міській раді ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у сумі 723.18 грн. за час використання земельної ділянки площею 0.0110 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0027) без правовстановлюючих документів.

В такому акті №10 зазначено, що період нарахування суми безпідставно збережених коштів є - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0.0110 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0027) від 11.03.2024 підтверджується, що така знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1.

Рішенням комісії №100 Свалявської міської ради Закарпатської області від 19.03.2024 затверджено акт №7 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 18.03.2024 щодо визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), які нанесені Свалявській міській раді ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у сумі 280 243.86 грн. за час використання земельної ділянки площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026) без правовстановлюючих документів.

В такому акті №7 зазначено, що період нарахування суми безпідставно збережених коштів є - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026) від 11.03.2024 підтверджується, що така знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1.

Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №2665/221-22 від 27.01.2022 підтверджується нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 у сумі 8 689 732.63 грн.

Рішенням комісії №104 Свалявської міської ради Закарпатської області від 19.03.2024 затверджено акт №11 комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 18.03.2024 щодо визначення розміру збитків (безпідставно збережених коштів), які нанесені Свалявській міській раді ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" у сумі 159 736.41 грн. за час використання земельної ділянки площею 0.8512 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0024) без правовстановлюючих документів.

В такому акті №11 зазначено, що період нарахування суми безпідставно збережених коштів є - з березня 2021 року по лютий 2024 року (включно), що складає 3 роки.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0.8512 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0024) від 06.03.2024 підтверджується, що така знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо підставності нарахування суми позовних вимог за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, з огляду на такі обставини, що є доведеними позивачем. Факт набуття права користування цією земельною ділянкою відповідачем не оспорюється.

В той же час, факт наявності на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать іншим власникам, їх фактична наявність, технічні характеристики, зокрема площа забудови тощо, не підтверджено.

Обмежень щодо використання земельної ділянки площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026) для відповідача не доведено.

Актом засідання комісії з визначення розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам щодо огляду земельної ділянки площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026) Свалявської міської ради Закарпатської області від 20.05.2024 засвідчено, що схема розміщення майна, надана представником відповідача у такому засіданні, не містить печатки та на ній відсутні позначення щодо власників майна. Із поданого документу неможливо ідентифікувати земельну ділянку та розташування на ній нерухомого майна. Будь - яких інших документів, які б підтверджували місце розташування майна корпорації "Алпа Констракшін, ІНК" не було надано.

Додатково членами комісії проведено огляд за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1. Межі земельної ділянки станом на 20.05.2024 в натурі не встановлені, межові знаки відсутні. На даній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, однак встановити майно корпорації "Алпа Констракшін, ІНК" на земельній ділянці площею 4.5613 га (кадастровий номер 2124010100:02:042:0026) неможливо, так як ділянка не огороджена, її межі не встановлені, майно не містить жодних позначок чи вивісок.

В ході огляду вказаної земельної ділянки також виявлено частину будівель в занедбаному стані, які руйнуються. Представник відповідача, яка була присутня під час огляду, не володіла інформацією яке саме майно належить на праві власності ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018", а яке з нерухомого майна на земельній ділянці площею 4.5613 га, кадастровий номер 2124010100:02:042:0026, належить іншим власникам, зокрема корпорації "Алпа Констракшін, Інк".

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 376419370 від 29.04.2024, підтверджується, що за пошуковим запитом - Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Менделеєва, буд. 1 зареєстровані близько 30 - ти об`єктів речових прав. Інформація з державних реєстрів про такі об`єкти надана позивачем (а.с. 239-248), усі вони знаходяться за цією ж адресою, мають різних власників, якими не оформлено права користування земельними ділянками під цими об`єктами.

За цих обставин суд погоджується з твердженням позивача, що цілком вірогідно, що об`єкти права власності корпорації "Алпа Констракшін, Інк", що знаходяться на земельній ділянці за цією адресою м. Свалява, вул. Менделєва, 1, розташовані за цією ж адресою, але на несформованій земельній ділянці, яка не має відношення до вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 41 Конституції використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу.

Статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2018 був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна між ЗАТ фірма "Свалява ЛХК" (діє, як продавець) та ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" (діє, як покупець), згідно умов п. 1 якого, продавець продав, а покупець купив цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, Закарпатської області та який знаходиться на земельних ділянках: площею 4.5613 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0026; площею 4.6563 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0023; площею 0.7154 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0025; площею 0.0110 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0027.

Таким чином, суд висновує, що належними і допустимими доказами у справі підтверджується, що відповідач є власником цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, починаючи з 25.10.2018 року. Даний майновий комплекс розташований та знаходиться на земельних ділянках: площею 4.5613 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0026; площею 4.6563 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0023; площею 0.7154 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0025; площею 0.0110 га, кадастровий номер - 2124010100:02:042:0027. За твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем у своїх заявах по суті справи, відповідач з даного часу користується вказаними земельними ділянками без достатньої на те правової підстави.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірних земельних ділянок, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, будь-який власник об`єктів нерухомого майна (будівель і споруд) зобов`язаний користуватися земельною ділянкою на принципах і законодавчих вимогах платності.

Приписами ст. 1213 ЦКУ передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом (стаття 1215 ЦКУ).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України

Зазначені правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, згідно з яким для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

При стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Суд зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22, яке набрало законної сили, стягнуто з боржника ТОВ "Свалява ЛХЗ 2018" на користь Свалявської міської ради Закарпатської області безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період часу з листопада 2019 по червня 2022 року включно в розмірі 1 448 418.38 грн.

В даній ж справі, заявлено до стягнення безпідставно збережені кошти за інший період - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік. Дане підтверджується зокрема актами комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів даної справи, розрахунок 790 198.24 грн. безпідставно збережених коштів здійснено позивачем на підставі даних з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які містяться в матеріалах справи.

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, відповідач посилався на те, що позивачем здійснено невірний розрахунок позовних вимог, зокрема за періоди, які охоплювались рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22. Крім того, відповідач вказував, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:0042:0026, площею 4.5613 га, знаходяться окремі об`єкти нерухомого майна (будівлі промислових приміщень, реєстраційний номер майна 23982397), що належать іншим власникам, зокрема корпорації "АЛПА Констракшін, Інк", США. Відповідач, посилаючись на витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вказує, що дана корпорація набула право власності на такі приміщення ще в 2008 році.

Однак, суд відхиляє такі доводи відповідача з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами першою-четвертою, дев`ятою статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19).

Як зазначено вище, за умовами п. 1 договору від 25.10.2018 відповідач придбав цілісний майновий комплекс, частини якого знаходяться на чотирьох окремих, сформованих земельних ділянках, а саме: на земельній ділянці 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, розташовані склад арочний під літ. «З», під літ. «Р2», під літ. «Е», цех ППУ від літ. «АА», насосна під літ. «К5», бризкальний басейн під літ. «ХХV», паросилове господарство під літ. «К2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0023, площею 4,6563 га, розташовані ферма по вирощуванню бичків (фундамент) під літ. «Ч1», насосна очисних споруд (фундамент) під літ. «Ш1», склад кормів (фундамент) під літ. «Ч», склад матеріалів (фундамент) під літ. «Ч2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0025, площею 0,7154 га, розташовані цех мебельних дзеркал під літ. «ЛЛ`Л», склад готової продукції ширвжитку під літ. «Ж», склад цементу під літ. П2»; на земельній ділянці 2124010100:02:042:0027, площею 0,0110 га, розташована трансформаторна (насосна) під літ. «М».

В матеріалах справи наявні копії витягів з Державного земельного кадастру щодо кожної з цих ділянок, згідно з якими їх реєстрація здійснена 11.09.2017 (визначення їх площ і меж, присвоєння кадастрового номера).

Така ж площа земельних ділянок зазначена у складених 18.03.2024 комісією з визначення розмірів збитків, завданих власникам земельної ділянки та землекористувачам.

При цьому, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельних ділянок меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування своїх об`єктів нерухомого майна. Отже, розмір земельних ділянок, якими користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами. Крім того, відповідач у своїх заявах по суті справи не заперечував стосовно проведених розрахунків по їхній суті, а лише висловлював заперечення щодо періодів нарахування та щодо того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га, знаходяться об`єкти нерухомості, які належать іншому суб`єкту господарювання. Відповідач, був запрошений на засідання комісії 18.03.2024, що підтверджується зокрема повідомленням №02-13/1106 від 08.03.2024 року та міг висловити свої зауваження щодо сум нарахованих збитків. Крім того, відповідач не надав суду докази, які б підтверджували оскарження таких актів комісії чи висловлення незгоди щодо сум здійснених нарахувань до моменту подання позову до суду.

Також, суд відхиляє твердження відповідача, що розмір нарахованих збитків за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026 має бути переглянутий, з огляду на наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 375328779 від 22.04.2024, корпорації "АЛПА КОНСТРАКШІН, ІНК", США, належить на праві приватної власності комплекс за адресою: Закарпатська область, м. Свалява, вул. Менделеєва, буд. 1.

Суд звертає увагу відповідача, що в такій інформаційній довідці не міститься прив`язка щодо розташування такого нерухомого майна конкретно на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, площею 4,5613 га.

Крім того, суд зазначає, що Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 376419370 від 29.04.2024, яка міститься в матеріалах справи, підтверджується, що за пошуковим запитом - Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Менделеєва, буд. 1 зареєстровані близько 30 - ти об`єктів речових прав.

Що стосується копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0026, яка долучена до матеріалів справи відповідачем та в якій передбачено, що на час обстеження на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна під номером №1, що перебувають у власності корпорації "Алма Констракшін", Інк", то суд зазначає, що така виготовлена на замовлення ТОВ "Свалява 365", а не на відповідача, і не може вважатись належним доказом розміщення такого майна саме на даній земельній ділянці.

Також суд відхиляє і твердження відповідача, що стосується невірних розрахунків позивача стосовно взятих періодів нарахування. Так, в актах комісії вказаний період нарахування - з 01.07.2022 по 01.07.2023 року, що складає 1 рік. Даний період дійсно не охоплений рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22, а тому вимоги позивача є обгрунтованими.

Що стосується проведених нарахувань за період з березня 2021 року по лютий 2024 року (включно), який складає 3 роки, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:042:0024, то суд зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22 не розглядалися вимоги та, відповідно, не стягувалися безпідставно збережені кошти за вказану земельну ділянку. Отже, позивачем правильно здійснено нарахування та заявлена вимога про стягнення безпідставно збережених коштів за остання 3 роки, тобто у межах строків позовної давності, але не з жовтня 2018 року, як фактично відповідач користується цією земельною ділянкою без належно оформлених правових підстав.

Таким чином, твердження відповідача, що позивачем заявлено позовні вимоги за межами строків позовної давності або ж за періоди, за які господарським судом вже було стягнуто кошти, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦКУ, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦКУ).

Приписами ст. 256 ЦКУ передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).

Суд підкреслює, що відповідно до п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦКУ, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 №211 постановлено установити з 12.03.2020 на усій території України карантин для запобігання поширенню короновірусу COVID-19, який тривав до 30.06.2023 року відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236.

Указом Президента України від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який продовжено до 14.02.2024 згідно Указу Президента від 06.11.2023 №734/2023.

З огляду на зазначене, суд висновує, що строк позовної давності щодо правовідносин в цій частині позивачем пропущено не було.

Таким чином, суд ухвалює рішення про задоволення позову повністю.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 11 852.97 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018", код ЄДРПОУ - 42522738, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, на користь Свалявської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053884, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, площа Головна, 1, безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками у розмірі 790 198,24 грн. (сімсот дев`яносто тисяч сто дев`яносто вісім гривень 24 копійки).

3. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на Відповідача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява ЛХЗ 2018", код ЄДРПОУ - 42522738, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Менделеєва, 1, на користь Свалявської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053884, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, площа Головна, 1, понесені судові витрати у розмірі 11 852,97 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривень 97 копійок) сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2024 року.

Суддя П.Д. Пригуза