Рішення

від 07.10.2024 по справі 908/2017/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/17/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024Справа № 908/2017/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Ірининська, 5/24, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 39624119)

до відповідача: Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (Південне шосе, будинок 15, м. Запоріжжя, 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 00194122)

про стягнення коштів у розмірі 1 975 111,16 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рябова Г.В. (в режимі відеоконференції), адвокат, довіреність від 21.09.2022, свідоцтво №4796 від 13.12.2011;

від відповідача: не з`явився;

РУХ СПРАВИ.

23.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (скорочене найменування - ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ») до відповідача Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (скорочене найменування - АТ «ЗАЛК») про стягнення заборгованості за договорами постачання електричної енергії споживачу №ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та №ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 в розмірі 1 778 342,39 грн, пеню в розмірі 130 591,10 грн, три проценти річних в розмірі 14 483,92 грн та втрати від інфляції в розмірі 51 693,75 грн. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 справу №908/2017/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі №908/2017/24; присвоєно справі номер провадження 3/17/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 27.08.2024. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

30.07.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» - адвоката Рябової Ганни Валеріївни про участь у вищезазначеному судовому засіданні та всіх наступних судових засіданнях у справі №908/2017/24 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 01.08.2024 постановлено розгляд справи №908/2017/24 у судовому засіданні, призначеному на 27.08.2024 о 10:00 год., та усіх наступних судових засіданнях здійснювати з використанням власних технічних засобів особи-заявника за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (вебадреса http://vkz.court.gov.ua/), що функціонує в Господарському суді Запорізької області.

Ухвалою суду від 27.08.2024 відкладено підготовче судове засідання на 18.09.2024 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 18.09.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу №908/2017/24 до судового розгляду по суті на 07.10.2024 об 11:00 год.

У судовому засіданні 07.10.2024 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні судом безпосередньо досліджені докази у справі.

У судовому засіданні 07.10.2024 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (далі також ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ»», Позивач, Постачальник) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАПОРІЗЬКИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (далі також АТ «ЗАЛК», Відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та Договір про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 (далі Договори про електропостачання, Договір №ТЕК-96/2024 та Договір №ТЕК-112/2024), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

До кожного з укладених між ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ»» та АТ «ЗАЛК» Договорів про електропостачання було укладено Комерційні пропозиції, якими було визначено умови постачання електричної енергії, а саме: ціна, спосіб, порядок та строк оплати, термін надання рахунку на оплату, пені та інші штрафні санкції, спосіб оплати послуги з розподілу, строк дії договору та інші умови.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання та в лютому, березні і квітні 2024 року поставив відповідачу електричну енергію. Відповідач порушив договірні зобов`язання та не оплатив отриману електричну енергії.

Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за Договорами про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 в сумі 1 778 342,39 грн, пеню за прострочення оплати в сумі 130 591,10 грн., 3% річних в сумі 14 483,92 грн, втрати від інфляції в сумі 51 693,75 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості Договором про постачання електричної енергії споживачу №ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та Договором про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 в сумі 1 778 342,39 грн, пеню за прострочення оплати в сумі 130 591,10 грн, 3% річних в сумі 14 483,92 грн, втрати від інфляції в сумі 51 693,75 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи була поставлена позивачем електрична енергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі електрична енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена відповідачем електрична енергія), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником(чи правомірно нараховані штрафні санкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.02.2024 ТОВ «Тепла енергетична компанія» (постачальник, позивач) та АТ «ЗАЛК» (Споживач, відповідач у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-96/2024 (Договір №ТЕК-96/2024) та Договір про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-112/2024 (Договір №ТЕК-112/2024).

Пунктом 2.1. вказаних договорів передбачено, що за цим договором Постачальник продаєелектричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Додатком 3 до Договорів про електропостачання Сторони визначали періоди та планові обсяги постачання електричної енергії. Відповідно Додатку 3 до Договору №ТЕК-96/2024 плановий обсяг постачання електроенергії на лютий 2024 року становив 100 тис.кВт/год. В подальшому, Додатковою угодою №3 до Договору № ТЕК-96/2024 період постачання було продовжено на період з 01.03.2024 по 31.03.2024 та визначено плановий обсяг на березень 140 кВт/год.

Відповідно до Додатку 3 до Договору № ТЕК-112/2024 плановий обсяг постачання електроенергії на лютий 2024 року становив 10 тис.кВт/год. В подальшому, Додатковою угодою № 2 до Договору № ТЕК-112/2024 період постачання було продовжено на період з 01.03.2024 по 31.03.2024 та визначено плановий обсяг на березень 15 кВт/год.

Після закінчення розрахункового періоду березня 2024 року Відповідач продовжив споживання електричної енергії за Договором № ТЕК-112/2024, не узгодивши із Постачальником плановий обсяг електроенергії на квітень 2024 року.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. Комерційних пропозицій до Договору № ТЕК-96/2024 та Договору № ТЕК-112/2024, з урахуванням змін, внесеними Додатковими угодами № № 1 - 3, ціна електричної енергії для періодів постачання з урахуванням тарифу на послуги постачальника та тарифу на послуги оператора системи передачі, становила: - для лютого 4,639368 грн за 1 кВт/год з ПДВ - для березня 4,419924 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Пунктом 4.1. Комерційної пропозиції до Договору № ТЕК-96/2024 визначено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином:

- 30% заявленого обсягу споживання, що становить 160 868,52 грн не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку постачання електроенергії, незалежно від отримання рахунку від Постачальника;

- остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі-продажу електричної енергії по факту місяця споживання.

Пунктом 4.1. Комерційної пропозиції до Договору № ТЕК-112/2024 визначено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином:

- 30% заявленого обсягу споживання, що становить 16 086,85 грн не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку постачання електроенергії, незалежно від отримання рахунку від Постачальника;

- остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі-продажу електричної енергії по факту місяця споживання.

Факт належного виконання Позивачем свого обов`язку щодо постачання електричної енергії підтверджується Актами приймання передачі:

За Договором № ТЕК-96/2024:

- від 29.02.2024 № ТЕК00000688 за лютий на суму 760 448,09 грн;

- від 31.03.2024 № ТЕК00001074 за березень на суму 832 651,80 грн.

Усього за Договором: на суму 1 593 099,89 грн. з ПДВ.

За Договором № ТЕК-112/2024:

- від 29.02.2024 № ТЕК00000689 за лютий на суму 97 255,07 грн;

- від 31.03.2024 № ТЕК00001075 за березень на суму 83 731,04 грн;

- від 30.04.2024 № ТЕК00001485 за квітень на суму 4 256,39 грн.

Усього за Договором: на суму 185 242,50 грн. з ПДВ.

Акти приймання-передачі електричної енергії разом із рахунками на оплату направлялися Позивачем після завершення кожного розрахункового періоду на електронну пошту Відповідача та були отримані ним у такі дати:

За Договором № ТЕК-96/2024:

- акт та рахунок за лютий отриманий 21.03.2024;

- акт та рахунок за березень отриманий 22.04.2024.

За Договором № ТЕК-112/2024:

- акт та рахунок за лютий отриманий 21.03.2024;

- акт та рахунок за березень отриманий 22.04.2024;

- акт та рахунок за квітень отриманий 14.05.2024.

Враховуючи умови пункту 4.1. Комерційної пропозиціїдо договорів № ТЕК-96/2024 та № ТЕК-112/2024 щодо остаточної оплати за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періодіпротягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі-продажу електричної енергії по факту місяця споживання строки оплати наступили:

За Договором № ТЕК-96/2024:

по акту від 29.02.2024 № ТЕК00000688 за лютий на суму 760 448,09 грн 28.03.2024;

по акту від 31.03.2024 № ТЕК00001074 за березень на суму 832 651,80 грн 29.04.2024.

За Договором № ТЕК-112/2024:

по акту 29.02.2024 № ТЕК00000689 за лютий на суму 97 255,07 грн 28.03.2024; від 31.03.2024 № ТЕК00001075 за березень на суму 83 731,04 грн - 29.04.2024; від 30.04.2024 № ТЕК00001485 за квітень на суму 4 256,39 грн. 21.05.2024

Доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

Пунктом 5.7. обох Договорів, в разі порушення Споживачем строків оплати за Договором, передбачено право Постачальника вимагати від Споживача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції.

Також пунктом 6.1. кожної Комерційної пропозиції до кожного з Договору встановлено, що, якщо Споживач порушив терміни (строки оплати), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника), та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами про постачання електричної енергії споживачу № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 1 778 342,39 грн, пеню за прострочення оплати в сумі 130 591,10 грн, 3% річних в сумі 14 483,92 грн, втрати від інфляції в сумі 51 693,75 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо суми основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 позивачем було здійснено поставку відповідачеві електричної енергії у лютому 2024 року на загальну суму 760 448,09 грн, та у березні 2024 року на загальну суму 832 651,80 грн.

На виконання умов договору № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 позивачем було здійснено поставку відповідачеві електричної енергії у лютому 2024 року на загальну суму 97 255,07 грн, у березні 2024 року на загальну суму 83 731,04 грн, та у квітні 2024 року на загальну суму 4 256,39 грн.

Постачання електричної енергії підтверджується Актами приймання передачі №ТЕК00000688 від 29.02.2024, №ТЕК00001074 від 31.03.2024, №ТЕК00000689 від 29.02.2024, №ТЕК00001075 від 31.03.2024, №ТЕК00001485 від 30.04.2024.

Акти приймання передачіпідписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Підписання відповідачем Актів приймання-передачі, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману електричну енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, умовами пункту 4.1. Комерційної пропозиції до Договорів № ТЕК-96/2024 та № ТЕК-112/2024 визначено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі-продажу електричної енергії по факту місяця споживання.

Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати отриманої за Договорами електричної енергії.

Невиконане зобов`язання за договором № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 на загальну суму 1 593 099,89 грн з ПДВт та за договором № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 на загальну суму 185 242,50 грн з ПДВ, підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договорам відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1 778 342,39 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1 778 342,39 грн.

Щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 5.7. договору № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 та пунктом 5.7 договору №ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 встановлено, що в разі порушення Споживачем строків оплати за Договором, передбачено право Постачальника вимагати від Споживача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції.

Також пунктом 6.1. кожної Комерційної пропозиції до кожного з Договорів встановлено, що, якщо Споживач порушив терміни (строки оплати), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника), та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач правомірно нараховує пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Позивачем заявлені вимоги про стягненняпені в розмірі 130 591,10 грн, три проценти річних в розмірі 14 483,92 грн та втрати від інфляції в розмірі 51 693,75 грн, які розраховані за період з 22.03.2024 по 15.07.2024.

Враховуючи умови пункту 4.1. Комерційної пропозиції до договорів № ТЕК-96/2024 та № ТЕК-112/2024 щодо остаточної оплати за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту купівлі-продажу електричної енергії по факту місяця споживання суд дійшов висновку щодо початку нарахування штрафних санкцій 28.03.2024, а тому наданий позивачем Розрахунок штрафних і фінансових санкцій є неправильним.

Відповідно до розрахунку суду здійсненого з урахуванням умов договорів, щодо кінцевої дати оплати за спожиту електричну енергію за період з 28.03.2024 по 15.07.2024:

- сума пені становить за договором № ТЕК-96/2024 108 215,51 грн; за договором № ТЕК-112/2024 12 736,01 грн, а всього 120 951,52 грн;

- три проценти річних становить за договором № ТЕК-96/2024 12 049,43 грн; за договором № ТЕК-112/2024 - 1416,58 грн, а всього 13 466,01 грн;

- інфляційні втрати становлять за договором № ТЕК-96/2024 46 337,99 грн; за договором № ТЕК-112/2024 - 5 355,76 грн, а всього - 51 693,75 грн.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 778 342,39 грн, пеня у розмірі 120 951,52 грн, три проценти річних в розмірі 13 466,01 грн, інфляційні втрати в розмірі 51 693,75грн.

У стягненні пені у розмірі 9 639,58 грн, трьох процентів річних у розмір 1 017,91 грн слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № ТЕК-96/2024 від 01.02.2024 (а.с. 10-13), заявою-приєднання від 01.02.2024 (а.с. 13-14), Комерційною пропозицією (а.с. 14- 15), Додатковими угодами № 1, 2, 3 до договору № ТЕК-96/2024 (а.с. 17-19), Актами приймання-передачі електричної енергії (а.с. 20), рахунками на оплату (а.с. 21), договором № ТЕК-112/2024 від 01.02.2024 (а.с. 22-25), заявою приєднання від 01.02.2024 (а.с. 25), комерційною пропозицією (а.с. 26- 27) Додатковими угодами № 1, 2, 3, 4 (а.с. 28- 31), актами приймання-передачі електричної енергії (а.с. 32-33), рахунками на оплату (а.с. 34-35), електронними листами про надсилання актів та рахунків (а.с. 35-37).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення заборгованості у розмірі 1 778 342,39 грн, пені у розмірі 120 951,52 грн, три проценти річних в розмірі 13 466,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 51 693,75 грн.

У стягненні пені у розмірі 9 639,58 грн, трьох процентів річних у розмір 1 017,91 грн слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (Південне шосе, будинок 15, м. Запоріжжя, 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Ірининська, 5/24, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 39624119) суму 1 778 342,39 грн (один мільйон сімсот сімдесят вісім тисяч триста сорок дві гривні 39 коп.) основного боргу, 120 951,52 грн (сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну гривню 52 коп.) пені, 13 466,01 грн (тринадцять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 01 коп.) три проценти річних, 51 693,75 грн (п`ятдесят одну тисячу шістсот дев`яносто три гривні 75 коп.) інфляційних втрат. Видати наказ.

Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ АЛЮМІНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (Південне шосе, будинок 15, м. Запоріжжя, 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 00194122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (вул. Ірининська, 5/24, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи 39624119) суму 29 466,69 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 69 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 9 639, 58 грн та трьох процентів річних у розмір 1 017,91 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.10.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич