Рішення

від 07.10.2024 по справі 910/7425/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024Справа № 910/7425/24

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія" "Київводоканал"

до Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Семакс"

про стягнення 460 027,00 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія" "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК" "Київводоканал", позивач) до Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс" (далі - ДП "Інститут "Київінжпроект", відповідач) про стягнення збитків у сумі 460 027,00 грн.

Позов мотивований тим, що за результатами аудиту, проведеного Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), було встановлено завищення вартості проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Будівництво каналізаційного колектора по вул. Стеценка з метою ліквідації КНС "Нивки" в м. Києві", що були предметом договору № 032107 від 06.12.2021, у зв`язку з чим позивачу завдано збитки.

У позові ПрАТ "АК" "Київводоканал", посилаючись на ч. 2 ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України, просить стягнути з відповідача збитки у сумі 460 027,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 розгляд справи за вказаним позовом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи надав відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що договірна ціна виконання робіт була погоджена сторонами у договорі та позивачем не заперечувалась. Роботи відповідачем були виконані у повному обсязі, про що свідчать акти виконання робіт, підписані позивачем без зауважень, при цьому вартість виконаних робіт не перевищує договірної ціни. Також вказав, що кошти, які просить стягнути позивач, набуто за наявності правової підстави - договору № 032107 від 06.12.2021, тому не можуть вважатись збитками.

29.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необґрунтованими, а 05.08.2024 відповідачем були подані заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 за клопотанням відповідача (ДП "Інститут "Київінжпроект") до розгляду справи була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Семакс" (далі - ТОВ "ПБК "Семакс", третя особа).

Також у позові позивач просив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 ГПК України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 247 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Як вбачається із матеріалів позову, у даному випадку ціна позову не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму, справа не є складною та віднесена до переліку справ, які можуть бути розглянуті у спрощеному позовному провадженні. Будь-яких доводів про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування (або будь-які інші обставини) вимагають виклику сторін у судове засідання, позивач не навів, з чого суд робить висновок, про те, що клопотання ПрАТ "АК" "Київводоканал" щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Проте, суд зазначає, що згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи не позбавлені права надавати пояснення, докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом указаних приписів закону позивач має право (і суд надає йому таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2021 між ПрАТ "АК" "Київводоканал" (замовник) та ДП "Інститут "Київінжпроект" (виконавець) був укладений договір на виконання робіт з коригування проектної документації № 032107 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання по коригування проектної документації стадії "проект" та "Робоча документація" по об`єкту "Будівництво каналізаційного колектора по вул. Стеценка з метою ліквідації КНС "Нивки" в м. Києві" (п. 1.1).

Ціна цього договору згідно є динамічною та становить 6 347 417,69 грн. (п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 25.04.2023).

Розрахунки проводяться виключно шляхом сплати замовником після підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 4.1 договору).

Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення після підписання обома сторонами акту та на умовах відстрочки платежу до 60 днів з моменту підписання акту та за умови отримання замовником цільових бюджетних коштів (п. 4.2 договору).

Строки виконання робіт за даним договором визначаються сторонами у календарному плані виконання робіт (додаток 1) (п. 5.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2023, або до їх повного виконання (п. 11.1).

Також сторонами були погоджені кошториси на вишукувальні роботи № 1-9 та календарний план фінансування на виконання робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору ДП "Інститут "Київінжпроект" виконав обумовлені договором № 032107 від 06.12.2021 роботи на загальну суму 2 905 880,83 грн., що підтверджується актами виконання робіт № 1 від 20.12.2021, № 2 від 01.06.2023, № 3 від 01.06.2023, № 4 від 04.08.2023, № 5 від 04.08.2023, № 6 від 04.08.2023, № 7 від 04.08.2023, № 8 від 04.08.2023, підписаними обома сторонами без зауважень.

У свою чергу, ПрАТ "АК" "Київводоканал" (замовник) оплатив виконані відповідачем роботи на вказану суму, про що свідчать платіжні доручення № 71 від 20.12.2021, № 20 від 02.06.2023, № 21 від 02.06.2023, № 37 від 08.08.2023, № 38 від 08.08.2023, № 39 від 08.08.2023, № 36 від 08.08.2023, № 40 від 08.08.2023.

Проте, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був проведений позаплановий аудит оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки, за наслідком якого був складений аудиторський звіт.

З указаного звіту вбачається, що перевіркою було встановлено завищення ДП "Інститут "Київінжпроект" вартості виконаних проектних робіт по об`єкту "Будівництво каналізаційного колектора по вул. Стеценка з метою ліквідації КНС "Нивки" в м. Києві" в сумі 603, 263 тис. грн., чим завдано втрат бюджету міста Києва на відповідну суму.

Також у звіті зазначено, що під час аудиту ПрАТ "АК "Київводоканал" вжито заходів щодо часткового усунення виявлених порушень на суму в розмірі 143 236,00 грн шляхом надання до КП "Київекспертиза" відкоригованого кошторису щодо підтвердження вартості робіт, який складений з урахуванням зауважень КП "Київекспертиза".

Таким чином, сума завищення вартості проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Будівництво каналізаційного колектора по вул. Стеценка з метою ліквідації КНС "Нивки" в м. Києві" складає 460 027,00 грн.

05.04.2024 ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулось до ДП "Інститут "Київінжпроект" з вимогою № 80/30/30/02-24 про повернення надміру сплачених позивачем коштів згідно з договором № 032107 від 06.12.2021.

У відповідь на вказану вимогу ДП "Інститут "Київінжпроект" листом від 26.04.2024 відмовило у поверненні коштів з огляду на виконання робіт у повному обсязі, погодження їх позивачем та відповідно оплатою.

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що внаслідок дій відповідача із завищення вартості робіт за договором № 032107 від 06.12.2021, останнім було протиправно отримано від позивача кошти у розмірі 460 027,00 грн., чим завдано позивачу збитки на відповідну суму, які мають бути стягнуті з ДП "Інститут "Київінжпроект" у судовому порядку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовні проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовк зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 844 названого Кодексу унормовано, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч.1). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3).

Як вже зазначалось судом, у п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 25.04.2023, сторони погодили, що ціна цього договору згідно з формою договірною ціною (додаток № 3), яка є невід`ємною частиною даного договору, визначається динамічною та становить 6 347 417,69 грн.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 названого Кодексу робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 цього ж Кодексу, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1.). Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2). Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому у частині першій статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як наслідок, перевірка фактично виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника, під час підписання актів.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору № 032107 від 06.12.2021 відповідачем були виконані, а позивачем прийняті без жодних зауважень та оплачені роботи на суму 2 905 880,83 грн., що підтверджується актами виконання робіт № 1 від 20.12.2021, № 2 від 01.06.2023, № 3 від 01.06.2023, № 4 від 04.08.2023, № 5 від 04.08.2023, № 6 від 04.08.2023, № 7 від 04.08.2023, № 8 від 04.08.2023.

У матеріалах справи відсутня мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача, а обсяг виконаних робіт перевірений замовником та їх вартість повністю ним оплачена, чого сторонами не заперечується.

Отже, судом встановлено, що умови договору № 032107 від 06.12.2021 сторонами виконано повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Суд зазначає, що позиція позивача фактично зводиться до оспорювання погодженої у договорі ціни робіт та ґрунтується виключно на аудиторському звіті оцінки діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки.

Положеннями ст. 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судом встановлено, що умови, викладені в договорі, були визначені та погоджені сторонами. Договір виконання робіт містить умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов`язковими відповідно до ст. 180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.

При цьому, як зазначалося вище, сторони не заперечують, що зобов`язання за договором виконані відповідно до умов укладеного між ними договору, у зв`язку з чим факт виконання договору, прийняття даних робіт та їх повна оплата свідчать про відсутність порушення господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також договірний характер правовідносин сторін, за наявності умов договору щодо вартості робіт, висновки аудиту оцінки діяльності позивача не можуть змінювати умов договору, які відповідно до наведених вимог норм права є обов`язковими, оскільки недійсними не визнавалися.

Матеріали справи також не містять доказів погодження між сторонами у встановленому законодавством порядку нової ціни договору (в бік зменшення), та укладення відповідного акту на зменшення вартості виконаних робіт.

Відповідно, висновки перевірки не можуть змінювати правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж, визначені умовами договору.

Суд зазначає, що аудиторський звіт, складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), стосовно окремих питань діяльності ПрАТ "АК "Київводоканал", є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень у позивача та містить лише думку органу, який його склав. Зазначений звіт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили.

Тобто, аудиторський звіт не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Верховний Суд України у постанові від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13 зазначив, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Відповідно до висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, від 07.12.2021 у справі 922/3816/19, аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідними актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3816/19 від 07.12.2021.

Також Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 у справі №21-237а13, Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 24.05.2018 у справі № 918/519/17, від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15, від 21.03.2019 у справі № 904/10263/17, від 11.06.2019 у справі № 916/1648/18 зазначали, що аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

У позові заявлені до стягнення кошти у розмірі 460 027,00 грн. позивач кваліфікував як нанесені йому збитки.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною якщо докази надані на підтвердження такої обставини є більш вірогідними ніж докази надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки аудиторський звіт, складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не є доказом наявності противної поведінки відповідача, як обов`язкової складової відшкодування збитків, а позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору № 032107 від 06.12.2021 в частині завищення вартості робіт та нанесення збитків позивачу, вини відповідача у понесених позивачем збитках, суд вважає, що заявлені вимоги ПрАТ "АК" "Київводоканал" про стягнення 460 027,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія" "Київводоканал" до Дочірнього підприємства "Інститут "Київінжпроект" Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс" про стягнення 460 027,00 грн, у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. cт.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 07 жовтня 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.