Ухвала

від 03.10.2024 по справі 910/11868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні доказів

м. Київ

03.10.2024Справа №910/11868/24

За заявою Приватного підприємства "Вестхім"

про забезпечення доказів

у справі №910/11868/24

за позовом Приватного підприємства "Вестхім"

до Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 15 685 414,70 грн

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хоптій М.В.

від відповідача: Ковриженко О.О.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Приватне підприємство "Вестхім" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича, в якому просить суд зобов`язати відповідача в зв`язку з відмовою Приватного підприємства "Вестхім" від Договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022 повернути сплачену грошову суму по договору, розірвати укладений сторонами Договір купівлі-продажу майна від 01.06.2022, стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича на користь Приватного підприємства "Вестхім" кошти в розмірі 15 685 414,70 грн, з яких основний борг - 10 000 000,00 грн, пеня - 3 180 273,97 грн, інфляційні втрати - 1 846 784,73 грн, 3% річних -658 356,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Вестхім" вказує на те, що товар (обладнання), який є предметом Договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022 та в рахунок придбання якого позивачем було перераховано відповідачу в якості попередньої оплати кошти у розмірі 10 000 000,00 грн, є морально і фізично застарілим, не ремонтно придатним і розукомплектованим, обладнання знято з виробництва і не придатне до експлуатації, у зв`язку з чим у позивача наявні підстави для односторонньої відмови від договору та повернення сплаченої ним суми попередньої оплати.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу майна від 01.06.20022 щодо належного виконання зобов`язань по передачі товару, позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича нараховані на суму попередньої оплати за період з 12.08.2023 по 12.08.2024 пеню у розмірі 3 180 273,97 грн, за період з 03.06.2022 по 12.08.2024 3% річних у розмірі 658 356,00 грн та за період з червня 2022 року по липень 2024 року інфляційні втрати у розмірі 1 846 754,73 грн.

Разом із позовом Приватним підприємством "Вестхім" було подано заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просить суд визнати обладнання, яке є предметом Договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022, речовим доказом у даній справі та заборонити Фізичній особі-підприємцю Савченко Євгену Олексійовичу здійснювати розпорядження, в тому числі переміщення, передачу в користування третім особам та вчиняти дії пов`язані з розукомплектуванням сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101.

Вказана заява мотивована тим, що для встановлення факту непридатності сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101 її необхідно визнати речовим доказом та в подальшому призначити проведення експертизи з метою встановлення факту непридатності вказаного обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 розгляд заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів призначено у судовому засіданні на 03.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Вестхім" до Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича про розірвання договору та стягнення коштів у загальному розмірі 15 685 414,70 грн залишено без руху; зобов`язано позивача протягом п`яти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 190 647,38 грн та доказів направлення відповідачу листом з описом вкладення на адресу місця реєстрації копії позовної заяви (від 26.09.2024) та копій доданих до неї документів.

03.10.2024 через відділ діловодства суду та через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича надійшли пояснення щодо заяви позивача про забезпечення доказів, в яких відповідач зазначив, що місцезнаходження обладнання: Київська область, м. Бориспіль, тому, на його думку, дана заява про забезпечення доказів не підсудна Господарському суду міста Києва. Крім того, відповідач звернув увагу суду, що із прохальної частини заяви про забезпечення доказу не вбачається спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази з урахуванням ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України. Також відповідач зазначає, що заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою, в той час як суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень. З огляду на наведене, відповідач просить суд повернути заяву Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів заявнику.

В судове засідання 03.10.2024 з розгляду заяви про забезпечення доказів, з`явились представники сторін, надали пояснення з приводу заяви про забезпечення доказів, за змістом яких представник позивача просив її задовольнити, а представник відповідача - заперечував проти її задоволення.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Перш за все суд відзначає необґрунтованість доводів Фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича про непідсудність заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів через місцезнаходження нерухомого майна (товару / обладнання) в Київській області, а не в м. Києві, оскільки приписи ч. 4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України лише до заяв про забезпечення доказів, поданих до подання позовної заяви, встановлюють підсудність суду першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Натомість друге речення ч. 4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачає, що забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Подання позову - це процесуальна дія, яка полягає у скеруванні позовної заяви до суду (в тому числі, із недоліками).

Зважаючи на те, що Приватним підприємством "Вестхім" було подано до суду позовну заяву та заяву про забезпечення доказів одночасно шляхом їх формування в системі "Електронний суд", то незважаючи на наявність недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі суду від 30.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, вважається, що заява про забезпечення доказів подана після подання позовної заяви та відповідно підлягає розгляду Господарським судом міста Києва (судом за місцем реєстрації відповідача) в незалежності від місцезнаходження обладнання (рухомого майна).

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України).

Необхідною умовою для забезпечення доказів, є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Крім того, відповідно до частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №910/9677/21).

В обґрунтування заяви про забезпечення доказів позивач вказує, що існує необхідність у призначенні та проведенні експертизи (товарознавчої) з метою встановлення обставини відповідності даного майна (товару / обладнання) умовам укладених Приватним підприємством "Вестхім" з Фізичною особою-підприємцем Савченком Євгеном Олексійовичем Договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022 та з Фізичною особою-підприємцем Мартинюком Олексієм Ігоровичем Договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022, в той час як спірне обладнання - сировинна колона атмосферної переробки нафти Т-101 перебуває у володінні відповідача та Фізичної особи-підприємця Мартинюка Олексія Ігоровича, в зв`язку з чим може бути втрачене (перевезене в інше місце, відчужений тощо).

Інститут забезпечення доказів був впроваджений в господарський процес з метою забезпечити учасникам справи рівність та змагальність у господарському процесі і унеможливити ситуацію, коли доведення одним учасником справи своєї правової позиції буде неможливим через недобросовісні дії іншого учасника справи.

Таким чином, учасник справи наділяється правом скористатись інститутом забезпечення доказів виключно у разі одночасного існування наступних обставин: 1) доказ є необхідним для доведення ним своєї правової позиції у спорі; 2) такий доказ не перебуває у володінні заявника; 3) є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Із контексту наведеного вбачається, що можливість забезпечення доказів поставлена в залежність від необхідності такого доказу, який не перебуває у володінні заявника, для доведення останнім своєї правоти у спорі, а втрата такого доказу поставить заявника у невигідне становище перед іншою стороною в частині доказування.

Оскільки предметом спору у справі №910/11868/24 є розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати за обладнання (яке і визначається заявником / позивачем доказом, який необхідно забезпечити), а обґрунтування позову зводиться до того, що відповідачем не передано визначене умовами договору купівлі-продажу обладнання (зокрема через його неякісність), то саме на відповідача покладається обов`язок доведення зворотного - передання визначеного умовами договору товару (в тому числі, за якісними характеристиками) покупцеві або ж неправомірної відмови покупця від прийняття такого товару. Втрата / відсутність сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101 буде лише підкріплювати обґрунтованість тверджень Приватного підприємства "Вестхім" про невиконання Фізичною особою-підприємцем Мартинюком Олексієм Ігоровичем свого обов`язку з передання товару.

Отже, переміщення / відчуження / втрата / пошкодження відповідачем сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101 та / або не ненадання її на дослідження у разі призначення у справі експертизи, ставитиме саме Фізичну особу-підприємця Савченка Євгена Олексійовича в невигідне становище в частині доказування, оскільки саме останній зацікавлений у збереженні в якнайкращому стані обладнання (товару за Договором купівлі-продажу майна від 01.06.2022) до моменту проведення експертизи та / або до вирішення спору по суті, в той час як втрата даної колони жодним чином не погіршує становище Приватного підприємства "Вестхім" в частині доказування своєї правоти у даному спорі.

В аспекті усних доводів представника позивача щодо необхідності забезпечення доказів для можливості в подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог, то суд відзначає, що інститут забезпечення позову є відмінним від інституту забезпечення доказів. Забезпечення позову зовсім інший інститут господарського процесуального законодавства, який має відмінний механізм розгляду та доказування, в межах якого підлягають доказуванню інші обставини (наприклад, обставини відсутності у відповідача іншого майна, неможливість виконання рішення суду у разі його задоволення), тому суд не здійснює аналізу цих обставин при вирішенні заяви позивача про забезпечення доказів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів.

Окремо суд звертає увагу позивача, що Закон України "Про судовий збір" безпосередньо не передбачає справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів (аналогічної правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №918/907/22, а також у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №911/1521/18, від 21.01.2022 у справі №910/15737/20, від 07.10.2021 у справі № 903/834/20).

Відтак, згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена позивачем за розгляд заяви про забезпечення доказів сума судового збору у розмірі 1 514,00 грн може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 110, 111, 112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (03.10.2024) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений 08.10.2024.

Суддя Р.В. Бойко