Рішення

від 07.10.2024 по справі 914/1848/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 Справа № 914/1848/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані», м. Київ,

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/1848/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс», с. Давидів Львівського району Львівської області,

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1848/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» про стягнення заборгованості у розмірі 72 529,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2024 у справі №914/1848/24 зменшені позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані» 58 000,00 грн заборгованості за прострочення грошового зобов`язання, 8,43 грн процентів річних та 3028,00 грн відшкодування витрат судового збору; в частині вимоги про стягнення пені в сумі 24 022,34 грн заяву залишено без розгляду.

На адресу суду 23.09.2024 від позивача надійшла заява (вх.№3538/24) про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №914/1848/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТзОВ «Агролайф Транссервіс» на користь ТзОВ «Агро Пакт Компані» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою від 24.09.2024 суд прийняв заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду, судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №914/1848/24 ухвалено проводити без виклику представників сторін.

На адресу суду 24.09.2024 надійшло від відповідача клопотання (вх.№23527/24) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Подане клопотання мотивоване тим, що заявлені позивачем витрати на професійну правову допомогу є необґрунтованими та не співмірними із обсягом наданих послуг та складністю справи. Обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача в розмірі 3000,00 грн.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Згідно з приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані» представляв адвокат Коваленко Валентин Юрійович.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн представником надано: Договір про надання професійної правничої допомоги №24-8 від 01 травня 2024 року; Узгодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору); Додаткову угоду до Договору від 01 липня 2024 року; Акт прийому-передачі послуг професійної правничої допомоги за Договором від 20 вересня 2024 року та Детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги.

Відповідно до Детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги ТзОВ «Агро Пакт Компані» було надано наступний перелік послуг:

1. Вивчення документів по господарським операціям з ТзОВ «Агролай Транссерівс», з`ясування обстави по справі, надання усної консультації 3000,00 грн.

2. Вивчення актуальної судової практики щодо застосування норм права в подібних правовідносинах 1000,00 грн.

3. Підготовка та направлення претензії 1000,00 грн.

4. Підготовка позовної заяви 3000,00 грн.

5. Підготовка та перевірка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості осіб 2000,00 грн

Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 10 000,00 грн.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 вказав, що здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Суд також звертає увагу, що кваліфікація правовідносин у справі не є складною та по обсягу доказів не є загромадженою, надання адвокатом відповідача послуг по доказуванню та обґрунтуванню своєї позиції, поданню заяв по суті справи відповідно до Детального опису не зайняло багато часу.

Незважаючи на предмет спору: стягнення заборгованості, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоцільність покладення на відповідач всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Розумним, співмірним і справедливим є відшкодування позивачу понесених ним судових витрат у розмірі 5000,00 грн.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані» про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф Транссервіс» (81151, Львівська обл., Львівський р-н, село Давидів, вул. Львівська, будинок 2, корпус А; код ЄДРПОУ: 37278500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Пакт Компані» 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 44-Б, офіс 217; код ЄДРПОУ: 44553364) 5000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.