Ухвала

від 02.10.2024 по справі 5023/2756/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 5023/2756/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вх. № 30650 від 09.11.2023) із грошовими вимогами до банкрута по справі

за заявоюПП "АЗЧ Постач" про визнання банкрутом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

За участю:

представника ГУ ДПС у Харківській області - Зонов С.О.

ліквідатора Бідна О.І.

представника кредитора АТ "ПУМБ" - Брижань Ю.В.

представника Фонду державного майна України - Скороход Р.В.

представника Прокуратури Харківської області - Ткаченко К.О.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 26.09.2023 Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну.

09.11.2023 до суду від ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшла заява з кредиторськими вимогами до банкрута в загальному розмірі 32 200 639,09 грн. та 5368,00 грн. судових витрат.

22.12.2023 до суду від ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" надійшли заперечення щодо заявлених вимог кредитора (вх. № 35302), в яких ліквідатор визнала частково заявлені вимоги у загальному розмірі 13 650 002,35 грн. Решту вимог ліквідатор відхилила, обгрунтовуючи таку позицію спливом строку давності, встановленого ст. 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою від 26.01.2024 суд прийняв та призначив до розгляду в судовому засіданні заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України з грошовими вимогами до банкрута.

В подальшому розгляд заяви неодноразово відкладався, в судовому засіданні оголошувались перерви.

02.04.2024 за розпорядженням керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку відсутністю повноважень на здійснення правосуддя у судді Яризька В.О., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5023/2756/11. Згідно Витягу з Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 для розгляду справи визначено суддю Кононову О.В.

03.07.2024 до суду від ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" надійшли доповнення заперечення щодо заявлених вимог кредитора (вх. № 17093), в яких ліквідатор навела додаткові обґрунтування своєї позиції щодо часткового відхилення вимог ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

05.07.2024 до суду від представника ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшли додаткові пояснення (вх. №17293), в яких заявник наводить додаткові обґрунтування в підтвердження заявленої до визнання суми заборгованості по податках та зборах, а також зазначає, що пунктом 102.9. статті 102 ПКУ передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також заявник посилається на висновки Верховного суду в складі Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 16.08.2023 у справі № 922/5238/21 зокрема що, дійсно строки давності для пред`явлення кредиторських вимог, що передбачені ст. 102 ПКУ дійсно є зупиненими пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та Пунктом 102.9. статті 102 ПКУ.

27.08.2024 до суду від ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" надійшло клопотання (вх. №21374) про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин", оскільки вважає, що спори щодо стягнення податкового боргу відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

В судовому засіданні 28.08.2024 суд відклав розгляд заяви ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з грошовими вимогами до банкрута на 02.10.2024 на 12:40 год., ухвалу про що було занесено до протоколу судового засідання.

16.09.2024 до суду від ліквідатора ДП "Харківський завод шампанських вин" надійшли додаткові пояснення у справі до клопотання про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

23.09.2024 до суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли додаткові пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі, в яких кредитор просить суд відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора та визнати заявлені грошові вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Харківській області наполягав на задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника, просив суд визнати вимоги ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на загальну суму 32 200 639,09 грн. та 5 368,00 грн. та відмовити в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

Ліквідатор в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

Присутній в судовому засіданні представник Прокуратури Харківської області зазначила про обґрунтованість вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

Представник Фонду державного майна України в судовому засіданні підтримала клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Ліквідатор ДП "Харківський завод шампанських вин" просить суд закрити провадження у справі щодо розгляду вимог ГУ ДПС у Харківській області з огляду на те, що спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вирішуються виключно в порядку адміністративного судочинства та посилається на практику Верховного суду з цього приводу.

Суд вважає таку позицію необґрунтованою та хибною, оскільки, за змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі N 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі N 916/2878/14, від 19.01.2021 - N 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі N 904/9024/16, від 14.06.2023 - N 904/5743/20.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі N 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Постановою господарського суду Харківської області від 26.09.2023 Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражну керуючу Бідну Оксану Іванівну.

Отже, суд зауважує, що наразі розглядається заява з поточними кредиторськими вимогами ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України до ДП "Харківський завод шампанських вин" на загальну суму 32 200 639,09 грн., а не спір про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу). Така заява про визнання поточних вимог до банкрута повинна розглядатись виключно в межах провадження у справі про банкрутство, як то передбачено спеціальним законодавством, тому суд відмовляє в задоволенні заяви ліквідатора про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

З матеріалів справи вбачається, що заявлені у цій справі грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України включають зокрема:

- Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (21081500) у сумі 764 603,40 грн. (штрафні санкції 764 603,40 грн.) за період виникнення податкового боргу з 08.04.2018 по 21.07.2023;

- Акцизний податок на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий (14020300) у сумі 13 986 814,00 грн. (основний платіж 13 984 892.00 грн., штрафні санкції 1922,00 грн.), за період виникнення податкового боргу з 16.02.2018 по 28.08.2023;

- Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) у сумі 7 155 349,59 грн. (основний платіж 4 093 961,00 грн. відповідно декларацій, штрафні санкції 3 061 388,59 грн. згідно відповідних податкових повідомлень - рішень), за період виникнення податкового боргу з 30.01.2019 по 30.08.2023;

- Земельний податок з юридичних осіб (18010500) у сумі 5 988 215,28 грн. (основний платіж 5 988 045,28 грн., штрафні санкції 170,00 грн.), за період виникнення податкового боргу з 19.02.2018 по 21.02.2022;

- Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднених речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю (19010100) у сумі 693,14 грн. (основний платіж 693,14 грн.), за період виникнення податкового боргу з 19.08.2018 по 19.11.2021;

- Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦИХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності (КБК 71010000) у сумі 4 304 963,68 грн. (основний платіж), за період виникнення податкового боргу з 20.04.2018 по 09.02.2022.

Суд зазначає, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями п. п. 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, регулюються цим Кодексом.

За змістом п. п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п. п. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом (п. п. 14.1.156-1 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючому органу надано право, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102. 1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 та п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкової (митної) декларації, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як було зазначено, відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За змістом п. п. 101.1, 101.2 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

38. Під терміном "безнадійний" розуміється:

- (п. п. 101.2.1 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

- (п. п. 101.2.2 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

- (п. п. 101.2.3 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 статті 102 цього Кодексу;

- (п. п. 101.2.4 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- (п. п. 101.2.5 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

- (п. п. 101.2.6 п. 101.2 статті 101 Податкового кодексу України) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що у статті 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі N К/9901/9917 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі N 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі N 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі N 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі N 910/1678/19).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі N 807/2097/16 (К/9901/99/17)).

Суд зазначає, що згідно пункту 522 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України N 2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Із системного аналізу пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України N 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

Враховуючи наведене, суд доходить переконливого висновку, що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України по всіх нарахованих податкових зобов`язаннях не сплинув, оскільки може бути визнана безнадійною та підлягає списанню тільки заборгованість, яка виникла до 18.03.2017, а кредитором заявлені до визнання поточні вимоги, які виникли з початку 2018 року.

З огляду на викладене, аргументи ліквідатора щодо спливу строку давності щодо таких вимог суд вважає безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Суд звертає увагу сторін, що тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.

Водночас, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, суд вважає, що ліквідатором не надано доказів в спростування відсутності обов`язку сплати боржником заборгованості по податках та зборах перед бюджетом, натомість, кредитором - ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з огляду на вірогідність доказування, було надано суду документи на обґрунтування своїх вимог, які були досліджені судом, а їх сукупність свідчить про їх обґрунтованість, а отже необхідність визнання кредиторських вимог на загальну суму 32 200 639,09 грн., що виникли внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов`язань сплати податків та зборів.

За подання заяви з грошовими вимогами заявникомтакож був сплачений судовий збір у розмірі 5 368,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, зважаючи на наявність доказів, якими підтверджуються вимоги ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України у заявленому розмірі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання грошових вимог до банкрута.

Керуючись ст. ст. 45, 58-60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора про закриття провадження у справі стосовно розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області до ДП "Харківський завод шампанських вин".

Заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вх. № 30650 від 09.11.2023) із грошовими вимогами до банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" - задовольнити.

Визнати поточні грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до банкрута Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" в загальному розмірі 32200639,09 грн та 5368,00 грн. сплаченого судового збору за подачу заяви з грошовими вимогами.

Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала підписана 07.10.2024.

Суддя Кононова О.В.