УХВАЛА
09 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/713/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Якімець Г.Г., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.)
від 16.09.2024
у справі № 909/713/22
за позовом ОСОБА_1
до Юридичного департаменту Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамар Технологія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2
про скасування реєстраційної дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 у справі №909/713/22 позовні вимоги задоволено. Скасовано реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.06.2012 №15561070007036075 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамар Технологія" (ідентифікаційний код 30612037) "Зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів", вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради Мєшканом Антоном Едвардовичем. Відмовлено у задоволенні позову до відповідача - Юридичного департаменту Одеської міської ради.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 у справі №909/713/22 в частині задоволення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамар Технологія" скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 у справі №909/713/22 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі №909/713/22, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481, 00 грн.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру.
Виходячи з наведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3969, 60 грн, а саме: (2481, 00 грн*200%) = 4962, 00 грн*0,8.
Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Проте скаржник не наводить щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом розмірі та порядку та у касаційній скарзі не наведено щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: подання Верховному Суду документа про сплату (зарахування) судового збору у встановленому порядку в розмірі 3969, 60 грн за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі №909/713/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3969, 60 грн за подання касаційної скарги у даній справі;
- навести, щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122188028 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні