ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/412/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Національного банку України та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобаліс Іншуренс Солюшенс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Мартюхіна Н.О.)
від 15.08.2024
у справі № 922/412/24
за позовом Національного банку України
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобаліс Іншуренс Солюшенс"
про ліквідацію страховика,
за участю представників учасників справи:
позивача - Гончар В.М.,
відповідача - не з`явився.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Національний банк України звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (далі - ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», відповідач), в якій просив суд прийняти рішення про ліквідацію ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» та призначити ліквідатора ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс».
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Національний банк України зобов`язаний подати позов про ліквідацію ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» згідно з вимогами частини третьої статті 66 Закону України «Про страхування» страховика, яка здійснюється відповідно до положень статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ураховуючи факт прийняття Національним банком України рішення про анулювання ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з підстав, визначених пунктом 9 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування»; відсутності у ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), що підтверджується листом віл 15.12.2023 №15/12-02.
2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 апеляційну скаргу Національного банку України задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.
2.2.1. Направляючи справу до суду першої інстанції, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Національним банком України дотримано порядок звернення до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини першої статті 110 ЦК України, а відтак позов Національного банку України є законним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню. Отже, є законні підстави для прийняття рішення про ліквідацію цього страховика.
Разом з цим, оскільки позовні вимоги про ліквідацію ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» та про призначення ліквідатора підлягають одночасному вирішенню та не можуть бути розірвані у часі через настання встановлених законом певних наслідків з моменту прийняття господарським судом рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідатора, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд до Господарського суду Харківської області для прийняття відповідного рішення з урахуванням встановлених обставин і висновків суду апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.
При цьому суд керувався тим, що клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича з доданими документами не подавалось до суду першої інстанції, відтак не було предметом розгляду, тому в силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не може бути розглянуто апеляційним судом.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 (в частині передачі справи на розгляд до суду першої інстанції), Національний банк України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в яких просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 скасувати у відповідній частині, а справу передати до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції прийнято оскаржувану постанову без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 03.03.2021 у справі №523/15202/18, від 17.04.2024 у справі №757/34675/20-ц (щодо відсутності повноважень суду апеляційної інстанції для направлення справи до суду першої інстанції за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, яким розглянуто спір по суті);
- від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (щодо забезпечення судом ефективних способів судового захисту).
Національний банк України посилається на те, що суд допустив порушення норм процесуального права, вийшовши за межі повноважень суду апеляційної інстанції та не ухвалив рішення по суті справи, що є підставою для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду у відповідній частині та передачі справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції на підставі положень статті 308 ГПК України.
3.2. ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» також, не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24, подало до Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 залишити в силі.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 9 частини другої статті 123 Закону України "Про страхування" № 1909-IX щодо можливості поширення дії означеної норми на правовідносини, які виникли до моменту введення в дію Закону України "Про страхування" № 1909-IX.
3.3. ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» 05.09.2024 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу Національного банку України, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24.
3.4. Національний банк України 27.09.2024 через «Електронний суд» подав до Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, в якій просить відмовити у задоволенні касаційної скарни. При цьому позивач наголошував, зокрема на тому, що відповідач у відповідності до вимог статті 287 ГПК України не набув права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, оскільки останній не ухвалював рішення по суті спору, тобто апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції не відбувся.
Крім того, Національний банк України 27.09.2024 через «Електронний суд» подав до Суду додаткові пояснення у справі, які за своєю суттю є запереченнями на відзив відповідача.
4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою Національного банку України визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/412/24 за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24. Справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою Національного банку України визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою Національного банку України визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.
4.2. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.09.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.09.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/412/24 за касаційною скаргою ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 та призначено до спільного розгляду з касаційною скаргою Національного банку України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.09.2024 у справі №922/412/24 за касаційною скаргою ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.
4.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24, якою рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.
5.2. Щодо касаційної скарги Національного банку України
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 8-11 частини третьої статті 2 ГПК України).
Так, відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції визначені статтею 269 ГПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Тобто, переглядаючи в апеляційному порядку відповідні судові рішення, суд апеляційної інстанції наділений широким колом повноважень, адже він має право як досліджувати наявні у справі, так і у окремих випадках додатково подані докази.
У свою чергу, стаття 275 ГПК України містить норму, яка визначає перелік повноважень суду апеляційної інстанції.
Так, відповідно до частини першої даної статті суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Отже, перелік повноважень суду апеляційної інстанції за результатом перегляду рішення суду першої інстанції, наведений у частині першій статті 275 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
5.3. Позивач у даній справі звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24.
За результатом розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановою від 15.08.2024 у даній справі апеляційну скаргу Національного банку України задовольнив частково, рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 скасував, а справу передав на розгляд до Господарського суду Харківської області.
Направляючи справу до суду першої інстанції, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позов Національного банку України є законним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню. Отже, є законні підстави для прийняття рішення про ліквідацію страховика (відповідача). Разом з цим, оскільки позовні вимоги про ліквідацію ПрАТ«СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» та про призначення ліквідатора підлягають одночасному вирішенню та не можуть бути розірвані у часі, суд в силу приписів статті 269 ГПК України дійшов висновку про передачу справи на розгляд до Господарського суду Харківської області для прийняття відповідного рішення з урахуванням встановлених обставин і висновків суду апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.
5.4. Колегія суддів, оцінюючи доводи та мотиви, з яких виходив суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення, через призму нормативно-правового регулювання спірних правовідносин (частини першої статті 275 ГПК України), вважає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та фактично направляючи справу на новий розгляд, вийшов за межі повноважень, визначених статтею 275 ГПК України.
Суд наголошує, що стаття 275 ГПК України містить вичерпний перелік повноважень суду апеляційної інстанції, які він має право застосувати за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
До цього переліку не входить право на скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи для нового/подальшого розгляду до цього ж суду.
Колегія суддів відзначає, що предметом розгляду у даній справі є дві позивні вимоги, а саме: про прийняття рішення про ліквідацію страховика та про призначення ліквідатора ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс».
При цьому особливістю даної категорії справ є те, що у силу положень статті 110 ЦК України призначення ліквідатора у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи є обов`язком суду (органу, який прийняв таке рішення).
А відтак з огляду на положення статей 269 та 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку, зокрема, про обґрунтованість позовних вимог, не був позбавлений права прийняти власне рішення за результатом перегляду даної справи.
Разом з тим, у порушення вимог процесуального права Східний апеляційний господарський суд направив справу до суду першої інстанції.
Посилання суду на клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича, яке містило докази наявності повноважень у арбітражного керуючого на введення відповідної категорії справ, поданого до суду апеляційної інстанції, як на таке, що у силу положень частини п`ятої статті 269 ГПК України, не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, адже не було предметом розгляду в суді першої інстанції, є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам відповідної норми ГПК України.
Суд відзначає, що з огляду на положення частини п`ятої статті 269 ГПК України та зміст вищенаведеного клопотання позивача (щодо долучення доказів наявності повноважень у арбітражного керуючого) останнє не можна вважатитися ані новою позовною вимогою, ані відмінними підставами позову.
Наведені приписи процесуального закону встановлюють чіткі та зрозумілі межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Ключовим в даному випадку слугує факт розгляду справи в межах апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції.
Слід відзначити, що згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини сам неодноразово наголошував, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства і мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, а не задля нового розгляду справи.
Отже, ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скасування рішення суду першої інстанції та направлення судом апеляційної інстанції справи для нового розгляду, не сприяє належному виконанню завдання господарського судочинства, оскільки судом апеляційної інстанції не було виправлено допущених, на його думку, помилок, а в супереч приписам статті 275 ГПК України передано справу в суд першої інстанції для розгляду, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відтак Східний апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову, допустив порушення норм процесуального права, зокрема частини п`ятої статті 269, частини першої статті 275 ГПК України, внаслідок чого помилково за результатом перегляду рішення суду направив справу до суду першої інстанції.
5.5. За таких обставин, доводи касаційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5.6. Щодо касаційної скарги відповідача
Як свідчить зміст касаційної скарги відповідача останній оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав незгоди з висновками суду щодо застосування норм матеріального права, наведеними по суті спору, та відповідно з цих же мотивів просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 залишити в силі.
З огляду на те, що Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24, касаційна скарга відповідача у цій частині підлягає задоволенню.
Колегія суддів, погоджуючись з судом апеляційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах, також вважає за необхідне відзначити, що необхідною передумовою для здійснення ліквідації страховика у порядку статті 110 ЦК України є встановлення судом відсутності у відповідача заборгованості за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).
Порядок встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) визначається нормативно-правовими актами Регулятора (частина шоста статті 66 Закону України «Про страхування»).
Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції у відповідності до вимог статей 76-79 ГПК України слід належно оцінити надані позивачем докази на підтвердження факту наявності/відсутності заборгованості за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) у порядку, визначеному статтею 66 Закону України «Про страхування».
5.7. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
5.8. ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
6.1. Доводи позивача та відповідача за результатами касаційного розгляду щодо порушення судом попередньої інстанції норм права знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 5 цієї Постанови.
6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
6.3. Ураховуючи наведене у цій Постанові, оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
7. Судові витрати.
7.1. З огляду на те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Національного банку України та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобаліс Іншуренс Солюшенс" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Н. Губенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 10.10.2024 |
Номер документу | 122188049 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Крестьянінов Олексій Олександрович
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні