Постанова

від 03.12.2024 по справі 922/412/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/412/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участі секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Національного банку України (вх.№2474) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 (рішення ухвалено суддею Трофімовим І.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 10.04.2024 о 15:01 год., повний текст складено 16.04.2024) у справі №922/412/24

за позовом Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271)

про ліквідацію страховика

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», в якій просить суд прийняти рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс»; призначити ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» на користь Національного банку України судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 у задоволенні позову відмовлено; витрати зі сплати судового збору залишено за позивачем.

Національний банк України звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Прийняти рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (код ЄДРПОУ 24735858, місцезнаходження: 61054, м.Харків, вул. Академіка Павлова, 271); призначити ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (код ЄДРПОУ 24735858, місцезнаходження: 61054, м.Харків, вул.Академіка Павлова, 271), з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» на користь Національного банку України судовий збір у розмірі 3028,00 грн за подачу позову до суду першої інстанції та 4542,00 грн. за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, зокрема, таке.

- Національний банк України зобов`язаний подати позов про ліквідацію ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» згідно з вимогами частини 3 ст. 66 Закону України «Про страхування» страховика, яка здійснюється відповідно до положень ст.110 Цивільного кодексу України, ураховуючи факт прийняття Національним банком України рішення про анулювання ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з підстав, визначених пунктом 9 частини 2 ст.123 Закону України «Про страхування»; відсутності у ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), що підтверджується листом віл 15.12.2023 №15/12-02;

- рішення Національного банку України про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з підстав ненадання документів, інформації щодо предмету перевірки відповідачем не оскаржувалося та є чинним;

- захід впливу застосовано до відповідача після введення в дію нового законодавства;

- судом першої інстанції не ураховано положення пункту 19 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з тлумачення якого убачається, що заходи впливу, застосовані Національним банком України до надавачів фінансових послуг після введення в дію нового законодавства, застосовуються відповідно до нового законодавства;

- норми Закону України «Про страхування» визначають, що ліквідація страховика з підстав ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки є наслідком анулювання ліцензії у страховика та встановлюють прямий обов`язок для Національного банку України вчинити відповідні дії після прийняття рішення про анулювання ліцензії звернутися до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика;

- позовна заява подана банком на виконання прямих вимог законодавства, прийнятого з метою виконання міжнародних зобов`язань, взятих Україною перед Міжнародним валютним фондом, яке встановлює, що ліквідація страховика є обов`язковим кроком після прийняття рішення про анулювання ліцензії для виконання вимог закону;

- підстав для відмови у задоволенні позову, поданого Регулятором на виконання прямого обов`язку, встановленого законом, за умови дотримання строків на таке звернення та чинності рішення Національного банку України про анулювання ліцензії страховика, Законом України «Про страхування» не передбачено;

- відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) підтверджується належними та допустимими доказами листом відповідача від 14.12.2023 за вих.№14/12-02, яким відповідач повідомив Національний банк України про те, що страхова компанія не має заборгованості за договорами страхування, і на підтвердження даної обставини надав відповідні фінансові звітні дані;

- господарським судом не встановлено інформації, достатньої для підтвердження наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 апеляційну скаргу Національного банку України задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 скасовано; справу передано на розгляд до Господарського суду Харківської області; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» 4542,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №922/412/24 касаційні скарги Національного банку України та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №922/412/24 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України (вх.№2474) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.12.2024.

07.11.2024 від Національного банку України надійшли додаткові пояснення у справі.

11.11.2024 від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» надійшло клопотання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі №922/412/24 у зв`язку з відсутністю предмету спору. Відповідач зазначив, що 26.09.2024 відбулись загальні збори акціонерів, на яких було прийнято рішення, зокрема, про зміну найменування, про ліквідацію та про призначення ліквідатора. 02.10.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань був внесений запис про зміну найменування відповідача, а також внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та інформація про призначення ліквідатора відповідача. Новим найменуванням відповідача є ПрАТ «Глобаліс», а ліквідатором (головою комісії з припинення) є Нурматов Х.А. Отже, як зазначає відповідач, він у добровільному порядку задовольнив вимоги позивача, а саме: прийняв рішення про ліквідацію та призначив ліквідатора, тому на його думку, на даний час відсутній предмет спору. До вказаної заяви відповідачем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 08.11.2024.

26.11.2024 від позивача надійшли заперечення про закриття провадження у справі, в яких банк звертає увагу, що рішення Правління Національного банку України №3-рш «Про анулювання Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» прийнято 04.01.2024, відтак саме з 04.01.2024 розпочата процедура примусового виходу відповідача з ринку. Така процедура виключає можливість відповідача здійснювати добровільний вихід за рішенням своїх загальних зборів в силу положень чинного законодавства. Підставою для припинення відповідача, якому анульовано ліцензію, відповідно до ст. 66 Закону України «Про страхування» є відповідне рішення суду, тому між сторонами продовжує існувати спір, що свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

28.11.2024 від арбітражного керуючого Григор`єва В.В. надійшла заява, якою він повторно повідомив про свою згоду на призначення ліквідатором.

29.11.2024 від арбітражного керуючого Рабана М.Т. на електрону пошту Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у справі про банкрутство.

02.12.2024 від арбітражного керуючого Рабана М.Т. надійшла заява про долучення документів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 ас. 27) Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (код ЄДРПОУ 24735858) мало такі види економічної діяльності: 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя (основний) та 65.20 Перестрахування.

Рішенням Правління Національного банку України від 04.01.2024 №3-рш «Про анулювання Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» у зв`язку із не наданням документів, інформації щодо предмета перевірки, вирішено анулювати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшент» ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг. У рішенні, зокрема, зазначено, що анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування має на меті мінімізувати ризики споживачів фінансових послуг та обґрунтоване тим, що не надання ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» на запит керівника інспекційної групи запитуваної інформації та документів, не дало можливості Національному банку перевірити достовірність інформації, що надається ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» до Національного банку та перешкоджає здійсненню Національним банком функції нагляду за діяльністю ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», визначеної пунктом 8-1 частини 1 ст.7 Закону України «Про Національний банк України».

05.02.2024 позивач звернувся з позовом, в якому просить суд прийняти рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс»; призначити ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог Національний банк зазначає, що зобов`язаний подати позов про ліквідацію ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» відповідно до вимог частини 3 ст.66 Закону України «Про страхування», яка здійснюється відповідно до положень ст. 110 ЦК України за таких підстав: прийняття 04.01.2024 Національним банком України рішення про анулювання ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг з підстав, визначених пунктом 9 частини 2 статті 123 Закону України «Про страхування», а саме, у зв`язку із ненаданням відповідачем документів, інформації щодо предмета перевірки; відсутності у ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування).

Так, згідно з наказом Національного банку України від 25.09.2023 №981-но призначено проведення позапланової інспекційної перевірки ПрАТ «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 29.09.2023 за період діяльності з 31.12.2022 до 28.09.2023 (включно) з питань щодо: організації бухгалтерського обліку; повноти та достовірності звітності; формування страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; дотримання умов забезпечення платоспроможності; дотримання на будь-яку дату вимог до платоспроможності та обов`язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законодавством України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також вимог законодавства України щодо формування резервного капіталу та інших обов`язкових резервів. У свою чергу керівництво ПрАТ «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» не забезпечило надання на письмовий запит за підписом керівника інспекційної групи інформації, документів, копій документів, включаючи інформацію/документи, що зберігаються в інформаційних системах об`єкта перевірки, необхідних для наглядових дій, у зазначений у запиті термін, чим порушило вимоги частини 6 статті 30 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпункту 9 пункту 20 розділу III Положення про організацію, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок учасників ринків небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.02.2021 №22. Також, банк повідомляв, що листом від 14.12.2023 за вих.№14/12-02 відповідач повідомив позивача про те, що страхова компанія не має зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) та на підтвердження даної обставини надав відповідні фінансові звітні дані.

До позовної заяви банк надав заяву ПрАТ «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» за вих.№14/12-01 від 14.12.2023, адресовану Національному банку України про відкликання (анулювання) всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності та виключення відомостей про Товариство з Державного реєстру фінансових установ.

Так, ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» відповідно до пунктів 18-9-18-11 постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 №39 «Про врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації» просило відкликати (анулювати) ліцензії на здійснення страхової діяльності з 01.01.2024. Також зазначило, що 08.12.2023 позачерговими загальними зборами акціонерів товариства, які проведені шляхом опитування (дистанційно), прийнято рішення про відкликання (анулювання) усіх ліцензій на здійснення страхової діяльності та виключення відомостей про товариство з ДРФУ, та надало засвідчену копію позачергових загальних зборів акціонерів від 08.12.2023, а також звітність, визначену Правилами №123 від 30.11.2023, яка підтверджує, що товариство не має зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) станом на 30.11.2023.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що положеннями Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» не передбачено такий захід впливу, як звернення регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика, якому анульовано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг». Відповідальність, що передбачена положеннями Закону №1909-IX, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки це буде суперечити пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». За відсутності затвердження позивачем порядку встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), суд визнав передчасними висновки позивача про відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування, навіть за умови існування листа відповідача від 14.12.2023 №14/12-01.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

З рішення Правління Національного банку України 3-рш від 04.01.2024 убачається, що анулювання ліцензій, виданих відповідачу, здійснено на підставі пункту 11 частини 1 ст.38-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», у редакції, що діяла на час вчинення відповідачем порушень, зокрема, не надання документів, інформації щодо предмета перевірки.

01.01.2024 втратив чинність Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та введений у дію Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Згідно зі ст.50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії на діяльність фінансової компанії або ліцензії на діяльність ломбарду з підстав, перелік яких міститься у цій статті Закону. Порядок анулювання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Юридична особа, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, протягом десяти робочих днів з дня отримання від Регулятора рішення про анулювання ліцензії зобов`язана звернутися до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про таку особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін до її установчих документів щодо зміни найменування та виключення з нього слів, які свідчать або можуть свідчити про наявність у юридичної особи статусу фінансової установи чи наявності ліцензії на діяльність з надання фінансових послуг, змінити види економічної діяльності та виключити з них ті, що стосуються діяльності фінансової компанії, ломбарду (частина 5 ст.50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).

Відповідно до частини 6 ст.50 цього Закону у разі невиконання юридичною особою, ліцензію якої анульовано згідно з цією статтею, вимог частини п`ятої цієї статті Регулятор має право звернутися з позовом про ліквідацію такої особи у встановленому законом порядку.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» передбачено, що надавачі фінансових послуг, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги законодавства про регулювання діяльності з надання фінансових послуг, несуть відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень. Рішення про застосування до таких осіб заходів впливу приймається Національним банком України у порядку, визначеному законодавством, що діяло на день прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» заходи впливу, застосовані Національним банком України до надавачів фінансових послуг до дня введення в дію цього Закону, застосовуються відповідно до законодавства України, що діяло на день прийняття рішення про їх застосування.

Таким чином, рішення №3-рш від 04.01.2024 Правління Національного банку України прийнято з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», оскільки Національний банк України застосував відповідальність, передбачену законодавством України, що діяло на момент вчинення таких порушень відповідачем.

Водночас суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», адже захід впливу застосовано до відповідача відповідним рішенням від 04.01.2024, тому у даному випадку підлягає застосуванню редакція Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також Закону України «Про страхування», у редакції, чинній станом на 01.01.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про страхування» ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України. Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

Регулятор, за умови відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини 2 статті 123 цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини 2 ст.123 Закон України «Про страхування» Регулятор має право прийняти рішення про анулювання ліцензії у разі відмови страховика у проведенні перевірки Регулятором, зокрема, недопуск уповноважених осіб Регулятора до проведення перевірки, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки, відмова в доступі до приміщень, об`єктів, що використовуються при наданні фінансових послуг, або відсутність протягом першого дня перевірки особи, уповноваженої представляти інтереси страховика на час проведення перевірки.

Отже, положення ст.66 Закону України «Про страхування» визначають, що позов про ліквідацію страховика покладається Національним банком України у порядку, встановленому ст.110 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з рішенням Правління Національного банку України №3-рш від 04.01.2024 відповідачу анульовані ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вдався до аналізу змісту рішення від 04.01.2024 Національного банку України, зокрема, підстав застосування до відповідача відповідальності в силу положень статті 38-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», адже відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України правомірність та відповідність вимогам частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряється судами адміністративної юрисдикції.

Разом з цим, рішення Правління Національного банку України 3-рш від 04.01.2024 не визнано протиправним у судовому порядку адміністративним судом, відтак є чинним.

Згідно з ч. 6 ст. 66 Закону України «Про страхування» порядок встановлення факту відсутності або наявності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) визначається нормативно-правовими актами Регулятора.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 178 від 23.12.2023 Національний банк під час встановлення факту відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) має право враховувати таку інформацію: 1) подану до Національного банку страховиком звітність за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення (у разі її подання). У разі неподання звітності за останній звітний період, що передує прийняттю такого рішення, - останню подану звітність страховиком; 2) інформацію, документи (їх копії), письмові пояснення щодо відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), подані до Національного банку страховиком на письмову вимогу Національного банку; 3) результати останньої інспекційної перевірки страховика (за наявності); 4) іншу інформацію, надану страховиком Національному банку; 5) іншу інформацію, отриману Національним банком у межах повноважень щодо здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг. Національний банк встановлює факт відсутності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), якщо в Національного банку немає інформації, достатньої для підтвердження наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування). Факт відсутності або наявності в страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) встановлюється Національним банком під час прийняття рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених у пунктах 2-13, 15 частини другої статті 123 Закону про страхування.

Відсутність у відповідача зобов`язань за договорами страхування підтверджується матеріалами справи, зокрема, заявою ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (за вих.№14/12-01 від 14.12.2023) про відкликання (анулювання) усіх ліцензій на здійснення страхової діяльності та виключення відомостей про товариство з Державного реєстру фінансових установ з 01.01.2024, та доданою до заяви звітністю, визначеною Правилами №123 від 30.11.2023, яка підтверджує, що товариство не має зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) станом на 30.11.2023.

Так, до матеріалів справи надані, зокрема, дані фінансової звітності станом на 30.11.2023 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (а.с.46-52, том 1); дані про структуру активів, їх обтяжень, дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, нормативу ризиковості операцій та нормативу якості активів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.53-55, том 1); дані про набуття у власність/проведення дооцінки нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.56, том 1); дані про доходи та витрати страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.57), дані про страхові платежі та виплати за структурними підрозділами страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.58); дані про показники діяльності зі страхування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.59-61, том 1); дані про операції перестрахування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.62-63, том 1); дані про сплачений статурний капітал, гарантійний фонд та платоспроможність страховика - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», станом на 30.11.2023 (а.с.64, том 1); дані про розрахунок резервів незароблених премій та частки перестраховиків у резервах незароблених премій на кінець звітного періоду Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.65, том 1); дані про розміщення страхових резервів станом на 30.11.2023 (а.с.66, том 1); дані про частку перестраховиків у страхових резервах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (а.с.67, том 1); дані про активи для представлення страхових резервів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.68 том 1); дані про незавершене будівництво станом на 30.11.2023 (а.с.69, том 1); дані про основні засоби станом на 30.11.2023 (а.с.70, том 1); дані про фінансові інвестиції, дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.71-72, том 1); дані про достроково припинені договори страхування Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» станом на 30.11.2023 (а.с.73, том 1); інформацію щодо структури активів їх обтяжень, дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу та нормативу ризиковості операцій станом на 30.11.2023 (а.с.74-76, том 1).

Отже, оскільки відповідачем не оспорюються обставини відсутності зобов`язань за договорами страхування та до матеріалів справи надані відповідні докази, колегія суддів дійшла висновку, що Національним банком України дотримано порядок звернення до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до пункту 3 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, підлягають задоволенню позовні вимоги про прийняття рішення про ліквідацію відповідача.

Щодо вимог позивача про призначення ліквідатора ПрАТ «Страхова компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» з числа осіб, які мають право здійснювати діяльність з ліквідації юридичних осіб, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 у даній справі зазначив, зокрема, що предметом розгляду у даній справі є дві позовні вимоги, а саме: про прийняття рішення про ліквідацію страховика та про призначення ліквідатора ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс». При цьому особливістю даної категорії справ є те, що у силу положень статті 110 ЦК України призначення ліквідатора у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи є обов`язком суду (органу, який прийняв таке рішення). А відтак з огляду на положення статей 269 та 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку, зокрема, про обґрунтованість позовних вимог, не був позбавлений права прийняти власне рішення за результатом перегляду даної справи. Разом з тим, у порушення вимог процесуального права Східний апеляційний господарський суд направив справу до суду першої інстанції. Посилання суду на клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича, яке містило докази наявності повноважень у арбітражного керуючого на введення відповідної категорії справ, поданого до суду апеляційної інстанції, як на таке, що у силу положень частини п`ятої статті 269 ГПК України, не може бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, адже не було предметом розгляду в суді першої інстанції, є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам відповідної норми ГПК України. Верховний Суд відзначив, що з огляду на положення частини п`ятої статті 269 ГПК України та зміст вищенаведеного клопотання позивача (щодо долучення доказів наявності повноважень у арбітражного керуючого) останнє не може вважатися ані новою позовною вимогою, ані відмінними підставами позову. Наведені приписи процесуального закону встановлюють чіткі та зрозумілі межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Ключовим в даному випадку слугує факт розгляду справи в межах апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених до суду першої інстанції.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини 1 цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи. У справі про банкрутство небанківської фінансової установи за клопотанням органу державної влади ліквідатором може бути призначена особа з числа арбітражних керуючих у такій справі (частина 2 ст.110 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи міститься клопотання арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про призначення ліквідатором, яке подано ним до суду апеляційної інстанції під час первісного перегляду рішення суду першої інстанції.

Також, арбітражним керуючим Григор`євим В.В. під час нового розгляду справи надано клопотання про призначення ліквідатором, в якому він вважав за необхідне повторно повідомити суд про свою згоду на призначення його ліквідатором ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» та просив розглянути його кандидатуру для призначення ліквідатором у справі №922/412/24.

Крім того, до суду апеляційної інстанції надійшла заява арбітражного керуючого Рабана М.Т. про участь у справі про банкрутство ПрАТ «СК «Глобаліс Іншуренс Солюшенс».

Розглянувши вказані заяви та додані до них документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що обидва арбітражних керуючих мають:

- свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора): Григор`єву В.В. свідоцтво №310 видано 12.03.2013, Рабану М.Т. свідоцтво №309 видано 28.02.2013;

- свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство небанківських фінансових установ: ОСОБА_1 - №8 від 29.06.2024, Рабан М.Т. - №16 від 29.06.2024;

- свідоцтва про підвищення кваліфікації шляхом участі у семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішного складання заліку у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції: ОСОБА_1 видано 17.08.2014, Рабану М.Т. 06.07.2014;

- свідоцтва про підвищення кваліфікації шляхом участі у семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішного складання заліку у Міжнародному інституті бізнесу від 04.06.2016;

- свідоцтва про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника та успішного складання заліку у Приватному вищому навчальному закладі «Університет сучасних знань»: Григор`єву В.В. видано 12.06.2020, Рабану М.Т. 25.05.2018;

- свідоцтва про підвищення кваліфікації шляхом участі в семінарі з питань відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами у Львівському національному університеті імені Івана Франка від 01.07.2022.

Також арбітражним керуючим Григор`євим В.В до заяви про призначення його ліквідатором надано:

- витяг з електронного реєстру осіб, яким видано сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи №29 від 23.05.2024;

- рішення Правління Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» від управління, відповідно до якого вирішено, зокрема, призначити тимчасовим адміністратором ТДВ «СК «Екта» незалежного експерта Григор`єва В.В. (сертифікат на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи від 23.05.2024 №29);

- договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 11.06.2024 зі строком дії до 19.06.2025 та платіжну інструкцію про сплату страхового платежу згідно договору від 11.06.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ №1101 від 22.03.2019.

Арбітражним керуючим Рабаном М.Т. до заяви про призначення ліквідатором також надано:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №377 від 19.09.2008;

- диплом спеціаліста, відповідно до якого він закінчив у 2006 році Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста;

- диплом про перепідготовку №131 від 16.05.2009, відповідно до якого він закінчив факультет перепідготовки фахівців Луцького національного технічного університету за спеціальністю «Економіка підприємства» та йому присвоєно кваліфікацію спеціаліст з економіки підприємства;

- трудову книжку, посвідчення водія;

- договір суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2021 зі строком дії 2 роки 9 місяців починаючи з моменту підписання акту прийому передачі приміщення та акт приймання передачі від 01.01.2021;

- договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 20.06.2022 зі строком дії до 30.06.2023; квитанцію про сплату страхового платежу за договором від 20.06.2022; договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 06.06.2023 зі строком дії до 30.06.2024 та квитанцію про сплату страхового платежу за договором від 06.06.2023;

- свідоцтво про проходження підготовки у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 відсотків акцій (часток) належить державі від 15.09.2023.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що призначення ліквідатора в даному випадку є компетенцією суду, і позивач не наполягає на жодній кандидатурі, проте підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Григор`єва В.В. з тих підстав, що він має досвід роботи у сфері ліквідації страховиків та його заява була подана першою.

Обираючи кандидатуру ліквідатора, суд апеляційної інстанції зазначає, що як Григор`єв В.В., так і Рабан М.Т. в цілому відповідають передбаченим законодавством вимогам, оскільки обидва мають право займатися відповідною діяльністю по ліквідації страховиків.

При цьому, обставина подання відповідної заяви Григор`євим В.В., раніше ніж Рабаном М.Т., не має переважаючого значення, оскільки обидві заяви подані до прийняття відповідного рішення судом, при цьому строк подання таких заяв не був визначений ні законом, ні судом.

Водночас, враховуючи, що суд має здійснити вибір конкретної особи для призначення ліквідатором, колегією суддів враховуються, зокрема, такі обставини:

- діяльність арбітражного керуючого Григор`єва В.В. застрахована на час, що припадає період ліквідаційної процедури, про що свідчить відповідний договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 11.06.2024. Водночас, договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого Рабана М.М. припинив свою дію 30.06.2024;

- арбітражний керуючий Григор`єв В.В. має досвід здійснення процедури тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи, про що свідчить наявне у матеріалах справи рішення Правління Національного банку України «Про призначення тимчасової адміністрації у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта» та відсторонення органів управління Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Екта»;

- арбітражний керуючий Григор`єв В.В. внесений до електронного реєстру осіб, яким видано сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації небанківської фінансової установи. При цьому, судом не встановлено обставин включення Рабана М.М. до відповідного реєстру;

- проти кандидатури арбітражного керуючого Григор`єва В.В. не заперечував представник позивача.

У зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про призначення ліквідатором відповідача арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції.

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про страхування» вихід страховика з ринку (далі - вихід з ринку) - це припинення страховиком здійснення діяльності із страхування.

Вихід з ринку здійснюється за рішенням: 1) страховика (добровільний вихід з ринку); 2) Регулятора (примусовий вихід з ринку). Особливості виходу з ринку, порядок здійснення процедури виходу з ринку встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора.

Добровільний вихід з ринку здійснюється шляхом прийняття загальними зборами страховика одного з таких рішень: 1) про реорганізацію страховика відповідно до розділу VIII цього Закону; 2) про ліквідацію страховика; 3) про передачу страхового портфеля; 4) про виконання страхового портфеля. Добровільний вихід з ринку можливий за умови, що стосовно такого страховика Регулятором не прийнято рішення про визнання його неплатоспроможним та/або про анулювання його ліцензії. Процедура виходу з ринку включає такі етапи: 1) затвердження радою страховика проекту плану виходу з ринку; 2) отримання попереднього висновку про погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку; 3) затвердження загальними зборами страховика плану виходу з ринку; 4) отримання дозволу Регулятора на вихід з ринку і погодження плану виходу з ринку; 5) виконання плану виходу з ринку; 6) анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування та виключення з Реєстру (ст. 62 Закону України «Про страхування»).

Отже, добровільний вихід страховика з ринку за рішенням загальних зборів можливий виключно у разі, якщо: Національним банком не прийнято рішення про анулювання ліцензії такому страховику; страховиком дотримано порядок та процедуру добровільного виходу з ринку, зокрема, погодження Регулятором проекту плану виходу з ринку та отримано дозвіл Національного банку на такий вихід.

Водночас в даному випадку наявність рішення Регулятора про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг рішенням Правління Національного банку України № 3-рш від 04.01.2024 виключає можливість здійснення добровільного виходу з ринку за рішенням загальних зборів страховика та зумовлює здійснення процедури примусового виходу з ринку на підставі рішення суду.

Крім того, згідно з ч. 8 ст. 66 Закону України «Про страхування» розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку.

Відтак, між сторонами продовжує існувати спір, оскільки підставою для припинення відповідача, якому анульовано ліцензію, відповідно до положень статті 66 Закону України «Про страхування» є рішення суду, що свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі, передбачених статтею 231 ГПК України.

Водночас колегія суддів враховує, що 02.10.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань був внесений запис про зміну найменування Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс» (код ЄДРПОУ 24735858). Новим найменуванням відповідача є ПрАТ «Глобаліс» (код ЄДРПОУ 24735858). У зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити найменування відповідача з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», на Приватне акціонерне товариство «Глобаліс».

При цьому, колегія суддів зауважує, що зміна найменування сторони не є по своїй суті правонаступництвом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Змінити найменування відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Глобаліс Іншуренс Солюшенс», на Приватне акціонерне товариство «Глобаліс».

Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 у справі №922/412/24 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Ліквідувати Приватне акціонерне товариство «Глобаліс» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 24735858).

Призначити ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Глобаліс» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 24735858) арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №310 від 12.03.2013).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Глобаліс» (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, код ЄДРПОУ 24735858) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) 3028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 4542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.12.2024.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза