Рішення

від 07.10.2024 по справі 519/497/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №519/497/24

Провадження № 2/519/322/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2024 м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

за участю секретаря судових засідань Волкової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участі третьої особи - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2024 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участі третьої особи - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області. Позов обґрунтовано тим, що заочним рішення Южного міського суду Одеської області від 30.09.2020 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірваний, позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішення Южного міського суду Одеської області від 26.10.2023 задоволено позов про стягнення аліментів з відповідача на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що місячно в розмірі частки заробітку, до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач добровільної допомоги не надає, аліменти не сплачує, у зв`язку з чим станом на 01.01.2024 утворилась заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_3 в розмірі 20520 грн.

Відповідач участі у вихованні ОСОБА_4 не приймає оскільки відбуває кримінальне покарання в РФ за вироком Вернеуслонського районного суду Республіки Татарстан від 07.08.2018, яким відповідач визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228,1КК РФ та йому призначене покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

До ув`язнення ОСОБА_2 зловживав наркотичними засобами, а тому є загроза поновлення ним вживання наркотичних речовин при поверненні.

Враховуючи вчинення відповідачем злочину пов`язаного з незаконним обігом наркотичних речовин, їх зловживанням, ОСОБА_1 вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 відповідає інтересам дитини.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09.04.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

27.05.2024 ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 22.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати за її відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник заінтересованої особи Тарасова Л.С. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у її відсутність.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи заочним рішення Южного міського суду Одеської області від 30.09.2020 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 був розірваний, позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » (а.с.11).

Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 26.10.2023 у справі № 519/1057/23 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з 21.06.2023 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення нею повноліття.

Відповідно до довідки Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №1628 від 24.01.2024 ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.01.2024 в розмірі 20520,00 грн (а.с.17).

При цьому, ОСОБА_2 відбуває покарання згідно вирокуВернеуслонського районного суду Республіки Татарстан від 07.08.2018, яким відповідач визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228,1 КК РФ та йому призначене покарання у вигляді 7 років позбавлення волі (а.с.25-29).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2020 вирок Вернеуслонського районного суду Республіки Татарстан відносно ОСОБА_2 приведений у відповідність до законодавства України. При продовженні відбуття покарання на території України повинен відбувати покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на сім років (а.с.30-33).

Згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований у м. Южне, Одеської області (а.с.38).

Позивач зазначає, що згідно відповіді Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 31.05.2024 ОСОБА_2 станом на 30.05.2024 на території України покарання не відбуває та під вартою не тримається (а.с.59).

Згідно висновку Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області, комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітньої доньки,оскільки він належним чином не виконує батьківські обов`язки щодо виховання та утримання своєї дитини (а.с.61).

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Так, ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Вирішуючи спір, дослідивши та давши оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності, суд вважає, що підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, відсутні.

У цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Згідно висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду Верхового Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/4847/20 факт взяття відповідача під варту є об`єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов`язків з вказаного часу.

Враховуючи, що підстави для позбавлення відповідача батьківських прав позивач пов`язує, зокрема, з його відбуванням покарання за вчинений раніше злочин, суд доходить висновку, що зазначене саме по собі не є свідченням винної поведінки батька дитини, спрямованої на ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Доводи позову про те, що до ув`язнення ОСОБА_2 зловживав наркотичними засобами, а тому є загроза поновлення ним вживання наркотичних засобів при поверненні в Україну, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки доказів того, що останній зловживає наркотичними засобами чи перебуває на обліку у лікаря нарколога матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи позову про наявність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 , батьківських прав не ґрунтуються на законі та відхиляються судом. Обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, доказування яких відповідно до статті 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком позивача, по справі не встановлено та суду не доведено.

При цьому суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області № 1679 від 05.06.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який прийнятий у відсутності особи, щодо якої вирішувалось питання про доцільність позбавлення батьківських прав, в ньому відсутні дані про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини. Відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Найкращих інтересів дитини, яким відповідає позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, у висновку органу опіки та піклування не наведено та таких судом не встановлено.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно відсутні підстави для відшкодування судового збору.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, за участі третьої особи - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не було подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області, код 38058539, адреса місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, місто Южне, пр-т Григорівського десанту, 18.

Повний текст рішення суду складено 09.10.2024.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ