Рішення

від 09.10.2024 по справі 160/20625/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуСправа №160/20625/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРемез К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 160/20625/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА» до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

07.10.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАССА" про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/20625/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА» до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування вимог заяви позивачем зазначено, що судом при вирішенні справи по суті не було вирішено питання стосовно розподілу витрат на правову ( правничу) допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 07.10.2024 справу № 160/20625/24 передано до розгляду судді Ремез К.І.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною 3статті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі № 160/20625/24 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАССА"про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши заявлену заяву по суті вимог, суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 160/20625/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА» до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано неправомірною та скасовано Постанову про накладення штрафних санкцій від 30.04.2024 № 000049, винесену Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА» (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Ярмарковий, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 39827485) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 37070665) суму сплаченого штрафу у розмірі 51 000,00 грн.

Стягнуто з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ37070665) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 4 844, 80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок).

Зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 160/20625/24 вбачається, що судом дійсно не вирішено питання про розподіл судових витрат на правову допомогу.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, керуючись приписами частини 3 статті 166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви одноособово у порядку письмового провадження без виклику сторін.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення приходить висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

За приписами частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу даної норми вбачається, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.

Так, слід вказати про те, що 07.10.2024 Позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, разом з якою долучив докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи та просив суд при прийнятті додаткового рішення по справі вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь ТОВ «АДАССА» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області .

Разом з наведеною заявою до матеріалів справи долучено копії таких документів: додатку №5 від 01.06.2024 до Договору №153 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.09.2022; акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 04.10.2024, рахунку-фактури №5 від 01.06.2024, платіжної інструкції №45 від 24.06.2024.

Так, згідно матеріалів справи, 20.09.2022 між Позивачем (Клієнт) та Адвокатом Чумак Оленою Василівною (далі - Адвокат) було укладено Договір №153 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 20.09.2022.

Відповідно до Додатку №5 від 01.06.2024 до вказаного Договору (засвідчена копія цього Додатку до Договору мається в матеріалах справи) Адвокат в рамках домовленостей, викладених в цьому Додатку та Договору, зобов`язувалося надавати правову допомогу Клієнту (Позивачу) в цій справі. Орієнтовний перелік послуг, їх кількість та вартість було узгоджено Сторонами у вказаному Додатку.

На підставі Договору Адвокатом було видано відповідний ордер (оригінал ордеру мається в матеріалах справи) на представництво інтересів Позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокату Чумак О.В.

24.06.2024 Позивачем було сплачено Адвокату 15 000,00 грн в рахунок оплати витрат на правничу допомогу у цій справі.

04.10.2024 між Адвокатом та Позивачем було підписано акт приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги до Договору (засвідчена копія зазначеного акту до Договору мається в матеріалах справи), в якому сторонами було узгоджено вартість наданих Адвокатом послуг професійної правничої (правової) допомоги в сумі 15 000,00 гривень.

Отже, Позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу, які входять до складу судових витрат, в загальній сумі 15 000,00 грн. Представник позивача зазначає, що загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн, а тому просить суду стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві позивачем, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 5000,00 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА» до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАССА" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, узвіз Ярмарковий, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 39827485) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, площа Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 37070665) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 гривень.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез