Рішення

від 09.10.2024 по справі 160/25642/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуСправа № 160/25642/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну службу України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.09.2024 року просить: визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сищик Олександра Олександровича про відкриття виконавчого провадження № 72714617 від 19.09.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 34000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач безпідставно відкрив виконавче провадження на всю суму заборгованості, яка вказана у виконавчому документі, оскільки позивач частково погасив суму заборгованості у розмірі 17000 грн., про що також вказує і стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження. Внаслідок вказаних дій відповідача невірно вирахуваний і виконавчий збір.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну службу України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845).

Ухвалою суду від 09.10.2024 року поновлено позивачу строк звернення з позовом до суду.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала суду письмові пояснення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Виконавчий документ є чинним та підлягає виконанню.

Учасники справи повідомлені про розгляд справи за допомогою системи Електронний суд, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

У відповідача на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП № 72714617 з приводу примусового виконання виконавчого документу постанови від 26.07.2023 року № АА 00012809 на суму 34000 грн., де стягувачем є Державна служба України з безпеки на транспорті, а боржником є позивач.

19.09.2023 року відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72714617 з приводу примусового виконання виконавчого документу постанови від 26.07.2023 року № АА 00012809 на суму саме 34000 грн., у якій також визначив суму виконавчого збору у розмірі 3400 грн.

Судом під час розгляду справи встановлено, що виконавче провадження ВП № 72714617 відкрито на підставі заяви Державної служби України з безпеки на транспорті, копія якої міститься у матеріалах справи.

У заяві про примусове виконання постанови від 26.07.2023 року № АА 00012809 на суму 34000 грн. Державна служба України з безпеки на транспорті прямо вказує на те, що позивач оплатив частково 17000 грн. і просить стягнути з боржника суму штрафу лише у розмірі 17000 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п.4, п. 8 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад виконавчого провадження є диспозитивність; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Диспозитивність (від пізньолатинського dispositivus той що розпоряджається; від лат. dispono розташовую, владную) принцип судочинства, згідно з яким сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми матеріальними і процесуальними правами: представляти чи не представляти доказ, давати показання чи відмовитись від давання показань, заявляти клопотання чи ні, подавати скаргу чи не подавати тощо, включаючи право на примирення сторін у визначених законом випадках.

За вказаних обставин саме стягувач вправі вирішувати, у якій саме частині підлягає виконанню виконавчий документ: у повній сумі заборгованості або у частковій сумі заборгованості, про що зазначає у заяві про примусове виконання виконавчого документа.

У заяві про примусове виконання постанови від 26.07.2023 року № АА 00012809 на суму 34 000 грн. Державна служба України з безпеки на транспорті прямо вказує на те, що позивач оплатив частково 17000 грн. і просить стягнути з боржника суму штрафу лише у розмірі 17000 грн.

Отже, стягувач прямо вказав на необхідність виконання виконавчого документу лише у частині 17000 грн., а не у повній сумі заборгованості у розмірі 34000 грн., у зв`язку із сплатою позивачем частини суми заборгованості у розмірі 17000 грн.

Відповідач під час винесення оскаржуваної постанови не звернув увагу на відомості, що вказані у заяві стягувача, та безпідставно відкрив виконавче провадження ВП № 72714617 з приводу примусового виконання виконавчого документу постанови від 26.07.2023 року № АА 00012809 на суму 34000 грн.

Згідно п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Оскільки позивач частково сплатив заборгованості за виконавчим документом, то виконавчий збір повинен бути стягнутий із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи те, що стягувач прямо вказав на необхідність виконання виконавчого документу лише у частині 17000 грн., а не у повній сумі заборгованості через сплати позивачем частини суми заборгованості у розмірі 17000 грн., то виконавчий збір повинен був встановлюватися із суми 17000 грн. та повинен становити 1700 грн.

Згідно п.8 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд зазначає, що відповідач вірно відкрив виконавче провадження, оскільки підстави для повернення виконавчого документу були відсутні; однак відповідач у постанові про відкриття виконавчого провадження невірно визначив суму стягнення, оскільки не взяв до уваги заяву стягувача про примусове виконання постанови та через це невірно розрахував суму виконавчого збору, чим порушив п.4, п. 8 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» та п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Одночасно суд зазначає про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав та законних інтересів обраний останнім без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), враховуючи те, що виконавчий документ є дійсним та не скасованим і підлягає виконанню, а підстави для його повернення у відповідача відсутні; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у цілому призведе до скасування заходів, які вжиті відповідачем для виконання виконавчого документу та порушення прав та законних інтересів стягувача.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Для ефективного захисту прав та законних інтересів позивача та дотримання необхідного балансу між інтересами стягувача та боржника у виконавчому провадженні ВП № 72714617, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов`язати відповідача виправити допущені у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 72714617 від 19.09.2023 року помилки, а саме: у частині суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом - замість 34000 грн. вказати суму 17000 грн., та у частині суми виконавчого збору - замість суми 3400 грн. вказати суму1700 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України.

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (52005, Дніпропетровська область, с.м.т. Слобожанське, 2, код ЄДРПОУ 34919031), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну службу України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сищик Олександра Олександровича виправити допущені у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 72714617 від 19.09.2023 року помилки, а саме: у частині суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом - замість 34000 грн. вказати суму 17000 грн., та у частині суми виконавчого збору - замість суми 3400 грн. вказати суму1700 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя С.В. Златін