Рішення

від 09.10.2024 по справі 240/29665/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/29665/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №43 від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №44 від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Яркон" ліцензію на право зберігання пального;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Яркон" ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з метою одержання ліцензії на право оптової торгівлі пальним та право зберігання пального, звернулось до відповідача із заявами та пакетом документів, передбаченим частиною 38 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Розглянувши заяви позивача, відповідач 19.08.2021 прийняв оскаржувані рішення про відмову у видачі ліцензій у зв`язку з тим, що до заяв не долучено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової торгівлі пальним або зберігання пального.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022, позов задоволено.

24.02.2023 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 скасовано. Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яркон» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення цієї справи суди мали встановити, чи було позивачем набуто право власності до 1 січня 2014 року, на інші об`єкти, розміщені на території АЗС за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 15 (попередня адреса: вул. Промислова, 17), а саме: резервуари РГС-10 № № 123, 1238 та 124, ГРС-25 № 172, резервуар підземний для ЗВГ типу «Рn-20» № 1, об`ємом 20,0 м куб, а також з`ясувати тип АГЗП, до складу якої входять вищезазначені резервуари.

Колегія суддів також вважала за необхідне зазначити, що положення частини третьої статті 18 у системному зв`язку із положеннями частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР необхідно розуміти так, що тимчасово до 1 січня 2022 року право на отримання ліцензії на виробництво пального, оптову або роздрібну торгівлю пальним або зберігання пального без подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, мають суб`єкти господарювання, що у встановленому законом порядку до 1 січня 2014 року набули право власності на кожен з об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; у разі розміщення нових об`єктів на відповідній території або у разі, якщо на такі об`єкти не набуто право власності відповідно до закону до 1 січня 2014 року, для отримання ліцензії на вищезазначені види господарської діяльності необхідно подати документ, що підтверджує прийняття об`єктів в експлуатацію, якщо ці об`єкти потребують введення в експлуатацію відповідно до законодавства (зокрема, стаціонарні АГЗП).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди попередніх інстанцій не встановили усі обставини, що мають значення для розгляду цієї справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення, а саме не перевірили, чи набув позивач у встановленому порядку право власності до 1 січня 2014 року на резервуари РГС-10 № № 123, 1238 та 124, ГРС-25 № 172, а також резервуар підземний для ЗВГ типу «Рn-20» № 1, об`ємом 20,0 м куб, що розміщені на території АЗС за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 15 (попередня адреса: вул. Промислова, 17); у разі, якщо право власності не було набуте, суди мали встановити тип АГЗП (модульна станція або пересувна споруда), до складу якого входять вищезазначені резервуари та, відповідно, перевірити, чи потребувало їх розміщення отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію (пункти 47, 55, 56 постанови Верховного Суду від 24.02.2023 у справі №240/29665/21) (а.с. 180, 181).

13.03.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №240/29665/21.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справа була передана для розгляду головуючому судді Гуріну Д.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 справу №240/29665/21 прийнято до спрощеного позовного провадження.

05.04.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №24948/23 в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ГУ ДПС у Житомирській області за результатами розгляду заяв ТОВ "Ярком" встановлено їх невідповідність вимогам Закону №481/95-ВР, а саме відсутність документів, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, і сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального. Стосовно решти вимог, відповідач зазначив, що видача ліцензій є дискреційними повноваженнями ГУ ДПС у Житомирській області.

13.04.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх. №27098/23 в якій позивач заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Стосовно доводів відзиву позивач вказує, що відповідач не спростував твердження та аргументи, наведені стосовно суті позовних вимог.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у серпні 2021 року ТОВ "Яркон", маючи намір здійснювати оптову торгівлю пальним та його зберігання, звернувся до відповідача із заявами про одержання відповідних ліцензій, за наявності місць оптової торгівлі та зберігання, за адресою: 10025, м.Житомир, вул.Промислова, буд.15.

До заяви від 02.08.2021 про одержання ліцензії на право оптової торгівлі пальним позивачем було надано наступний пакет документів: супровідний лист вих. №65 від 02.08.2021; копія договору оренди землі від 31.01.2020; копії Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2020; копію листа Департаменту містобудування та земельних відносин від 06.01.2021; копії договорів купівлі-продажу АЗС від 24.05.2007; копії Витягів з Державного реєстру правочинів від 24.05.2007; копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 17.09.2020; платіжне доручення №126 від 09.06.2021.

Крім того, 04.08.2021 ТОВ "Яркон" було подано ще одну заяву про одержання ліцензії на право зберігання пального, до якої Товариством було надано наступний пакет документів: супровідний лист вих. №67 від 04.08.2021; копію договору оренди землі від 31.01.2020; копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2020; копію листа Департаменту містобудування та земельних відносин від 06.01.2021; копії договорів купівлі-продажу АЗС від 24.05.2007; копії Витягів з Державного реєстру правочинів від 24.05.2007; копії дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 17.09.2020; платіжне доручення №185 від 03.08.2021.

За результатами розгляду вказаних заяв та доданих до них матеріалів, ГУ ДПС у Житомирській області винесено рішення від 19.08.2021 №43 про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального та №44 про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, які мотивовані невідповідністю доданих до заяв документів вимогам статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: відсутні документи, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджуюсь прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі пальним. Також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, які передбачені Законом №481, для отримання ліцензії на право зберігання пального та для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним; не надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Позивач не погодившись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом про їх оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів» внесені зміни до Закону №481/95-ВР від 19.12.1995, зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, зазначені зміни набули чинності з 01.07.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України №609 від 05.08.2015 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» територіальні органи ДПС визначено органом ліцензування господарської діяльності зі зберігання пального.

Згідно з п.п.19-1.1.13 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробницва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

Так, згідно ст.1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Згідно з ст.1 Закону №481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Як визначено ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років, уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі - за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пяльним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Частиною 19 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Інших виключень щодо не отримання суб`єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону №481/95-ВР не містять. Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензії на право зберігання пального визначено ст.15 Закону №481/95-ВР.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01 2014;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.40 ст.15 Закону №481/95-ВР відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначає Закон України від 02.03.2015 №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон №222-VIII), який також встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону №222-VІІІ ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону №481/95-ВР.

Частиною 3 статті 13 Закону №222-VІІІ передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є: 1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам; 2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб`єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною; 3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Постанова №461) регламентується порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ст.4 Закону №3038-VI).

Згідно з п.п.3, 4 Постанови №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належати до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно- будівельного контролю сертифіката.

Враховуючи викладене вище, обладнання через яке здійснюється заправлення, зберігання нафтопродуктів вводиться в експлуатацію відповідно до вимог Закону №3038-VI та вимог Постанови №461.

Щодо позовних вимог про скасування та визнання протиправним рішення від 19.08.2021 №43 «Про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального», суд зазначає наступне.

До ГУ ДПС у Житомирській області 05.08.2021 за вх. №19762/АП надійшла заява з додатками ТОВ «Яркон» щодо одержання ліцензії на право зберігання пального за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Промислова, буд.15 (а.с.53-54).

Після ознайомлення із вказаною заявою та додатками до неї контролюючим органом було встановлено відсутність таких документів:

- документів, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

- копій документів, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна, видані у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, які передбачені Законом №481-95-ВР для отримання ліцензії на право зберігання пального;

- дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Разом з тим, ТОВ "Яркон" разом із заявою про отримання ліцензії на право зберігання пального надано копії договорів купівлі-продажу АЗС від 24.05.2007 (а.с.19-22), що підтверджують право власності позивача на об`єкт нерухомого майна, а саме: приміщення АЗС (приміщення №5 та приміщення №6) літ. "З", загальною площею - 16,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та приміщення АЗС загальною площею - 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, як вбачається із заяви та доданих до неї документів Товариство мало намір провадити господарську діяльність за адресою: м.Житомир, вул.Промислова, буд.15.

Однак, вищезазначені договори від 24.05.2007 підтверджують право власності ТОВ «Яркон» на приміщення - диспетчерську, інші будівлі, але ці договори не підтверджують права власності, набуте до 01.01.2014, на інші об`єкти, розміщені на території АЗС відповідно до дозволу №296.20.18 від 17.09.2020 на експлуатацію машин, механізмів, устаткувань (а.с.24), а саме: резервуари горизонтальні сталеві РГС-10 №123, №1238 та №124 2007 року виготовлення, резервуар горизонтальний сталевий ГРС-25 №172 2007 року виготовлення, а також резервуар підземний для ЗВГ типу «Рп-20» №1, об`ємом 20,0 м. куб., 2019 року виготовлення.

Позивач додатково надав до суду акт прийому-передачі від 29 травня 2007 року за яким передано приміщення АЗС, загальною площею 16,2 м.кв./операторська/, трубопровід для подачі ПММ, ємкість 10 м.куб. /3шт./, ємкість 20 м.куб /1шт./, ємкість 25 м.куб. /1шт./, площадки під паливно-відпускні колонки /5шт./, освітлення на АЗС на залізобетонних стовпах з навісом (а.с. 206).

Однак, позивач не пояснив яким чином резервуар підземний 2019 року виготовлення, об`ємом 20 куб.м., що зазначений у дозволі на експлуатацію машин і механізмів №296.20.18 міг бути придбаний у 2007 році (а.с. 24).

Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Згідно пункту 3 цих Правил АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.

Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.

Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Стаціонарні АЗС розташовуються у населених пунктах, а також на автомобільних дорогах.

Використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чистки резервуарів.

Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.

Відповідно до Державних будівельних норм В. 1.1-7 «Автозаправні станції. Основи проектування та будівництва» АЗС класифікуються за потужністю та технологічними рішеннями, зокрема: АГЗС - Автозаправна станція зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан з резервуарами від 20 м до 100 куб. м.

АГЗП - автогазозаправний пункт зріджених газів з надземними резервуарами до 10 куб. м або з підземними до 20 куб. м.

Відповідно до Державних будівельних норм В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» до складу систем газопостачання входять, у тому числі: газонаповнювальні станції (далі - ГНС) і пункти (далі - ГНП), проміжні склади балонів (далі - ПСБ), стаціонарні автомобільні газозаправочні станції (далі - АГЗС) і пункти (далі - АГЗП), резервуарні установки групові та індивідуальні газобалонні установки (далі - ГБУІГБУ), випині та змішувальні установки ЗВГ.

АГЗС та АГЗП призначені для прийому, зберігання ЗВГ та заправки газобалонних автомобілів.

АГЗП підрозділяються на стаціонарні та тимчасові.

У складі стаціонарного АГЗП передбачаються: резервуари для ЗВГ ємністю до 10 м3, що установлюються надземно (без обвалування); резервуари для ЗВГ ємністю до 20 м3, що установлюються підземно; приймальні та заправні колонки; обладнання для перекачування газу; операторну, туалет; засоби пожежогасіння; навіс із негорючих матеріалів над технологічним обладнанням; систему електропостачання, КВП і А та захист від блискавки; сітчасту огорожу із негорючих матеріалів.

У складі тимчасового АГЗП, що працює від автоцистерни з резервуаром, що не перевищує 10 м3, передбачають об`єкти аналогічні для стаціонарних АГЗП, замінивши стаціонарні резервуари для ЗВГ на автоцистерну з резервуаром до 10 м 3.

Дозволяється встановлювати на АГЗП стаціонарні заправники газу заводського виготовлення, укомплектовані: резервуарами для газу загальним корисним об`ємом до 10 м3, насосами для перекачування газу, заправною колонкою, відповідними газопроводами та КВП.

Транспортна цистерна, що привозить газ від ГНС, повинна установлюватися від стаціонарної цистерни не ближче -5 м.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.08.2022 у справі №580/2513/21, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Також відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 21.08.2019 у справі №823/1850/16, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно- будівельного контролю.

Окрім того, згідно абзацом першим ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до значних наслідків (ССЗ) відносяться об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Відповідно до статті 1 Закону України від 18.01.2001 №2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

- небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

При цьому, відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (ССЗ), здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду.

З урахуванням зазначених положень, вбачається, що АЗС відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки зі значним класом наслідків (ССЗ), відтак прийняття такого об`єкту в експлуатацію здійснюється на підставі Акту готовності об`єкту до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Стосовно визнання протиправним та скасування рішення №44 від 19.08.2021 «Про відмов у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним», суд зазначає наступне.

До ГУ ДПС у Житомирській області 03.08.2021 за вх. №19514/АП надійшла заява з додатками TOB «Яркон» щодо отримання ліцензії на право оптової торгівлі пального за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Промислова, буд.15 (а.с.50-51).

Після ознайомлення із вказаною заявою та додатками до неї контролюючим органом було встановлено відсутність таких документів:

- документів, що підтверджують прийняття всіх об`єктів в експлуатацію, що відповідно до законодавства, а саме: акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

- копій документів, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна, видані у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014, які передбачені Законом №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Також ТОВ "Яркон" разом із заявою про отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним надано копії договорів купівлі-продажу АЗС від 24.05.2007 (а.с.19-22), що підтверджують право власності позивача на об`єкт нерухомого майна, а саме: приміщення АЗС (приміщення №5 та приміщення №6) літ. "З", загальною площею - 16,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та приміщення АЗС загальною площею - 42,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Необхідність надання разом з заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, є обов`язковими документами, наявність яких повинна бути після закінчення будівництва об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури, зокрема заправного комплексу. Законодавець передбачив обов`язковість наявності документів підтверджуючих закінчення будівництва, реконструкції чи іншого будівельного перетворення, безпечність експлуатації машин (устаткування), які видаються компетентними органними у сфері будівельного нагляду, адже діяльність заправних комплексів з використанням пального, паливно-мастильних речовин є сферою підвищеної небезпеки, до об`єктів зберігання та реалізації пального існують підвищені вимоги, зокрема щодо технічної безпеки. Нормами чинного законодавства закріплено, що суб`єкти, яким може бути надана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, мають мати належно обладнану будівлю, споруду, які б відповідали технічним та безпековим умовам. Наявність норми, про обов`язковість долучення до заяви акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів створює упевненість у дотриманні суб`єктом, який має бажання отримати ліцензію, технічних, безпекових умов.

Суд також враховує, що відповідно до частини 3 статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною 1 статті 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Зазначене конституційне положення передбачає, що поняття «безпека життя і здоров`я людини» слід розуміти у широкому значення, яке охоплює різноманітні сфери суспільно-управлінських відносин, в яких застосування та тлумачення законодавства слід розглядати, головним чином, в аспекті створення максимальних гарантій безпечності людини та її відчуття захищеності, що також є основою суспільного інтересу. Пріоритет такого інтересу, за загальним правилом, над приватним інтересом (зокрема, у формі права власності, права на підприємницьку діяльність) у випадку їх конкуренції підтверджується також положеннями частини першої статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, експлуатація АЗС без отримання відповідного акта або сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації, може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт у силу приписів статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №826/10130/18 та від 20.04.2021 у справі №817/1269/17.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №481/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Отже, положення частини 3 статті 18 у системному зв`язку із положеннями частини 38 статті 15 Закону №481/95-ВР необхідно розуміти так, що тимчасово - до 1 січня 2022 року право на отримання ліцензії на виробництво пального, оптову або роздрібну торгівлю пальним або зберігання пального без подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, мають суб`єкти господарювання, що у встановленому законом порядку до 1 січня 2014 року набули право власності на кожен з об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; у разі розміщення нових об`єктів на відповідній території або у разі, якщо на такі об`єкти не набуто право власності відповідно до закону до 1 січня 2014 року, для отримання ліцензії на вищезазначені види господарської діяльності необхідно подати документ, що підтверджує прийняття об`єктів в експлуатацію, якщо ці об`єкти потребують введення в експлуатацію відповідно до законодавства (зокрема, стаціонарні АГЗП).

Суд зазначає, що резервуар підземний для ЗВГ типу «Рn-20» №1, об`ємом 20,0 м. куб, що розміщений на території АЗС за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса: вул.Промислова, 17) виготовлений у 2019 році, тобто неможливо стверджувати, що право власності на нього набуте до 01.01.2014.

Враховуючи те, що ліцензія надається на комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів, то відповідно для отримання ліцензії без подання акту вводу в експлуатацію, на усі ці споруди мають бути документи про набуття права власності до 1 січня 2014 року.

Враховуючи те, що резервуар підземний для ЗВГ типу «Рn-20» №1, об`ємом 20,0 м. куб, що розміщений на території АЗС за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса: вул.Промислова, 17) виготовлений у 2019 році, то на нього відсутній документ про набуття права власності до 1 січня 2014 року, тому необхідним є подання акта про введення в експлуатацію.

З огляду на викладене для отримання ліцензій необхідно було надати акти введення в експлуатацію, оскільки резервуари входять в єдиний комплекс АЗС, призначений для зберігання та оптової торгівлі пальним, відповідно їх розміщення потребувало отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію.

Оскільки ТОВ ''Яркон'' до заяв про видачу ліцензій на право зберігання та оптової торгівлі пальним не додано акти про введення об`єктів (резервуарів горизонтальних сталевих РГС-10 №№123, 1238 та 124, ГРС-25 №172 2007 року та резервуара підземного для ЗВГ типу «Рn-20» №1, об`ємом 20,0 м. куб) в експлуатацію, то у ГУ ДПС у Житомирській області за результатами розгляду заяв ТОВ «Яркон» про отримання ліцензій на право зберігання та оптової торгівлі пальним були відсутні правові підстави для задоволення таких заяв та видачі відповідних ліцензій.

У зв`язку з вищевикладеним ГУ ДПС у Житомирській області правомірно прийняті рішення від 19.08.2021 №43 «Про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального» (а.с.9-10) та рішення від 19.08.2021 №44 «Про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі» (а.с.11-12).

Отже, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваних рішень від 19.08.2021 №43-44 є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову, то суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" (вул.Східна, 88/2, м.Житомир, 10030, код ЄДРПОУ 31678214) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

09.10.24