Ухвала

від 08.10.2024 по справі 240/2017/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

08 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/2017/24

категорія 106000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ГурінаД.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Городницької селищної ради Звягельського району Житомирської області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з підстав протиправності, просить:

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надісланої листом №43 від 02.01.2024;

- зобов`язати надати відстрочку від призову на військову службу ОСОБА_1 на підставі ст.23 ч.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та залучено до участі у справі третю особу, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей Городницької селищної ради Звягельського району Житомирської області.

04.10.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим компетентним особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним рішення щодо відмови у наданні відстрочки та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання значних негативних наслідків, а саме: існує загроза, що залишиться без утримання неповнолітній син ОСОБА_1 , оскільки позивач розлучений та його колишня дружина перебуває за межами України. Крім того, військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації. За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується в тому числі виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим. На думку позивача, відповідач дійшов хибного висновку про відсутність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем йому вручено повістку щодо прибуття до відповідача на 26.09.2024 на 09:00 та 30.09.2024 для подальшого проходження ЛВК та призову за мобілізацією. Позивач зазначає, що відносно нього може бути прийнято рішення про мобілізацію за призовом та переміщення до військової частини, в тому числі в зону бойових дій, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та значно ускладнить виконання рішення суду. Таким чином, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Абзацом дванадцятим частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" регламентовано, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем йому вручено повістку щодо прибуття до відповідача на 26.09.2024 на 09:00 та 30.09.2024 для подальшого проходження ЛВК та призову за мобілізацією.

Отже, у даному випадку, без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо ОСОБА_1 будуть завершені, та будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без постановлення ухвали про забезпечення позову.

За наведених обставин, проаналізувавши викладені у заяві доводи та долучені до заяви документи, суд вважає, що реалізація рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову від надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі навіть при задоволенні позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливо.

Забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим компетентним особам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним рішення щодо відмови у наданні відстрочки та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити виконання рішення суду та унеможливити ефективний захист прав позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За таких обставин, суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково, забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є відповідачем у справі, вчиняти дії, спрямовані на мобілізацію та призов на військову службу ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

На думку суду, обрання такого способу забезпечення позову є логічним, оскільки без вжиття таких заходів мобілізація ОСОБА_1 може спричинити порушення прав неповнолітньої дитини заявника на вихованні та утриманні якого вона перебуває.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості та гуманізму, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.М. Гурін