Рішення

від 09.10.2024 по справі 300/6206/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. справа № 300/6206/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (надалі, також - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася в суд з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу УДМС України в Івано-Франківській області (надалі, також відповідач, Управління, УДМС в області, Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області, Тисменицький відділ Державної міграційної служби), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформлену листом за вих. №О-143/6/2602-24/2626/131-24 від 25.07.2024 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-франківській області оформити та видати громадянину ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати останньому паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-ХІІ (надалі, також Положення №2503-ХІІ), у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області 21.12.2004. Позивач зазначає, що відмовився від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв`язку з релігійними та іншими переконаннями. Відповідач листом від 25.07.2024 повідомив позивачу, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Додатково роз`яснено, що відкликання згоди на обробку персональних даних можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процесу, які були здійсненні не можуть бути анульованими. Вважаючи протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернувся до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №300/4279/24 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Беручи до уваги, висновки викладені судом в наведеному вище рішенні, ОСОБА_2 повторно звернувся 10.07.2024 до Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області із заявою про видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з втратою бланка серія/номер НОМЕР_1 , виданий Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. До вказаної заяви позивач долучив усі необхідні документи для оформлення та видачі такого. Крім того, позивач письмово звернувся листом від 06.08.2024 до відповідача із заявою, в якій відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_2 від 15.04.2010 із строком дії до 15.04.2020, який втрачено; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою у квітні 2010 року для отримання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_2 від 15.04.2010; відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_3 від 08.05.2015 із строком дії до 08.05.2025, який втрачено; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою від 07.05.2015 №694340; відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_4 від 28.08.2019 із строком дії до 28.08.2029, який ОСОБА_2 особисто повертає відповідачу; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою від 15.08.2019 №15636609; вимагає видалити з Єдиного державного демографічного реєстру запис УНЗР №19880925-00497. Однак, за результатом розгляду звернення позивача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформлену листом за вих. №О-143/6/2602-24/2626/131-24 від 25.07.2024 відмовило в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки у заяві не вказано причин відмови від оформлення паспорта у формі, передбаченій Законом №5492-VI. Підстав для можливого побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР вже сформований під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015. Також за заявою позивача було вдруге документовано біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданого 28.08.2019 на підставі особистої заяви-анкети №15636609 від 15.08.2019. Відповідно до статті 10 Закону №5492-VI унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі залишається незмінним при всіх наступних операціях у реєстрі, тому при оформленні паспорта у формі ID-картки повторно формуватися не буде. Щодо посилання на відкликання згоди на обробку персональних даних, то таке можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 21.08.2024. Управління не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначає відповідач, позивачу видавалися паспорти громадянина України для виїзду за кордон: втрачений біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_3 , виданий 08.05.2015 органом 2601, на підставі заяви-анкети №694340, та діючий біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_4 , виданий 28.08.2019 органом 2601, на підставі заяви-анкети №15636609 від 15.08.2019. Управління вказує, що на підставі заяви-анкети №694340 в Єдиному державному демографічному реєстрі (надалі по тексту також ЄДДР, реєстр, Реєстр) автоматично сформовано унікальний номер запису в реєстрі (надалі по тексту також УНЗР), а саме -19880925-00497.

За доводами відповідача, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 паспорт у формі книжечки оформляється представником окремої суспільної групи, які побоюються формування цифрових ідентифікаторів особи у реєстрі через свої релігійні переконання, у даному ж випадку ОСОБА_1 уже сформовано УНЗР.

Крім того, листом від 25.07.2024 заявнику роз`яснено, що відкликання згоди на обробку персональних даних можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені.

На підставі зазначеного Тисменицький районний відділ УДМС України в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач 30.08.2024 подав до суду "протест в акцепті відзиву на позовну заяву", який суд ідентифікує як відповідь на відзив. ОСОБА_2 заперечує проти відзиву на позов та "вимагає" суд не брати його до уваги. Також, позивач вкотре наголосив, що відмовляється від отримання паспорта громадянина України в формі ID-картки.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповідь на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 29.10.1988 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №300/4279/24 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови видати паспорт громадянина України у формі книжечки та зобов`язати вчинити такі дії відмовлено.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статі 78 Кодексу адміністративного судочинства).

Так, рішенням суду у справі №300/4279/24, встановлено:

"…03.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із "супровідним листом" від 03.05.2024, в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004. У згаданому листі позивач зазначив, що від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки відмовляється у зв`язку із релігійними та іншими переконаннями (а.с.11, 42).

До зазначено листа позивач долучив:

-заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (а.с.43);

-квитанцію (платіжну інструкцію №0.0.3623253583.1) від 03.05.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

-оголошення з газети "ВПЕРЕД" від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.10, 45-46);

-фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.47).

Листом Тисменицького відділу УДМС в Івано-Франківській області від 21.05.2024 за №2626-240/2626.1-24 позивачу відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.7-8). Така відмова мотивована тим, що Законом №5492-VI передбачено оформлення паспорта громадянина України виключно у формі картки, котрий містить безконтактний електронний носій. У листі зазначено, що 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову в зразковій справі №806/3265/17, яка стосується захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки побоюються присвоєння цифрових ідентифікаторів особистості з огляду на свої релігійні переконання. Однак, на переконання відповідача, підстав для побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР у Єдиному державному демографічному реєстрі вже сформований під час оформлення останнім паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015, та за кордон серії та номер НОМЕР_6 , виданого 28.08.2019.

Вважаючи протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області, оформлену листом за №2626-240/2626/.1-24 від 21.05.2024 у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права…

… Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення, 03.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із "супровідним листом" від 03.05.2024, в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.11, 42).

До зазначено листа позивач долучив:

- заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (додаток 1 до Тимчасового порядку №456) (а.с.43);

- квитанцію від 03.05.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

- оголошення з газети "ВПЕРЕД" від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.10, 45-46);

- фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.47).

Із аналізу наведеного слідує, що позивач не долучив до "супровідного листа" від 03.05.2024:

- заяву про втрату/викрадення паспорта за зразком, наведеним у додатку 5 до Тимчасового порядку №456;

- рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

При цьому, неподання рішення суду не можна вважати як недолік, так як такого, станом на 03.05.2024, не було і не могло бути.

Жодна із сторін не надала суду будь-які докази, які б свідчили про подання позивачем разом із "супровідним листом" від 03.05.2024 інших документів передбачених пункту 1 Розділу VI "Видача паспортів замість утрачених та викрадених" Тимчасового порядку №456.

Згідно підпункту 5 пункту 1 Розділу Х "Рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки)" Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.

Суд зазначає, що оскаржувана відмова у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року оформлена листом від 21.05.2024 за №2626-240/2626.1-24 не містить такої мотивації відмови позивачу у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року…".

Враховуючи викладені висновки суду щодо недолучення інших документів передбачених пункту 1 Розділу VI "Видача паспортів замість утрачених та викрадених" Тимчасового порядку №456 до "супровідного листа" від 03.05.2024, ОСОБА_2 10.07.2024 повторно звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із "супровідним листом", в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004. У згаданому листі позивач зазначив, що від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки категорично відмовляється (а.с.18).

До зазначено листа позивач долучив (відповідачем не заперечується):

-заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (підпункт 1 пункту 3 розділу І, Додаток 1);

- заповнену заяву про втрату/викрадення паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (підпункт 1 пункту 3 розділу VІ, Додаток 5);

-квитанцію від 09.07.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

-оголошення з газети "ВПЕРЕД" від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004;

-фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року;

- звернення (заява, запит, вимога) про відкликання згоди на обробку персональних даних в Єдиному державному демографічному реєстрі суб`єкта персональних даних ОСОБА_1 від 09.07.2024.

Листом Тисменицького відділу УДМС в Івано-Франківській області від 25.07.2024 за №О-143/6/2602-24/2626/131-24 позивачу відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Така відмова мотивована тим, що Законом №5492-VI передбачено оформлення паспорта громадянина України виключно у формі картки, котрий містить безконтактний електронний носій. У листі зазначено, що 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову в зразковій справі №806/3265/17, яка стосується захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки побоюються присвоєння цифрових ідентифікаторів особистості з огляду на свої релігійні переконання. Однак, на переконання відповідача, підстав для побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР у Єдиному державному демографічному реєстрі вже сформований під час оформлення останнім паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015, та за кордон серії та номер НОМЕР_6 , виданого 28.08.2019. Щодо посилання на відкликання згоди на обробку персональних юних на підставі пункту 11 частини 2 статті 8 Закону України "Про захист персональних даних" під 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI), що міститься у додатку 6 супровідного листа, вказав таке. Пунктом 11 частини другої статті 8 Закону № 2297-VI встановлено, шо суб`єкт персональних даних мас право відкликати згоду на обробку персональних даних. Зважаючи на те, що відповідно до статті 11 Закону № 2297-VI згода є лише однією з підстав обробки персональних даних, відкликання згоди можливе лише у випадку обробки персональних даних відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 цього Закону. Відповідно до статті 2 Закону № 2297-VI згода суб`єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови ЇЇ поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки. Крім того, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. У той же час статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 25.07.2024 за №О-143/6/2602-24/2626/131-24 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного їх правового регулювання.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 1, 2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Конституції України, Законом України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 за №2297-VI (надалі, також - Закон №2297-VI), Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 за №5492-VI (надалі, також - Закон №5492-VI), Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-XII (надалі, також - Положення №2503-XII), Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" від 14.07.2016 за №1474-VIII (надалі, також - Закон №1474-VIII), постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 за №302 (надалі, також - Постанова №302).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (ч.1 ст.4 Закону №5492-VI).

Частиною 1 статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (пп. "а" п.1 ч.1 ст.13 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета (ч. 1, 2 ст. 14 Закону №5492-VI).

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2 статті 21 Закону №5492-VI).

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ч.4 ст.21 Закону №5492-VI).

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині 7 статті 21 Закону №5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

У статті 7 Закону №5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини 1 статті 7).

На виконання положень частини 2 статті 15 та абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову №302, якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).

За змістом пункту 2 вказаної Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 Порядку №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні дані особи.

Відповідно до пунктів 2, 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, паспорт видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 5, 6, 8, 13 Положення № 2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Для одержання паспорта (у формі паспортної книжечки) громадянин подає: заяву за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Законом № 5492-VI та Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015, визначено порядок оформлення паспорта громадянина України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI та пункту 9 Порядку № 784 ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, у разі, коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Абзацами 3-4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 установлено, що:

- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється.

- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., с чинним протягом строку, на який його було видано.

Положення про паспорт, яке визначає оформлення паспорта у формі книжечки або ламінованої картки із вклеєною фотокарткою (інформаційного листка), застосовується лише до правовідносин, які стосуються використання паспортних документів, які були видані до вказаної дати і є чинними на строк їх видачі.

19.09.2018 прийнято постанову Великої Палати Верховного Суду у Зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), в якій наголошено на необхідності врахування державою при документуванні паспортом громадянина України релігійних переконань окремої групи людей, які відмовляються від формування щодо них цифрових ідентифікаторів особистості, в тому числі, від присвоєння унікального номеру запису у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З метою законодавчого забезпечення можливості оформлення паспорта у формі книжечки зразка 1994 року такою категорією громадян постановою КМУ № 398 від 03.04.2019 внесено зміни до пункту 3 постанови КМУ від 25 березня 2015 р. № 302, згідно яких Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Таким чином, паспорт у формі книжечки видається на підставі відповідного рішення суду, і саме у випадках, пов`язаних із наявністю у особи реальних побоювань настання шкоди приватному життю з мотивів релігійних переконань.

Однак, як встановлено судом, дана адміністративна справа не може бути визначена як типова з огляду на таке.

ОСОБА_2 уже неодноразово звертався за оформленням паспортів громадянина України для виїзду за кордон та надавав згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 07.05.2015 за №694340, ОСОБА_2 просив внести до ЄДДР інформацію про останнього, у зв`язку із оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон. На підставі зазначеної заяви-анкети позивачу видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_3 від 08.05.2015 із строком дії до 08.05.2025.

Згідно із заявою-анкетою для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 15.08.2019 за №15636609 ОСОБА_1 видано паспорт громадян України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_4 від 28.08.2019 із строком дії до 28.08.2029.

В результаті обробки персональних даних засобами ЄДДР ОСОБА_1 було сформовано унікальний номер запису в Реєстрі у Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР №19880925-00497), який є єдиним та незмінним, оскільки присвоюється одноразово при оформленні документа засобами реєстру вперше.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Варто відзначити, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 стосується питань захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки побоюються настання тяжких негативних наслідків з мотивів релігійних переконань.

В мотивувальній частині постанови Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 вказано на необхідність врахування державою "побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю".

Однак, у даному випадку позивачем не обґрунтовано, яким чином оформлення паспорта у вигляді ID-картки впливатиме на його приватне життя, з огляду на те, що ОСОБА_1 вже оформлено паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_3 від 08.05.2015 (втрачений) й серії/номер НОМЕР_6 від 28.08.2019, надано згоду обробку персональних даних і внесення відомостей про останнього до ЄДДР із наступним формуванням унікального номера запису у Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР №19880925-00497).

Відомості про такий номер внесені у паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії/номер НОМЕР_3 від 08.05.2015 (втрачений) й серії/номер НОМЕР_6 від 28.08.2019, про що позивач не міг не знати.

Згідно із визначенням тлумачного словника української мови (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) термін "побоювання" означає "почуття тривоги, хвилювання, викликане чеканням чого-небудь неприємного, небажаного".

Тобто термін охоплює душевний стан особи, який виявляється у її переживаннях, пов`язаних із очікуванням виникнення "небезпеки" чи "шкоди" у майбутньому у зв`язку із настанням певних подій або умов.

Таким чином, особа, яка самостійно звернулася із заявою щодо внесення її персональних даних до Реєстру та надала згоду на їх обробку з формуванням цифрового ідентифікатора уже не може побоюватися настання негативних наслідків в майбутньому, оскільки відповідна подія уже відбулася у минулому за її згодою.

Суд звертає увагу, що у даному випадку УНЗР у ОСОБА_1 вже сформований, а відомості про останнього внесені до ЄДДР, відтак у позивача відсутні підстави для побоювання щодо формування УНЗР та внесення відомостей до ЄДДР в майбутньому.

Використання діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформленого засобами ЄДДР та попередньо оформленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який теж виданий засобами ЄДДР, а також наявність у позивача реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) вказує на те, що позивач не належить до суспільної групи осіб, які відмовляються від присвоєння цифрових ідентифікаторів з релігійних переконань.

Разом з тим, у зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі захистила реальні побоювання громадян, які відмовляються від внесення персональних даних в ЄДДР, у зв`язку з побоюванням настання тяжких негативних наслідків, а не у зв`язку із простим небажанням його надавати.

Позивачем не обґрунтовано, яким чином оформлення паспорта у вигляді ID-картки впливатиме на його приватне життя, тобто виникає питання чи справді є оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки для особи "надмірним тягарем", про що наголошено в мотивувальній частині Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), з огляду на те, що особою вже оформлено біометричний закордонний паспорт, виданий засобами Єдиного державного демографічного реєстру.

У даному випадку УНЗР у особи сформований, і підстави для побоювання такого формування у особи відсутні.

Таким чином, справа за позовом ОСОБА_1 не є типовою до зразкової справи №806/3265/17, розглянутої Великою Палатою Верховного Суду, в якій позивач категорично відмовлялася від обробки її даних засобами реєстру з будь-якою метою.

У спірних правовідносинах таку обробку уже проведено за згодою позивача, а оформлення чи відмова від оформлення нового документа засобами ЄДДР на наявність у реєстрі раніше сформованого УНЗР не вплине, тому не становитиме жодного втручання у приватне життя позивача.

Суд вважає, що якщо особа вже надала згоду на оброку даних засобами ЄДДР з формуванням УНЗР при формуванні паспорта для виїзду за кордон, виготовлення кого є правом особи, а не її обов`язком, то відповідно її відмова від виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки засобами ЄДДР є необґрунтованою.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2022 у справі №160/1/21, від 21.11.2023 у справі №380/5977/21 і від 25.04.2024 у справі №300/5054/23.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо посилання позивача на відкликання згоди на обробку персональних даних, слід зазначити наступне.

Пунктом 11 статті 8 Закону № 2297-VI встановлено, що суб`єкт персональних даних має право відкликати згоду на обробку персональних даних.

Зважаючи на те, що відповідно до статті 11 Закону № 2297-VI згода є лише однією з підстав обробки персональних даних, відкликання згоди можливе лише у випадку обробки персональних даних відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону № 2297-VI згода суб`єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Крім того, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. У той же час статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1 211,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція від 20.05.2024 за №0.0.3657845870.1.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка, буд. 29, м. Івано-Франківськ, 76010) в особі Тисменицького відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (вул. К.Левицького, буд. 4Б, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77401.

Суддя Главач І.А.