Постанова

від 24.01.2025 по справі 300/6206/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6206/24 пров. № А/857/27820/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №300/6206/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Главач І.А., місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту 09.10.2024),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу УДМС України в Івано-Франківській області в якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформлену листом за вих. №О-143/6/2602-24/2626/131-24 від 25.07.2024 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Івано-франківській області оформити та видати громадянину ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати останньому паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за №2503-ХІІ (надалі, також Положення №2503-ХІІ), у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС України в Івано-Франківській області 21.12.2004. Позивач зазначає, що відмовився від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки у зв`язку з релігійними та іншими переконаннями. Відповідач листом від 25.07.2024 повідомив позивачу, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Додатково роз`яснено, що відкликання згоди на обробку персональних даних можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процесу, які були здійсненні не можуть бути анульованими. Вважаючи протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернувся до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №300/4279/24 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог. Беручи до уваги, висновки викладені судом в наведеному вище рішенні, ОСОБА_2 повторно звернувся 10.07.2024 до Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області із заявою про видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з втратою бланка серія/номер НОМЕР_1 , виданий Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ. До вказаної заяви позивач долучив усі необхідні документи для оформлення та видачі такого. Крім того, позивач письмово звернувся листом від 06.08.2024 до відповідача із заявою, в якій відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_2 від 15.04.2010 із строком дії до 15.04.2020, який втрачено; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою у квітні 2010 року для отримання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_2 від 15.04.2010; відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_3 від 08.05.2015 із строком дії до 08.05.2025, який втрачено; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою від 07.05.2015 №694340; відмовився від використання паспорта громадянина України серія/номер НОМЕР_4 від 28.08.2019 із строком дії до 28.08.2029, який ОСОБА_2 особисто повертає відповідачу; відкликав згоду на обробку відповідачем персональних даних ОСОБА_1 , яку помилково було надано заявою-анкетою від 15.08.2019 №15636609; вимагає видалити з Єдиного державного демографічного реєстру запис УНЗР №19880925-00497. Однак, за результатом розгляду звернення позивача Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області оформлену листом за вих. №О-143/6/2602-24/2626/131-24 від 25.07.2024 відмовило в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки у заяві не вказано причин відмови від оформлення паспорта у формі, передбаченій Законом №5492-VI. Підстав для можливого побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР вже сформований під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015. Також за заявою позивача було вдруге документовано біометричним паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданого 28.08.2019 на підставі особистої заяви-анкети №15636609 від 15.08.2019. Відповідно до статті 10 Закону №5492-VI унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі залишається незмінним при всіх наступних операціях у реєстрі, тому при оформленні паспорта у формі ID-картки повторно формуватися не буде. Щодо посилання на відкликання згоди на обробку персональних даних, то таке можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що суд першої інстанції при винесені рішення не вірно трактував постанову у зразковій справі №806/3265/17. В цій постанові зазначено про те, що громадянин України має право отримувати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року у відповідності до Положення, оскільки воно є діючим. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 29.10.1988 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №300/4279/24 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови видати паспорт громадянина України у формі книжечки та зобов`язати вчинити такі дії відмовлено.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статі 78 Кодексу адміністративного судочинства).

Так, рішенням суду у справі №300/4279/24, встановлено:

«…03.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із «супровідним листом» від 03.05.2024, в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004. У згаданому листі позивач зазначив, що від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки відмовляється у зв`язку із релігійними та іншими переконаннями (а.с.11, 42).

До зазначено листа позивач долучив:

-заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (а.с.43);

-квитанцію (платіжну інструкцію №0.0.3623253583.1) від 03.05.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

-оголошення з газети «ВПЕРЕД» від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.10, 45-46);

-фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.47).

Листом Тисменицького відділу УДМС в Івано-Франківській області від 21.05.2024 за №2626-240/2626.1-24 позивачу відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.7-8). Така відмова мотивована тим, що Законом №5492-VI передбачено оформлення паспорта громадянина України виключно у формі картки, котрий містить безконтактний електронний носій. У листі зазначено, що 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову в зразковій справі №806/3265/17, яка стосується захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки побоюються присвоєння цифрових ідентифікаторів особистості з огляду на свої релігійні переконання. Однак, на переконання відповідача, підстав для побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР у Єдиному державному демографічному реєстрі вже сформований під час оформлення останнім паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015, та за кордон серії та номер НОМЕР_6 , виданого 28.08.2019.

Вважаючи протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області в особі Тисменицького районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області, оформлену листом за №2626-240/2626/.1-24 від 21.05.2024 у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права…

… Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення, 03.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із «супровідним листом» від 03.05.2024, в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.11, 42).

До зазначено листа позивач долучив:

- заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (додаток 1 до Тимчасового порядку №456) (а.с.43);

- квитанцію від 03.05.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

- оголошення з газети «ВПЕРЕД» від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004 (а.с.10, 45-46);

- фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року (а.с.47).

Із аналізу наведеного слідує, що позивач не долучив до «супровідного листа» від 03.05.2024:

- заяву про втрату/викрадення паспорта за зразком, наведеним у додатку 5 до Тимчасового порядку №456;

- рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

При цьому, неподання рішення суду не можна вважати як недолік, так як такого, станом на 03.05.2024, не було і не могло бути.

Жодна із сторін не надала суду будь-які докази, які б свідчили про подання позивачем разом із «супровідним листом» від 03.05.2024 інших документів передбачених пункту 1 Розділу VI «Видача паспортів замість утрачених та викрадених» Тимчасового порядку №456.

Згідно підпункту 5 пункту 1 Розділу Х «Рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки)» Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта.

Суд зазначає, що оскаржувана відмова у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року оформлена листом від 21.05.2024 за №2626-240/2626.1-24 не містить такої мотивації відмови позивачу у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року…».

Враховуючи викладені висновки суду щодо недолучення інших документів передбачених пункту 1 Розділу VI «Видача паспортів замість утрачених та викрадених" Тимчасового порядку №456 до «супровідного листа» від 03.05.2024, ОСОБА_2 10.07.2024 повторно звернувся до Тисменицького відділу Державної міграційної служби із «супровідним листом», в якому просив видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, у зв`язку із втратою паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004. У згаданому листі позивач зазначив, що від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки категорично відмовляється.

До зазначено листа позивач долучив (відповідачем не заперечується):

-заповнену заяву про видачу паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (підпункт 1 пункту 3 розділу І, Додаток 1);

- заповнену заяву про втрату/викрадення паспорта громадянина України відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (підпункт 1 пункту 3 розділу VІ, Додаток 5);

-квитанцію від 09.07.2024 про сплату 34 гривень державного мита, пов`язаного із оформленням та видачею паспорта громадянина України (а.с.44);

-оголошення з газети «ВПЕРЕД» від 25.04.2024 за №17 про втрату паспорта громадянина України серії/номер НОМЕР_1 , виданого Тисменицьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 21.12.2004;

-фото 35 х 45 мм на новий бланк паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року;

- звернення (заява, запит, вимога) про відкликання згоди на обробку персональних даних в Єдиному державному демографічному реєстрі суб`єкта персональних даних ОСОБА_1 від 09.07.2024.

Листом Тисменицького відділу УДМС в Івано-Франківській області від 25.07.2024 за №О-143/6/2602-24/2626/131-24 позивачу відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Така відмова мотивована тим, що Законом №5492-VI передбачено оформлення паспорта громадянина України виключно у формі картки, котрий містить безконтактний електронний носій. У листі зазначено, що 19.09.2018 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову в зразковій справі №806/3265/17, яка стосується захисту прав і свобод громадян, які не надають згоду на обробку персональних даних засобами Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки побоюються присвоєння цифрових ідентифікаторів особистості з огляду на свої релігійні переконання. Однак, на переконання відповідача, підстав для побоювання формування унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у ОСОБА_1 немає, оскільки УНЗР у Єдиному державному демографічному реєстрі вже сформований під час оформлення останнім паспортів громадянина України для виїзду за кордон серії та номер НОМЕР_3 , виданого 08.05.2015, та за кордон серії та номер НОМЕР_6 , виданого 28.08.2019. Щодо посилання на відкликання згоди на обробку персональних юних на підставі пункту 11 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» під 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI), що міститься у додатку 6 супровідного листа, вказав таке. Пунктом 11 частини другої статті 8 Закону № 2297-VI встановлено, шо суб`єкт персональних даних мас право відкликати згоду на обробку персональних даних. Зважаючи на те, що відповідно до статті 11 Закону № 2297-VI згода є лише однією з підстав обробки персональних даних, відкликання згоди можливе лише у випадку обробки персональних даних відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 цього Закону. Відповідно до статті 2 Закону № 2297-VI згода суб`єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови ЇЇ поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки. Крім того, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. У той же час статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 25.07.2024 за №О-143/6/2602-24/2626/131-24 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права

Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоєння унікального номеру запису в ЄДДР (УНЗР), щодо позивача, вчинено відповідно до приписів Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» за заявою заявника. За таких підстав, використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який є чинним, та при виготовленні якого надано згоду на обробку персональних даних та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, не порушує права та не є втручанням у його приватне життя.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

З 06.12.2012 року набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.

Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Законом № 1474-VIII частину 2статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: «Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку № 302).

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 та 46 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.

Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.

Як слідує з матеріалів справи, позивачу було видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон та при оформленні такого паспорту, позивачем було надано згоду на обробку персональних даних, дані внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і їй було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 19880925-00497.

Так, при зверненні до органу міграційної служби із заявою, позивач не зазначив про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.

Надання ж згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. У той же час статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.

Таким чином, використання позивачем раніше паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне життя.

З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постановах від 08.06.2023 року по справі № 380/5977/21 та від 22.03.2024 року у справі № 540/4500/21.

Більш того, зазначаючи про відмову в отриманні паспорту у вигляді ID-картки, недостатньо тільки зазначати про право вибору за волевиявленням, а також про втручання у приватне життя, позивач повинен був навести мотиви саме такого волевиявлення, а також які саме сфери його особистого життя зачіпає отримання паспорту у вигляді картки.

Як вже зазначалося, матеріалами справи підтверджено, що при зверненні до органу міграційної служби із заявою, позивач не зазначив про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.

Враховуючи вище викладене та не наведення обставин, які б свідчили про наявність підстав для видачі паспорта зразка 1994 року, а не паспорта у вигляді картки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав у відповідача для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) в контексті правовідносин, що склались у цій справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії щодо відмови у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки та зобов`язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №300/6206/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін