Рішення

від 09.10.2024 по справі 320/27294/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року № 320/27294/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ПП «Будпостач» (код ЄДРПОУ 24267110; 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314) з позовом до Черкаської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005652; 17007, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.03.2024 року №UA902080/2024/000063/2.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вважає оскаржене рішення таким, що ґрунтується на неправдивих даних, протиправних діях, таким, що прийняте з грубим порушенням митного законодавства України, а наведені в ньому факти не підтверджені документально, не відповідають дійсності та фактичним обставинам.

18 червня 2024 року Київським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Відповідно до довідки секретаря судового засідання у справі відповідача було повідомлено відкриття провадження у справі та зміст зазначеної вище ухвали.

Відповідач 03.07.2024 подав до суду відзив на позов через систему Електронний суд, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовує неможливістю застосувати перший метод митної вартості та власними повноваженнями застосовувати почергово альтернативні методи митної вартості, як визначено статтею 57 Митного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи судом було встановлено наступне.

27.03.2024 Черкаська митниця (надалі відповідач) прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000063/2 (див. додаток 21) (надалі спірне рішення), яким визначила митну вартість імпортованих ПП «Будпостач», код ЄДРПОУ 24267110, (надалі позивач) велосипеди, за резервним методом, в результаті якого було збільшено митні платежі: 162 049,56 грн., ПДВ 356 509,04 грн., всього 518 558,60 грн, яке позивач вважає протиправним.

Митний орган у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 27.03.2024 №1010781 зазначив наступне:

- в рахунку від 23.02.2024 №5653331584 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 654,16 дол. США ma «Documentation fee Destination in Gdansk» 54.51 дол. CШA, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ;

- в рахунку від 23.02.2024 № 5653331584 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження;

- заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;

- в наданих до митного оформлення рахунках від 23.02.2024 № 5653331585 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 23.02.2024 № 5653331584, 5653331586 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження;

- в рахунку від 23.02.2024 № 5653331585 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 23.02.2024 № 5653331584 та 5653331586 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 27.03.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно з наданими рахунками.

Обставини поставки товарів на митну територію України за наслідками яких було винесено оскаржуване рішення №UA902080/2024/000063/2 наступні.

01.09.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією SHAOXING KUNLUN ІМРЕХР CO., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1618 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує велосипеди та інші товари в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід`ємною частиною контракту.

24.02.2020 для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.

14.02.2022 для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.

06.09.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та проформу інвойс №KL230323 на суму 637 880,00 доларів США.

19.12.2023 позивач згідно з контрактом від 01.09.2023 №1618 відкрив на ім`я продавця в BANK OF CHINA SHAOXING BRANCH акредитив №KIEI321696616 на суму 446 516.00 доларів США, для оплати товарів, вказаних у проформі інвойсі від 06.09.2023 №KL230323.

22.12.2023 продавець виписав комерційний інвойс №KL230323A для оплати товарі за ціною 74 048,40 доларів США.

04.01.2024 продавець виписав сертифікат походження №24C3306A2964/00001R на товари, що вказані в комерційному інвойсі.

11.01.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №234048261.

23.02.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653331585, а перевізник компанія Maersk А/S (Данія) виписав інвойси №5653331584 та №5653331586.

На підставі залізничних накладних УМВС від 26.02.2024 №2151521138, №2151521153, №2151521211 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя.

04.03.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №20.

08.03.2024 позивач на підставі контракту від 01.09.2023 №1618 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №41 грошові кошти в розмірі 191 364,00 доларів США.

Відповідно до товарно-транспортних накладних CMR від 26.03.2024 №4234, №5503, №№7996 товари були доставлені з ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя до Черкаської митниці.

27.03.2024 позивач склав лист, в якому зазначив, що ПП «Будпостач» здійснював оплату постачальнику згідно з контрактом №1618 від 01.09.2023 та інвойсом №KL230323A від 22.12.2023 платіжним дорученням №41 від 11.03.2024 та акредитивом №КІЕІ321696616 від 19.12.2023. Вантаж не страхувався та не оплачувався перевізнику за страхування.

27.03.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080801179U1 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 74048,40 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080801179U1 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації, а саме

- Контракт від 01.09.2023 №1618 між позивачем та компанією SHAOXING KUNLUN ІМРЕХР CO., LTD (Китай);

- Прайс лист від 06.09.2023 б/н;

- Комерційний інвойс від 22.12.2023 №KL230323A;

- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;

- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk А/S (Данія);

- Коносамент від 11.01.2024 №234048261;

- Сертифікат походження №24C3306A2964/00001R від 04.01.2024;

- Акредитив від BANK OF CHINA SHAOXING BRANCH №KIEI321696616 від 19.12.2023;

- Платіжна інструкція в іноземній валюті №41 від 08.03.2024;

- Залізничні накладні УМВС №2151521138, №2151521153, №2151521211 від 26.02.2024;

- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.02.2024 №5653331585 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;

- Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 23.02.2024 №5653331584 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 23.02.2024 №5653331586 для оплати послуг з перевезення товарів;

- Довідка ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20;

- Товарно-транспортні накладні CMR від 26.03.2024 №4234, №5503, №№7996;

- Відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї;

- Лист про оплату від 27.03.2024;

- Технічні характеристики від 27.03.2024;

- Декларація митної вартості.

27.03.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1010781, у якому зобов`язав декларанта надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) митну декларацію країни відправлення.

27.03.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому заявив, що немає можливості надати інші додаткові документи.

27.03.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA902080/2024/000063/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів велосипеди, за резервним методом.

27.03.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000081.

27.03.2024 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080801187U8, по якій були надмірно сплачені митні платежі: 162049,56 грн., ПДВ 356509,04 грн., всього 518558,60 грн.

Незгода позивача з відповідними діями відповідача і стала підставою для звернення до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33, додаткове повідомлення) підстав його прийняття, суд зазначає таке.

Відповідно до довідки експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20 зазначена вартість транспортних витрат на перевезення вантажу у доларах США. Оформлення документації у Гданськ, Польща в розмірі 54,51 доларів США, операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 654,16 доларів США.

У довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20, також зазначена вартість послуг транспортування до кордону України в розмірі 153 334,60 грн. та 6 708,67 доларів США, що включені до митної вартості. Митний орган не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема що вони є занижені чи неправдиві.

У рахунку від 23.02.2024 №5653331584 зазначені послуги «Оформлення документації у м. Гданськ, Польща 54,51 доларів США; Операційні послуги терміналу у Гданськ, Польща 654,16 доларів США, що кореспондується з довідкою експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20.

Саме до вартості операційних послуг терміналу у Гданськ, Польща в розмірі 654,16 доларів США включені послуги з вивантаження трьох контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Так, суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів (висновки Верховного Суду згідно з постановою від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14).

Стосовно твердження відповідача у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 27.03.2024 №1010781 про те, що в рахунку від 23.02.2024 № 5653331585 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів, а в рахунках від 23.02.2024 № 5653331584 та 5653331586 від імені MAERSK А/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня, при цьому станом на 27.03.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків, то самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Крім цього, послуги транспортування, що зазначені у рахунках від 23.02.2024 №5653331585 від імені Мерск Україна ЛТД та у рахунках від 23.02.2024 №5653331584. №5653331586, від імені MAERSK А/S вказані у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20, що включені до митної вартості.

Щодо твердження відповідача про «Documentation fee» - плата за документацію та «Terminal Handling Service» - послуги термінального обслуговування, то довідка про транспортні витрати також містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 54,51 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 654,16 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.

Щодо твердження відповідача у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 27.03.2024 №1010781, що до митниці не надано документів щодо страхування вантажу та не надано інформації від імпортера щодо відсутності такого, що свідчить про те, що на даний момент декларантом не надано інформації щодо усіх складових митної вартості, то дане твердження спростовується тим, що митному органу був наданий лист ПП «Будпостач» від 27.03.2024, в якому позивач вказав, що під час перевезення вантаж не страхувався та перевізнику за страхування не оплачувався. Вказані відомості також містяться в у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 04.03.2024 №20.

За відсутності страхування документи щодо страхування не надаються митному органу, що кореспондується з вимогами п. 3 статті 53 Митного кодексу України: - декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, якщо таке здійснювалось.

У пункті 5 Висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, взятих до відома Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2, та рекомендованих суддям адміністративних судів враховувати узагальнення під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії, зазначено, що «якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту».

Також, у графі 33 оскаржуваного рішення та в електронному повідомленні від 27.03.2024 №1010781 відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023 № 1618, вартість товару включає в себе вартість пакування. В наданих декларантом документах відсутні відомості про числове значення витрат на пакування, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням та маркування, а також декларантом не заявлено митниці про включення та/або додавання до ціни товару зазначених витрат, які є обов`язковими складовими митної вартості товару та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені», то вказані обставини також не були підставою для витребування додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53 МК України. Оскільки в договорі п.4.1 вказано, що вартість товару включає в себе вартість пакування. Вартість товару була вказана в проформі інвойс від 06.09.2023 №KL230323 та комерційному інвойсі від 22.12.2023 №KL230323A. Митний орган не навів жодних заперечень щодо вартості товару, зокрема що вона є заниженою чи неправдивою.

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає лише тоді, коли надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, що впливають на митну вартість, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Ці обставини зазначаються в електронному повідомленні митниці. І лише у разі не усунення сумнівів додатково наданими документами у митного органу виникає право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості. Відповідно обставини витребування документів без дотримання вимог ч. 3 ст. 53 МК України самі по собі свідчать про протиправність наступних дій, спрямованих на корегування митної вартості та протиправність самого рішення про коригування митної вартості.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості також не можуть бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити мигну вартість товару за ціною договору.

Згідно з відомостями у графі 33 спірного рішення відповідач визначив митну вартість за резервним методом на рівні 5,02 USD/кг. Джерело інформації митна декларація від 15.12.2023 № UA100200/2023/617023.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за№ 883/21195, визначено що у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Так само, слід врахувати Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року №2 „Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року" де у пунктах 16, 18 та 22 Висновків зазначено:

«У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умов поставки, комерційних умов, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, тощо.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, провадження №К/9901/36092/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, провадження № К/9901 /45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 300/3386/20, касаційне провадження № К/9901/33581/21, визначено, що «дотримання умов прийняття рішення про визначення митної вартості в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування».

При цьому, товари на адресу позивача поставлялися за прямим контрактом з виробником товарів, на підставі комерційного інвойсу від №KL230323A від 22.12.2023 за ціною 74 048,40 доларів США, товари поставлялися на умовах поставки FОВ порт TIANJIN в Китаї правил Інкотермс 2020, що свідчить про те, що позивач самостійно організовував доставку товару з порту в Китаї до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну товару, що імпортований в Україну.

Відповідач у спірних рішеннях не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст. 55 МК України. Крім цього, не вказав у спірних рішеннях пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов чим не виконав вимоги Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Також, не навів порівняння характеристик товарів, не вказав обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), тощо.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваних рішень лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови в здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Тому, проаналізувавши доводи сторін та надані ними докази, суд приходить до висновку, що Позивач під час митного оформлення товарів подав Відповідачу усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається Відповідач не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Отже, Позивачем включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку Відповідача, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

При цьому, Відповідачем не доведено у своїх аргументах, викладених у Відзиві на позовну заяву, що документи, подані Позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості Відповідачем не підтверджено, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації Відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 7 778,38 грн згідно з платіжною інструкцією від 05.06.2024 №1246, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.03.2024 №UA902080/2024/000063/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» (код ЄДРПОУ 24267110, 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-Е, кім. 314) судовий збір у розмірі 7778,38 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Черкаської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005652, 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2024.

Суддя Панченко Н.Д.