Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/18235/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18235/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з затримкою на 36 місяців (з квітня 2021 року по квітень 2024 року) виплати недоплаченої суми передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 7 354,00 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з затримкою на 36 місяців (з квітня 2021 року по квітень 2024 року) виплати недоплаченої суми передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 7 354,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі №766/8639/21 йому у квітні 2024 року доплачено суму разової грошової допомоги до 5-го травня за 2021 рік, що передбачена ч.5 ст.12 Закону України від 22.10.1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто виплата належного розміру спірної допомоги відбулася з трирічною затримкою.

Враховуючи вищенаведене позивач звернувся до відповідача із заявою згідно якої просив невідкладно нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів в сумі 7354,00 грн. у зв`язку з затримкою на 36 місяців строку їх виплати.

Проте відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

02.07.2024 року на електрону адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що разова грошова допомога мала разовий характер, не призначалась автоматично. У відповідному році, перед настанням події, до 5 травня, Кабінетом Міністрів України окремим нормативним актом встановлювався порядок призначення, фінансування та виплати допомоги. Визначались уповноважені військові установи, які зобов`язані в окремо встановлений строк подати до структурних підрозділів соціального захисту населення районного рівня списки осіб із відповідним статусом. На підставі вищезазначених списків органи соціального захисту населення видавали розпорядження про призначення допомоги. В подальшому або безпосередньо управліннями, або централізовано здійснювались нарахування та виплата допомоги. Виплата допомоги здійснювалась одноразово.

У зв`язку з викладеним, на думку представника відповідача законодавчо не передбачена також виплата компенсації втрати частини доходів під час здійснення донарахування разової допомоги до 5 травня за судовими рішенням.

Таким чином відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача.

Ухвалою суду від 18.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року по справі №766/8639/21, яке набрало законної сили 09.11.2021 року, задоволено позов зокрема ОСОБА_1 та зобов`язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 року по справі №766/8639/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року скасовано та зобов`язано Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на протязі 20 (двадцяти) днів з дати отримання копії даної постанови подати Одеському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року в частині зобов`язання Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

19.04.2024 року відповідач сплатив недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2021 рік, що підтверджується платіжною інструкцією №66 від 18.04.2024 року (а.с.9).

17.05.2024 року позивач звернувся із заявою до відповідача згідно якої просив невідкладно нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів в сумі 7 354,00 грн. у зв`язку з затримкою на 36 місяців строку їх виплати (а.с.10).

29.05.2024 року відповідач листом №01-1/304 відмовив позивачу у задоволенні його заяви, мотивуючи тим, що відшкодування компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати разової грошової допомоги до 5 травня не передбачено. Також зазначено, що рішенням по справі №766/8639/21 від 08.10.2021 року про виплату означеної разової грошової допомоги з урахуванням компенсації втрати частини грошових доходів у рішенні не вказано.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

У відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного встановлено, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії та заробітної плати (грошове забезпечення).

Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 виходить, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Предметом судового розгляду цієї справи є нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів позивача відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, а саме компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням терміну виплати разової щорічної допомоги до 5 травня за 2021 рік.

З матеріалів справи встановлено, що позивач просив здійснити виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.

Згідно із Законом України від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 5, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Довід позивача про те, що щорічна разова грошова допомога до 5-го травня не має разового характеру, оскільки згідно законодавства повинна виплачуватися щорічно, кожного року, має систематичний характер через невизначений у часі щорічний гранічний термін виплати, суд не приймає, оскільки Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога, а тому виплата компенсації втрати частини доходу, який має разовий характер через порушення встановлених строків їх виплати, не передбачена нормами вищезазначеного Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня має одноразовий характер, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата такої компенсації не передбачена.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з чим питання щодо розподілу судових витрат в цій частині судом не вирішується.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (73037, м. Херсон, вул. Робоча, 115, код ЄДРПОУ 05392743).

СуддяІванов Е.А.

.