Рішення

від 09.10.2024 по справі 420/36553/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36553/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юна-2019», в якому позивач просить суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 30.10.2023 № ОД 051231024303 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Корой С.М.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М. від 01.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі Розпорядження № 128 від 21.06.2024 та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 24.06.2024 року справу розподілено судді Одеського окружного адміністративного суду Токміловій Л.М.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 420/36553/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, розпочато розгляд справи спочатку.

02.08.2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Справу розглянуто з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.10.2023 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення № ОД 051231024303 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А». Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135, проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110136900:43:007:0030) щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Розглянувши наявні матеріали встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий № 5110136900:43:007:0030), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м. Відповідно до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м. для індивідуальної житлової забудови. Таким чином, будівництво здійснюється з порушенням вимог п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо граничного розміру площі земельної ділянки, яка становить 334 кв.м, що є меншим ніж 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови.

19.03.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Маючи намір забудови земельної ділянки індивідуальним двоповерховим житловим будинком садибного типу, площею до 500 кв.м. ТОВ «ЮНА-2019» неодноразово зверталося до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (Департамент) із відповідними завами про видачу будівельних паспортів, що є основним дозвільним документом для забудови вищезазначених ділянок, проте Департамент містобудування та архітектури Одеської міської ради відмовляв у видачі будівельних паспортів. Проте, позивач сам додає до позову схему забудови реєстраційний номер, яка на період дії воєнного стану в Україні є документом тотожним будівельному паспорту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2022 року №722 "Деякі питання здійснення дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану". Дійсно, пункт 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» передбачає граничний розмір земельних ділянок, але дослівно там вказано наступне: «Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови». Проте ця норма ДБН не може застосовуватися до спірних правовідносин та на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, власником яких є ТОВ «ЮНА-2019», оскільки ТОВ «ЮНА-2019», що є замовником даного будівництва є юридичною особою, а не фізичною особою (громадянином, на кого чітко вказує дана норма ДБН). Земельні ділянки ТОВ «ЮНА-2019» за адресою вул. Саксаганського 2-А в м. Одесі, не надавалися підприємству, а були ним придбані. У зв`язку із неодноразовими незаконними відмовами Департаменту містобудування у видачі Відповідачу будівельних паспортів із посиланням на цю норму ДБН ТОВ «ЮНА-2019», свого часу звернулося із запитом до Мінрегіону із метою висвітлення та надання роз`яснення даної ситуації щодо площі земельної ділянки при забудові. Листом № 7/14.4.1/13703-22 від 14 грудня 2022 року Мінрегіон на запит ТОВ «ЮНА-2019» щодо застосування положень пункту 6.1.32 державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі -ДБH Б.2.2- 12:2019) при оформленні будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 повідомило, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБH 5.2.2- 12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок, застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:43:007:0030, площею 0,0334 га. (334 кв.м.).

30.10.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано повідомлення № ОД 051231024303 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 .

Архітектором ОСОБА_1 виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 24.10.2023 реєстраційний номер NВ01:0509-7530-7137-2229 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 511036900:43:007:0030), з намірами забудови двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,98 кв.м, габаритними розмірами 8,50х13,41 м. Будинок віднесено до ІІ ступеню вогнестійкості.

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не видавався.

02.11.2023 року за результатами обстеження складено Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

За результатами обстеження встановлено: під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітний бетонний фундамент, що підтверджується фотофіксацією.

Також, встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:007:0030) на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м.

ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19.05.2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 була раніше надана іншій фізичній особі.

07.06.2021 вищевказана земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, перестала існувати. Вона була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1- ділянка- для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі 511013690043:007:0030, відомості про що внесено до Державного земельного кадастру.

При цьому, формування нової земельної ділянки здійснювалось без урахування вимог діючих будівельних норм БН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудову територій», які набрали чинності 01.10.2019 року, у т.ч. в частині граничного розміру площі ділянки.

За результатами обстеження на місці встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0030 за адресою: АДРЕСА_1 , передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Оскільки будівництво відбувається з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, якого встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018 затверджений Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування (далі - Порядок №135) (зі змінами).

Порядок №135 визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти.

Відповідно до п. 2 Порядку №135, виявлення фактів самочинного будівництва здійснюється із повідомлень про відповідні факти, які надходять від фізичних та юридичних осіб, або безпосередньо виконавчими органами Одеської міської ради, комунальними підприємствами, установами, закладами та організаціями Одеської міської ради, органами самоорганізації населення та іншими, визначеними законодавством України та цим Порядком суб`єктами, які в межах наданих повноважень здійснюють постійний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси або здійснюють інші повноваження, в ході реалізації яких можуть бути виявлені факти самочинного будівництва, в тому числі і управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Щодо встановленого під час обстеження порушення ТОВ ЮНА -2019 п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, суд зазначає наступне.

ТОВ ЮНА-2019 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:43:007:0030, площею 0,0334 га. (334 кв.м.), що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності.

Як встановлено під час комісійного обстеження та не заперечується відповідачем, ТОВ ЮНА-2019 здійснює будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці на підставі:

схеми забудови реєстраційний номер NB01:0509-7530-7137-2229 від 24.10.2023 року;

повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051231024303, яке зареєстровано позивачем 30.10.2023 року.

За положеннями частин 2-4 статті 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Стаття 375 Цивільного кодексу України (далі ЦК) гарантує право власника на забудову земельної ділянки. Так, за положеннями ч. 1 цієї статті, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

замовник будівництва (далі - замовник) це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 2 статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно ч. 3 ст. 27 цього Закону, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 3 ст. 27 Закону).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640, було затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі Порядок № 103), який розроблений відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За положеннями пунктів 1.2-1.6 Порядку № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно п. 2.1 Порядку № 103, будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 12 -1 Закону України Про правовий режим воєнного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану від 24 червня 2022 р. №722.

Відповідно до п.1 ч.1 Постанови №722 встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України Про охорону культурної спадщини, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Таким чином, видання будівельного паспорту на забудову спірної земельної ділянки не носить обов`язкового характеру, за умови видання інших дозвільних документів, яким в даному випадку є схема намірів забудови реєстраційний номер NB01:0509-7530-7137-2229 від 24.10.2023 року.

Також суд зазначає, що пунктами 1.1 та 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, визначено, що ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні. Також визначено, що ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

В свою чергу, згідно п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.

Примітка 1. До площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель.

Примітка 2. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що право власника на забудову на земельній ділянці, що перебуває у власності, здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0030, розташована за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться відповідно до Генерального плану м. Одеси в зоні Ж-1 (зона садибної забудови), яка згідно Плану зонування території міста Одеси призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. За цільовим призначенням вказана земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В свою чергу ескізом намірів забудови земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:43:007:0030 передбачено нове будівництво житлового будинку площею забудови 85,55 м2, що відповідає умовам використання земельної ділянки, визначеним зазначеною вище містобудівною документацією та цільовим призначенням земельної ділянки.

Разом з тим, аналіз пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 свідчить про те, що він встановлює граничні розміри площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва. Тобто приписи зазначеного пункту ДБН Б.2.2-12:2019 в частині мінімальних розмірів площі земельних ділянок обов`язково враховуються при наданні земельних ділянок громадянам для нового індивідуального житлового будівництва за рішенням уповноваженого на те органу. При цьому, за змістом зазначеної норми земельна ділянка, яка підлягає передачі громадянину для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій.

В свою чергу порядок передачі громадянам у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) регламентується нормами Земельного кодексу України та передбачає певну визначену законом процедуру, яка не стосується в даному випадку позивача.

З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок громадянам та не стосуються вже сформованих земельних ділянок.

У даній справі мова йде про забудову позивачем як юридичною особою вже належної товариству земельної ділянки, а тому норми пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 застосуванню в даному випадку не підлягають.

В свою чергу положення ДБН Б.2.2-12:2019 не містять жодних положень щодо обмежень розмірів земельної ділянки, на якій планується забудова, тобто вказаними ДБН не визначено ні мінімальних, ні максимальних розмірів земельних ділянок, які можуть підлягати забудові та недотримання яких унеможливлює забудову земельної ділянки.

За положеннями ДБН Б.2.2-12:2019 є певні вимоги до розміщення будівельного об`єкта на земельній ділянці, зокрема, вимоги до відстаней, відступів, меж, які підлягають обов`язковому дотриманню при забудові земельної ділянки і саме ці вимоги впливають на можливість такої забудови.

Як зазначив позивач, за результатами обстеження на місці, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0030 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані норми ДБН регулюють граничний розмір площі земельної ділянки, при наданні земельних ділянок громадянам та відповідно вказані норми ДБН не регулюють спірні правовідносини та при обстеженні об`єкта містобудування було помилково встановлено порушення ТОВ ЮНА -2019 п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

Крім того, суд враховує те, що листом Міністерства розвитку громад та територій України №7/14.4.1/13703-22 від 14 грудня 2022 року на запит ТОВ ЮНА-2019 щодо застосування положень пункту 6.1.32 державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій (далі -ДБH Б.2.2- 12:2019) при оформленні будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на вул. Саксаганського у м. Одесі, повідомлено, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБH 5.2.2- 12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок. Застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 про припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 30.10.2023 № ОД 051231024303 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 » та відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.