Ухвала

від 09.10.2024 по справі 440/398/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2024 р.Справа № 440/398/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву судді Присяжнюк О. В. про самовідвід у справі № 440/398/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2020 за № 0034390701 та № 0034410701.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 440/398/21 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.12.2020 № 0034390701. В решті вимог - позов залишено без задоволення. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області частину судових витрат, понесених позивачем на сплату судового збору, у розмірі 440,38 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" та Головне управління ДПС у Полтавській області подали апеляційні скарги.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Перцова Т. С., судді: Присяжнюк О. В., Русанова В. Б.) від 30.09.2021 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", Головного управління ДПС у Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 року у справі № 440/398/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 440/398/21 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2020 року № 0034410701. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 залишено без змін.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 14.12.2020 року № 0034410701. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 259,62 грн.

На зазначене рішення Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 440/398/21 розподілено до провадження судді П`яновій Я. В. (склад суду: головуючий суддя - П`янова Я. В., судді - Присяжнюк О. В., Русанова В. Б.).

Розпорядженням Керівника апарату від 22.07.2024 за № 02-01/1712 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 440/398/21, провадження № 9363/24, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Присяжнюк О. В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 у справі № 440/398/21 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - П`янова Я. В., судді: Курило Л. В., Русанова В. Б.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 задоволено заяву судді Русанової В. Б. про самовідвід у справі № 440/398/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 у справі № 440/398/21 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - П`янова Я. В., судді: Курило Л. В., Присяжнюк О. В.

До розгляду справи по суті колегією суддів встановлено, що суддя Присяжнюк О. В. , будучи членом колегії, брала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 01.02.2024.

Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу судді Присяжнюк О. В. у розгляді зазначеної справи, з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши заяву про самовідвід, вважає за необхідне задовольнити її з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 ХІ З`їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Враховуючи те, що суддя Присяжнюк О. В. , будучи членом колегії, брала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 01.02.2024, на підставі положень ч. 2 ст. 37 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву судді Присяжнюк О. В. про самовідвід у справі № 440/398/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.