Постанова

від 08.10.2024 по справі 400/11227/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11227/21

Перша інстанція суддя Устинов І. А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, а саме:

- визнання протиправними дії щодо відмови в наданні пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 статті 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни;

- зобов`язання в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 10 вересня 2021 року нарахування позивачу пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 статті 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року замінено Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, як боржника у виконавчому провадженні, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин позивач не має права на отримання спірних пільг, передбачених ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так як розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує розмір соціальної податкової пільги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується копією посвідчення від 04 вересня 2002 року серії НОМЕР_1 .

При цьому, 24 вересня 2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області із заявою про надання пільг на житлово-комунальні послуги як учаснику війни.

Листом від 27 вересня 2021 року № 5863/04.2-04 відмовлено позивачу в задоволенні заяви з підстав того, що середньомісячний сукупний дохід позивача на одну особу перевищує 3245,35грн, що встановлено постановою КМУ від 04 червня 2015 року № 389 «Про затвердження Порядку наданні пільг окремим категоріям з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї».

В свою чергу, не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірних пільг, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно п. 4, п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:

4) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

5) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю);

6) 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Згідно ч. 6 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частину шосту статті 14 визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року.

При цьому, Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 (далі Порядок № 389).

Згідно п. 1 Порядку № 389, він визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Згідно п. 3 Порядку № 389, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Колегією суддів встановлено, що позивач має статус учасника війни.

При цьому, бажаючи реалізувати своє право на отримання пільг для учасників війни, перелік яких визначений у ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області.

В свою чергу, відмовляючи у наданні зазначених пільг, суб`єктом владних повноважень повідомлено позивача про те, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, як зазначено вище, положення ч. 6 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачали, що спірні пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, положення ч. 6 ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 12-р/2018 від 18 грудня 2018 року.

У відповідному рішенні Конституційного Суду України зроблено висновок, що встановивши умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов`язок щодо соціального захисту учасників війни на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов`язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п`ятої статті 17 Конституції України.

Між тим, як зазначено вище та на чому наголошує апелянт, аналогічну норму права, якою визначено умову для отримання спірних пільг, містить Порядок № 389, положення якого були та є чинними.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду, такі правові акти не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанова від 12 березня 2019 року, у справі № 913/204/18, постанова від 10 березня 2020 року, у справі № 160/1088/19).

Тому, за умови наявності вищевикладеного висновку Конституційного Суду України, колегія суддів вважає, що зазначені положення Порядку № 389 суперечать Конституції України та вони не можуть звужувати обсяг прав позивача, встановлених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Між тим, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян