Постанова

від 09.10.2024 по справі 320/21736/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21736/23 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - Ганечко О.М., Заїки М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» (далі - Позивач, ТОВ «Електро Хаб») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування прийнятого ГУ ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №208830413.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного індивідуального акту контролюючим органом не було враховано пункти 80-90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено знижені розміри штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних по відношенню до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Крім іншого суд підкреслив, що за нормами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції застосовуються у розмірах, передбачених законодавством на день прийняття рішення про їх застосування.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.05.2024 у справі №500/5361/23, за якою відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, в якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати. Наголошує, що судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин норми ст. 58 Конституції України та Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, оскільки в останньому відсутні прямі вказівки на його зворотну дію. Окремо зауважує на неможливості застосування до спірних правовідносин норм, що діяли на час дії карантину.

Після усунення визначених в ухвалі від 26.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 16.08.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Електро Хаб» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом правильно застосовано до спірних правовідносин норми ст. 58 Конституції України та Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ, у зв`язку з чим обґрунтовано вказано на неправильність обчислення розміру штрафних санкцій. Крім того, підкреслює, що податкові накладні від 31.10.2022 №1 та №1 зареєстровані своєчасно. Окремо звертає увагу, що на час дії карантину встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних і дія карантину завершилася 30.06.2023. Поряд з цим наголошує, що станом на 15.11.2022 у ТОВ «Електро Хаб» сума ліміту в електронному кабінеті платника була достатньою для реєстрації податкових накладних, однак у той день, починаючи з 14:21 розпочалася всеукраїнська повітряна тривога і внаслідок ракетної і дронової атаки була знеструмлена значна частина України, що створило об`єктивні перешкоди у своєчасній реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2023 року ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Електро Хаб» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладих. У ході перевірки податковим органом встановлено порушення платником податків п. 201.10 ст. 201, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано податкові накладні від 31.07.2022 №1 із затримкою на 7 днів, від 31.08.2022 №1 із затримкою на 4 дні, від 31.10.2022 №1 та розрахунок коригування від 31.10.2022 №1 із затримкою на 1 день.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 22.02.2023 №14434/Ж5/26-15-04-13-03/44551630, у висновках якого зазначено, що відомості камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Електро Хаб» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (а.с. 23).

Заперечення Позивача від 14.03.2023 №14/03/23-2 на висновки акта перевірки залишені без розгляду, про що Відповідач повідомив листом від 20.03.2023 №11308/І/26-15-04-13-08 (а.с. 25-29).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 20.03.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №208830413, яким до Позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 597 824 грн (10 % від суми податку на додану вартість; а.с. 63-64).

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 06.06.2023 №14330/6/99-00-06-03-01-06 спірний індивідуальний акт залишено без змін (а.с. 32-36).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 75, 86, 120-1, 201, п. п. 89, 90 підрозд. 2, п 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовується правомірність накладення на платника податків штрафних санкцій у визначеному спірним податковим повідомленням-рішенням розмірі з огляду на їх обчислення без урахування положень Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України закріплено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Указана норма визначає юридичний факт, яким платник податків може підтверджувати надіслання контролюючому органу даних для забезпечення обробки таких відомостей з метою їх подальшого відображення в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Крім того, згаданим пунктом статті 201.10 ПК України поряд з іншим передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Приписи п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України визначають, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до платника податку були застосовані штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Разом з тим, 08.02.2023 набрав чинності Закон України № 2876-IX від 12.01.2023, яким підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено новими пунктами наступного змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних цього періоду.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX), є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні та розрахунки коригування Позивач склав у період з 31.07.2022 по 31.10.2022, а зареєстрував в ЄРПН у період 22.08.2022 по 16.11.2022 з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, то колегія суддів погоджується з доводами Апелянта про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Застосування ж судом першої інстанції у площині цього спору положень пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є помилковим, адже, як вказано у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 11.04.2024 у справі №380/14133/23, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Відтак доводи ТОВ «Електро Хаб» про те, що податкові накладні зареєстровані останнім своєчасно з урахуванням норм Закону № 2876-IX, є помилковими та не відповідають чинному правовому регулюванню та його застосуванню з урахуванням позицій Верховного Суду, зокрема, й у постанові від 21.08.2024 у справі № 440/8796/23.

Посилання Позивача на те, що в силу положень п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України на час дії карантину штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не застосовуються, колегія суддів вважає помилковим.

Так, 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1, із змісту якого вбачалася чітка вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020. Постановою від 27.06.2023 № 651 Уряд України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022.

Указаним Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України № 2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Водночас, у подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, у зв`язку з чим підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у редакції, із змісту якої вбачається, що передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Крім того, цей Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив приписами, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відтак платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.01.2020 по 26.05.2022.

Указана позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12.03.2024 у справі №160/13661/23.

З урахуванням наведеного посилання Позивача на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з підстав дії карантину на території України є помилковим, оскільки податкові накладні та розрахунки коригування, за несвоєчасну реєстрацію яких застосовані штрафні санкції, складені у період з 31.07.2022 по 31.10.2022 та зареєстровані в ЄРПН у період з 22.08.2022 по 16.11.2022, тобто після 26.05.2022.

Водночас, суд апеляційної інстанції не може залишити поза увагою, що, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Електро Хаб» 15.11.2022 о 17:57 направило на реєстрацію податкову накладну від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 5 808 239,99 грн, однак відповідно до квитанції №1 від 15.11.2022 не була прийнята у зв`язку з перевищенням суми ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (5 513 655,70 грн) (а.с. 75).

У подальшому, податкова накладна від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 5 513 335,93 грн та розрахунок коригування до податкової накладної від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 294 904,06 грн були направлені на реєстрацію 16.11.2022 о 09:32 та 16.11.2022 о 15:58 відповідно (а.с. 19-22).

При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до листа Генерального штабу Збройних Сил України від 11.07.2023 №300/1/С/17501 15.11.2022 у місті Києві та Київській області сигнал «Ракетна небезпека» оголошувався двічі - з 14:20 до 18:15 (тривалість 3 години 55 хвилин) та з 23:38 15.11.2022 по 00:27 16.11.2022 (тривалість 49 хвилин) (а.с. 77).

Згідно новин за 15.11.2022 за наслідками ракетної та дронової атаки російської федерації було знеструмлено 10 мільйонів споживачів по всій території України, найбільше з яких постраждали Харківщина, Житомирщина, Київщина та Львівщина, інтернет-трафік впав на 33%, а щонайменше половина споживачів у місті Києві була знеструмлена, що підтверджується офіційного інтернет-порталу Київської міської державної адміністрації (а.с. 72-73).

Відповідно до п. п. 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, хоча за усталеною судовою практикою несвоєчасна реєстрація податкових накладних є правопорушенням із формальним складом, однак у спірному випадку суд апеляційної інстанції не може не враховувати обставини, що склалися 15.11.2022 у день реєстрації ТОВ «Електро Хаб» податкової накладної від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 5 808 239,99 грн, яку у подальшому було скориговано до податкової накладної від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 5 513 335,93 грн та розрахунку коригування до податкової накладної від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 294 904,06 грн з метою дотримання умов реєстраційних лімітів, а саме - масованого ракетного обстрілу території України та послідуючого відключення електроенергії, а також направлення до електронного кабінету платника податків квитанції №1 о 20:09, тобто після завершення робочого дня.

Викладене, на переконання судової колегії, також свідчить про об`єктивне невикористання Позивачем права, передбаченого Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, оскільки, як свідчать матеріали справи, останній станом на 15.11.2022 мав об`єктивні підстави вважати виконаним свій обов`язок з реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 №1 на суму ПДВ 5 808 239,99 грн.

З урахуванням наведеного та зважаючи на викладене колегія суддів приходить до висновку, що застосований до ТОВ «Електро Хаб» штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 31.10.2022 №1 та розрахунку коригування до неї від 31.10.2022 №1 не враховує всіх обставин, що зумовили вчинення платником такого порушення, а також факту вчинення дій, спрямованих на реєстрацію такої накладної 15.11.2022 (до коригування), а відтак у спірному випадку є непропорційним і таким, що не переслідує легітимної мети.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №208830413 підлягає скасуванню в частині застосованих до підприємства штрафних санкцій в сумі 580 824 грн.

Натомість, указаний індивідуальний акт в частині застосування до ТОВ «Електро Хаб» штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 31.07.2022 №1 на суму ПДВ 20 000 грн та від 31.08.2022 №1 на суму ПДВ 150 000 грн із затримкою на 7 та 4 дні відповідно з урахуванням вищевикладених мотивів відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з доводами Позивача про те, що заперечення на акт перевірки безпідставно залишені Відповідачем без розгляду, оскільки останні згідно приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України з урахуванням п. 56.16 ст. 56 ПК України направлені платником податків своєчасно (а саме 14.03.2023 після отримання 01.03.2023 акта перевірки (а.с. 56-58, 64)), а відтак повинні були бути розглянуті ГУ ДПС у м. Києві по суті. Разом з тим, аналіз змісту указаних заперечень у поєднанні з практикою застосування норм п. п. 89-90 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України, сформованою Верховним Судом, свідчить, що такі порушення суб`єкта владних повноважень у цілому не вплинули на правильність кваліфікації останнім вчиненого платником податків правопорушення. При цьому вимог щодо проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку більш ніж однією посадовою особою контролюючого органу норми ПК України не містять.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо частини податкових накладних, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Київського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «Електро Хаб» витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 8 712,73 грн, сплачених згідно платіжної інструкції від 21.06.2023 №387 пропорційно до задоволених позовних вимог (97,16 %).

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2023 року №208830413 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» штрафних санкцій в сумі 580 824 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» (04215, м. Київ, пр-т. Свободи, 26В, оф. 2, код ЄДРПОУ 44551630) витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 8 712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) гривень 73 копійки.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.М. Ганечко

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено та підписано 09 жовтня 2024 року.