Постанова

від 22.10.2024 по справі 320/21736/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21736/23

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування прийнятого ГУ ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №208830413.

Рішенням Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №208830413 у частині застосування до ТОВ «Електро Хаб» штрафних санкцій в сумі 580 824 грн;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Електро Хаб» витрати, пов`язані із сплатою судового збору, в сумі 8 712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) гривень 73 копійки.

Надалі, позивач подав до суду апеляційної інстанції заяву, у якій просив ухвалити додаткову постанову про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 21 000 грн.

Надаючи оцінку поданій заяві, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правничої допомоги від 21.06.2023 № 21/06; акт прийому-передачі надання правничої допомоги від 11.10.2024.

Згідно вказаних документів адвокатом були надані послуги в обсязі 7 годин на суму 21 000 грн (3000 грн/год), а саме щодо аналізу рішення суду першої інстанції, підготовки складання та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Таким чином, позивач обґрунтував належним чином розмірі витрат, які ним будуть понесені.

Не погоджуючись із заявленим до відшкодуванням розміром витрат, відповідач подав відповідні заперечення.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач не доказів оплати послуг адвоката, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми КАС передбачають здійснення розподілу не лише фактично понесених витрат, а й витрат, що мають бути понесені у майбутньому.

Так, позивач з адвокатом погодили здійснення оплати протягом 10 днів з дня підписання акту приймання-передачі послуг - п. 5.1 договору, тобто до 21.10.2024.

Таким чином, ненадання позивачем разом із заявою платіжного документа не є підставою для відмови у відшкодуванні заявлених витрат.

Щодо посилань на те, що послуга з аналізу рішення суду першої інстанції не відноситься до правової допомоги, то колегія суддів розцінює цю послугу як частину роботи, пов`язано із підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо співмірності понесених витрат до предмету спору у даній справі, характеру й обсягу наданих адвокатом послуг, то колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача про те, що відзив на апеляційну скаргу частково дублює доводи позовної заяви та практично у повній мірі дублює відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг у суді апеляційної інстанції у 7 годин є значно завищеним. Зважаючи на об`єктивний обсяг роботи, який мав бути здійснений для надання таких послуг, а також беручи до уваги їх характер, співмірним обсягом витрат суд визнає 3000 грн.

При цьому, зважаючи на обсяг задоволених позовних вимог (97,16 %) стягненню на користь позивача належить 2914,8 грн (97,16 % від 3000 грн).

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Хаб» (04215, м. Київ, пр-т. Свободи, 26В, оф. 2, код ЄДРПОУ 44551630) витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2914 (дві тисячі чотирнадцять) грн 80 коп.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова