Постанова

від 09.10.2024 по справі 908/1277/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 908/1277/21 Суддя першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шведа Е.Ю.,

суддів - Ганечко О.М., Заїки М.М.,

при секретарі - Левкович А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на проголошене о 14 годині 53 хвилин рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, повний текст якого складено 20 червня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Люкс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Люкс» (далі - Позивач, ТОВ «Агромакс-Люкс») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2020 №03112615050102.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022 позов задоволено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено частково - рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2022 у справі №908/1277/21 (908/3194/21) скасовано та закрито провадження у справі №908/1277/21 (908/3194/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Люкс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Люкс» про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи у справі №908/1277/21 (908/3194/21), задоволено та направлено справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Агромакс-Люкс» належним чином оформленими первинними документами підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра», а також подальшу реалізацію придбаних зернових культур на адресу ТОВ «Українська Дистрибуційна Компанія». Суд наголосив, що інформація про відсутність у контрагентів Позивача виробничих і трудових ресурсів належними і допустимими доказами Відповідачем не підтверджена, оскільки базується виключно на податковій інформації. Крім іншого, підкреслив, що лише наявність кримінального провадження за фактом ухилення службових осіб ТОВ «Агромакс-Люкс» від сплати податків не є безумовним доказом безтоварності господарських операцій. Окремо зауважив, що окремі недоліки у реквізитах рахунків укладених договорів, а також у товарно-транспортних накладних не є підставою вважати нереальними господарські операції, оскільки порядок розрахунку не є істотною умовою договору за норами Господарського кодексу України, а товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує виконання договору перевезення, а не договору поставки. Окрім наведеного суд зазначив про неврахування контролюючим органом принципу персональної відповідальності платника податків.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що зазначені у товарно-транспортних накладних пункти навантаження не відносяться до зернових складів, а реєстраційні номери вантажних транспортних засобів належать легковим автомобілями або мотоциклам. Наголошує, що судом залишено поза увагою, що в окремі товарно-транспортні накладні, надані до перевірки, відрізняються від товарно-транспортних накладних, які надані до суду. Підкреслює, що, всупереч висновків суду, товарно-транспортна накладна є одним з документів, що підтверджує виконання договору поставки, адже переміщення товарно-матеріальних цінностей є одним з етапів поставки. Зауважує, що, попри твердження суду першої інстанції, порядок розрахунків є обов`язковою умовою договору, а відтак зазначення у договорах реквізитів рахунків, які не були відкритими на час їх укладання або були вже закриті, свідчить виключно про формальне складання таких договорів. При цьому підкреслює, що оплата за договорами не була здійснена. Окремо звертає увагу, що судом не надано оцінку відсутності у контрагентів Позивача зернових складів як у власності так й у користуванні, а також не надано належної оцінки наявності кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Агромакс-Люкс» за фактом ухилення від сплати податків. Крім іншого, наголошує на безпідставності неврахування судом податкової інформації щодо контрагентів Позивача, якою підтверджує відсутність у них необхідних для виконання договірних зобов`язань ресурсів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 27.09.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Агромакс-Люкс» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві не було враховано, що обов`язки з організації перевезення товарів були покладені на контрагентів Позивача, а за усталеною практикою Верховного Суду товарно-транспортна накладна взагалі не є обов`язковим первинним документом у договорі поставки. Крім того, зауважує, що відомості з глобальної мережі «Інтернет» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів, доступ до якого надано ГУ ДПС у м. Києві, не є належними і допустимими доказами з огляду на позицію Верховного Суду щодо врахування відомостей аналітичних баз даних при наданні оцінки товарності господарських операцій. Наголошує, що формування даних податкового обліку з податку на додану вартість не залежить від проведення розрахунків, а у спірному випадку пов`язано з поставкою товарів. До того ж, як правильно зазначив суд першої інстанції, порядок розрахунку не є істотною умовою договору. З приводу кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Агромакс-Люкс» Позивач зазначив, що вирок у ньому відсутній, а відтак сам лише факт наявності такого провадження не може мати жодних негативних наслідків для платника податків. Наголошуючи на безпідставності доводів Апелянта про безтоварність господарських операцій з підстав відсутності у контрагентів Позивача виробничих потужностей, ТОВ «Агромакс-Люкс» зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків та документального підтвердження реальності господарських операцій можливе недотримання ними податкової дисципліни не може мати негативних наслідків для суб`єкта господарювання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.10.2024.

У судовому засіданні представники Відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній, а також додаткових поясненнях, підстав.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з підстав, зазначених у відзиві на неї та додаткових поясненнях.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у січні 2020 року працівниками ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 23.01.2020 №667 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агромакс-Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Смітсон Плюс» за травень 2019 року, ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» за червень 2019 року, ТОВ «Грейт Ультра» за липень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість та за три квартали 2019 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.

У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Агромакс-Люкс» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 92 819 789 грн, у тому числі у сумі 25 044 152 грн за травень 2019 року, у сумі 25 430 840 грн за червень 2019 року, у сумі 41 344 797 грн за липень 2019 року.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 04.02.2020 №58/26-15-05-01-02/42551884 (т. 9 а.с. 241-250, т. 10 а.с. 1-131).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 25.02.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №03112615050102, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 116 024 736 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 92 819 789 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23 204 947 грн (т. 9 а.с. 239-240).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного індивідуального акта, суд першої інстанції встановив таке.

Між ТОВ «Агромакс-Люкс» як Покупцем і ТОВ «Меріс Холл» як Продавцем укладено договір поставки №Сг060519-2 від 06.05.2019 (т. 10 а.с. 132-134)

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Меріс Холл» (код 42551891) зареєстровано 11.10.2018, номер запису: 10701020000078902, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар - насіння соняшника українського походження, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Пункт 2 Договору визначає, що ціна і обсяг партії Товару, що поставляється, визначається Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору, підписаної обома сторонами.

Згідно пункту 3 Договору поставка здійснюється на умовах та в строки, що погоджуються Сторонами у Специфікації. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару в пункті призначення і вказується у видатковій накладній, яка завірена підписами обох сторін. Продавець здійснює реєстрацію податкової накладної в порядку передбаченим чинним законодавством.

Пунктом 5 Договору визначено, що оплата за Товар здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 240 (двісті сорока) банківських днів з моменту вивантаження товару в пункті поставки.

Відповідно до пункту 11 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 06.05.2020, а в частині виконання зобов`язань щодо розрахунків та штрафних санкцій - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

До цього Договору було складено також специфікацію (т. 10 а.с. 135).

На підтвердження реальності господарських операцій між контрагентами Позивачем було надано копії податкових накладних (т. 8 а.с. 95-146), накладних (т. 10 а.с. 135-187), товарно-транспортних накладних (т. 10 а.с. 192-250, т. 12 а.с. 1-13, т. 13 а.с. 1-250).

Крім того, матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Агромакс-Люкс» як Покупцем та ТОВ «Смітсон Плюс» як Продавцем укладено Договір поставки №160419-1 від 16.04.2019 (т. 14 а.с. 168-170).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Смітсон Плюс» (код 42550681) зареєстровано 11.10.2018 номер запису: 10681020000052627, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар - Кукурудза 3 класу, українського походження врожаю 2018 року, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Як зазначено в пункті 2 Договору ціна і обсяг партії Товару, що поставляється, визначається Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору, підписаної обома сторонами. Загальним обсягом Товару згідно цього Договору є сумарний обсяг усіх поставлених партій Товару, зазначений у специфікаціях згідно з чинним Договором. Загальною вартістю Товару, що поставляється, за цим Договором є сумарна вартість всіх поставлених партій Товару, зазначена в Специфікаціях згідно з чинним Договором.

Пунктом 3 Договору визначено, що поставка здійснюється на умовах та в строки, що погоджуються Сторонами у Специфікації. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару в пункті призначення і вказується у видатковій накладній, яка завірена підписами обох сторін.

Згідно пункту 5 Договору оплата за Товар здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 240 (двісті сорока) банківських днів з моменту вивантаження Товару в пункті поставки.

Пункт 6 Договору визначає, що Продавець зобов`язується забезпечити поставку Товару на узгодженому сторонами в Специфікації базисі поставки.

Відповідно до пункту 11 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 16.04.2020, а в частині виконання зобов`язань щодо розрахунків та штрафних санкцій - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно специфікації №1 до Договору поставки сторони узгодили умови поставки та оплати товару: кукурудза 3-го класу, врожаю 2018 року на загальну суму 99 831 531,96 грн, у тому числі ПДВ (т. 14 а.с. 171).

Виконання договірних зобов`язань, на переконання ТОВ «Агромакс-Люкс», підтверджується копіями податкових накладних (т. 8 а.с. 42-94), накладних (т. 14 а.с. 172-224), товарно-транспортних накладних (т. 14 а.с. 225-250, т. 15 а.с. 1-250, т. 16 а.с. 1-250, т. 17 а.с. 1-40).

Крім іншого, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Агромакс-Люкс» як Покупцем та ТОВ «Глорія-Торг» як Продавцем укладено Договір поставки №ГЛ-030619 від 03.06.2019 (т. 12 а.с. 14-16).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-Торг» (код 42220185) зареєстровано 08.06.2018, номер запису: 13551020000009677, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар - пшениця м`яка, ненасіннєва, українського походження врожаю 2019 року, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Як зазначено в пункті 2 Договору, ціна і обсяг партії Товару, що поставляється, визначається Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору, підписаної обома сторонами. Загальним обсягом Товару згідно цього Договору є сумарний обсяг усіх поставлених партій Товару, зазначений у специфікаціях згідно з чинним Договором. Загальною вартістю Товару, що поставляється, за цим Договором є сумарна вартість всіх поставлених Товару, зазначена в Специфікаціях згідно з чинним Договором.

Пунктом 3 Договору визначено, що поставка здійснюється на умовах та в строки, що погоджуються Сторонами у Специфікації. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару в пункті призначення і вказується у видатковій накладній, яка завірена підписами обох сторін.

Згідно пункту 5 Договору оплата за Товар здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 240 (двісті сорока) банківських днів з моменту вивантаження Товару в пункті поставки.

Пункт 6 Договору визначає, що Продавець зобов`язується забезпечити поставку Товару на узгодженому Сторонами в Специфікації базисі поставки.

Відповідно до пункту 11 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 03.06.2020, а в частині виконання зобов`язань щодо розрахунків та штрафних санкцій - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно специфікації №1 до Договору поставки сторони узгодили умови поставки та оплати товару: пшениця м`яка, ненасіннєва, врожаю 2019 року, українського походження на загальну суму 87 208 847,57 грн, в тому числі ПДВ (т. 12 а.с. 17). Крім того, між сторонами підписано додаткову угоду до Договору поставки (т. 12 а.с. 18).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних (т. 8 а.с. 147-205), товарно-транспортних накладних (т. 11 а.с. 1-250, т. 12 а.с. 83-250, т. 14 а.с. 1-163), накладних (т. 12 а.с. 19-77).

До того ж у відповідь на запит ТОВ «Агромакс-Люкс» від 08.02.2024 №2824/2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія-Торг» повідомлено, що для здійснення перевезення товару на виконання Договору поставки №ГЛ-030619 від 03.06.2019 ТОВ «Глорія-Торг» використовувалися експедиторські послуги та послуги перевезення різних суб`єктів підприємництва (т. 26 а.с. 9).

Також матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Агромакс-Люкс» як Покупцем та ТОВ «Фрост Трейд» як Продавцем укладено Договір поставки №Ф-06-19 від 03.06.2019 (т. 17 а.с. 41-44).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрост Трейд» (код 42221440) зареєстровано 09.06.2018, номер запису: 13551020000009685, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар Пшениця м`яка, не насіннєва, врожаю 2019 року, українського походження, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Як зазначено в пункті 2 Договору, ціна і обсяг партії Товару, що поставляється, визначається Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору, підписаної обома сторонами. Загальним обсягом Товару згідно цього Договору є сумарний обсяг усіх поставлених партій Товару, зазначений у специфікаціях згідно з чинним Договором. Загальною вартістю Товару, що поставляється, за цим Договором є сумарна вартість всіх поставлених партій Товару, зазначена в Специфікаціях згідно з чинним Договором.

Пунктом 3 Договору визначено, що поставка здійснюється на умовах та в строки, що погоджуються Сторонами у Специфікації. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару в пункті призначення і вказується у видатковій накладній, яка завірена підписами обох сторін.

Згідно пункту 5 Договору оплата за товар здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 240 (двісті сорока) банківських днів з моменту вивантаження товару в пункті поставки.

Пунктом 6 Договору визначено, що Продавець зобов`язується забезпечити поставку Товару на узгодженому Сторонами в Специфікації базисі поставки.

Відповідно до пункту 11 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 03.06.2020, а в частині виконання зобов`язань щодо розрахунків та штрафних санкцій - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

10 липня 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки №Ф-06-19 від 03 червня 2019 року, якою внесено зміни до банківських реквізитів постачальника (т. 17 а.с. 45).

Згідно специфікації №1 до Договору поставки №Ф-06-19 від 03.06.2019 сторони узгодили умови поставки та оплати товару: пшениця м`яка, ненасіннєва, врожаю 2019, українського походження на загальну суму 26 997 628,81 грн, в тому числі ПДВ (т. 17 а.с. 46).

Виконання договірних зобов`язань, на переконання Позивача, підтверджується копіями податкових накладних (т. 8 а.с. 206-226), накладних (т. 17 а.с. 47-61), товарно-транспортних накладних (т. 17 а.с. 62-227).

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, у відповідь на запит ТОВ «Агромакс-Люкс» від 08.02.2024 №2824/3 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрост Трейд» повідомлено, що для здійснення перевезення товару на виконання Договору поставки №Ф-06-19 від 03.06.2019 ТОВ «Фрост Трейд» залучалися експедиторські послуги третіх осіб (т. 26 а.с. 11).

Поміж іншим судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Агромакс-Люкс» як Покупцем та ТОВ «Грейт-Ультра» як Продавцем укладено Договір поставки №ГР-0107Я від 01.07.2019 (т. 23 а.с. 203-206).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейт Ультра» (код 42550152) зареєстровано 11.10.2018, номер запису: 10701020000078874, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до пункту 1 Договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар - Ячмінь, врожаю 2019 року, українського походження, далі за Договором «Товар», в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Як зазначено в пункті 2 Договору, ціна і обсяг партії Товару, що поставляється, визначається Специфікацією, яка є невід`ємною частиною даного Договору, підписаної обома сторонами. Загальним обсягом Товару згідно цього Договору є сумарний обсяг усіх поставлених партій Товару, зазначений у специфікаціях згідно з чинним Договором.

Пунктом 3 Договору визначено, що поставка здійснюється на умовах та в строки, що погоджуються Сторонами у Специфікації. Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару в пункті призначення і вказується у видатковій накладній, яка завірена підписами обох сторін.

Згідно пункту 5 Договору оплата за товар здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 240 (двісті сорока) банківських днів з моменту вивантаження товару в пункті поставки.

Пунктом 6 Договору визначено, що продавець зобов`язується забезпечити поставку Товару на узгодженому Сторонами в Специфікації базисі поставки.

Згідно специфікації № 1 до Договору поставки сторони узгодили умови поставки та оплати товару: ячмінь 3-го класу, не насіннєвий, врожаю 2019 року, українського походження на загальну суму 25 554 383,98 грн, в тому числі ПДВ (т. 23 а.с. 207).

Також ТОВ «Агромакс-Люкс» мало взаємовідносини з ТОВ «Грейт Ультра» на підставі Договору поставки № ГР-0107П від 01.07.2019 (т. 23 а.с. 191-194).

Згідно специфікації №1 до Договору поставки сторони узгодили умови поставки та оплати товару: пшениця м`яка, ненасіннєва, врожаю 2019 року, українського походження на загальну суму 190 329 058,26 грн, в тому числі ПДВ (т. 23 а.с. 208).

До договору №ГР-0107П від 01.07.2019 між сторонами укладено зведені Акти -коригування вартості (ціни) партії Товару (пшениця м`яка, ненасіннєва, врожаю 2019р., українського походження) (т. 23 а.с. 195-202).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом за цими договорами ТОВ «Агромакс-Люкс» надано копії накладних (т. 2 а.с. 66-200, т. 3 а.с. 1-8, т. 23 а.с. 209-247), товарно-транспортних накладних (т. 3 а.с. 25-250, т. 4 а.с. 1-253, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с. 1-250, т. 8 а.с. 1-39), податкових накладних (т. 8 а.с. 227-250, т. 9 а.с. 1-191), розрахунків коригування до податкових накладних (т. 9 а.с. 192-236).

Судом першої інстанції поряд з викладеним встановлено, що на підтвердження використання поставленого товару у господарській діяльності надано ТОВ «Агромакс-Люкс» надано договори поставки, укладені з ТОВ «Українська Дистрибуційна Компанія» № А0605-19-с від 06.05.2019, № У-0605/19-К від 06.05.2019, а також складені на їх виконання специфікації з додатками, акти коригування вартості (ціни), зведені акти приймання-передачі, накладні, товарно-транспортні накладні (т. 19 а.с. 106-250, т. 20 а.с. 1-250, т. 21 а.с. 1-215, т. 17 а.с. 228-250, т. 18 а.с. 1-250, т. 19 а.с. 1-105, т. 21 а.с. 221-250, т. 22 а.с. 1-250, т. 21 а.с. 1-190).

Крім іншого, судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олії України» як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Люкс» як Орендарем укладено Договір оренди приміщення від 16.05.2019 №16/5-СК (т. 9 а.с. 236-237).

Пунктом 1 Договору визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне володіння та користування (оренду) наступне нежитлове приміщення, а саме: Елеватор Д, загальною площею 870,4 кв. м, який розташований за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, буд.40.

Відповідно до пункту 2 Договору об`єкт оренди здається в оренду строком на один рік до 15 червня 2020 року з оплатою з розрахунку 150 000 гривень 00 коп. за місяць, що є звичайною ціною, яка відповідає рівню ринкових цін, які склалися на ринку ідентичних товарів у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Актом приймання-передачі від 16.05.2019 до Договору оренди приміщення від 16.05.2019 року №16/5-СК засвідчено, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в термінове платне володіння та користування (оренду) наступне нежитлове приміщення: Елеватор Д, загальною площею 870,4 кв.м, який розташований за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Новоселівка, вул. Цегельна, буд.40 (т. 9 а.с. 238).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за юридичною особою Товариство з обмеженою відповідальністю «Олії України» зареєстровано право власності, зокрема, на нежитлову будівлю: елеватор Д, загальна площа 870,4 кв.м (т. 26 а.с. 7-8).

На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що Позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для відображення у податковій звітності; аналіз наданих ТОВ «Агромакс-Люкс» первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження віднесення відповідних сум до податкового кредиту за господарськими операціям з контрагентами з ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра». При цьому суд зазначив, що окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, які не є обов`язковими документами договорів поставки, а також можлива відсутність у вказаних підприємств виробничих і трудових ресурсів, як і наявність кримінального провадження щодо службових осіб ТОВ «Агромакс-Люкс» не є безумовним підтвердженням нереальності господарських операцій.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 9 указаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому в силу приписів пунктів 2.15, 2.16 указаного Положення №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, при вирішенні питання про правомірність формування податкових зобов`язань суд повинен встановити, насамперед, реальність господарської операції, про що мають свідчити належним чином оформлені первинні документи. При цьому чинне законодавство передбачає перелік необхідних первинних документів з огляду на предмет господарських відносин.

Із змісту акту перевірки вбачається, що основним та єдиним мотивом віднесення ГУ ДПС у м. Києві господарський операцій ТОВ «Агромакс-Люкс» з його контрагентами до безтоварних була відсутність трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Разом з тим, як свідчать відомості акту перевірки, висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів Відповідачем зроблено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів Позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.

Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.04.2023 у справі № 640/16998/19.

До того ж, як свідчать аналіз змісту наявних у матеріалах справи договорів поставки, обов`язок з поставки товару брали на себе саме продавці (постачальники), а не покупець - Позивач.

У свою чергу, на переконання судової колегії, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на додану вартість, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Указана позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 640/9485/19.

Щодо доводів ГУ ДПС у м. Києві про те, що на підтвердження господарських операцій ТОВ «Агромакс-Люкс» з ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра» надані копії товарно-транспортних накладних, в яких пунктом навантаження товарів визначені адреси торгового центру, торгово-розважального центру, магазину й аптеки, житлового будинку, у той час як зернові склади у розпорядженні контрагентів Позивача відсутні, а також про те, що у складених ТОВ «Грейт Ультра» товарно-транспортних накладних зазначені реєстраційні номери вантажних транспортних засобів, які згідно реєстраційних відомостей є легковими автомобілями або мотоциклами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Аналіз змісту укладених між ТОВ «Агромакс-Люкс» і ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра» договорів свідчить, що сторонами не визначалася товарно-транспортна накладна як обов`язковий первинний документ. У свою чергу перевірка реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Агромакс-Люкс» і ТОВ «Вайт Індастрі» та ряду фізичних осіб-підприємців, які за відомостями товарно-транспортних накладних здійснювали перевезення зернових за відповідними договорами, в частині виконання зобов`язань за договорами перевезення ГУ ДПС у м. Києві не здійснювалася.

Судова колегія зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.08.2020 у справі № 804/5374/17, від 15.05.2020 у справі № 808/9101/15, від 26.01.2023 у справі №580/2490/19.

При цьому посилання Апелянта на постанову Верховного Суду від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18 в якості підстав стверджувати, що товарно-транспортна накладна є документальним підтвердженням переміщення товару як необхідного елемента виконання договору поставки, судова колегія у площині спірних правовідносин оцінює критично, оскільки, як свідчить зміст акта перевірки, на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних контролюючий орган при проведенні перевірки не вказував.

До аналогічного за змістом висновку прийшов і Верховний Суд у постанові від 26.07.2024 у справі №806/2353/16, наголошуючи на тому, що в акті перевірки відсутні посилання контролюючого органу на те, що компанії - перевізники фактично не здійснювали перевезення товарів, а відтак долучені Позивачем до матеріалів справи товарно-транспортні накладні належним чином підтверджують факт транспортування придбаного платником податків товару

З приводу аргументів Відповідача про те, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, вантажовідправником в яких зазначено ТОВ «Грейд Ультра», вказані реєстраційні номери вантажних транспортних засобів, у той час як за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів ці номери належать мотоциклам або легковим автомобілям (т. 25 а.с. 137-140), колегія суддів також наголошує, що такі аргументи не покладалися ГУ ДПС у м. Києві в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення. З аналогічних підстав судова колегія відхиляє посилання Апелянта на те, що пунктами навантаження, зазначеними у товарно-транспортних накладних, зазначені адреси, за якими розташування зернових складів відсутнє.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у реквізитах договорів між ТОВ «Агромакс-Люкс» та ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрості Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра» номери рахунків були відкриті датами раніше або закриті на момент укладення договору (т. 24 а.с. 21-29) судова колегія зазначає, що, п-перше, зазначення розрахункового рахунку у договорі, як правильно підкреслив суд першої інстанції, не належить до його істотних умов, по-друге, відкриття рахунків до укладення договору жодним чином не свідчить про безтоварність господарських операцій, по-третє, закриття рахунку на час підписання договору не унеможливлює здійснення розрахунків між контрагентами, оскільки оплата може здійснюватися на інший ніж вказаний в договорі банківський рахунок.

Відсутність же доказів оплати ТОВ «Агромакс-Люкс» за поставлений товар, на переконання судової колегії, не є безумовним свідченням безтоварності господарських операцій, оскільки податкове законодавство встановлює можливість формування даних податкового обліку за фактом однієї з подій, яка настала раніше - або отримання товару або оплата за нього (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Твердження ГУ ДПС у м. Києві про те, що жоден з контрагентів ТОВ «Агромакс-Люкс» не включений до Основного реєстру як зерновий склад, не укладав з ДП «Держреєстри України» договори купівлі-продажу складських документів та договори користування основним реєстром та їм ніколи не поставлялися бланки складських документів на зерно колегія суддів оцінює критично, оскільки умовами договорів не передбачено, що ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрост Трейд» і ТОВ «Грейт Ультра» є зерновими складами у розумінні Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», а питання походження зерна, поставленого Позивачу, Відповідачем не досліджувалося.

Щодо посилання Апелянта на наявність кримінального провадження №42020100000000408 від 14.09.2020 за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Агромакс-Люкс» від сплати податків у розмірі 99,8 млн грн за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, колегія суддів звертає увагу, що, по-перше, сама по собі наявність кримінального провадження жодним чином не підтверджує обставини вчинення особою кримінального правопорушення, що випливає із змісту ч. 6 ст. 78 КАС України, по-друге, за відомостями Територіального управління БЕБ у м. Києві, викладених у листі від 09.08.2024 №23.24/3.4/2/8860-24 у відповідь на запит адвоката Олени Білик, кримінальне провадження №42020100000000408 від 14.09.2020 закрито 30.04.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). Крім того, на запитання суду представники Відповідача зазначили, що постанову про закриття кримінального провадження ГУ ДПС у м. Києві не оскаржувало.

З приводу доводів ГУ ДПС у м. Києві про необхідність врахування при вирішенні цього спору правової позиції Верховного Суду, висловленої у справі №560/2607/20 (постанова від 29.07.2024), колегія суддів зазначає, що, хоча правовідносини у згаданій справі та у справі №908/1277/21 є подібними, однак аналіз змісту судових рішень у справі №560/2607/20 свідчить, що недоліки в оформленні первинних документів, на які посилається контролюючий орган, були встановлені ним під час проведення податкової перевірки. Водночас, як вже було наголошено вище, у справі, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, ГУ ДПС у м. Києві обґрунтовує безтоварність господарських операцій та недоліки в оформленні первинних документів мотивами, які не були покладені в основу висновків акта перевірки.

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем чи надавачем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у підприємства відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 та, зокрема, від 14.12.2021 у справі № 280/3376/19 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії підприємства та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується рух активів (товару) по ланцюгу від постачальників до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю Позивача.

Наведені висновки повністю узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії», яке наголошує на принципі персональної відповідальності платника та неможливості втручання у право власності особи, яка, попри можливе порушення своїм контрагентом податкового законодавства, є належним отримувачем поставлених товарів чи послуг.

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 у справі № 21-1376во06, де зазначив, що «у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст. 201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З наведеного вбачається, що не дають право на формування податкового обліку операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено раніше, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, на момент виписування податкових накладних Позивачу ТОВ «Меріс Холл», ТОВ «Смітсон Плюс», ТОВ «Глорія-Торг», ТОВ «Фрос Трейд», ТОВ «Грейт Ультра» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операцій з ними, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.02.2020 №03112615050102 у контролюючого органу за встановлених в акті перевірки обставин не було.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Е.Ю. Швед

Судді О.М. Ганечко

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено та підписано 09 жовтня 2024 року.