Постанова

від 09.10.2024 по справі 320/19157/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19157/23 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року" м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_19, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 22/2023 від 25.01.2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики та застосовано до адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненим ним дисциплінарним проступком, дисциплнарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IV-011/2023 від 28.04.2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 - без змін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4364/10, виданим Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 25.11.2010, має право на заняття адвокатською діяльністю.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2022 № 56, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, витягу з мобілізаційної Директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № М-2/т від 23.02.2022, позивача з 11.03.2022 призваного по мобілізації зараховано до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та на всі види забезпечення.

У зв`язку з проходженням військової служби, позивач подав до Ради адвокатів Київської області заяву від 12.09.2022 про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Разом з тим, до КДКА Київської області 27.10.2022 надійшла скарга адвоката ОСОБА_19 (через представника) стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 та про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з допущенням поведінки, яка має ознаки порушення Правил адвокатської етики.

У скарзі зазначено про обставини протиправної поведінки адвоката ОСОБА_1 , а саме щодо здійсненої ним публікації 11.02.2022 в мережі «Facebook», на сторінці профілю ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4), яка за ствердженням скаржника є офіційною. Так ним було розміщено публікацію такого змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_5».

У зв`язку з надходженням вказаної скарги, 14.11.2022 на поштову адресу адвоката ОСОБА_1 зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (б-р. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. НОМЕР_2, м. Київ, 01042) було направлено повідомлення про проведення перевірки за скаргою ОСОБА_19, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0408032691160 вручено 22.11.2022.

На вказане повідомлення від адвоката ОСОБА_1 письмові пояснення щодо викладених у скарзі обставин до КДКА Київської області не надходило.

За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі адвоката ОСОБА_19 стосовно адвоката ОСОБА_1 28.11.2022 член ДП КДКА Київської області ОСОБА_16 склав довідку.

За результатом розгляду скарги адвоката ОСОБА_19, довідки та матеріалів перевірки, ДП КДКА Київської області від 30.11.2022 прийняла рішення № 130/2022, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , призначивши її до розгляду на 21.12.2022.

Розгляд дисциплінарної справи 21.12.2022 відкладався на 25.01.2023, у зв`язку з неявкою адвоката ОСОБА_1 .

Оскільки адвокат ОСОБА_1. та/або його представник 25.01.2023 повторно не прибули на засідання дисциплінарної палати, то розгляд справи був завершений за їх відсутності.

Рішенням КДКА Київської області від 25.01.2023 № 22/2023 за результатами розгляду скарги, матеріалів дисциплінарної справи, КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Лазаренко Е.О., в інтересах адвоката ОСОБА_1, 27.02.2023 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 25.01.2023 №22/2023.

Рішенням ВКДКА № IV-011/2023 від 28.04.2023 вказану скаргу представника адвоката ОСОБА_1, адвоката Лазаренко Е., залишено без задоволення, а рішення ДП КДКА Київської області від 25.01.2023 № 22/2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці - залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оцінивши зміст публікації позивачем 11.02.2022 в мережі «Facebook» суд вбачає порушення позивачем положень статей 12, 50-51, 53, 56, 57, 59-60 Правил, оскільки ним у соціальній мережі у згаданій публікації допущені висловлювання, які містять ознаки зневажливого ставлення, нетактовності та звинувачень щодо іншого адвоката, що може вплинути на ділову репутацію такого іншого адвоката та вводять в оману читачів, тобто допущено дисциплінарний проступок у вигляді грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Відповідно, позивачем порушено принципи використання соціальних мереж. Окрім того, на думку першої інстанції, розміщення адвокатом відповідної публікації завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому. Також, судом першої інстанції зазначено, що відповідачами належним чином дотримано порядок здійснення відносно позивача дисциплінарного провадження, тож прийняті за наслідками такого провадження рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, враховуючи висновки суду про допущення ним дисциплінарного проступку, суд вважає такими, що відповідають критеріям правомірності, тож скасуванню не підлягають.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення КДКА Київської області № 22/2023 від 25.01.2023 винесене з порушенням визначеної законодавством процедури його прийняття, що протиправно не було враховано ВКДКА при його перегляді за скаргою ОСОБА_1 , оскільки позивача не було належним чином повідомлено ні про відкриття дисциплінарної справи щодо нього, ні про дату, час та місце розгляду скарги третьої особи, поданої на дії ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає доводи апелянта частково обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 5076-VI), Правилами адвокатської етики затвердженими Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі- ПАЕ)

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1312 Конституції України передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №5076-VI особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту:

"Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".

Статтею 19 Закону №5076-VI передбачено види адвокатської діяльності. Це є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 57 ПАЕ визначено принципи поведінки адвокатів у соціальних мережах, які передбачають наступне.

Участь адвоката у соціальних мережах (наприклад, але не обмежуючись: Facebook, Twitter, LinkedIn, Pinterest, Google Plus+, Tumblr, Instagram, Flickr, MySpace та інших), інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому.

Адвокат при користуванні соціальними мережами, інтернет-форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет повинен дотримуватись своїх професійних обов`язків, передбачених чинним законодавством України, цими Правилами, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Використання адвокатом соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинно відповідати наступним принципам: незалежності; професійності; відповідальності; чесності; стриманості та коректності; гідності; недопущення будь-яких проявів дискримінації; толерантності та терпимості; корпоративності та збереження довіри суспільства; конфіденційності.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Пункт 3 частини 2, частини 5 статті 31 Закону №5076-VI передбачає, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

З наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення є вчинення ним дисциплінарного проступку. Присяга адвоката, яку складає особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, включає в себе обов`язок дотримання правил адвокатської етики. При цьому, порушення правил адвокатської етики є окремим дисциплінарним проступком та підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Як вже було зазначено вище, 27.10.2022 до КДКА Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_19 стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 та про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з допущенням поведінки, яка має ознаки порушення Правил адвокатської етики.

Судом першої інстанції було зазначено, що у зв`язку з надходженням вказаної скарги, 14.11.2022 на поштову адресу адвоката ОСОБА_1 зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (б-р. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. НОМЕР_2, м. Київ, 01042) було направлено повідомлення про проведення перевірки за скаргою ОСОБА_19, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0408032691160 вручено 22.11.2022.

За результатом розгляду скарги адвоката ОСОБА_19, довідки та матеріалів перевірки, ДП КДКА Київської області від 30.11.2022 прийняла рішення № 130/2022, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , призначивши її до розгляду на 21.12.2022.

Розгляд дисциплінарної справи 21.12.2022 відкладався на 25.01.2023, у зв`язку з неявкою адвоката ОСОБА_1

Оскільки адвокат ОСОБА_1. та/або його представник 25.01.2023 повторно не прибули на засідання дисциплінарної палати, то розгляд справи був завершений за їх відсутності.

Рішенням КДКА Київської області від 25.01.2023 № 22/2023 за результатами розгляду скарги, матеріалів дисциплінарної справи, КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний Висновок експерта № 056/49 від 23.02.2023 за результатами проведення семантико-текстуальної лінгвістичної експертизи, за підписом експерта ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» ОСОБА_17., який також надавався ОСОБА_1 до ВКДКА в обгрунтування скарги на рішення КДКА регіону.

Зі змісту вказаного Висновку експерта № 056/49 від 23.02.2023 вбачається, що за результатами семантико-текстуальної лінгвістичної експертизи, експерт ЛІТ «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» ОСОБА_17 , який обізнаний з положеннями про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно статей 384, 385 КК України, вказав, що з позиції лінгвістичної кваліфікації, текст публікації, поширеної позивачем 11.02.2022 в профілі «ОСОБА_1» в соціальній мережі «Facebook» не містить інформації, вираженої в принизливій, нетактовній, непристойній формі про адвоката ОСОБА_19, інформації про ототожнення адвоката ОСОБА_19 з його клієнтами, як і не містить інформації, в якій наявні прояви словесної агресії, ворожнечі і нетерпимості.

Колегія суддів вважає, що даний висновок експерта є належним та допустимим доказом у даній справі та спростовує висновки КДКА Київської області, з якими погодився суд першої інстанції.

Щодо дотримання КДКА Київської області принципу змагальності, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Аналіз положень статті 40 Закону №5076-VI дає змогу прийти до висновку, що проведення такої стадії дисциплінарного провадження, як розгляд дисциплінарної справи, повинен здійснюватися з дотриманням принципу змагальності.

Частиною 1 статті 41 Закону №5076-VI закріплено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Вказане означає, що адвокату, відносно якого здійснюється дисциплінарне провадження, гарантована можливість захищати себе. Адвокат може реалізувати таке право, шляхом участі у засіданні, надання пояснень, подання відповідних доказів, не тільки в письмовій формі, а й в усній за допомогою здійснення оцінки таких доказів сторін, заявлення клопотань та відводів членам дисциплінарної палати.

Змагальний метод спрямований на досягнення основної мети - дотримання прав адвоката під час здійснення дисциплінарного провадження з метою недопущення несправедливого ставлення до особи та безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вищевказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 1740/2484/18 та від 14 березня 2018 року у справі №826/23545/15.

Водночас, положення абзацу 3 статті 40 Закону №5076-VI свідчать, що таке право адвоката в межах дотримання принципу змагальності під час розгляду відносно нього дисциплінарної справи, не є абсолютним, оскільки, з метою недопущення зловживань своїми правами, при повторній неявці на засідання щодо розгляду дисциплінарної справи, за умови належно повідомленого адвоката, КДКА наділена правом здійснювати розгляд без його участі, незалежно від поважності причин неявки.

Норми статті 40 Закону № 5076-VI розмежовують підстави відсутності адвоката під час розгляду справи, в залежності від наявності або відсутності поважних причин такої відсутності та факту належного повідомлення.

Таким чином, абзацом 4 частини 2 статті 40 Закону №5076-VI прямо передбачено можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності адвоката, відносно якого здійснюється такий розгляд, однак вимагає дотримання обов`язкової умови, а саме наявності у КДКА доказів завчасного повідомлення адвоката про дату, час та місце розгляду його дисциплінарної справи, а також неповажності причин, за яких адвокат не прибув на засідання.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №5076-VI військова служба є несумісною з діяльністю адвоката.

Отже, використання робочої електронної адреси адвоката та отримання поштової кореспонденції за робочим місцем адвоката, зазначених в ЄРАУ, прямо пов`язані із реалізацією адвокатом своїх професійних функцій, які адвокат не здійснює на час зупинення адвокатської діяльності.

Як вже було зазначено вище, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.03.2022 № 56, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, витягу з мобілізаційної Директиви командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № М-2/т від 23.02.2022, позивача з 11.03.2022 призваного по мобілізації зараховано до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та на всі види забезпечення, у зв`язку із чим позивач подав до Ради адвокатів Київської області заяву від 12.09.2022 про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, з вищевказаного вбачається, що станом на дату подання та розгляду скарги адвоката ОСОБА_19 від 27.10.2022 на дії ОСОБА_1 , позивач, у зв`язку із проходженням ним військової служби у Львівській області, не здійснював адвокатську діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не перебував на робочому місді у м. Києві, яке зазначене в ЄРАУ, що вочевидь ставить під сумнів отримання ним листів за його робочою або електронною адресою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що КДКА Київської області та ВКДКА не заперечують їх обізнаності, як про проходження позивачем служби в Збройних Силах України, так і про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

До цього ж, колегія суддів звертає увагу на наявний в матеріалах справи протокол опитування громадянки ОСОБА_18 , яка працює консьєржем в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_1 як адвокат орендує офіс № НОМЕР_2, відомості про який, як про робоче місце позивача, містяться в ЄРАУ.

Так, відповідно до пояснень, які були надані громадянкою ОСОБА_18 , саме вона отримувала листи, у тому числі, які надходили на адресу адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , оф. № НОМЕР_2), шляхом проставлення власного підпису на повідомленнях про їх отримання. Крім того, останньою було повідомлено про те, що за адресою робочого місця ОСОБА_1 в останній раз з?являвся в жовті 2022 року, будучи при цьому у військовій формі. З того часу накопичилось багато листів, що адресовані ОСОБА_1 .

Отже, вищевикладене дає колегії суддів підстави вважати, що у період розгляду КДКА Київської області дисциплінарної справи за скаргою адвоката ОСОБА_19 на дії ОСОБА_1 (21.12.2022 та 25.01.2023) позивач за адресою свого робочого місця не перебував та кореспонденцію відповідно не отримував.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що в межах дисциплінарного провадження відносно позивача, копії рішення про порушення дисциплінарної справи, довідки та скарги, а також повідомлення про дату, час та місце засідання, надсилались КДКА Київської області ОСОБА_1 на адресу його електронної пошти, зазначеної в ЄРАУ, то колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна дійти до такого висновку про факт повідомлення позивача про дисциплінарне провадження шляхом направлення документів на адресу електронної пошти позивача, зазначеної в ЄРАУ.

Більше того, надсилання листів на електронну пошту позивача, зазначеної в ЄРАУ, про порушення дисциплінарної справи, довідки та скарги, а також повідомлення про дату, час та місце засідання, під час проходження адвокатом військової служби та зупинення позивачу права на заняття адвокатською діяльністю, колегія суддів вважає неналежним повідомленням, з огляду на вищевикладене.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що КДКА Київської області порушила встановлений законом принцип змагальності, здійснивши розгляд дисциплінарної справи за відсутності ОСОБА_1 , чим фактично позбавила позивача можливості бути присутнім на розгляді скарги відносно нього, надавати свої пояснення, докази та заперечувати проти відповідних доводів скаржника, що є достатньою підставною для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 22/2023 від 25.01.2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом третім частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 22/2023 від 25.01.2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики та застосовано до адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненим ним дисциплінарним проступком дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-011/2023 від 28.04.2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 22/2023 від 25.01.2023 залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 - без змін, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Враховуючи викладене, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи судом оцінюються доводи позивача, але не шляхом оцінки рішення прийнятого ВКДКА за результатами адміністративного оскарження.

Саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Вказане рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже немає безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 по справі № 826/24656/15 та від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19.

При цьому, оскаржуване в межах спірних правовідносин рішення ВКДКА не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 КАС, які порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-011/2023 від 28.04.2023, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 залишено без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 - без змін, не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З навних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в сумі 2 190, 14 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 285, 00 грн.

Отже, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише які заявлені до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у розмірі 2 737, 57 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_19, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 22/2023 від 25.01.2023, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплнарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код за ЄДРПОУ - 23243231; м. Київ, вул. Кирилівська, 15, (1 поверх)) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 , оф.№ НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2 737, 57 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Мельничук В.П.

Швед Е.Ю.