Постанова

від 08.10.2024 по справі 380/10204/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/10204/24 пров. № А/857/16212/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іврус-Трейд",

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року про повернення позовної заяви (суддя Крутько О.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначена),

в адміністративній справі №380/10204/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іврус-Трейд" до Львівської митниці, як філії (інший відокремлений підрозділ) Державної митної служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

У травні 2024 року позивач ТОВ "Іврус-Трейд" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці як філії (іншого відокремленого підрозділу) Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів від 03.11.2023р. №UА209000/2023/100687/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2023/002845.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення її недоліків, зазначених в мотивувальній частині, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подавши до суду належним чином завірену копію митної декларації та документів, які подавались для митного оформлення з перекладами (у разі їх складення іноземною мовою).

На виконання вимог цієї ухвали суду ТОВ «Іврус-Трейд» 24.05.2024 поштовим зв`язком надіслано Львівському окружному адміністративному суду (зареєстровано судом 30.05.2024) завірені копії всіх документів з перекладами (у разі складання їх іноземною мовою), що наявні у позивача та які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі і копію митної декларації №23UА209230117456U7 від 03.11.2023, яка подавалася до митного оформлення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 позовну заяву повернуто позивачеві.

З ухвалою суду першої інстанції від 03.06.2024 про повернення позовної заяви не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду не відповідає вимогам законності і обґрунтованості, постановлена на підставі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванню норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає те, що зі змісту оскарженої ухвали суду неможливо однозначно зрозуміти, ненадання суду яких саме документів, які подавалися до митного оформлення з перекладами (у разі їх складання іноземними мовами), стало підставою для постановлення судом вказаної ухвали. Викладене судом першої інстанції в ухвалі від 03.06.2024 про повернення позовної заяви обґрунтування не містить чіткості для того, щоб уникнути невизначеності або непорозумінь і надати позивачу розуміння того, надання яких конкретних документів (доказів) від нього очікував і не отримав суд першої інстанції, відсутність яких перешкоджала відкриттю провадження у справі. Позивач вважає, що виявлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджали суду розглянути справу по суті, а висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 16.05.2024 про залишення позовної заяви без руху, були формальним підходом до застосування статей 160, 161 КАС України, та в подальшому безпідставним постановленням судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 03.06.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу. Вважає зазначену апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду - без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.

Так, судом встановлено, що у розглядуваній справі за апеляційною скаргою позивача ТОВ "Іврус-Трейд" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 про повернення позовної заяви, спірним являється питанням про те, чи усунуто позивачем у визначений ухвалою суду строк виявлені недоліки позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву ТОВ "Іврус-Трейд" на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суд виходив в з того, що позивач станом на 03.06.2024 вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліків позовної заяви не усунув, а саме: позивачем не додано копії перекладів усіх долучених доказів, які викладені іноземною мовою, про що було наголошено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16.05.2024.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а також обсягу документів, які слід долучати до позовної заяви.

Законодавчі вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному ч.ч. 3 - 6 цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи: - відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 4 цієї статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1).

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов відповідає вимогам законодавства.

З матеріалів справи видно, що копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024, якою позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення її недоліків, зазначених в мотивувальній частині, було доставлено до електронного кабінету ТОВ «Іврус-Трейд» 17.05.2021 о 17:46 год. (а.с. 14).

На виконання вимог цієї ухвали суду ТОВ «Іврус-Трейд» 24.05.2024 поштовим зв`язком (ідентифікатор поштового відправлення АТ «Укрпошти» 0311700456540), яку судом отримано 29.05.2024 р., згідно повідомлення з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошти» в мережі Інтернет за адресою https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html про отримання поштового відправлення одержувачем 29.05.2024) надіслано Львівському окружному адміністративному суду (зареєстровано судом 30.05.2024) завірені копії всіх документів з перекладами (у разі складання їх іноземною мовою), що наявні у позивача та які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі і копію митної декларації №23UА209230117456U7 від 03.11.2023, яка подавалася до митного оформлення (а.с. 15-87).

Таким чином, позивач на виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 про залишення без руху позовної заяви, у визначений строк подав до суду першої інстанції заяву із доданими матеріалами про усунення недоліків позовної заяви.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта (позивача) про те, ним своєчасно було подано до суду першої інстанції відповідну заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї додатками, на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024 року.

Водночас, колегія суддів враховує, що суд має бути розсудливим при вирішенні відповідних питань щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, зокрема, дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Варто зазначити, що відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, всі зазначені вище дії з оцінки доказів суд здійснює на стадії розгляду справи по суті спірних правовідносин і ухвалення рішення, а не при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, частинами 1 та 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

Тобто, позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, які необхідно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного, а також з метою з`ясування всіх обставин у справі, суд першої інстанції має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази, які мають значення для справи, або зобов`язати відповідача надати такі докази. При цьому суд повинен вказувати, які саме докази необхідно надати.

Отож, у разі відсутності у справі достатності доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі. Об`єктивно, не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути фактичним та реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В такій ситуації являються необґрунтованими і передчасними висновки суду першої інстанції в спірній ухвалі від 03.06.2024 року про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції від 03.06.2024 року як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зі стадії вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі, із врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин.

Керуючись ст.ст.243,308,311,312, 315,320,321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Іврус-Трейд" задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/10204/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іврус-Трейд" до Львівської митниці, як філії (інший відокремлений підрозділ) Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль