Постанова

від 09.10.2024 по справі 300/2901/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2901/24 пров. № А/857/16979/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Матковської З.М.,

суддів: Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №300/2901/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції О. Б. Григорук, час ухвалення у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Івано-Франківськ),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення від 29.03.2024 о/р 926160822514 та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії з 22.03.2024, із врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначав, що 26.04.2015 позивачу було призначено пенсію за віком по Списку №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 22.03.2024. У даному випадку має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV. При призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 22.03.2024).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. За доводами викладеними у скарзі, вирішуючи справу суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Зокрема, на думку апелянта судом першої інстанції для відмови позивачу у задоволенні позову використано докази, отримані із порушенням процесуального порядку, а саме, клопотання про приєднання доказів подано відповідачем поза межами процесуального строку, передбаченого КАС України. Крім того, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не наведено підстав чи мотивів, з яких ним було проігноровано докази позивача, не пояснено, чому докази, надані ОСОБА_1 є менш переконливими, ніж докази відповідача, надані із порушенням процесуального порядку Судом помилково не враховано висновки Верховного Суду, який неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №334/917/17, від 23.10.2020 у справі №528/196/17, від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17 висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України №1058, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно ч. 3 ст. 45 Закону України №1058.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.04.2015 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, що підтверджується протоколом та рішенням № 926160822514 (а.с.60, 61).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою від 22.03.2024, в якій зазначив, що з 26.04.2015 отримує пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, призначену відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII. Також, позивач зазначив, що 25.04.2022 досяг 60-річного віку, у зв`язку із чим набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Враховуючи викладене вище, просив призначити позивачу пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024 (а.с.13).

За результатом розгляду заяви позивача від 22.03.2024 за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення від 29.03.2024 о/р 926160822514.

Згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 29.03.2024 о/р 926160822514 ОСОБА_1 з 26.04.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і отримує пенсію за віком (за Списком № 1), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (за Списком №1). 22.03.2024 ОСОБА_1 звернувся через ВЕБ-портал із заявою щодо переходу на інший вид пенсії за іншим законом із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески. Зазначено, що оскільки ОСОБА_1 уже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, Прик. полож., п.2, ч.1; Закону № 1788-XII, ст.13»а») (Робота за Списком №1), то для переведення на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, підстав немає. Також зазначено, що нова середня заробітна плата застосовується тільки у випадку переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с.21).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови перевести позивача на інший вид пенсії за іншим законом із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону № 1058-IV.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом №1058-IV закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Оскільки згідно з пунктом 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом №1058-IV закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, положення Закону України № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, то є безпідставними доводи позивача про те, що пенсію на пільгових умовах за Списком №1 позивачу призначено до внесення змін до Закону №1058-IV згідно із Законом України №2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого Закон №1058-IV доповнено, зокрема, статтею 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників», якою врегульовано питання порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З огляду на вищенаведене, частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника).

Як встановлено, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, що підтверджується заявою позивача про призначення/перерахунок пенсії від 10.07.2015, поданої згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» («Додаток 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу IV) (а.с.7), протоколом та рішенням № 926160822514 (а.с.60, 61).

При цьому, в умовах призначення враховано розділ ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, відповідно до якого, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII застосовано в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відтак є необґрунтованими доводи позивача про те, що позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, оскільки як заявою про призначення/перерахунок пенсії від 10.07.2015, поданої позивачем, так і матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується, що з 26.04.2015 позивач отримував пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, а положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII застосовано в частині визначення права на пенсію.

Суд першої інстанції вірно врахував, що заява позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024, стосувалась призначення того самого виду пенсії - пенсії за віком, та призначення пенсії на підставі того самого Закону - № 1058-ІV. За таких обставин, відсутні підстави для призначення та виплати позивачу пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки. Суд першої інстанції правильно зазначив, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень одного й того ж Закону № 1058-ІV.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

Що стосується доводів скаржника про порушення судом процедури прийняття доказу, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Правилами ч. 3 ст. 317 КАС визначено вичерпний перелік порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Керуючись цими положеннями Закону, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення долучивши до справи копію документу, водночас це порушення не є таким, що призвело до неправильного вирішення справи та незаконності судового рішення, яке прийнято по суті розгляду.

За своїм змістом судове рішення в цілому є правильним, а тому в силу вимог ч. 3 ст. 317 КАС скасуванню з наведених підстав не підлягає.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують із наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №300/2901/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Л. Я. Гудим В. В. Ніколін