Рішення

від 01.10.2024 по справі 363/932/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2024 Справа № 363/932/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представників третіх осіб - Бондаренко Н.В. , Шевченко Л.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради в інтересах дитини - ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Пірнівської сільської ради, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2024 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її новонародженої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як таку, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у АДРЕСА_1 , проживає гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та новонароджену - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік служби у справах дітей як дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, мати яких ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Сім`я гр. ОСОБА_2 раніше в поле зору працівників соціальних служб та правоохоронних органів не потрапляла. Повідомлень з навчального закладу, де навчається старша донька, щодо неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків, не надходило. До служби у справах дітей Пірнівської сільської ради 15.02.2024 від старости Лебедівського старостинського округу Кисіля В.П. надійшло повідомлення про те, що мати двох дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає на території Лебедівського старостинського округу, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, щодо своєї новонародженої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане повідомлення ОСОБА_7 отримав від медичного працівника

с. Лебедівки ОСОБА_8 , яка здійснювала плановий огляд новонародженої дитини та була вкрай стурбована її місцем проживання та зовнішнім виглядом. Реагуючи на повідомлення, комісією у складі: начальника служби у справах дітей Пірнівської сільської ради - ОСОБА_1 , фахівця із соціальної роботи КУ «Центру надання соціальних послуг Пірнівської сільської ради» - ОСОБА_9 , старости Лебедівського старостинського округу - Кисіля В.П., офіцерів громади - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , представника ювенальної превенції відділу Вишгородського РУП ГУНП у Київській області - Волуйко Н.А., того ж дня було здійснено виїзд за місцем проживання родини. По приїзду комісії встановлено, що в будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю двох дітей ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та новонародженої дівчинки ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час обстеження дитина не зареєстрована), гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - цивільний чоловік гр. ОСОБА_2 та її матір - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зі слів старости Лебедівського старостинського округу житло родина орендує, так як власного будинку, придатного для проживання, родина не має. Будинок де проживає сім`я Ручко - дерев`яний, знаходиться в аварійному стані, має пічне опалення, яке технічно непридатне для обігріву приміщення, криниця та вбиральня на подвір`ї відсутні. В будинку брудно, стоїть різкий запах диму та сморід. Родина має мінімальний запас харчових продуктів, холодильник - відсутній. Посуд для приготування їжі брудний, немитий, пляшка, з якої годують новонароджену дитину має неприємний запах та вкрита брудом. Постільна білизна родини та немовляти не випрана. На вигляд новонароджена дитина не отримує належний догляд, та має нездоровий вигляд. Комісією здійснено оцінку рівня безпеки новонародженої дитини та встановлено рівень «небезпечно». Новонароджену дівчинку було відібрано від матері та доставлено до дитячого відділення комунального закладу «Вишгородська центральна районна лікарня» як дитина, яка залишились без батьківського піклування для отримання медичного висновку про стан здоров`я. Заступником Пірнівського сільського голови ОСОБА_14 прийнято рішення від 16.02.2024 №19 «Про негайне відібрання дитини», так як подальше перебування дитини з матір`ю становить загрозу для її життя та здоров`я. Про факт відібрання дитини від матері надіслано повідомлення до Вишгородської окружної прокуратури. 14.02.2024 та 16.02.2024 працівниками сектору ювенальної превенції відділу превенції Вишгородського РУП ГУНП у Київській області відносно гр. ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП (ВАД №5818775 від 14.02.2024, ВАВ №919451 від 16.02.2024) та скеровано до Вишгородського районного суду для прийняття рішення.

Позивач зазначає, що викладені у позові факти, свідчать про те, що гр. ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання своєї новонародженої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наражаючи її на небезпеку, не створює належних та безпечних умов для проживання дитини, а тому звернулися до суду із вказаним позовом.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

На стадії підготовчого провадження брали участь: представник позивача, відповідач та представники третіх осіб.

У підготовчому провадженні: долучено до матеріалів справи, наданий представником позивача, висновок органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ; за клопотанням відповідача, долучено письмову характеристику від 19.06.2024, надану їй старостою Лебедівського старостинського округу №4; задоволено клопотання відповідача про виклик та допит судом, на стадії дослідження доказів, свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи судом по суті, у судових засіданнях брали участь: представник позивача, відповідач та представники третіх осіб. Судом долучено до матеріалів справи надані представник позивача Акт обстеження умов проживання відповідача та її родини від 12.09.2024 та результати проведеної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради згідно плану соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 станом на 30.09.2024, а також, надану відповідачем, копію свідоцтва про шлюб, укладений 18.06.2024 між нею та ОСОБА_12 .

Також до суду прибули свідки сторони відповідача - ОСОБА_16 ,

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов, зазначивши про наявність позитивних змін на краще у родині відповідача, у її поведінці, яка регулярно відвідувала відібрану дитину, проте просила позов задовольнити.

Відповідач, заперечувала проти задоволення позиву. Пояснила, що будинок, у якому вони з родиною проживають, дуже старий та орендований. Вказує, що власник будинку повідомив їх про виселення, а тому вони і не ремонтували його. Дуже шкодує, що після народження дитини не привела будинок до ладу, нині будинок, який вони орендують, та власник їм дозволив далі проживати, відремонтований, придбано необхідну побутову техніку, речі для обох дітей та продукти. Також зазначила, що вона з чоловіком паралельно здійснюють ремонтні роботи у будинку матері, куди, у подальшому, планують переїхати проживати. Просила відмовити у задоволені позову та не позбавляти її батьківських прав щодо дитини.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради, підтвердивши позитивні зміни у родині відповідача, щодо задоволення позову - поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи - Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради, не підтримуючи позову органу опіки та піклування про позбавлення відповідача батьківських прав, пояснила, що родина відповідача перебуває під доглядом Центру. Вказала на позитивні зміни у родині відповідача, зміну обстановки у будинку та у поведінці відповідача, проведену роботу з відповідачем та її чоловіком, які прослухали курс лекцій щодо виховання дітей.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є сусідкою родини відповідача, пояснила суду, що відповідач із сім`єю, за півроку до війни, переїхали проживати у аварійний будинок, який знаходиться біля її будинку. Господар будинку забороняв їм робити ремонт, оскільки він будує новий, а цей - планував зруйнувати, проте почалася війна та він призупинив будівництво. Свідок вказала, що відповідач не планувала довго проживати у цьому будинку, оскільки планували робити ремонт у маминому будинку та переїхати туди. Коли народилася дитина, господар орендованого будинку дозволив їм проживати далі у будинку та робити ремонт. Свідок, яка часто буває у родині відповідача, вказала, що діти багато коштів вклали у ремонт будинку, переклеїли шпалери, відремонтували піч, є куточок для дитини, купили усе необхідне, в тому числі побутову техніку. Просила суд не позбавляти ОСОБА_17 батьківських прав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який нині перебуває у шлюбі з відповідачем, показав суду, що робити ремонт в орендованому будинку, у якому вони проживали, не дозволяв господар, оскільки планував його зруйнувати. Коли відібрали дитину, з дозволу господаря почали робити ремонт, він заробляє кошти та їх вистачає для забезпечення родини.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є мамою відповідача, показала суду, що вона проживала від дітей окремо та планувала зробити ремонт у будинку, щоб вони переїхали до неї. Після того, як господар будинку, у якому проживала відповідач з родиною, дозволив їм і далі проживати, вона переїхала до них, оскільки її будинок теж аварійний та потребує ремонту. Після того, як народилася дитина, до них прийшла лірка обстежити дитину, після чого написала на доньку неправду. Свідок вказала, що у будинку чисто, прибирання щоденне, відповідач охайна, виховує старшу доньку, яка навчається у школі.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши у судовому засіданні письмові докази у справі, допитавши свідків, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (відповідач) має малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якої записано відповідно до частини першої статті 135 СК України (а.с. 7,8).

Згідно довідки Лебедівського старостинського округу №4 Пірнівської сільської ради від 16.02.2024 №41, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та новонароджена дитина дійсно, проживають за однією адресою, без реєстрації, в

АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровані в АДРЕСА_2 . ОСОБА_12 зареєстрований в АДРЕСА_3 (а.с. 25).

15.02.2024 до Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради надійшло повідомлення від старости Лебедівського старостинського округу №4 Пірнівської сільської ради В.Кисіля про те, що до Лебедівського старостинського округу надійшла інформація від медичного працівника с. Лебедівка ОСОБА_18 про те, що гр. ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) неналежно виконує батьківські обов`язки та в антисанітарних умовах утримує новонароджену дитину. Просить провести обстеження матеріально побутових умов гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Як убачається із матеріалів справи, реагуючи на повідомлення, комісією у складі: начальника служби у справах дітей Пірнівської сільської ради - Мусієнко М. М., ФСР КУ «Центру надання соціальних послуг Пірнівської сільської ради» - Карпової Т.В., старости Лебедівського старостинського округу - Кисіля В.П., офіцерів громади - ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , представника ювенальної превенції відділу Вишгородського РУП ГУНП у Київській області - Волуйко Н.А., того ж дня було здійснено виїзд за місцем проживання родини.

По приїзду комісії встановлено, що в будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , проживає гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю двох дітей ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та новонародженої дівчинки, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час дитина не зареєстрована), гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - цивільний чоловік гр. ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зі слів старости Лебедівського старостинського округу житло родина орендує. Будинок дерев`яний, знаходиться в аварійному стані, має пічне опалення, яке технічно непридатне для обігріву будинку, криниця та вбиральня на подвір`ї відсутні. В будинку брудно, стоїть різкий запах диму та сморід. Родина має мінімальний запас харчових продуктів, холодильник - відсутній. Посуд для приготування їжі брудний, немитий, пляшка, з якої годують новонароджену дитину, має неприємний запах та вкрита брудом. Постільна білизна родини та немовляти не випрана. На вигляд новонароджена дитина не отримує належний догляд, має занедбаний вигляд. Подальше перебування у сім`ї несе безпосередню загрозу життю та здоров`ю дитини.

На підставі зазначеного, в інтересах дитини, Служба у справах дітей Пірнівської сільської ради дійшла висновку про необхідність негайного відібрання новонародженої дитину від матері гр. ОСОБА_2 .

За поданням Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради про негайне відібрання дитини від матері гр. ОСОБА_2 , 16.02.2024 виконавчий комітет Пірнівської сільської ради прийняв рішення №19, яким вирішив негайно відібрати новонароджену дитину (дівчинку) 02.02.2024 року народження, від матері гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тимчасово влаштувати новонароджену дитину до Комунального некомерційного підприємства «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради. Органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради звернутися із відповідною заявою щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її новонародженої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 . Службі у справах дітей Пірнівської сільської ради клопотати перед Департаментом охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації, КЗ «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» щодо влаштування дитини (а.с. 10, 12, 14-22, 23, 24).

Крім цього, відповідно до наказу Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради від 16.02.2024 №7, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей та організації соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканців АДРЕСА_1 , матір яких ухиляється від виконане батьківських обов`язків, взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та проживають на території територіальної громади, яку обслуговує служба у справах дітей Пірнівсько сільської ради. Наказано, головному спеціалісту служби у справах дітей Бондаренко Н.В. внести необхідні відомості до бази ЄІАС «Діти» та зробити відповідний запис до журналу обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах (а.с. 9).

Згідно характеристики, наданої ОСОБА_2 старостою Лебедівського старостинського округу №4 Пірнівської сільської ради В.Кисілем 15.02.2024, ОСОБА_2 фактично проживає в АДРЕСА_1 разом з цивільним чоловіком ОСОБА_12 , має двох дітей: неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та новонароджену доньку. Працювала різноробочою. Неналежно виконує батьківські обов`язки, діти проживають в антисанітарних умовах (а.с. 26).

Як убачається із листа Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 21.02.2024 №1249вх, на звернення Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради до Національної поліції України з приводу притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за результатами перевірки встановлено, що працівниками сектору ювенальної превенції відділу превенції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП (ВАД № 5818775 від 14.02.2024, ВАВ №919451 від 16.02.2024) та скеровано до Вишгородського районного суду для прийняття рішення (а.с. 13).

30.05.2024 рішенням виконавчий комітет Пірнівської сільської ради №126 затверджено висновок органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58, 60-61).

Як встановлено судом, 12.09.2024 комісією Служби у справах дітей Пірнівської сільської ради повторно проведено огляд та складено Акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 83). За встановлених та зазначених у акті обставин, прослідковується зміна умов проживання ОСОБА_2 та її родини в орендованому приміщенні на краще, зокрема встановлено, що в будинку є електроенергія, водопостачання, в літній кухні опалення пічне, в будинку чисто, прибрано, світлі кімнати, є ліжко для сну, дитячий одяг. У дітей є окремі ліжка для сну, одяг відповідно сезону. Мама відвідує дитину у закладі, цікавиться її життям і здоров`ям. У сім`ї дружні стосунки, сімейні свята проводять разом, співпрацюють зі службою у справах дітей, КУ Центр надання соціальних послуг (а.с. 83).

Згідно результатів проведеної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради від 30.09.2024 №122/01-18, згідно плану соціального супроводу сім`ї ОСОБА_2 , станом на 30.09.2024, із 10 пунктів поставленого плану частково

досягнуто -2, усі інші - досягнуто повністю (а.с. 84).

Згідно характеристики, наданої ОСОБА_2 старостою Лебедівського старостинського округу №4 Пірнівської сільської ради В.Кисілем 19.06.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає в АДРЕСА_1 . Проживає разом з чоловіком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має двох дітей: неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та новонароджену доньку Мілану, яка вилучена з родини. Після вилучення дитини, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 привели в належний стан орендоване житло та забезпечили всім необхідним для повернення дитини (а.с. 59).

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд враховує таке.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Частинами першою, другою статті 27 цієї Конвенції визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до статті 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Сторона позивача, звернувшись до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, вказує на наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, як ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №631/2406/15-ц (провадження № 61-36905цс18) вказано, що: «Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №645/731/18, від 29.01.2020 у справі №127/31288/18, від 29.01.2020 у справі №643/5393/17, від 17.01.2020 у справі №712/14772/17, від 25.11.2019 у справі №640/15049/17, від 13.03.2019 у справі №631/2406/15-ц, від 24.04.2019 у справі №331/5427/17, від 29.04.2020 у справі №522/10703/1. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, від 07.12.2006).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «Мамчур проти України» заява № 10383/09, від 16.07.2015).

Крім того, Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (Заява N 39948/06) від 18.12.2008 встановлено наступне: «Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним у демократичному суспільстві», Суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції (995_004) і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8. Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я (див. справи «Валлова і Валла проти Чеської Республіки» (Wallova and Walla v. the Czech Republic), N 23848/04, п. 72, від 26.10.2006; і «Гавелка та інші проти Чеської Республіки» (Havelka and Others v. the Czech Republic),

N 23499/06, п. 57, від 21.06.2007). З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу «К.А. проти Фінляндії» (K.A. v. Finland), N 27751/95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу «Мозер проти Австрії» (Moser v. Austria), N 12643/02, п. 68, від 21.09.2006; згадані вище рішення у справі «Валлова і Валла проти Чеської Республіки», пп. 73-76, та у справі Гавелка та інші, п. 61). Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, Суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) також наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Доведення обставин свідомого умисного ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав оцінюється судом як один із доказів, і суд може не погодитись з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини. Указану правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №753/2025/19 (провадження №61-1344св20).

Що стосується висновку органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 щодо її малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Пірнівської сільської ради №126 від 30.05.2024, суд вважає, що його складено та затверджено передчасно, оскільки він ґрунтується на виявлених підставах та складених документах від 15-16 лютого 2024 року. При цьому, позивачем не надано суду Акту від 16.05.2024, складеного за результатом повторного обстеження місця проживання відповідача на який орган опіки та піклування посилається у своєму висновку. Водночас, варто зазначити, що як убачається із Акту обстеження умов проживання родини відповідача від 21.02.2024, який міститься у матеріалах справи, комісією уже було зафіксовано факт проведення ремонтних робіт у помешканні відповідача, оскільки у будинку був наявний запах фарби.

Крім того, представники позивача не надали інформації про те, що відповідач була ознайомлена з висновком про доцільність позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої доньки, адже вона, у разі незгоди з ним, має право на його оскарження. Матеріали справи такої інформації не містять, як й того, що на засіданні комісії була заслухана думка матері дитини. Тобто, даний висновок ґрунтується виключно на судженнях самих членів комісії, який, на переконання суду, є однобічним.

Варто зазначити, що, як встановлено судом, та це підтверджено учасниками провадження, зокрема представником позивача, станом на вересень 2024 року, будинок відремонтований та забезпечено належні умови проживання для дітей.

Виходячи з вищевказаного, суд оцінює критично висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та не погоджується з ним, оскільки він є недостатньо обґрунтованим та передчасним, а відсутність певних умов для проживання дитини в житлі її батьків не є підставою до позбавлення батьківських прав та не може бути прямим і однозначним доказом про невиконання ними своїх батьківських обов`язків без доводів взаємозв`язку цих фактів із виконанням батьківських обов`язків.

Також, під час розгляду справи, учасниками провадження, зокрема позивачем, суду не надано відповідного судового рішення за результатом розгляду протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_20 , вказаних у листі Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Крім цього, з урахуванням положень частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», відповідно до яких судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону, а також, що Законом передбачено, право суду, який розглядає справу, самостійно при здійсненні судочинства використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру, судом встановлено відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень, будь-яких рішень, ухвалених судами у 2024 році щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі щодо справ про адміністративне правопорушення.

Доказів які б свідчили про аморальний спосіб життя відповідача, зловживання алкогольними напоями, умисне ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та її винної поведінки, матеріали справи не містять та перед судом не доведено.

Водночас встановлено, що відповідач та її чоловік вжили усіх заходів для покращення умов проживання, що свідчать про те, що мати дитини жодним чином не є тією особою, яка умисно ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини і щодо якої є нагальна необхідність позбавлення батьківських прав щодо її доньки. Оскільки мати не втратила інтересу до дитини і свідомо бажає її виховувати, позбавлення її батьківських прав буде невиправданим втручанням з боку держави у сімейне життя.

Отже, орган опіки та піклування Пірнівської сільської ради, не надав суду належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що відповідач умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. При цьому, варто звернути увагу позивача, що відповідач має старшу доньку - ОСОБА_6 , якій виповнилося 14 років і, як зазначено у позові, раніше сім`я ОСОБА_2 у поле зору працівників соціальних служб та правоохоронних органів не потрапляла та повідомлень з навчального закладу, де навчається старша донька, щодо неналежного виконання матір`ю батьківських обов`язків, не надходило.

Вирішуючи спір, дослідивши та давши оцінку наданим сторонами доказам, суд дійшов висновку, про недоведеність стороною позивача наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав.

Таким чином, установивши відсутність винної поведінки та свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, беручи до уваги той факт, що мати дитини та її чоловік бажають, щоб малолітня дочка проживала разом з ними, а також відсутність інших, передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення батьківських прав, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що при подачі позову позивачем у відповідності до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплачувався, то при такому вирішенні позову судовий збір у встановленому законом розмірі слід покласти на рахунок держави.

Керуючись статями 7, 19, 150, 155, 164-166 СК України, статтями 2-5, 12, 13, 76-89, 141, 174, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову Органу опіки та піклування Пірнівської сільської ради в інтересах дитини - ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Пірнівської сільської ради, Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 10.10.2024.

Позивач: Орган опіки та піклування Пірнівської сільської ради, код ЄДРПОУ 04359643, адреса: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірнове, вул. Спортивна, 1;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 , адреса місця проживання:

АДРЕСА_1 ;

Треті особи: Служба у справах дітей Пірнівської сільської ради, код ЄДРПОУ 44051066, адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірнове, пр-т. Миру 50;

Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Пірнівської сільської ради, код ЄДРПОУ 45040090, адреса: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірнове,

вул. Спортивна, 1.

Суддя О.П. Лукач