Рішення

від 01.10.2024 по справі 363/1047/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2024 Справа № 363/1047/23

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судових засідань Крикун Ю.М., прокурора ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мозгової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, скасування рішень про їх державну реєстрацію та повернення земельних ділянок,-

УСТАНОВИВ:

Заступник керівникаКиївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіКиївської обласноїдержавної адміністраціїзвернувся до Вишгородського районного суду Київської області із даним позовом в якому просить суд усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 48221668 від 13.08.2019 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,5207 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0045; № 62942544 від 19.01.2022 із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,125 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:6000; № 50021201від 04.12.2019із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,9142га зкадастровим номером32218890:21:040:6001;№ 62942651від 19.012022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21Л40:6003;№ 62942733від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6004;№ 62942806від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,9438га зкадастровим номером3221889000:21:040:6005;№ 62942880від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6006;№ 64529008від 18.08.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим,номером 3221889000:21:040:6010;№ 64529285від 18.08.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,9411га зкадастровим номером3221889000:21:040:6011;№ 64529409від 18.08.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 -на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6012;№ 64529555від 18.08.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6013;№ 64529705від 18.08.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_3 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6014;№ 62943076від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_2 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6007;№ 62943149від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_2 на земельнуділянку площею0,125га зкадастровим номером3221889000:21:040:6008;№ 62943019від 19.01.2022із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_2 на земельнуділянку площею2,3898га зкадастровим номером3221889000:21:040:6009;№ 48221190від 13,08.2019із скасуваннямдержавної реєстраціїправа ОСОБА_2 на земельнуділянку площею1,6798га зкадастровим номером3221889000:21:040:0001;усунути перешкодиу здійсненніКиївською обласноюдержавною адміністрацієюлрава користуваннята розпорядженняземельними ділянкамилісогосподарського призначенняшляхом поверненняна користьдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації:від ОСОБА_3 земельних ділянокз кадастровиминомерами 3221889000:21:040:0045,3221889000:21:040:6000,3221889000:21:040:6001,3221889000:21:040:6003,3221889000:21:040:6004,3221889000:21:040:6005,3221889000:21:040:6006,3221889000:21:040:6010,3221889000:21:040:6011,3221889000:21:040:6012,3221889000:21:040:6013,3221889000:21:040:6014;від ОСОБА_2 земельних ділянокз кадастровиминомерами 3221889000:21:040:6007,3221889000:21:040:6008,3221889000:21:040:6009,3221889000:21:040:0001та стягнутиз відповідачана користьКиївської обласноїпрокуратури судовийзбір.Свої вимогимотивує тим,що розпорядженнямВишгородської районноїдержавної адміністраціївід 20.05.2004№ 314«Про попереднєпогодження місцярозташування земельноїділянки приватномупідприємству «Рубин»під розміщеннясадівницького товариства»погоджено місцерозташування земельноїділянки приватномупідприємству «Рубин»площею 10га підрозміщення садівницькоготовариства зарахунок земельДимерського ДЛГ(Ясногородськелісництво,квартал 60)на територіїЯсногородської сільськоїради замежами населеногопункту.Розпорядженням Вишгородськоїрайонної державноїадміністрації від12.10.2004№ 605«Про передачув орендуземельної ділянкиприватному підприємству«Рубин» підрозміщення садівницькоготовариства» затвердженотехнічну документаціюта наданов орендутерміном на49років приватномупідприємству «Рубин»земельну ділянкуплощею 9,9482га підрозміщення садівницькоготовариства натериторії Ясногородськоїсільської радиВишгородського районуза межаминаселеного пункту.На підставівказаного розпорядження18.10.2004між Вишгородськоюрайонною державноюадміністрацією таприватним підприємством«Рубин» укладенодоговір орендиземельної ділянкизагальною площею9,9484га підрозміщення садівницькоготовариства натериторії Ясногородськоїсільської радиВишгородського району.У подальшому,розпорядженням Вишгородськоїрайонної державноїадміністрації від07.02.2005№ 49затверджено матеріалитехнічної документаціїпо складаннюдержавних актівна правоприватної власностіна землючленам садівницькоготовариства «Рубин»та передано73громадянинам уприватну власністьземельні ділянкидля веденнясадівництва.У зв`язкуз передачеюземельних діляноку власністьгромадян,розпорядженням Вишгородськоїрайонної державноїадміністрації від23.10.2006№ 621припинено договіроренди земельноїділянки,укладеного 18.10.2004між Вишгородськоюрайонною державноюадміністрацією таприватним підприємством«Рубин» наземельну ділянкуплощею 9,9482га.На підставідоговору купівлі-продажувід 10.08.2005№ 3722-73громадянина,яким булопередано уприватну власністьземельні ділянкидля веденнясадівництва відчужилиналежні їмна правіприватної власностіземельні ділянкина користь ОСОБА_4 ,який усвою чергуїх об`єднав,внаслідок чогоутворилися 5земельних ділянок:площею 3,5541га зкадастровим номером3221889000:21:040:0015,площею 1,6793га зкадастровим номером3221889000:21:040:0001,площею 1,4400га зкадастровим номером3221889000:21:040:0050,площею 1,4369га зкадастровим номером3221889000:21:040:0062та площею0,5208га зкадастровим номером3221889000:21:040:0045та наякі отримавдержавний актсерії ЖТ№ 124212на зазначеніземельні ділянкизагальною площею8,6338га дляведення садівництвана територіїСТ «Рубин»Ясногородської сільськоїради.У подальшому ОСОБА_4 на підставідоговору купівлі-продажувід 07.04.2006№ 4146відчужив зазначеніземельні ділянкина користь ОСОБА_5 ,який 27.09.2006отримав державнийакт серіїЯД №669105. ОСОБА_5 на підставідоговорів купівлі-продажувід 13.08.2019№ 975,978,972відчужив спірніземельні ділянкиплощею 0,5207га зкадастровим номером3221889000:21:040:0045,площею 1,4438га зкадастровим номером3221889000:21:040:0050та площею1,441га зкадастровим номером3221889000:21:040:0062на користь ОСОБА_3 .Крім того,на підставідоговорів купівлі-продажувід 13.08.2019№ 966,969 ОСОБА_5 відчужив земельніділянки площею3,554га зкадастровим номером3221889000:21:040:0015та площею1,6798га зкадастровим номером3221889000:21:040:0001на користь ОСОБА_2 . ОСОБА_6 на підставізаяви проподіл від12.11.2021№ 1344здійснив поділналежної йомуземельної ділянкиз кадастровимномером 3221889000:21:040:0050,внаслідок чогоутворилися двіділянки зкадастровими номерами3221889000:21:040:6005,3221889000:21:040:6000,3221889000:21:040:6003,3221889000:21:040:6004,3221889000:21:040:6006. На підставізаяви ОСОБА_6 про поділвід 14.02.2022№ 189здійснено поділналежної йомуземельної ділянкиз кадастровимномером 3221889000:21:040:0062»в результатічого утвореноземельні ділянкиз кадастровиминомерами 3221889000:21:040:6010,3221889000:21:040:6011,3221889000:21:040:6012,3221889000:21:040:6013,322І889000:21:040:6014.Крім того, ОСОБА_2 на підставізаяви від28.08.2019№ 913здійснив поділналежної йомуземельної ділянкиплощею 3,554га зкадастровим номером3221889000:21:040:0015,внаслідок чогоутворилися двіділянки зкадастровими номерами3221889000:21:040:6002та 3221889000:21:040:6001.Земельну ділянкуз кадастровимномером 3221889000:21:040:6001 ОСОБА_2 на підставідоговору купівлі-продажувід 04.12.2019відчужено накористь ОСОБА_6 .У своючергу,земельну ділянкуз кадастровимномером 3221889000:21:040:6002на підставізаяви ОСОБА_2 від 16.11.2021№ 1347поділено наземельні ділянкиз кадастровиминомерами 3221889000:21:040:6007,3221889000:21:040:6008,3221889000:21:040:6009. Зауважив, що у Вишгородської районної державної адміністрації були відсутні повноваження щодо передачі в оренду приватному підприємству «Рубин» спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення. Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.11.2017 № 10-10-0.222-16753/2-17 спірні земельні ділянки, відповідно до статистичної звітності з кількісного обліку земель, вкриті лісовою рослинністю та обліковувались в постійному користуванні Димерського ДЛГ. Приватне підприємство «Рубин», якому надано в оренду спірну лісову ділянку площею 9,9482 га, не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством та не має в своїй структурі спеціалізованого лісогосподарського підрозділу. Зокрема, видом діяльності даного підприємства являється торгівля, діяльність ресторанів та автомобільного вантажного транспорту. Прокурор зазначив, що факт належності спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення також підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до яких спірні ділянки відносились до земель Димерського ДЛГ, Ясногородське лісництво, квартал 60. Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 з наданими фрагментами з Публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:0062 (за рахунок поділу якої в подальшому утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6010, 221889000:21:040:6011,3221889000:21:040:6012,3221889000:21:040:6013, 3221889000:21:040:6014); 3221889000:21:040:0050 (за рахунок поділу якої в подальшому утворено земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6000, 3221889000:21:040:6003, 3221889000:21:040:6004, 3221889000:21:040:6005, 3221889000:21:040:6006); 3221889000:21:040:0045, 3221889000:21:040:0015 (за рахунок поділу якої в подальшому утворено земельні - ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6001 та 3221889000:21:040:6002, яку у свою чергу поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6007, 3221889000:21:040:6008, 3221889000:21:040:6009) 3221889000:21:040:0001 повністю накладаються на квартал № 60 Ясногородського лісництва ДП «Димерський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2004 року, а за матеріалами лісовпорядкування 2014 року частково накладаються на квартал № 60 вказаного лісництва. Розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 12.10.2004 № 605 та від 07.02.2005 № 49 відведено в оренду та в подальшому у власність земельні ділянки лісогосподарського призначення без прийняття попередньо рішення про їх вилучення у постійного землекористувача лісогосподарського підприємства. Згідно листа Державного агентства лісових ресурсів України від 10.04.2018 № 02-33/2882-18 Державний комітет лісового господарства України та його правонаступник Державне агентство лісових ресурсів України, як центральні органи управління об`єктами державних лісогосподарських підприємств, не погоджували вилучення спірних земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Димерське лісове господарство». Крім того, при прийнятті згаданих вище розпоряджень порушено порядок зміни цільового призначення земель. Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 05.09.2017 № 04-36/1778 не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення спірних лісових земель, що підтверджується листом від 05.09.2017 № 04-36/1778. Державний комітет лісового господарства України та його правонаступник Державне агентство лісових ресурсів України не погоджували вилучення зазначених земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Димерське лісове господарство» (лист від 10.04.2018 № 02-33/2882-18). Вишгородською районною державною адміністрацією, спірні земельні ділянки, відведені третім особам всупереч вимогам ст. ст. 20, 56, 116, 118 Земельного кодексу України, а саме, без прийняття розпорядження місцевої адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення спірних земель та відведення їх у власність, без його розробки та погодження з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини, без проведення державної експертизи та його подальшим затвердженням розпорядженням адміністрації. Прокурор зазначив, що оспорювані розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації прийняті всупереч ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 20, 22, 56, 35, 37, 84, 116, 118, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 42, 57 Лісового кодексу України, ст. ст. 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення та будь-яким органом державної влади чи місцевого самоврядування жодних рішень про їх вилучення з державного лісового фонду і з постійного користування спеціалізованого лісогосподарського підприємства не приймалось, вважає що ефективним способом захисту порушених інтересів держави є пред`явлення до суду негаторного позову.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 12 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк десять днів на усунення недоліків, на виконання вимог ухвали зазначені недоліки позивачем було усунуто.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 06 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

03 січня 2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката МозговоїО.О.надійшов відзивна позовнузаяву,згідно якогозазначила,що Київськаобласна державнаадміністрація незверталась доорганів прокуратурина предметорганізації проведенняперевірок,кримінального переслідуванняза вчиненеправопорушення чинадання певнихповноважень напредставництво інтересівдержавного органуу судах.Органи прокуратуриКиївської областісамостійно 14.10.2022року листомзвернулись доКиївської обласноїдержавної адміністраціїіз зазначеннямвстановлених порушень.При цьому,інформація ісам листз якоговбачаються,ким іякі порушеннябули встановлені,коли прокуратуроюбули встановленідані порушеннядо даногопозову недодаються.Отже,прокурором уданій справіжодним чиномне доведенота необґрунтовано,що сталопідставою длязвернення досуду зданим позовом.Державі вособі Київськоїобласної державноїадміністрації,які малиповноваження щодорозпорядження землямидержавної власностіта контролюза додержаннямземельного законодавства,з 2004року моглобути відомопро порушеннявимог земельногозаконодавства припередачі спірнихземельних діляноку користуваннята власністьвідповідачів,отже прокурорзвернувся зданим позовомз пропускомпозовної давності,що єпідставою длявідмови узадоволенні позовуза йогодоведеності.При цьому,в позовнійзаяві позивачвзагалі непіднімає питання,коли прокурорустало відомопро необхідністьзахисту правта інтересівдержави (враховуючищо саменим булонаправлено листадо Київськоїобласної державноїадміністрації),а такожне наведеножодного обгрунтуванняі ненадано жодногодоказу тогофакту,що Київськійобласній державнійадміністрації небуло відомопро порушенняїї правадо датизвернення прокурораз відповіднимлистом. Також зазначила,що територіальний органДержкомзему замісцезнаходженням земельнихділянок бувпоінформований провиділення спірнихземельних ділянокпід садівницькетовариство,оскільки проводилидержавну землевпоряднуекспертизу відповідногопроекту зогляду назміст розпорядженняВишгородської РДА№ 605. Отже,в аспектіфактичних обставинцієї справи,зважаючи наїхній змістта юридичнуприроду,беручи доуваги спеціальненормативне регулюванняздійснення представництвапрокурором усуді,можна підсумувати,що аніпрокурор,ані Київськаобласна державнаадміністрація жоднихпояснень щодотого,що сталоперешкодою длязвернення зпозовом досуду тачому впродовжтривалого проміжкучасу,жоден зних невиявив порушеньзаконодавства ненадає. Зауважила,що доводи позивача,щодо вибуттяземельних ділянокз державноївласності позаволею державиє помилковими,оскільки намомент виникненняспірних правовідносинвласником земельнихділянок булаВишгородська РДА,і самевона булауповноважена наприйняття рішеньщодо їхвідчуження,що такожпідтверджується вищенаведенимиматеріалами. Оскільки,як уповноваженийорган,так іфізичні особипротягом 2004-2006років приймалипевні рішеннята вчинялиправочини,здійснювали оформленнядокументів увідповідності іззаконодавством («непередбачуваннм»),що діялона тойчас,тому,спростування законностітаких дійє порушеннямправа власності. Процедура виділення земельних ділянок та подальше оформлення відбувалося відкрито, у відповідності з чинним законодавством, актам надавались кадастрові номери. Отже, оформлення здійснювалося за участю державних органів (Держави). Ніщо не перешкоджало державним контролюючим органам (у тому числі, прокуратурі) належним чином здійснювати перевірку та виявляти ймовірні порушення. Фізичні особи на законних правах тривалий час є повноправними власниками, мирно, як зазначає Конвенція, володіють землею, вони були позбавлені можливості передбачати надання Державі та її органам переваги щодо визначення строків давності, які окремими судами тлумачиться всупереч практиці Європейського суду з прав людини у довільній формі. Тож вважає що позивачем пропущено строки позовної давності щодо звернення до суду із зазначеним позовом. Крім того, у даному випадку, первісне безвідплатне відчуження майна здійснено державою шляхом прийняття рішень державними органами, тобто внаслідок реалізації волі держави на розпорядження державною власністю. Отже, позиція прокуратури суперечить нормам національного права, оскільки вважає, що відповідальність за те, що держава розпорядилась державною власністю через державні органи з порушенням процедур встановлених державою, несе громадянин України. На підставі вищевикладеного просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Вишгородського району Київської області від 22квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримував та просив про їх задоволення із викладених у позові. Наполягав, що зазначений позов є негаторним і саме пред`явлення такого позову є належним способом захисту порушеного права.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мозгова О.О. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог із викладених у відзиві на позовну заяву, заявила про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом установлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 20.05.2004 № 314 «Про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки приватному підприємству «Рубин» під розміщення садівницького товариства» погоджено місце розташування земельної ділянки приватному підприємству «Рубин» площею 10 га під розміщення садівницького товариства за рахунок земель Димерського ДЛГ (Ясногородське лісництво, квартал 60) на території Ясногородської сільської ради за межами населеного пункту.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 12.10.2004 № 605 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Рубин» під розміщення садівницького товариства» затверджено технічну документацію та надано в оренду терміном на 49 років приватному підприємству «Рубин» земельну ділянку площею 9,9482 га під розміщення садівницького товариства на території Ясногородської сільської ради Вишгородського району за межами населеного пункту.

На підставі вказаного розпорядження 18.10.2004 року між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Рубин» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,9484 га під розміщення садівницького товариства на території Ясногородської сільської ради Вишгородського району.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 07.02.2005 № 49 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Рубин» на території Ясногородської сільської ради» затверджено матеріали технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю членам садівницького товариства «Рубин» та передано 73 громадянинам у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва. У зв`язку з передачею земельних ділянок у власність громадян, розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 23.10.2006 № 621 припинено договір оренди земельної ділянки, укладеного 18.10.2004 року між Вишгородською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Рубин» на земельну ділянку площею 9,9482 га.

На підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2005 року № 3722 - 73 громадянина, яким було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва відчужили належні їм на праві приватної власності земельні ділянки на користь ОСОБА_4 , який у свою чергу їх об`єднав, внаслідок чого утворилися 5 земельних ділянки: площею 3,5541 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0015, площею 1,6793 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0001, площею 1,4400 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0050, площею 1,4369 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0062 та площею 0,5208 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0045 та на які отримав державний акт серії ЖТ № 124212 загальною площею 8,6338 га для ведення садівництва на території СТ «Рубин» Ясногородської сільської ради.

У подальшому, ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2006 року № 4146 відчужив зазначені земельні ділянки на користь ОСОБА_5 , який 27.09.2006 року отримав державний акт серії ЯД № 669105.

Також, ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 13.08.2019 року № 975, 978, 972 відчужив спірні земельні ділянки площею 0,5207 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0045, площею 1,4438 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0050 та площею 1,441 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0062 на користь ОСОБА_3 .

Крім того, на підставі договорів купівлі-продажу від 13.08.2019 № 966, 969 ОСОБА_5 відчужив земельні ділянки площею 3,554 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0015 та площею 1,6798 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0001 на користь ОСОБА_2 .

ОСОБА_6 на підставі заяви про поділ від 12.11.2021 № 1344 здійснив поділ належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3221889000:21:040:0050, внаслідок чого утворилися дві ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6005, 3221889000:21:040:6000, 3221889000:21:040:6003, 3221889000:21:040:6004, 3221889000:21:040:6006.

На підставі заяви ОСОБА_6 про поділ від 14.02.2022 № 189 здійснено поділ належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 3221889000:21:040:0062» в результаті чого утворено земельні ділянки з кадастровими номерам 3221889000:21:040:6010, 3221889000:21:040:6011, 3221889000:21:040:6012, 3221889000:21:040:6013,322І 889000:21:040:6014.

Крім того, ОСОБА_2 на підставі заяви від 28.08.2019 № 913 здійснив поділ належної йому земельної ділянки площею 3,554 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0015, внаслідок чого утворилися дві ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6002 та 3221889000:21:040:6001.

Земельну ділянку з кадастровим номером 3221889000:21:040:6001 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2019 відчужено на користь ОСОБА_6 .

У свою чергу, земельну ділянку з кадастровим номером 3221889000:21:040:6002 на підставі заяви ОСОБА_2 від 16.11.2021 № 1347 поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:6007, 3221889000:21:040:6008,3221889000:21:040:6009.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08.11.2017 № 10-10-0.222-16753/2-17 спірні земельні ділянки, відповідно до статистичної звітності з кількісного обліку земель, вкриті лісовою рослинністю та обліковувались в постійному користуванні Димерського ДЛГ.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, спірні ділянки відносились до земель Димерського ДЛГ, Ясногородське лісництво, квартал 60.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 з наданими фрагментами з Публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:0062, 3221889000:21:040:0050, 3221889000:21:040:0045, 3221889000:21:040:0015, 3221889000:21:040:0001 повністю накладаються на квартал № 60 Ясногородського лісництва ДП «Димерський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2004 року, а за матеріалами лісовпорядкування 2014 року частково накладаються на квартал № 60 вказаного лісництва.

Згідно листа Державного агентства лісових ресурсів України від 10.04.2018 № 02-33/2882-18 Державний комітет лісового господарства України та його правонаступник Державне агентство лісових ресурсів України, як центральні органи управління об`єктами державних лісогосподарських підприємств, не погоджували вилучення спірних земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Димерське лісове господарство».

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 05.09.2017 № 04-36/1778, останнє не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення спірних лісових земель. Державний комітет лісового господарства України та його правонаступник Державне агентство лісових ресурсів України не погоджували вилучення зазначених земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Димерське лісове господарство» (лист від 10.04.2018 № 02-33/2882-18).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06.08.2021 року у справі № 363/5319/19 за позовом прокурора Київської області Киричук М., який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Рубин», ДП «Димерське лісове господарство» про визнання недійсним розпорядження, зобов`язання повернути земельні ділянки на користь держави з остаточними вимогами: визнати недійсними розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації: від 12.10.2004 № 605 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватному підприємству «Рубин» під розміщення садівницького товариства»; від 07.02.2005 № 49 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам садівницького товариства «Рубин» на території Ясногородської сільської ради»; зобов`язати повернути на користь держави в особі Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,5207 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0045, площею 1,4438 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0050 та площею 1,441 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0062, ОСОБА_2 земельні ділянки площею 2,6398 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:6002, площею 0,9142 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:6001 та площею 1,6798 га з кадастровим номером 3221889000:21:040:0001, - судом встановлено порушення порядку виділення спірних земельних ділянок, разом з тим застосовано строки позовної давності та у задоволенні позовних вимог відмовлено внаслідок спливу строків позовної давності для звернення до суду.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно із ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, §35).

Відповідно до ч.5 ст. 122 ЗК України обласні державніадміністрації наїхній територіїпередають земельніділянки ізземель державноївласності,крім випадків,визначених частинамитретьою,четвертою івосьмою цієїстатті,у власністьабо укористування умежах містобласного значеннята замежами населенихпунктів,а такожземельні ділянки,що невходять доскладу певногорайону,або увипадках,коли районнадержавна адміністраціяне утворена,для всіхпотреб. Отже розпорядження спірними земельними ділянками, які розташовані за межами населеного пункту, на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію, у відповідності до вимог ст. 122 ЗК України. Тож прокурор правомірно звернувся з вказаним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено у ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 ЛК України).

Згідно із пунктом «б» частини першої статті 164 ЗК України охорона земель, крім іншого, включає захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Статтею 42 ЛК України визначено в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства,

культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.

Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Частиною 1 та 5 статті 116 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Статтею 57 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 року № 848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Держлісгоспом за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.

За положеннями пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

А тому при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України.

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що факт належності спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до яких спірні ділянки відносились до земель Димерського ДЛГ, Ясногородське лісництво, квартал 60. Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 24.10.2019 № 706 з наданими фрагментами з Публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:21:040:0062, 3221889000:21:040:0050, 3221889000:21:040:0045, 3221889000:21:040:0015, 3221889000:21:040:0001 повністю накладаються на квартал № 60 Ясногородського лісництва ДП «Димерський лісгосп» за матеріалами лісовпорядкування 2004 року, а за матеріалами лісовпорядкування 2014 року частково накладаються на квартал № 60 вказаного лісництва.

Натомість приватне підприємство «Рубин», якому було надано в оренду спірну лісову ділянку площею 9,9482 га, не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством та не має в своїй структурі спеціалізованого лісогосподарського підрозділу.

Згідно листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 05.09.2017 № 04-36/1778, останнє не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення спірних лісових земель. Державний комітет лісового господарства України та його правонаступник Державне агентство лісових ресурсів України не погоджували вилучення зазначених земельних ділянок, що перебували у постійному користуванні державного підприємства «Димерське лісове господарство» (лист від 10.04.2018 № 02-33/2882-18).

Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації від 12.10.2004 № 605 та від 07.02.2005 № 49 відведено в оренду та в подальшому у власність земельні ділянки лісогосподарського призначення без їх попереднього вилучення у постійного землекористувача - лісогосподарського підприємства.

З огляду на викладене, Вишгородська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками державної власності, а тому не мала права надавати їх в оренду та в подальшому передавати у приватну власність. Зазначені земельні ділянки, які в подальшому були об`єднані та поділені, вибули з державної власності у незаконний спосіб, тож судом встановлено порушене право Київської обласної державної адміністрації.

Однак прокурором було обрано спосіб захисту порушеного права - усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення на користь держави та скасування рішень державних реєстраторів відповідно до ст. 391 ЦК України, що по своїй суті є негаторним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо правильності застосування належного та ефективного способу захисту у справах предметом спору у яких виступають лісові землі було досліджено Великою Палатою Верховного суду у постанові у справі №359/3373/16-ц від 23 листопада 2021 року.

Де Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-95 с18); від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19, пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного суду, володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже,в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Тому Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), на яку посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, постанов Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).

Таким чином, прокурором обрано неефективний спосіб захисту, оскільки для лісових земель має застосовуватися віндикаційний, а не негаторний позов. Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Питання щодо спливу позовної давності судом не вирішується, оскільки у позові відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову заступникакерівника Київськоїобласної прокуратурив інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 проусунення перешкоду користуванніземельними ділянками,скасування рішеньпро їхдержавну реєстраціюта поверненняземельних ділянок відмовити.

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Заступник керівника Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2) в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533, знаходиться за адресою: 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1).

Відповідач 1: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна